Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 25 из 71

51.Глотка, топографія , частини , будова

Pharynx є частиною травної трубки, по якій їжа потрапляє з ротової порожнини у стравохід. Окрім того, через глотку проходить повітря з носової порожнини в гортань і звідти під час дихання. Глотка має вигляд лійкоподібного каналу довжиною 11–12 см, оберненого догори широким кінцем і сплющеного у передньозадньому напрямку. Глотка розташована попереду шийного відділу хребта, починаючи від зовнішньої основи черепа до рівня між VІ i VII шийними хребцями, де вона звужується і переходить у стравохід. Це місце називається глотково-стравохідним звуженням (constrictio pharyngooesophagealis). У глотці розрізняють п’ять стінок: верхню, задню, дві бічні і передню.

Верхня стінка глотки, що називається склепінням глотки (fornix pharyngis), зростається з зовнішньою основою черепа попереду від великого отвору потиличної кістки. Глотка прикріплюється позаду до глоткового горбка на основній частині потиличної кістки (у цьому місці склепіння переходить у задню стінку глотки), з боків – до кам’янистих частин скроневих (попереду від зовнішнього отвору сонного каналу), попереду – до присередніх пластинок крилоподібних відростків клиноподібної кістки.

Задня стінка глотки прилягає до передньої поверхні тіл шийних хребців, але вона відокремлена від них та передхребтових м’язів шиї передхребтовою пластинкою (lamina prevertebralis) шийної фасції. З боків від глотки проходять судинно-нервові пучки шиї – сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв. Попереду глотки вгорі розташована носова порожнина, а внизу – ротова порожнина і гортань.

Глотку оточує вузький навкологлотковий простір (spatium peripharyngeum), що заповнений пухкою сполучною тканиною і ззовні обмежований листками шийної фасції. Частина цього простору позаду глотки називається заглотковим простором (spatium retropharyngeum), у ньому розташовані заглоткові лімфатичні вузли, а з боків від глотки – правий і лівий бічноглотковий простір, або бічний глотковий простір (spatium lateropharyngeum; s. spatium pharyngeum laterale). Завдяки пухкій сполучній тканині глотка дуже рухлива.

Порожнину глотки (cavitas pharyngis) поділяють на три частини: верхню – носову, середню – ротову, нижню – гортанну.

52. Стравохід

Cтравохід (oesophagus) у дорослої людини має вигляд дещо сплюснутої спереду назад трубки довжиною 22–30 см та діаметром 2,5–3 см, що сполучає глотку з шлунком. У спокійному стані просвіт стравоходу щілиноподібний. Стравохід починається на рівні межі між VI і VII шийними хребцями, закінчується на рівні тіла ХІ грудного хребця кардіальним отвором, який відкривається в шлунок.

У стравоході виділяють три частини: шийну, грудну і черевну.

( Шийна частина (pars cervicalis, pars colli) стравоходу має довжину 5–8 см і простягається від рівня міжхребцевого диска між VI і VII шийними хребцями до рівня І–ІІ грудного хребця. Ця частина стравоходу прилягає до хребта, розташована майже по серединній лінії попереду передхребтової пластинки шийної фасції і позаду трахеї дещо ліворуч від неї. Тут з обох боків до стравоходу прилягають поворотні гортанні нерви та загальні сонні артерії.

Грудна частина (pars thoracica) стравоходу найдовша – 15–18 см, розташована у верхньому і нижньому задньому середостінні від верхнього отвору грудної клітки до стравохідного розтвору діафрагми, що відповідає рівню тіл ІХ–Х грудних хребців.

У верхньому середостінні стравохід прилягає до хребта, а його передня поверхня – до перетинчастої частини трахеї, ліворуч до нього прилягає ліва середостінна частина пристінкової плеври. На рівні IV грудного хребця, де проектується роздвоєння трахеї, стравохід найбільше відхилений вліво і прилягає до задньої поверхні лівого головного бронха. На цьому рівні попереду і зліва до стравоходу прилягає дуга аорти. У нижньому задньому середостінні на рівні V грудного хребця стравохід розташований по серединній лінії попереду хребта, а нижче відхиляється праворуч до рівня VII грудного хребця. Нижче V грудного хребця стравохід розміщений праворуч від грудної аорти. Починаючи від рівня VIII грудного хребця, стравохід знову відхиляється ліворуч і вперед, гвинтоподібно огинаючи аорту справа і попереду. У нижньому його відділі перед входом у стравохідний розтвір діафрагми стравохід розміщений попереду і дещо зліва від аорти. У цьому відділі до стравоходу спереду прилягає осердя (перикард), а справа – права середостінна частина пристінкової плеври. Нижче рівня V грудного хребця до задньої стінки стравоходу підходить правий блукаючий нерв, де його гілки утворюють задній блукаючий стовбур. До передньої стінки стравоходу підходить лівий блукаючий нерв, де його гілки формують передній блукаючий стовбур.

Отже, грудна частина стравоходу у верхньому і нижньому задньому середостінні утворює чотири вигини – два у стріловій площині і два у лобовій площині.

Черевна частина (pars abdominalis) стравоходу найкоротша, має довжину 1–3 см, вкрита очеревиною і прилягає до лівої частки печінки. На рівні ХІ грудного хребця ліворуч черевна частина стравоходу переходить у шлунок. У черевну порожнину стравохід проходить разом з переднім і заднім блукаючими стовбурами (Х пара черепних нервів).

Стравохід оточений пухкою волокнистою сполучною тканиною, що забезпечує його рухливість. Лише передня стінка його шийної частини з’єднана з трахеєю щільною волокнистою сполучною тканиною.

Стравохід має три звуження:

– глотково-стравохідне звуження (constrictio pharyngooesophagealis) – на рівні межі між VI i VII шийними хребцями;

– звуження грудної частини, або бронхо-аортальне звуження (constrictio partis thoracicae; s. constrictіo bronchoaortica) – на рівні межі між IV і V грудними хребцями, де стравохід прилягає до лівого головного бронха;

– діафрагмове звуження (constrictio phrenica; constrictio diaphragmatica) – на рівні стравохідного розтвору діафрагми. В цьому місці стравохід укріплює діафрагмово-стравохідна зв’язка (lig. рhrenicooesophagealis).

Стінка стравоходу складається з чотирьох шарів: слизової оболонки, підслизового прошарку, м’язової оболонки і зовнішньої сполучнотканинної оболонки (адвентиції). Зовнішньою оболонкою черевної частини стравоходу є серозна оболонка з підсерозним прошарком.)