Білет. Білет 1 Дайте визначення поняття проекту та процесу управління проектами

• Название: Білет 1 Дайте визначення поняття проекту та процесу управління проектами
• Анкор: Білет.docx
• Дата: 06.06.2018
• Размер: 307.93 Kb.
• Имя файла: Білет.docx
• Тип: Документы; #20019
• страница: 2 из 8

12. Cукупність характеристик об’єкта, що визначають його здатність задовольняти встановлені і передбачувані потреби — це:

a) якість;

13. Аналіз чутливості — це:

a) техніка аналізу проектного ризику, яка показує, як змінити значення NPV-проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов;

14. Управління якістю в проекті — це:

a) розділ управління проектами, що складається з процесів, які гарантують, що продукт проекту, а також сам проект задовольнятимуть ті потреби учасників проекту, заради яких він створювався;

15. План управління якістю — це:

a) документ, у якому регламентовано конкретні заходи у сфері якості, ресурси і послідовність щодо конкретної продукції, проекту чи контракту;

Білет № 5

Завдання 1. Потребує повної відповіді

1.      Визначте цілі і результати проекту по створенню нового підприємства готельного господарства.

Одним з визначальних чинників, який впливає на досягнення успіху в управлінні проекту, є правильна постановка цілей. Будь-який проект, як і всяка осмислена діяльність, завжди має хоча б одну ціль.Проте набагато частіше в проекті задається декілька цілей з відповідними пріоритетами, які необхідно усвідомлювати всім учасникам проекту.

Цілі проекту — бажані результати дій, що вирішують поставлену роблему, і які повинні бути досягнуті в ході реалізації проекту.

Зазвичай на практиці виділяють три рівні пріоритетів цілей проектів:

1. Основні цілі проекту. Мають бути досягнуті для того, щоб проект важався успішно реалізованим.

2. Необхідні цілі. Їх потрібно досягти в ході реалізації проекту,проте при виникненні ускладнень ними можна частково пожертвувати.

3. Бажані цілі. Їх було б бажано досягти при здійсненні проекту.

Необхідні і бажані цілі називають ще допоміжними цілями проекту.

Також цілі проекту розділяють на явні і неявні. Зазвичай явні цілі вказують в таких проектних документах, як опис змісту проекту і його місії. Однак деякі з явних цілей проекту можуть бути внутрішніми цілями однієї із сторін і кон фіденційними (наприклад бюджетні цілі замовника). Про неявні цілі проекту говорять набагато рідше. Зазвичай вони виникають як необхідний наслідок декларованих цілей, різних обмежень тощо. Часто це цілі, які не були визначені, оскільки не були очевидні заздалегідь. Неявні цілі дуже важливі, і необхідно виявити їх якомога раніше при плануванні проек ту або на початкових етапах реалізації.

Часто для досягнення цілей проекту необхідне виконання деяких додаткових умов. Такі умови називають критичними чинниками успіху. Якщо не дотриматись хоч б одного з них, проект не можна вважати успішним. Корисно буває задати для кожного чинника кількісне значення, яке називають показником ефективності.

Наприклад, якщо ціль проекту — підвищити задоволеність клі-

єнтів в ресторані, то показником ефективності може бути підви-

щення швидкості обслуговування клієнтів на 30%.

Відповідно до цілей проекту визначаються його завдання. Але треба мати на увазі, що ціль і завдання — різні речі. Для конкретизації цілей їх треба визначити і описати результати, які отримає замовник (споживач) після завершення проекту.

Результати проекту відображають те, що отримає замовник. Результати проекту досягаються через розв’язування завдань проекту.

Завдання — це комплекс намічених цілей, які мають бути досягнуті роектом (програмою, портфелем) з метою надання очікуваних проектних вигід зацікавленим сторонам.

Одне завдання — крок на шляху до мети. Завдання має давати відповіді на такі запитання:

1. ЩО та НАСКІЛЬКИ відчутно повинно бути зміненим?

2. ДЛЯ КОГО ці зміни, ДЕ і КОЛИ вони відбудуться?

Існує два типи завдань: завдання, які створюють продукт, та за-

вдання, які збільшують потенціал (productive and capacity (зангл.,

здатність) building):

Завдання, якістворюютьпродукт (productive) — результат такого завдання — або наявний продукт (книга, будівля, консультаційний центр тощо), або дані, які можна статистично перевірити (кількість відвідувачів  консультаційного центру, кількість будівель підключе-

них до системи водопостачання тощо).

Завдання, які збільшують потенціал (capacity building) — їхнім результатом є нематеріальний продукт, наприклад поліпшення знань (новий рівень освіти, нові навички, нова інформація). Ці завдання вимірюються через спостереження, індивідуальні інтерв’ю, опитувальні листи. Деякі завдання цього типу можуть бути статистично обчис-ладачів за програмою

запровадження телекомунікаційних технологій в освітньому проце-

сі, які створили власні дистанційні курси). Обчислення результатів

таких завдань повинно враховувати не тільки кількість перенавчених

людей, а й кількість людей, які дійсно використовують набуті знання,

роблять те, чому їх навчили.

2.      В чому полягають розходження між допущенням і ризиком проекту?

Допущення (Assumption) — це чинники (зовнішні умови або

події), з врахуванням яких проект буде планово реалізовуватися.

Якщо подія або умова, скоріш за все, матиме місце під час реаліза-

ції проекту, то її слід розглядати як допущення.

Наприклад. Допущеннями можуть бути: 1) можливе звільнен-

ня (або, навпаки, прийом на роботу) ключового менеджера через

якийсь час після початку проекту; 2) недостатність існуючого

парку комп’ютерів і технологічної бази для досягнення всіх цілей

автоматизації; 3) твердження, що фінансування й інші ресурси

будуть доступні по потребі за вимогою; 4) твердження, що нова

версія програмного забезпечення буде доступна для користува-

чів до моменту початку стадії розробки.

Допущення дуже тісно пов’язані з ризиками й, фактично, самі є

ризиками низького рівня. Як і ризики, вони виникають із умов неви-

значеності, у яких виконується проект. Обидва цих поняття стосу-

ються майбутніх подій або умов, які можуть вплинути на проект. В

обох випадках існує деяка ймовірність їхнього настання й масштаби

наслідків для проекту.

Ключовим моментом тут є те, що та сама умова може бути або ри-

зиком, або допущенням, залежно від наслідків для конкретного про-

екту. Розходження між допущенням і ризиком полягають в тому,

чи прийнятно для проекту сполучення ймовірності й наслідків

чи неприйнятно. Якщо подія або умова має негативні наслідки, а

ймовірність велика (сполучення неприйнятне для проекту), то така

ситуація буде віднесена до ризику. Якщо така подія дуже малоймо-

вірна, то можна допустити, що вона не відбудеться, і віднести цю си-

туацію до допущень. Якщо подія або умова позитивна для проекту й

імовірність її велика, то можна також віднести це до допущень. Якщо

ж вона необхідна для успіху проекту (тобто також позитивна), але

цілком може й не відбутися, то ми визначимо це для нашого проекту

як ризик.

Завдання 2. В кожному тестовому питанні необхідно вибрати одну вірну відповідь.

1. Остаточний план прийнятий до виконання називається:

a) базовою лінією;

2. Завершеним проект вважається, коли:

d) досягнуті цілі проекту.

3. Про цес — це:

a) сукупність взаємопов’язаних ре сурсів і діяльності, яка має чітко визначені вхід і вихід і створює в ре зультаті цінність (додану вартість);

4. Процеси ініціації передбачають:

a) ухвалення рішення про початок виконання проекту;

5. Процеси планування передбачають:

a) визначення цілей і критеріїв успіху проекту і розробку робочих схем їхнього досягнення;

6. Структуризація проекту може здійснюватися за:

a) зв’язками між задачами;

b) роботами і віхами;

c) людськими і матеріальними ресурсами;

d) фазами ЖЦ і результатами проекту.

7. Якщо результати проекту є чітко визначеними, декомпози-

ція проекту здійснюється з орієнтацією:

b) на її результат;

8. Для чого необхідно проводити структуризацію проекту?

d) для поділу проекту на керовані структурні елементи.

9. На ранніх стадіях проекту, коли результати ще чітко не визначені, структурну декомпозицію можна будувати опираючись:

d) на фази життєвого циклу проекту.

10. Гістограми завантаження ресурсів використовуються на етапі:

d) розробки проекту.

11.  Управління якістю в проекті — це:

a) розділ управління проектами, що складається з процесів, які гарантують, що продукт проекту, а також сам проект задовольнятимуть ті потреби учасників проекту, заради яких він створювався;

12. Договір про закупівлю — це:

b) письмовий правочин між замовником та учасником — переможцем процедури закупівлі, який передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату;

13. Переможець процедури закупівлі — це:

a) учасник, тендерна пропозиція якого за результатами оцінки визнана найкращою та акцептована;

14. Метод PERT — це:

c) аналітичний розрахунковий метод, що дозволяє спрогнозувати найоптимістичніші, найпесимістичніші і найбільш вірогідні терміни виконання робіт (у ході аналізу будується середньозважена оцінка), виключає при цьому повторення одних і тих же робіт в один і той же час;

15. Календарне планування проекту — це:

b) процес складання й коригування розкладу проекту, що полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт;
ілет № 6

1. Сформулюйте визначення місії проекту для туристичного бізнесу.

Місія проекту (project mission) — ідеальне представлення і громадська роль проекту, яка відображає те, ради чого задумується і реалізується проект.

Місія проекту формулюється, виходячи з цілей проекту, враховуючи їх вигоди для різних учасників проекту, а також для його зовнішнього оточення.

Місія — це генеральна ціль проекту, яка визначається кінцевими результатами проекту, набором задоволених потреб та сукупністю споживачів.

По суті, місія є описом того, як добре буде кожній залученій в про-

ект людині при його успіш ному завершенні. Добре складена місія —

це опис бачення, яке повинно виникнути при згадуванні про проект.

Розробка тексту місії — це особливе мистецтво. Зазвичай, проводять

«мозковий штурм» з командою управління проектом, а також запрошеними консультантами.

З місії проекту випливає стратегія проекту — головний напрямок дій для отримання результатів проекту, які визначені цілями.

Стратегія проекту — це спільне бачення шляху досягнення цілей.

2. Яку роль відіграє віха (контрольна точка) у ході здійснення проекту?

Віха (контрольна точка) подія або дата в ході здійснення проекту.

Віха використовується для відображення стану завершення робіт. У таких контрольних точках:

– здiйснюється промiжний контроль виконання проекту (для таких точок визначається дата контролю, робочi матерiали (до-кументи), якi слiд пiдготувати);

– приймаються рiшення про коригування робочих планiв;

– визначається спосiб презентацiї — нарада, конференцiя, розсилання звiту.

На відміну від робіт віхи не мають визначеної тривалості (тривалість рівна 0), для їх оцінки використовуються тільки критерії «виконано» або «не виконано».

Під час складання плану по віхах слід пам’ятати, що віхи повинні:

– бути зрозумілими для всіх учасників;

– підлягати управлінню;

– знаходиться на відповідних відстанях (щотижня, щомісяця);

– свідчити про поступ у досягненні цілей проекту;

– їхня кількість не повинна бути більшою 10–15 на проект.

План по віхах, розроблюваний на рівні проекту, є інструментом стратегічного планування самого проекту.

Для створення плану по віхах необхідно:

-       виділити ключові події й дати, які вже відомі (цільова дата початку проекту, відомі контрактні дати по вже укладених або розроблювальних договорах, внутрішні зафіксовані строки окремих етапів тощо);

-       виділити всі події, що мають строго певні строки, зрив яких неможливий (важливі переговори, зустрічі, виставки тощо);

-       згадати всі внутрішні віхи й ключові події нижчого пріоритету й рівня детальності: строки доступності ресурсів, погодні фактори (настання зимових холодів тощо).

В результаті планування План по віхах буде містити такі дані:

-       дата початку проекту;

-       важливі етапи з проміжними та основними результати проекту;

-       обмеження;

-       дата завершення проекту.

Отримана в результаті укрупнена модель проекту буде основою для стратегічного управління проектом.

План по віхах стає основою для календарного планування — подальшої розробки розкладу будь-якого рівня деталізації, аж до робочих завдань виконавцям.

На етапі календарного планування необхідно заповнити проміжки між основними віхами конкретними пакетами робіт.

Тести

1. Процеси виконання передбачають:

a) координацію людей та інших ресурсів для виконання плану;

2. Процеси аналізу передбачають:

a) визначення відповідності плану і виконання проекту поставленим цілям і критеріям успіху та прийняття рішень про необхідність застосування коригувальних впливів;

3. Процеси управління передбачають:

a) визначення необхідних коригувальних впливів, їхнє узгодження, твердження і застосування;

4. Процеси завершення передбачають:

a) формалізацію виконання проекту і підведення його до впорядкованого фіналу;

5. Власник процесу — це:

d) замовник проекту.

6. Сукупність елементів кожного рівня ієрархії декомпозиції проекту повинна представляти:

d) весь проект.

7. Earned Value Management (EVM) – це:

a) система, яка комбінує цілі, розклад і вартість виконання робіт проекту;

8. Системи управління проектами в основному використовуються на стадії:

b) реалізації проекту;

9. Лінія прогресу показує:

c) просування в роботі над проектом;

10. Віха в проекті повинна ставитись:

b) після кожного етапу робіт проекту;

21. Призначення процесу «Запровадження якості» — це:

a) впровадження запланованих, систематичних операцій, які забезпечують використання в проекті всіх процесів, необхідних для виконання вимог з якості;

11. Бенчмаркінг — це:

b) спосіб знаходження можливостей для вдосконалення своєї діяльності на основі її порівняння із діяльністю кращих або провідних в своїй області підприємств або підрозділів;

12. Тендерна документація — це:

b) документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником;

13. Діаграми Парето — це:

a) гістограма, впорядкована за частотою виникнення певних факторів по кожному результату, вона дозволяє сконцентрувати увагу на небагатьох важливих факторах;

14. Діаграма Парето використовується в управлінні проектами

для:

b) контролі якості;

15. Діаграма Ішикави використовується в управлінні проектами для:

c) плануванні якості проекту;

Білет № 7

1. В чому полягає суть проектного аналізу? Які види проектного аналізу найбільш розповсюджені у туристичному та готельному бізнесі?

Проектний аналіз — це сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна розробити оптимальний проект у документальному вигляді і визначити умови його успішної реалізації

Проектний аналіз слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах — часовій і предметній. У часовій площині провадяться роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від виникнення самої ідеї проекту і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістових аспектах. Сполучною ланкою цих площин є особлива трійця, до якої входять мета проекту, реально доступні ресурси та організаційні заходи.

Основними   складовими   проектного   аналізу є:

•      ідея, концепція проекту;

•      життєвий цикл проекту;

•      принципи і критерії відбору та оцінки проекту;

•      види аналізів;

•      методологія проектного аналізу.

Концепція проектного аналізу - це набір відповідних принципів, способів і методів визначення інвестиційних пріоритетів для прийняття рішення про реалізацію проекту.

Проектний аналіз перш за все базується на порівнянні в грошовому виразі «вигод і витрат», пов'язаних з реалізацією проекту. Це зумовлено потребою враховувати часовий період, оскільки здійснення витрат відбувається сьогодні, а отримання вигод (особливо проекти з тривалим терміном спорудження) - через тривалий період (через роки).

Для обґрунтування доцільності реалізації кожний проект повинен бути проаналізований за такими видами аналізу: технічним, комерційним, фінансовим, екологічним, організаційним, соціальним, економічним, структурним, бюджетної ефективності.

Технічний аналіз проекту дає змогу виявити техніко-економічні  альтернативи; варіанти місцезнаходження об’єкта; масштаб і обсяг проекту; терміни реалізації проекту загалом і за фазами; доступність і достатність джерел сировини, робочої сили та інших необхідних ресурсів; місткість ринку для продукції проекту; витрати на проект з урахуванням непередбачених чинників; терміни виконання проекту.

Екологічний аналіз виявляє, які потенційні збитки може завдати проект навколишньому середовищу, а також визначає заходи, необхідні для пом’якшення чи запобігання цим збиткам.

Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства загалом, для якого з певних причин ціни купівлі (наприклад сировини) і продажу продукції проекту не завжди є прийнятними щодо витрат і вигод. Екологічні й соціальні наслідки проекту (так само з відомих причин) більшою мірою цікавлять суспільство загалом, ніж організації, що беруть участь у проекті. Економічний аналіз здійснюють тоді, коли замовником проекту чи його інвестором є держава. Зрозуміло, що економічний аналіз може передбачати оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації проекту, а також аналіз витрат, пов’язаних із соціальними заходами та охороною навколишнього середовища.