Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
 Скачать 381.46 Kb.
|
96.ПЕРИКАРД.ЧАСТИНИ.ТОПОГРАФІЯ.БУДОВАПерика́рд чи серцева сумка (лат. pericardium) — зовнішня сполучнотканинна оболонка серця. Являє собою тонкий, але щільний мішок, в якому розташоване серце. Перикард відгороджує серце від інших органів грудної клітки Осердя має два шари: зовнішній і внутрішній. Зовнішній шар називається волокнистим осердям (pericardium fibrosum) і побудований зі щільної волокнистої сполучної тканини, Внутрішній шар осердя – серозне осердя (pericardium serosum), також складається з двох шарів: серозної оболонки і підсерозного прошарку. Серозне осердя має дві пластинки: пристінкову і нутрощеву. Пристінкова пластинка (lamina parietalis) зростається з волокнистим осердям, а нутрощева пластинка (lamina visceralis), або епікард, є зовнішньою оболонкою серця і зростається з міокардом. Щілиноподібний простір між пристінковою і нутрощевою пластинками серозного осердя називається осердною порожниною (cavitas pericardiaca). В цій порожнині в нормі у дорослої людини міститься 15-20 мл серозної рідини, яка змочує поверхні пластинок серозного осердя. Осердя має чотири частини: передню – грудниннореброву; нижню – діафрагмову; дві бічні – праву і ліву середостінні. Груднинно-реброва (передня) частина осердя обернена до передньої стінки грудної порожнини, а саме до тіла груднини, V-VI ребрових хрящів та їх міжребрових просторів Діафрагмова (нижня) частина осердя своїм нижнім відділом міцно зрощена із сухожилковим центром діафрагми. Права і ліва середостінні (бічні) частини осердя прилягають відповідно до правої і лівої середостінних частин пристінкової плеври, з’єднуючись з ними за допомогою пухкої сполучної тканини. З обох боків у цій пухкій тканині проходять діафрагмовий нерв та осердно-діафрагмові артерія і вени. 97.АОРТА І ЇЇ ЧАСТИНИ. ЧЕРЕВНА АОРТА ТА ЇЇ ГІЛКИ. АНАСТОМОЗИАОРТА (лат. aorta) — найбільша непарна артеріальна судина великого кола кровообігу. Аорту підрозділяють на три відділи: висхідну частину, дугу і спадну частину, що поділяється на грудну та черевну частини. Висхідна частина А. (pars ascendens aortae) виходить з лівого шлуночка за лівим краєм грудини на рівні третього міжребер’я Від початку висхідної частини А. відходять права й ліва вінцеві артерії серця. Висхідна частина А. лежить за і частково праворуч від легеневого стовбура, піднімається нагору і на рівні з’єднання хряща II правого ребра з грудиною переходить у дугу аорти. Дуга А. (arcus aortae) повертає вліво і назад від задньої поверхні хряща II ребра до лівого боку тіла IV грудного хребця, де переходить у спадну частину. До опуклого боку дуги аорти прилягає спереду ліва плечеголовна вена, а під дугою проходить права легенева артерія, внизу і трохи лівіше розташована біфуркація легеневого стовбура. Позаду дуги аорти знаходиться біфуркація трахеї. Між увігнутим півколом дуги і легеневим стовбуром на початку лівої легеневої артерії є артеріальне зв’язування (lig. rteriosum). У цьому місці від дуги А. відходять тонкі артерії до трахеї і бронхів. Спадна частина А. (pars descendes aortae) — це найдовший відділ аорти, проходить від рівня IV грудного хребця до IV поперекового, де поділяється на праву і ліву здухвинні (клубові) артерії; це місце називається біфуркацією (bifurcatio aortae). У спадній частині виділяють грудну і черевну частини. Від черевної частини аорти, або черевної аорти (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis) відходять пристінкові та нутрощеві гілки. До пристінкових гілок належать парні нижні діафрагмові артерії і поперекові артерії, а також непарна серединна крижова артерія. До нутрощевих непарних гілок належать черевний стовбур, верхня і нижня брижові артерії, а до парних гілок – середня надниркова, ниркова і яєчкова (чи яєчникова) артерії. Пристінкові гілки черевної частини аорти Нижні діафрагмові артерії (aa. phrenicae inferiores) є парними крупними судинами – правою і лівою. Вони відходять від переднього півкола початкового відділу черевної аорти заочеревинно на рівні ХІІ грудного хребця Передня гілка кровопостачає передню ділянку діафрагми і анастомозує з гілками м’язово-діафрагмової артерії (гілка внутрішньої грудної артерії), а задня гілка живить задню ділянку діафрагми і анастомозує з гілками задніх міжребрових артерій. Поперекові артерії (aa. lumbales), яких буває переважно 4 пари (їх може бути більше і менше), відходять заочеревинно від задньобічного півкола черевної аорти на рівні тіл І–IV поперекових хребців. Серединна крижова артерія (a. sacralis mediana) є ніби продовженням черевної частини аорти. Це тонка гілка, яка починається від задньої поверхні аорти на рівні V поперекового хребця дещо вище її роздвоєння на праву і ліву загальні клубові артерії. Нутрощеві гілки черевної частини аорти До нутрощевих гілок черевної аорти належать три великі непарні артерії: черевний стовбур, верхня і нижня брижові артерії, а також парні середня надниркова, ниркова і яєчкова (чи яєчникова у жінок) артерії. Черевний стовбур (truncus coeliacus) є крупною короткою судиною, довжиною 1–2 см, що відходить від передньої поверхні аорти на рівні ХІІ грудного хребця. Цей стовбур розгалужується на три крупні судини: ліву шлункову, загальну печінкову і селезінкову артерії. Верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) є другою крупною непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти, яка відходить від її передньої поверхні позаду тіла підшлункової залози на рівні ХІІ грудного – І поперекового хребців Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є третьою непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти. Вона починається від лівого півкола черевної аорти на рівні нижнього краю ІІІ поперекового хребця. |