3Передмова
 Скачать 1.5 Mb.
|
|
75 2) Безбарвна рідина зі специфічним запахом, легко випарову- ється, добрий розчинник, вогненебезпечна. Варіант 2 1. Замість пропусків впишіть назви тіл, речовин або матеріалів: Болти виготовляють з Тканини виготовляють з виготовляють з глини. виготовляють з пластмаси. 2. Прочитайте опис фізичних властивостей кисню і графіту. Ви- значте, яку речовину характеризує кожний опис. 1) Сіро-чорна тверда речовина, легко забруднює будь-яку по- верхню, погано проводить електричний струм. 2) Безбарвний газ, без смаку та запаху, погано розчиняється у воді, підтримує горіння та дихання. III. актуалізація оПорних знань ; Бесіда Учитель проводить бесіду щодо різновидів сумішей, їх відмін- ностей від чистих речовин та між собою, а також відмінностей фі- зичних властивостей сумішей від чистих речовин. ; Цілепокладання Учитель оголошує тему і план уроку та просить учнів пригада- ти, що їм відомо про розділення сумішей на чисті речовини з курсу природознавства. Це важливо зробити для визначення рівня базо- вих знань і корекції плану уроку. Учитель пропонує учням визна- чити мету уроку, сформулювати запитання, відповіді на які вони хотіли б отримати на уроці. IV. вивчення нового матеріалу Методична порада Навчальний матеріал є частково відомим учням, тому його викладання можна спланувати в різні способи: 1) бесіда, під час якої вчитель уточнює основні поняття й надає додаткову інформацію; 2) самостійна робота учнів з текстами за методом «позначок» з технології «Розвиток критичного мислення через читання та письмо» з подальшим обговорюванням; 76 3) теоретичне й практичне опрацювання інформації в парах чи малих гру- пах за інтерактивними технологіями. Наводимо матеріал, який можна використати при моделюванні уроків за різними схемами. ; Розповідь учителя з елементами бесіди Під час бесіди учні узагальнюють матеріал, заповнюючи таблицю: Тип суміші Метод розділення Стислий опис методу Властивості речовин, на яких ґрун- тується метод Приклад сумішей Однорідна 1. 2. Неоднорідна 1. 2. 3. 4. — Чи можна розділити суміш на окремі компоненти? Можна, якщо знати фізичні властивості речовин, з яких вона складаєть- ся. Суміш, компоненти якої значно відрізняються за властивостя- ми, розділити легко. Але якщо властивості речовин подібні, цей процес ускладнюється. Сучасні хіміки навчилися розділяти прак- тично будь-які суміші, навіть такі, що містять велику кількість компонентів. У курсі природознавства ви вже вивчали основні методи розді- лення сумішей. Це фільтрування, відстоювання, випарювання. Та- кими простими методами можна розділити складну суміш, напри- клад річкову воду. Учитель пропонує учням пригадати, як можна очистити воду. Діти висловлюють свої міркування, учитель пояснює. У воді, зачерпнутій з річки, є домішки мулу, піску та роз- чинених солей. Пісок від води можна відокремити відстоюван- ням — важкі піщинки швидко осядуть на дні. Легкі частинки мулу осідають довго, тому їх легше відокремити фільтруванням. Від- фільтрована вода (фільтрат) уже здається чистою, але в ній при- сутні розчинені речовини — це однорідна суміш. Якщо необхідно виділити розчинені речовини, то фільтрат слід налити у порцеляно- ву чашку й випарити. Вода випарується, а розчинені речовини за- лишаться на дні чашки. 77 Якщо ж нашим завданням є отримання чистої води, то філь- трат слід піддати перегонці, або дистиляції. Фільтрат поміщаєть- ся в колбу й нагрівається. Вода випаровується, і її пара потрапляє у холодильник. У холодильнику вона конденсується (перетворю- ється на рідку воду), і в приймач стікає чиста (дистильована) вода. ; Демонстрація методів розділення сумішей Вивчення методів розділення сумішей краще проводити під час їх демонстрації з необхідними поясненнями вчителя. Демонстрація фільтрування Учитель розчиняє заздалегідь підготовлену суміш кухонної со- лі з піском у невеликій кількості води. Потім показує учням, як не- обхідно складати звичайний і складчастий фільтр із фільтруваль- ного паперу, і фільтрує отриману суспензію. При цьому необхідно зауважити, що до фільтрування розчин був «брудним», у ньому бу- ло видно піщинки. Після фільтрування розчин (фільтрат) став чис- тим, увесь пісок залишився на фільтрі. Демонстрація випарювання Отриманий у попередньому досліді фільтрат поміщається у по- рцелянову чашку й нагрівається полум’ям пальника. Після випа- рювання всієї рідини необхідно звернути увагу учнів, що в порце- ляновій чашці залишилася тільки тверда речовина, що являє собою чисту кухонну сіль. Додатково вчитель розповідає про упарювання та кристалізацію. Демонстрація дистиляції За допомогою перегонки можна розділити однорідну суміш двох рідин, які киплять при різних температурах, наприклад су- міш спирту з водою. Спочатку випаровується і збирається в при- ймачі рідина з нижчою температурою кипіння — спирт. Коли весь спирт википить, рідина в колбі продовжить нагріватися, а при тем- пературі 100 °С почне випаровуватися вода. У прилад для перегонки наливається суміш води з етиловим спиртом. Також обов’язково помістити в колбу трохи «кипілок» — уламків пористої порцеляни. Для більшого ефекту досліду в почат- кову суміш можна додати невелику кількість будь-якого водороз- чинного барвника або індикатору. Демонстрація розділення суміші дією магніту Дію магніту можна продемонструвати на прикладі сумі- ші порошків сірки та заліза. Магніт краще підносити через 78 аркуш паперу, щоб було легше відокремити залізний порошок від магніту. Отже, за допомогою нескладних дій можна розділяти різні сумі- ші на чисті речовини. V. узагальнення та систематизація знань ; Виконання завдань 1. Наведіть приклади сумішей, які можна розділити фільтруван- ням, відстоюванням. Для зручності відповідь оформте у вигляді таблиці. Суміш Спосіб розділення 1. 1. 2. 2. 3. 3. 2. У цукор випадково потрапив розкришений корок. Як очистити від нього цукор? 3. Запропонуєте способи розділення таких сумішей: а) вода й бен- зин; б) кухонна сіль і крейда; в) кухонна сіль, залізні ошурки й тирса; г) незбиране молоко. 4. Наведіть приклад суміші, що складається з 2–3 речовин, і пере- лічіть послідовність дій, необхідних для їх розділення. 5. Експериментально доведіть, що білий порошок є сумішшю крохмалю і цукрової пудри. Запропонуйте декілька варіантів розв’язання цієї задачі. VI. домаШнє завдання 1. Прочитати параграф підручника. 2. Виконати завдання після параграфа. 3. Підготуватися до практичної роботи № 2 за підручником або за зошитом для лабораторних і практичних робіт. VII. Підбиття Підсумків уроку Учитель звертає увагу учнів на мету уроку, що була сформульо- вана на початку уроку, та просить учнів визначити чи досягнуто її, чи розкрито питання, відповіді на які вони хотіли б отримати. 79 Урок № 8 Практична робота № 2. Розділення неоднорідної суміші Мета: навчитися застосовувати теоретичні знання про основні спо- соби розділення сумішей в процесі очищення забрудненої кухонної солі; сформувати навички поводження з хімічними речовинами і нескладним хімічним обладнанням; формувати навички робити висновки за результатами роботи. Обладнання: лабораторний штатив з кільцем, нагрівальний прилад, хіміч- ні склянки ємністю 50 мл, колба, лійка, порцелянова чашка, дві скляні палички, мірний циліндр, шпатель або ложечка, фільтрувальний папір, ножиці. Реактиви: кухонна сіль, пісок, дистильована вода. Базові поняття та терміни: чиста речовина, суміш, розчин, фільтрування, випарювання. Тип уроку: урок закріплення та вдосконалення знань, урок — практич- на робота. Методи навчання: репродуктивні; пояснювально-ілюстративні; практичні: лабо- раторний дослід; дослідницькі. СтрУктУра УрокУ I. організаційний момент 5 хв II. актуалізація опорних знань учнів 5–10 хв III. інструктаж з безпеки під час виконання роботи 5 хв IV. Виконання роботи 25–30 хв V. Підбиття підсумків роботи 1–2 хв ХіД УрокУ I. організаційний момент Учитель із лаборантом до початку уроку роздають необхідне об- ладнання й зошити для практичних робіт. Учитель повідомляє те- му уроку, пояснює форму проведення уроку і просить учнів сформу- лювати мету уроку. На перших практичних роботах слід навчити учнів правильно формулювати мету їх навчальної діяльності. Учні роблять необхідні записи в зошитах для практичних робіт. Учи- тель пояснює принципи оформлення результатів практичної робо- ти в зошитах. 80 II. актуалізація оПорних знань учнів ; Методичні рекомендації Перед початком роботи необхідно актуалізувати знання учнів про суміші. Також необхідно обговорити з учнями порядок вико- нання роботи: 1) Змішування розчинної та нерозчинної речовин; 2) Змішування суміші з водою; 3) Фільтрування отриманої суспензії; 4) Випарювання води з фільтрату. III. інструктаж з безПеки Під час виконання роботи У зв’язку з використовуваними методами очищення необхідно обговорити правила безпеки при роботі з розчинами хімічних реак- тивів, скляним хімічним посудом, а також при роботі з нагріваль- ними приладами. IV. виконання роботи 1. У хімічний стакан шпателем помістіть невелику кількість (1– 2 шпателі) суміші кухонної солі з піском і додайте мірним ци- ліндром 10–20 мл води. Скляною паличкою ретельно перемі- шайте суміш до повного розчинення солі. 2. Складіть фільтр із фільтрувального паперу і відфільтруйте пісок. 3. Складіть прилад для випарювання. Використовуючи скляну па- личку, перелийте фільтрат (рідину, що пройшла крізь фільтр) у порцелянову чашку. Запаліть спиртівку і випарте воду. На дні чашки лишиться чиста сіль. 4. Зробіть висновки до практичної роботи. При формулюванні висновків, використовуйте відповіді на такі запитання: — Які методи розділення сумішей ви використали в цій роботі? — Які властивості солі й піску дозволяють використовувати са- ме ці методи для розділення суміші? V. Підбиття Підсумків роботи Учитель пропонує учням поділитися своїми враженнями від практичної роботи. 81 Урок № 9 Атоми та молекули Мета: сформувати поняття про частинки, з яких побудовані речо- вини: атоми та молекули; поглибити та узагальнити знання про атом та його будову; ознайомити учнів з молекулярною та немолекулярною будовою речовин, установити залежність між властивостями речовин та їхньою будовою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, ку- лестрижневі моделі атомів та молекул. Базові поняття та терміни: атоми, молекули, йони, ядро, електрони. Тип уроку: комбінований. Методи навчання: пояснювально-ілюстративний: лекція; словесний: бесіда, ре- продуктивний, частково-пошуковий, проблемний. СтрУктУра УрокУ I. організаційний момент 1 хв II. актуалізація опорних знань 9 хв III. Вивчення нового матеріалу 20 хв 1. атоми. 2. молекули. 3. йони (матеріал розглядається на розсуд учителя). 4. Будова речовин. IV. Узагальнення та систематизація знань 12 хв V. Домашнє завдання 1 хв VI. Підбиття підсумків уроку 2 хв ХіД УрокУ I. організаційний момент II. актуалізація оПорних знань ; Фронтальне опитування — Дайте визначення поняттям: чиста речовина, однорідна та неоднорідна суміш. — У чому полягає відмінність чистої речовини від суміші? — Які способи розділення сумішей ви знаєте, чим вони відрізняються? 82 ; Експрес-контроль знань Під час бесіди деякі учні отримують картки із завданнями для експрес-контролю знань. Варіант 1 1. У наведеному переліку підкресліть назви чистих речовин. Сірка, земля, мінеральна вода, цукор, мідь, пил, алюміній, пові- тря, кров, залізо. 2. Доповніть речення. Морська вода — (чиста речовина чи су- міш), тому що . 3. Установіть послідовність операцій з розділення суміші піс- ку, соди та заліза: 1. , 2. , 3. , 4. . А фільтрування В дія магніту Б випарювання Г розчинення Варіант 2 1. У наведеному переліку підкресліть назви сумішей. Олово, варення, залізо, нафта, пил, сірка, морська вода, пові- тря, кисень, алюміній. 2. Доповніть речення. Очищене від пилу повітря — (чиста речо- вина чи суміш), тому що . 3. Установіть послідовність операцій з розділення суміші піс- ку, тирси та солі: 1. , 2. , 3. , 4. . А випарювання В фільтрування Б відстоювання Г розчинення ; Бесіда — Кожна речовина має індивідуальні властивості. Від чого во- ни залежать? — Пригадайте, з яких частинок складаються речовини. — Що означає слово «атом»? — Чи можна побачити атом? — Чи відомо вам, що таке молекула? ; Мотивація до навчання Видатний американський фізик Річард Фейнман писав: «Як- би у результаті якоїсь світової катастрофи усі накопичені людством знання були загублені й до майбутніх поколінь перейшла тільки 83 одна фраза, то яке б твердження містило найбільше інформації? Я вважаю, що це — атомна гіпотеза: усі тіла складаються з ато- мів — маленьких тілець, які перебувають у безперервному русі, притягуються на невеликій відстані, але відштовхуються, якщо од- не з них сильніше притиснуте до іншого». — Чи згодні ви з ученим? ; Цілепокладання Учитель повідомляє тему уроку та його план і запитує учнів, які питання щодо будови речовин їх цікавлять. III. вивчення нового матеріалу 1. атоми ; Розповідь учителя Ще давньогрецькі філософи стверджували, що всі речовини складаються з найдрібніших частинок речовини. Для них це було суто філософське питання. Існування таких частинок вперше було доведене античним філософом Демокрітом шляхом уявного експе- рименту. Якщо узяти камінь і подрібнити його, то вийде купка ма- леньких камінчиків. Якщо подрібнити один із таких камінчиків до порошку, то під лупою цей порошок виглядає такою самої купкою камінчиків, тільки дрібних. Якщо експериментувати далі й подріб- нити крихточку порошку, то під мікроскопом ми все одно побачи- мо камінчики. Доки можна дробити предмети? Якщо припустити, що камінь можна дробити нескінченно, то врешті-решт цей камінь перетвориться на ніщо, на порожнечу. Але порожнеча не має ма- си, і якщо спробувати з такої порожнечі знову «зібрати» камінь, то у нас вийде невагома порожнеча. Отже, мають існувати якісь най- дрібніші частинки, що мають хоч і мале, але певне значення маси, проте які роздрібнити вже неможливо. Демокріт назвав ці частин- ки «атомосами», що в перекладі означає «неподільні». Фізики ж довели існування атомів лише в ХІХ ст. за допомогою складних експериментів. Сьогодні існують фотографії атомів, зро- блені за допомогою потужних електронних мікроскопів. Атоми — це найдрібніші хімічно неподільні частинки речовини. Важлива особливість атомів — їх не можна зруйнувати в резуль- таті хімічних процесів. Але ще близько ста років тому вчені встано- вили, що атом має складну будову. У центрі атома є ядро, навко- ло якого рухаються електрони. Через це деякі вчені порівнювали 84 будову атома з будовою Сонячної системи, й одна з перших моде- лей атома називалась планетарною. Але це порівняння дуже умов- не, оскільки атом має складнішу будову. Розміри атомів надзвичайно маленькі — близько 10 -10 м (0,0000000001 м), а ядро атома ще менше — діаметр ядра дорівнює близько 10 -15 м (0,000000000000001 м), тобто в сто тисяч разів мен- ший, ніж діаметр атома. Якщо атом збільшили до розмірів яблука, то яблуко в цьому разі збільшиться до розмірів земної кулі. Ядро атома складається з інших частинок, які називаються нуклонами (від латин. nucleos — ядро). Електрон набагато менший за атомне ядро — у тисячу разів. Ядро й електрони мають електричний заряд. Ядро позитивно заряджене. Заряд електрона — негативний і приймається як та- кий, що дорівнює -1 (електрон позначається як е – ). Завдяки тому, що ядро й електрони заряджені по-різному, електрони притягують- ся до ядра. Позитивний заряд ядра повністю компенсується нега- тивним зарядом усіх електронів, які рухаються навколо нього. То- му сумарний заряд атома завжди дорівнює нулю, тобто атоми — це електронейтральні частинки. Зважаючи на це, за кількістю елек- тронів можна визначити заряд ядра атома і навпаки. Наприклад, якщо атом має один електрон (заряд -1), то заряд ядра становить +1, а якщо заряд ядра атома +5, біля нього міститься 5 електронів (їх сумарний заряд дорівнює -5). Отже, атоми — це найдрібніші електронейтральні частинки ре- човини, які складаються із позитивно зарядженого ядра й негатив- но заряджених електронів, що рухаються навколо ядра. 2. молекули ; Розповідь учителя з демонстрацією моделей молекул Багато речовин складаються з молекул. Один із видатних уче- них Середньовіччя Роберт Бойль найдрібніші частинки речовини називав корпускулами (від латин. «маленьке тільце», «частинка»). Через півстоліття їх стали називати «мас-корпускулами». Латиною слово «маса» звучить як «молес», «молес-корпускули», тому із ча- сом їх стали називати скорочено — «молекули». Молекули утворюються атомами, що з’єднуються один з одним у певному порядку за допомогою особливих хімічних зв’язків. В од- ній молекулі може об’єднуватися різне число атомів, причому ато- ми можуть сполучатися в різному порядку. Так утворюються мо- лекули різних речовин. Наприклад, молекула кисню складається 85 з двох атомів, молекула води — з трьох, а молекула сахарози — із сорока п’яти. Якщо атоми уявити у вигляді маленьких кульок, то молекули матимуть вигляд набору різних кульок певної форми та розмірів. (Учитель демонструє моделі молекул.) Молекули мають свої властивості, і ці властивості визначають, якою буде речовина. Кожна молекула має певні розміри та форму. Молекули різних речовин не подібні між собою, тому й утворені ними речовини відрізняються за властивостями. Молекула — це найменша частинка речовини, що здатна існу- вати самостійно і є носієм властивостей речовини. Молекули є елек- тронейтральними частинками, оскільки складаються з ектроней- тральних атомів. 3. йони (матеріал розглядається на розсуд учителя) ; |