відповіді на іспит з правничої етики. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЕКЗАМЕН З ПРАВНИЧОЇ ЕТИКИ. 1 Єдність правничої професії, її сутність та соціальне призначення
 Скачать 209.63 Kb.
|
|
Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень 1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. 2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. 2. До адвоката іноземної держави, включеного до Єдиного реєстру адвокатів України, можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення виключно у вигляді попередження або виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Зупинення права на зайняття АД Стаття 31. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю 2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Стаття 32. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю 2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України. 67) Підстави та порядок притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Кваліфікаціно-дисциплінарна комісія адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності 1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. 2. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. 3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. !!!ПОРЯДОК ПРИТЯГНЕННЯ ДО ДВ!!! 1) Звернення до КДКА має кожен кому відомо про вчинення адвокатом Д проступку, який є підставою для притягнення його до ДВ 2) Анонімні заяви та заяви що не містять підстав притягнення до ДВ не розглядаються. 3) Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката: - реєстрація заяви - перевірка відомостей членом дисциплінарної палати КДКА та отримання пояснення адвокта з приводу скарги - можливість опитування органів, осіб щодо Д проступку адвоката. - член КДКА складає довідку про перевірені обставини, яка також містить висновок про наявність підстав для порушення дисципл справи. 4) Порушення Д справи: - Д палата КДКА вирігшує питання про порушення або відмову у порушенні Д справи більшістю голосів. - рішення про Дату час місце розгляду Д справи надсилається адвокату та особі яка подала Д скаргу. - рішення про відкриття або відмову у відкритті Д справи може бути оскаржено протягом 30 днів з дня прияння такого рішення. Оскарження до Вищої КДКА або суду 5) Розгляд Д справи: - здійснюється протягом 30 днів - можливість подачі доказів, пояснення, ставлення запитань як адвокатом так і особою яка подала Д скаргу на нього. - під час розгляду ведеться протокол засядання. 6) Прийняття рішення у Д справі: - приймається більшістю голосів, рішення про прикинення права на зайняття Ад 2/3 голосів. - Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. - член Д палати КДКА який проводив перевірку участі у голосування не бере. - надіслання рішення адвокату та особі яка подала скаргу протягом 3 днів з дня прийняття. 7) оскарження рішення: - протягом 30 днів до суду або Вищої КДКА. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. - Вища КДКА розгядає скаргу протягом 3 днів. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Стаття 50. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону. 3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев’яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати. 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. Стаття 52. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України. 2. До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років: 4. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону. 5. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. 68) Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки нотаріуса. Правила професійної етики нотаріусів України. Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки нотаріусів здійснюється КУ, міжнародними договорами та НПА, згода на які була надана ВРУ, ЗУ про нотаріат, Правилами професійної етики нотаріусів та іншими законодавчими актами Щодо міжнародних НПА то до спеціальних можна віднести заповіді, заявлені на пленарному засіданні 89 Міжнародного конгресу Латинського Нотаріату в Мексиці в 1965 році. ЗАПОВІДІ ЛАТИНСЬКОГО НОТАРІАТУ: · Поважай своє Міністерство; · Утримайся, навіть якщо найменший сумнів робить незрозумілими твої дії; · Віддавай належне Правді; · Дій обережно; · Вивчай з пристрастю; · Радься з Честю; · Керуйся Справедливістю; · Обмежуйся Законом; · Працюй з Гідністю; · Пам’ятай, що твоя місія полягає в тому, аби не було суперечок між людьми. ДО загальних сллід віднести: ЄКПЛ і Основопол свобод, міжнародний пакт про громадняські та політичні права. Важливу роль відіграють правові позиції ЄСПЛ щодо дільності нотаріусів В Укрїні прийнятий ЗУ про нотаріат, який закріплює: Статус нотаріуса Права та обов*язки нотаріусів а також їх гарантії Вимоги до приватної нотаріальної діяльності Повноваження та правила щодо вчинення нотаріальних дій Застосування законодавства іноземних держав. Діляьність органів нотаріального самоврядування тощо. Важливим НПА у сфері етики та поведінки нотаріуса відіграють Правила професійної етики нотаріусів від 2021 року, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України. Складаються з 19 розділів, які поділені на пункти. На відміну від правил етики інших правничих професій дані правила затверджені ЦОВВ - Мін юстом, а не органом нотаріального самоврядування Правила вміщують положення щодо: 1) Основних приницпів діяльності нотаріусів 2) Вимог до нотаріусів 3) Морально-етичної поведінки нотаріусів 4) Несуміснсті з діяльністю нотаріуса 5) Відносини нотаріуса з особами що до нього звернулися, Нотаріальною палатою, іншими нотаріусами. 6) рекламування Н діяльності. 7) відповідальність за порушення Правил 2. Професійна етика нотаріуса України ґрунтується на принципах: публічності; незалежності та неупередженості; законності; доступності; безпосередності; нотаріальної таємниці та конфіденційності; чесності; сумлінності; поваги до професії. 69) Публічність професійної діяльності нотаріуса. З ППЕН IV. Публічність професійної діяльності Нотаріус здійснює незалежну професійну діяльність в межах делегованих йому державою повноважень. Публічність нотаріальної діяльності полягає у вчиненні нотаріусом нотаріальних дій та надання правової допомоги в межах делегованих йому державою повноважень. Публічне визнання вчинених нотаріусом нотаріальних дій надає їм особливої доказової та виконавчої сили на майбутнє та не потребує додаткових доказів, крім визнання таких дій недійсними у судовому порядку. З статті Нотаріальна діяльність – вид публічно-правової діяльності, здійснюваної спеціально уповноваженими особами від імені держави, по охороні і захисту прав і законних інтересів осіб, шляхом здійснення передбачених законом нотаріальних дій. Публічний характер нотаріальної діяльності виявляється в тому, що вона здійснюється від імені держави, на користь всієї держави і суспільства в цілому, гарантуючи при цьому і створюючи умови для реалізації прав і законних інтересів будь-якого суб’єкта правовідносин Принцип публічності в нотаріальній діяльності проявляється в тому, що держава визнає нотаріальні акти, що видаються за результатом вчинення нотаріальної дії, законними та достовірними, а також забезпечує їх захист та подальшу реалізацію. Нотаріальна діяльність не протиставляє приватні інтереси публічним і навпаки, а утворює універсальну систему, яка нормалізує реалізацію приватних інтересів конкретних суб’єктів з інтересами держави і суспільства. Принцип публічності в нотаріальній діяльності є також ознакою законності юридичної допомоги, наданої нотаріусами, яка втілюється в повному і точному дотриманні ними вимог законів у процесі професійної діяльності. Хоч нотаріальна діяльність є публічною, проте виконує її нотаріус незалежно і неупереджено, не входячи в структуру органів державної влади. Так, можемо говорити про відносно, а не абсолютно приватний, вільний нотаріат, іншими словами нотаріат приватний в організації, але публічний у функціонуванні. Разом з тим, хоч нотаріальна діяльність є публічно-правовою, проте закон покладає на нотаріуса обов’язок зберігати нотаріальну таємницю. Ця таємниця стосується заборони розголошувати будь-яку інформацію, що стосується вчинення нотаріальної дії. принцип публічності – це принцип, який зобов’язує нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій активно використовувати свої повноваження в інтересах особи, при цьому не порушувати охоронювані законом права інших осіб та держави 70) Незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. V. Незалежність та неупередженість 1. Нотаріус зобов’язаний бути неупередженим при вчиненні нотаріальних дій. Незалежність нотаріуса під час здійснення професійної діяльності передбачає його свободу від будь-якого стороннього впливу чи тиску, неправомірного втручання у його діяльність. Нотаріус не має вчиняти дію, яка може поставити під загрозу незалежність, неупередженість, об’єктивність здійснення нотаріальної діяльності. 2. Нотаріус зобов’язаний уникати будь-якого незаконного впливу на його професійну діяльність, протистояти тиску, бути принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків та відстоюванні професійних прав, їх ефективному використанні в інтересах учасників правовідносин. 3. Нотаріус зобов’язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, які негативно можуть вплинути на його професійний імідж. 4. Нотаріус повинен уникати впливу на сторони та їх дискримінації. 5. Нотаріус не повинен допускати можливості впливу особистих інтересів, інтересів заінтересованих осіб на виконання ним своїх професійних обов’язків. 6. Нотаріус зобов’язаний запобігати виникненню конфлікту інтересів, а в разі його виникнення вжити заходів врегулювання. 2. Нотаріус не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження прав особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а також професійних прав нотаріуса, незалежності нотаріальної професії. 2. Нотаріус зобов’язаний: діяти як неупереджений радник, сумлінно і чесно, утримуватися від втручання в особисті справи осіб з питань, що виходять за межі його професії та не пов’язані з характером їхнього звернення; Нотаріус не повинен керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності та часу здійснення його професійних прав та обов'язків, якщо вони суперечать закону і його професійній уяві про оптимальний варіант виконання власних професійних дій. Стаття 8-1. Гарантії нотаріальної діяльності Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності. Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства. 71) Законність доступність да безспосередність здійснення нотаріальної діяльності. VI. Законність У своїй діяльності нотаріус зобов’язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належної охорони і захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. VII. Доступність 1. Нотаріус повинен продемонструвати розумну доступність за зверненням заінтересованих осіб та повідомити особу, яка звернулася, у разі неможливості надати відповідь на звернення протягом розумного строку. 2. Нотаріус повинен в повному обсязі надати особі, яка звернулася, пояснення, необхідні для розуміння та оцінки наданих ним професійних послуг. 3. Нотаріус повинен надати інформацію про розмір всіх платежів, пов’язаних із вчиненою нотаріальною дією, на запит особи. 4. Нотаріус має інформувати особу, яка звернулася до нього, про вартість своїх послуг. Розмір плати визначається за умови встановлення повного переліку необхідних документів та дій. У разі якщо нотаріус передбачає перевищення вартості своїх послуг він зобов’язаний повідомити про це особу. 5. Нотаріус зобов’язаний забезпечити доступність інформації про діяльність нотаріату у межах і порядку, встановлених законами України. VIII. Безпосередність Безпосередність здійснення нотаріальної діяльності передбачає виключно особисте спілкування з особою, яка звернулася за консультацією та/або наданням правової допомоги, та власноручне підписання вчиненої нотаріусом нотаріальної дії з використанням лише власної гербової печатки. Передача повноважень, які належать виключно до компетенції нотаріуса, є порушенням правил професійної етики та тягне за собою відповідальність, передбачену цими Правилами. Під час виконання нотаріусом своїх професійних обов’язків не допускається: безпідставне порушення встановленого режиму роботи, вимог до приміщення і технічного оснащення робочого місця нотаріуса (нотаріальної контори); необґрунтована відмова від виїзду до осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, у випадках, передбачених законодавством; відсутність на робочому місці без поважних причин; передання функцій щодо вчинення нотаріальних дій своїм працівникам; приймання відвідувачів, перебуваючи в нетверезому стані, паління під час прийому чи будь-які прояви зневажливого ставлення до осіб, з якими нотаріусові доводиться взаємодіяти в процесі своєї професійної діяльності. 72) Нотаріальна таємниця та конфіденційність. IX. Нотаріальна таємниця та конфіденційність 1. Розголошення відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, заборонено, окрім випадків, установлених Законом України «Про нотаріат». 2. Нотаріус повинен уникати розмов стосовно особи, яка до нього звернулася за наданням консультації та/або правової допомоги, а також вчиненої відносно неї нотаріальної дії. 3. Нотаріус не повинен використовувати конфіденційну інформацію у спосіб, що може зашкодити особі, яка до нього звернулася, або для отримання прямої чи непрямої вигоди для себе чи іншої особи. 4. Нотаріус повинен попереджати сторони договору про недопущення використання та розголошення конфіденційної інформації третім особам. 5. Нотаріусу заборонено надавати третім особам доступ до особистого ключа та пароль для використання його кваліфікованого електронного підпису або інший аналогічний засіб його ідентифікації. Особистий ключ кваліфікованого електронного підпису необхідно зберігати в таємниці. 6. Нотаріус зобов’язаний забезпечити дотримання конфіденційності та нотаріальної таємниці його помічниками (консультантами державної нотаріальної контори, архіву), іншими працівниками. 7. Нотаріус зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, що знаходяться в його розпорядженні і містять відомості, що становлять нотаріальну таємницю, які унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб без його відома. 8. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі. Стаття 8. Нотаріальна таємниця Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці. Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотаріальної таємниці. Нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов’язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України "Про запобігання корупції". Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу податкового органу, засвідчену гербовою печаткою такого органу. Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред’явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів). Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. На вимогу Міністерства юстиції України та його територіальних органів з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також пояснення нотаріусів у строк, встановлений цими органами. Нотаріус на письмовий запит податкових органів, державного виконавця, приватного виконавця Національного агентства з питань запобігання корупції надає інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом успадкування. Надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотаріальної таємниці. Внесення нотаріусом у випадках, передбачених законодавством, інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, не є порушенням нотаріальної таємниці. 73) Вимоги щодо несумісності з професією нотаріуса. XIII. Діяльність, несумісна з професією нотаріуса Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів. Стаття 3. Нотаріус Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім виконання функції медіатора, викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів. Стаття 13. Помічник нотаріуса Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності. 74) Відносини нотаріуса з особами, які до нього звернулися, з іншими нотаріусами та Нотаріальною палатою України. XVI. Відносини нотаріуса з особами, які до нього звернулися 1. Нотаріус зобов’язаний поважати право особи, щодо якої або за дорученням якої вчиняється нотаріальна дія, знайомитися з усіма необхідними документами, поданими для її вчинення. 2. Нотаріус зобов’язаний: діяти як неупереджений радник, сумлінно і чесно, утримуватися від втручання в особисті справи осіб з питань, що виходять за межі його професії та не пов’язані з характером їхнього звернення; визнавати право особи консультуватися з питань вчинення нотаріальних дій в іншого нотаріуса чи іншої компетентної особи; утримуватися від виконання своїх обов’язків за умов чи обставин, що можуть загрожувати їх якості; встановлювати довірливі взаємовідносини з особою, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, проявляти терпіння (витримку), ввічливість та тактовність у відносинах з тими, з ким він взаємодіє в межах професійного та особистого кола спілкування, не допускаючи вияву неуважного ставлення до людей та їхніх законних інтересів, а також дотримуватися культури мови, поведінки, зовнішнього вигляду; не піддаватися тиску третіх осіб, впливу політичної кон’юнктури, суворо дотримуватися вимог законодавства та не порушувати законних інтересів осіб, які до нього звернулися; з повагою ставитися до загальноприйнятих моральних цінностей і особистих переконань осіб, які до нього звертаються, враховуючи законні інтереси особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії; надавати особі, яка до нього звернулася, пояснення, необхідні для правильного розуміння та оцінки вчинюваної ним нотаріальної дії; інформувати особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, про природу дій, що вчинятимуться, можливі правові наслідки, а також особливості, властиві вчинюваній нотаріальній дії, та обсяг дій, проведення яких є необхідним; інформувати особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, про розмір всіх пов’язаних із вчиненням нотаріальної дії платежів. 3. Нотаріус повинен поважати право особи, яка потребує вчинення нотаріальної дії, на вільний вибір нотаріуса. 4. Здійснення нотаріальної діяльності декількох нотаріусів в одній нотаріальній конторі не повинно перешкоджати вільному вибору нотаріуса особою, яка потребує вчинення нотаріальної дії, і буде можливим тільки тоді, коли це право буде гарантовано в тому приміщенні. 5. Нотаріус вчиняє нотаріальну дію за зверненням особи, яка її потребує, за винятком тих випадків, коли він зобов’язаний відмовити у вчиненні такої нотаріальної дії відповідно до закону. XVII. Відносини нотаріуса з іншими нотаріусами та Нотаріальною палатою України 1. Нотаріус повинен ставитися до колег по професії з повагою та доброзичливістю, спрямованою на співробітництво. 2. Нотаріус зобов’язаний дотримуватися положень Закону України «Про нотаріат», Статуту Нотаріальної палати України, цих Правил, а також виконувати рішення органів Нотаріальної палати України як органу професійного самоврядування, прийняті відповідно до їх повноважень. 3. У відносинах з Нотаріальною палатою України та її відділеннями нотаріус зобов’язаний: особисто відвідувати загальні збори відділень Нотаріальної палати України, а також заходи, що проводяться ними або Нотаріальною палатою України; з’являтися на запрошення президента, віце-президента, голів комісій Нотаріальної палати України, а також голів відділень Нотаріальної палати України для розгляду питань, пов’язаних з виконанням професійних та членських обов’язків нотаріуса. 4. Нотаріус повинен своєчасно і достовірно відповідати на запити та звернення своїх колег, що стосуються нотаріальної діяльності. 5. Нотаріус повинен надавати допомогу і передавати професійний досвід молодим колегам у рамках корпоративної і професійної солідарності, турботи про престиж професії й усього нотаріального співтовариства. 6. Нотаріус у своїх відносинах з колегами і нотаріальним співтовариством не повинен, характеризуючи свою кваліфікацію, занижувати професійну гідність і авторитет колег, дискредитувати інших нотаріусів. 7. Нотаріус не повинен перешкоджати роботі інших нотаріусів. 8. Забороняється недобросовісна конкуренція між нотаріусами. Недобросовісною конкуренцією є дії або бездіяльність нотаріуса, спрямовані на перешкоджання вчиненню іншим нотаріусом нотаріальної дії, наданню послуг правового характеру або виконанню покладених законом повноважень у сфері державної реєстрації, а також створення конкурентних умов в оплаті. Проявами недобросовісної конкуренції між нотаріусами вважається: ненадання іншому нотаріусу відомостей, інформації або документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, що перешкоджає нотаріальній діяльності; примушування осіб користуватися своїми послугами; укладання будь-яких договорів з юридичними та/або фізичними особами з наданням їм переваг щодо черговості прийому, режиму роботи чи інших преференцій; одержання або виплата будь-яких винагород чи комісійних особам, пов’язаним з виконанням професійного обов’язку нотаріуса. 75) Порядок і підстави дисциплінарної відповідальності нотаріуса за порушення етичних стандартів. XIX. Відповідальність за порушення цих Правил 1. За невиконання або порушення цих Правил до нотаріуса застосовується один з таких заходів стягнення: зауваження; попередження; направлення Нотаріальною палатою України подання на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю у зв’язку з порушенням нотаріусом цих Правил. 2. Порядок застосування заходів стягнення за порушення цих Правил встановлюється Нотаріальною палатою України. Стаття 10. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її роботи Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України. Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України. Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом. !!!Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.!! Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду. САМ ПОРЯДОК!!! 1) подання до ВККН про анулювання свідоцтва вноситься не пізніше 30 днів з дня виявлення підстави для анулювання. 2) строк може бути продовжено до 45 днів 3) розгляд подання комісією не більше 6 місяців 4) Подання Нотаріальної палати України/мін юсту та його терит органів повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2,3 частини першої статті 12 Закону про нотаріат; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 5) Попередній розгляд подання здійсює член комісії і готує висновок за результатами розгляду матеріалів. 6) Далі розглядаєподанян комісія на засіданні. 7) За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 8) Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх членів Комісії. 9) На підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України. 10) Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку. У 2021 жодного такого рішення Вища ККН не прийняла + зауваження і попередження як стягнення до нотаріусів навні але порядок їх накладення не регламентований Стаття 12. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України: 2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов’язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України; 3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики. Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду. 76) Морально-етичні основи судочинства. Дотримання етичних норм – З бангалорських принципів Принцип Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід'ємною частиною діяльності суддів. Застосування 4.1. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов'язана з його посадою. 4.2. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов'язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. 4.3. У своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення. 4.4. Суддя не бере участі в розгляді справи, якщо будь-хто із членів його родини виступає як представник будь-якої сторони чи в іншій формі має відношення до справи. 4.5. Суддя не надає місце свого проживання іншим юристам для прийняття клієнтів чи зустрічей з колегами. 4.6. Судді, як і будь-якому громадянину гарантується право вільного вираження думок, віросповідання, участі в зібраннях та асоціаціях, однак у процесі реалізації таких прав суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів. 4.7. Суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини. 4.8. Суддя не повинен дозволяти членам своєї родини, соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність, що пов'язана зі здійсненням функції судді, а також на прийняття ним судових рішень. 4.9. Суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім'ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень. 4.10. Конфіденційна інформація, що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов'язана з виконанням обов'язків судді. 4.11. За умови належного виконання своїх обов'язків суддя має право: a) займатися літературною, педагогічною діяльністю, читати лекції, брати участь у діяльності, що пов'язана з правом, законодавством, визначенням правосуддя та іншими подібними питаннями; b) на публічних слуханнях справ виступати перед офіційним органом з питань, що пов'язані з правом, відправленням правосуддя чи іншими подібними питаннями; c) бути членом офіційного органу, урядового комітету, комісії, дорадчого органу, якщо таке членство дозволяє судді залишатися неупередженим і зберігати політично нейтральну позицію; d) займатися іншою діяльністю, якщо це є сумісним з високим статусом посади судді і не перешкоджає будь-якою мірою виконанню ним своїх обов'язків. 4.12. Суддя не вправі займатися юридичною практикою в період перебування на посаді судді. 4.13. Суддя має право засновувати чи вступати в асоціації суддів, входити в інші організації, що представляють інтереси суддів. 4.14. Суддя та члени його родини не вправі вимагати чи приймати будь-які подарунки, позики, заповіти чи допомогу в іншій формі, якщо це викликано діями, які суддя скоїв, планує скоїти чи бездіяльністю у зв'язку з виконанням ним своїх посадових обов'язків. 4.15. За умови відсутності заборон, що містяться в законі, чи інших законних обмежень, що пов'язані з публічним викриттям, суддя має право приймати відповідні до випадку пам'ятні подарунки, нагороди та привілеї, якщо вони зроблені без наміру якимось чином вплинути на виконання ним своїх посадових обов'язків та не мали корисливих намірів. + стосується не тільки суддів а й присяжних та інших органів та осіб які беруть участь в судовому засіданні, щодо нерозголошення відомостей які були в закритому судовому засіданні. дотримання принципів неупередженості та незалежності об*єктивності у прийнятті рішень. Поважати професію правника в суспільстві. Дотримання вимог етичної поведінки повинні всі учасники процесу у тому числі судові розпорядникик, секретарі судових засідань при спілкуванні з учасниками процесу до судового засідання тощо. Недопущення порушення презумпції невинуватості особи Зауваження до учасника судового процесу тільки у передбаченій законом формі: клопотання, заперечення, скарга Зміцнювати довіру до правничої професії під час здійснення судочинства, не допускати дій які порочасть звання правника та його професії. Бути коректним, тактовним у спілкуванні, дотримуватися прав і свобод кожної особи. Поважати їх честь та гідність + про всі принципи можна розказувати 77) Деонтологічний вимір презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини під час судового розгляду. Стаття 17 КПК. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини 1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. 2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. 4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. 1) ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави 2) Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд. Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість обвинуваченого (підсудного). Деонтологічний вимір під час судового розгляду: - правник та особи присутні під час судового засіданян в тому числі секретар суд засідання, судовий розпорядник, свідки не повинні допускати порушення даного принципу зокрема висловлювання щодо винуватості особи у вчинення правопорушення. - про винуватість можна казати тільки тоді коли це підтверджено рішенням суду і таке рішення повинно набрати законної сили. Тобто коли буде рішення суду апелційної інстанції або пройде 30 днів і апеляційна скарга не була подана. - під час судового розгляду правник повинен враховувати всі обставини незалежно від того, свідчать вони проти обвинуваченого чи на його користь, вживати заходів для гарантування права особи на справедливий судовий розгляд. - особі повинно бути надано право на захист від будь якого висунутого обвинувачення. - Особа не повинна піддаватися жорсткому, нелюдському поводженню з нею з метою визнати себе винною та розкаятися у вчиненому. - не допустимий будь який інший тиск на особу для того щоб вона визнала свою вину. - обовязок доведення вини покладений на органи досудового розслідування та органи прокуратури. - докази мають бути визнанні недопустимими якщо вони зібрані з порушенням вимог закону. 78) Правове регулювання поведінки правників поза виконанням ними професійних обов*язків. РОЗДІЛ III. ПОЗАСУДОВА ПОВЕДІНКА СУДДІ Стаття 16 Суддя не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддя повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності. Стаття 17 Суддя має право брати участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитету суду і не можуть вплинути на здійснення правосуддя, проте повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді. Стаття 18 Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї. Стаття 19 Суддя повинен враховувати, що сімейні, соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді чи ухвалення судових рішень. Стаття 20 Участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади. Розділ VII. ДОТРИМАННЯ НОРМ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ В ГРОМАДСЬКІЙ, НАУКОВІЙ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА Стаття 54. Співвідношення між професійними обов'язками адвоката і його громадськими, науковими та іншими інтересами В своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов'язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики. У випадку виникнення суперечності між професійними обов'язками адвоката, передбаченими чинним законодавством, Правилами, і обов'язками перед конкретними клієнтами, що випливають з договорів про надання правової допомоги, - з однієї сторони, та інтересами адвоката, що обумовлені його членством в певній громадській організації, партії, науковому товаристві тощо - з іншої сторони, адвокат не має права знехтувати чи поступитись своїми професійними обов'язками адвоката. Стаття 55. Дотримання принципу конфіденційності в громадській, науковій або публіцистичній діяльності адвоката Адвокат не може використовувати в своїй громадській, науковій або публіцистичній діяльності інформацію, конфіденційність якої охороняється Правилами, без згоди на це осіб, зацікавлених у нерозголошенні такої інформації. Стаття 56. Дотримання принципу поваги до адвокатської професії в публіцистичній діяльності адвоката В своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів, або престиж адвокатури як такої. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПОЗАСЛУЖБОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРА Стаття 21. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації Прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб. Стаття 22. Обмеження щодо участі прокурора у політичній діяльності Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках та залучати до них підпорядкованих працівників, публічно демонструвати свої політичні переконання. Стаття 23. Ставлення до релігії Прокурор має право вільно визначати своє ставлення до релігії, брати участь у діяльності релігійних організацій, які діють на законних підставах і діяльність яких не спрямована на розпалення расової, політичної, національної та релігійної ворожнечі, не допускаючи їхнє втручання у свої службові справи. + нотаріус повага до професії нотаріуса підвищення довіри громадян та престижнотсі правничої професії в цілому. 79) Публічність професії правника та право на повагу до його приватного життя. |