Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
 Скачать 381.46 Kb.
|
89.ПРОМЕЖИНА:ВИЗНАЧЕННЯ,М’ЯЗИ,ФАСЦІЇ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ ПРОМЕЖИНИ, ЇХ ІНЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТОЧАННЯПромежина (perineum) Це комплекс м’яких тканин, що формують тазове дно і закривають нижній отвір таза, що обмежений: спереду - нижнім краєм симфізу, ззаду - верхівкою куприка, з боків - нижніми гілками лобкових i сідничних та сідничними горбами Промежина має форму ромба. У чоловіків через промежину проходять сечівник і пряма кишка, а у жінок – піхва. Промежину пронизують судини і нерви зовнішніх статевих органів. У сечово-статевій ділянці промежини розміщені зовнішні статеві органи, сечівник, м’язи, а у відхідниковій – кінцевий відрізок прямої кишки, фасції та м’язи, тазова діафрагма, відхідник, а з боків від прямої кишки, - права і ліва сіднично-відхідникові ямки (fossaе ischioanalеs), заповнені жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectales). Фасції промежини. До них належать: фасція промежини, нижня і верхня фасція тазової діафрагми. Фасція промежини (fascia perinei) розташовується глибше від підшкірної жирової клітковини промежини Нижня фасція тазової діафрагми (fascia inferior diaphragmatis pelvis). вона є продовженням фасції, що покриває великий сідничний м’яз. Верхня фасція тазової діафрагми (fascia superior diaphragmatis pelvis) у ділянці тазової діафрагми покриває верхню поверхню м’яза-підіймача відхідника. М’язи сечово-статевої ділянки промежини поділяються на поверхневі та глибокі. Поверхневі: 1.поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis) 2.цибулинно-губчастий м’яз (m. bulbospongiosus) чол 3.сіднично-печеристий м’яз (m. Ischiocavernosus)чол Глибокі м’язи сечостатевої ділянки: 1.глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus) чол 2.зовнішній м’яз-замикач сечівника (m. sphincter urethraeexternus) чол М’язи тазової відхідникової промежини, також поділяються на поверхневі та глибокі. Поверхневі м’язи 1.зовнішній м’яз – замикач відхідника (m. sphincter ani externus). перебуває в скороченому стані, має посмуговані, м’язові волокна, що розслаблюються під час акту дефекації. Глибокі м’язи 1.м’яз-підіймач відхідника (m. levator ani) парний (правий та лівий 2.лобково-куприковий м’яз (m. coccygeus) рудиментарний. Цибулинно-губчастий м’яз, Сідничо-печеристий м’яз (жін) Зовнішній м’яз - замикач сечівника (жін) Кровопостачання: гілки внутрішньої соромітної артерії; венозна кров відтікає по однойменних венах. Іннервація: гілки крижового сплетення, соромітний нерв. 90.СЕРЦЕ.ЗОВН БУДОВА.БУДОВА ПРАВОГО ПЕРЕДСЕРДЯСерце(cor, грецькою kardia) є порожнистим м’язовим органом який забезпечує кровообіг. Розміщується в грудній порожнині між легенями, безпосередньо за грудиною (дещо зліва). Розділений усередині на чотири порожнини (камери): праве і ліве передсердя, правий і лівий шлуночки. Стінка серця складається з трьох оболонок: зовнішньої – епікарда, середньої – міокарда та внутрішньої – ендокарда У серці людини виділяють чотири поверхні і правий край: груднинно-реброву поверхню, або передню поверхню (facies sternocostalis; facies anterior) діафрагмову поверхню, або нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies interior) праву і ліву легеневі поверхні (facies pulmonales dextra et sinistra) правий край (margo dextra) На поверхні серця розрізняють ряд борозен. Поперечно розташована вінцева борозна (sulcus coronarius), яка є межею між передсердями і шлуночками. Спереду борозна прикрита легеневим стовбуром і висхідною частиною аорти, позаду яких лежать передсердя. Передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior), яка поділяє цю поверхню серця на більшу праву частину, що відповідає правому шлуночку, і меншу ліву частину, представлену лівим шлуночком. Задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior). Вона починається від місця впадіння вінцевої пазухи в праве передсердя, йде вниз і досягає верхівки серця, де за допомогою вирізки верхівки серця (incisura apicis cordis) з’єднується з передньою міжшлуночковою борозною. У вінцевій і міжшлуночкових борознах проходять судини серця – вінцеві артерії і вени. Праве передсердя (atrium dextrum) має наближену кубоподібну форму, тому в ньому можна виділити шість стінок. Товщина стінок передсердя дорівнює 2–3 мм. Присередньою, або лівою стінкою правого передсердя є міжпередсердна перегородка (septum interatriale), на якій добре помітна овальна ямка (fossa ovalis), у цьому місці перегородка найтонша. Задньоверхня розширена частина правого передсердя називається пазухою порожнистих вен (sinus venarum cavarum). Вгорі відкривається отвір верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris), а внизу – отвір нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris). Між цими отворами виступає міжвенний горбок (tuberculum intervenosum) – залишок заслінки. Знизу отвору нижньої порожнистої вени розміщена серпоподібна заслінка нижньої порожнистої вени (valvula venae cavae inferioris) Нижче заслінки нижньої порожнистої вени на межі задньої і лівої (присередньої) стінок правого передсердя є отвір вінцевої пазухи (ostium sinus coronarii), яка збирає венозну кров від більшості вен серця. Справа цей отвір прикритий заслінкою вінцевої пазухи (valvula sinus coronarii) На межі правої і передньої стінок порожнина правого передсердя продовжується в щілиноподібний закуток правого вушка. Внутрішня поверхня правого передсердя гладенька, за винятком внутрішньої поверхні правого, де є добре помітні поздовжні м'язові валики, що утворені гребінчатими м’язами (musculi pectinati). Зверху над цими м’язами проходить межовий гребінь (crista terminalis), який відокремлює венозний синус від порожнини правого передсердя. |