база тестов на экзамен. Бронхіальна астма тести початкового рівня

• Название: Бронхіальна астма тести початкового рівня
• Дата: 07.07.2022
• Размер: 2.22 Mb.
• Имя файла: база тестов на экзамен.doc
• Тип: Документы; #626593
• страница: 16 из 25

35 У хлопчика 3-х років останній тиждень з’явились набряки на обличчі та нижніх кінцівках. У легенях в нижніх відділах – вкорочення перкуторного звуку, послаблене дихання. Набряк передньої черевної стінки,асцит. АТ – 90/50 мм рт. ст. Загальний ан. сечі – білок 4,2 г/л, лейкоцити – 2-3 в п/зору, ерітроцити – 2 в п/зору. Загальний білок крові – 48,6 г/л. Холестерин крові – 8,2 ммоль/л. Встановлен попередній діагноз: гострий гломерулонефрит. Вкажить клінічний варіант захворювання:

A Ізольований сечовий синдром

B Нефриритичний синдром

C Нефротичний синдром з гематурією

D Нефротичний синдром з гематурією та гіпертензією

E Нефротичний синдром

36 Дитина 3-х років поступила з вираженими набряками. АТ – 95/50 мм рт. ст. Діурез – 300 мл. Загальний аналіз сечі – білок – 3.5 г/л, лейкоцити – 2-3 в п/зору, ерітроцити 1-2 в п/зору. Загальний білок крові 48 г/л, холестерин крові – 9,5 ммоль/л. Запідозрений гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом. Призначити обстеження для уточнення діагнозу:

A.Добова сеча на оксалати

2. 
   Добова протеінурія
   
3. 
   Залишковий азот, сечовина крові
   
4. 
   Проба по Зимницькому
   
5. 
   Аналіз сечі по Нечипоренко
   

37 У дитини 6-ти років після перенесеної ангіни розвився гстрий гломерулонефрит з нефритичним синдромом. Який препарат протипоказаний в терапії хворого?

6. 
   Гентаміцин
   
7. 
   Ампіцилін
   
8. 
   Ерітроміцин
   
9. 
   Цефазолін
   
10. 
    Бензилпеніциліну натрієва сіль
    

38 У дитини 10 років, який знаходиться в олігоануричній стадії гострої нирковової недостатності, з’явилось відчуття поколювання в слизовій оболонці рота, язика, оніміння кінцівок, зниження рефлексів, розлад дихання, арітмія. Чим обумовлена вказана симптоматика?

5. 
   Ацидозом
   
6. 
   Гіпонатріемієй
   
7. 
   Гіперазотемієй
   
8. 
   Гіперкаліемієй
   
9. 
   Алкалозом
   

39. 
    Дитина 10 років страждає на хронічний гломерулонефрит. Набряки відсутні. АТ – 110/60 мм рт. ст. Загальний аналіз сечі – білок 0,25 г/л, лейкоцити – 4-6 в п/зору, еритроцити змінені від 8 до 18 в п/зору, солі оксалати. Призначити патогенетичну терапію.
    

5. 
   Дезагреганти, інгібітори АПФ
   
6. 
   Глюкокортикостероїди
   
7. 
   Цитостатики
   
8. 
   Мембраностабілізатори
   
9. 
   Гемостатичні засоби
   

39. 
    У 8-літнього хлопчика встановлено діагноз гострого гломерулонефрита. Титр антистрептолізіну О – 1250 МЕ/мл. Вкажіть найбільш імовірну причину захворювання:
    

6. 
   Стрептокок
   
7. 
   Ентеровіруси
   
8. 
   Респіраторні віруси
   
9. 
   Стафілокок
   
10. 
    Кишкова паличка
    

39. 
    Дитина 10 років знаходиться в стаціонарі з діагнозом гострого гломерулонефриту з нефритичним синдромом, період начальни проявів з порушенням функції нирок. На фоні сильної головної болі з’явились блювота, порушення зору, потім втрата свідомості, судоми. Вкажіть основний метод профілактики даного стану:
    

6. 
   Гіпотензивні засоби
   
7. 
   Кардіотоніки
   
8. 
   Кортикостероїдні засоби
   
9. 
   Протисудомні засоби
   
10. 
    Препарати кальцію
    

39. 
    У дитини 7-ми років з’явились набряки на обличчі, нижніх кінцівках, підвищення температури тіла до 37,5 °С, потім приєднались головна біль, блювота, біль в животі. Протягом 2-х тижнів на шкірі элементи стрептодермії. АТ- 130/80 мм рт. ст.Загальний аналіз сечі: колір “м’ясних помиїв”, білок 2,0 г/л, лейк – 4-6 в п/зору, эритр – на все п/зору. Загальний білок крові – 62,4 г/л, холестерин крові – 4,3 ммоль/л. Встановіть попередній діагноз.
    

6. 
   Гострий пієлонефрит
   
7. 
   Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
   
8. 
   Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом та гематурією
   
9. 
   Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом
   
10. 
    Тубулоінтерстиціальний нефрит
    

39. 
    Дівчинка 5 років госпіталізована до нефрологічного відділення з вираженими набряками обличчя, попереку, передньої черевної стінки, наружних статевих органів, олігурією. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, печінка +5см, асцит. АТ -90/50 мм рт. ст. В аналізі сечі: білок -9,2 г/л, циліндрурія. В крові різко збільшена ШОЕ, гіпоальбумінемія, гіперхолестеринемія. Який препарат патогенетичної терапії необхідно призначити?
    

5. 
   Свіжезаморожена плазма
   
6. 
   Циклофосфан
   
7. 
   Преднізолон
   
8. 
   Верошпірон
   

Е Тавегіл

ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ

22. 
    Хлопчик 14 років, поступив для уточнення генезу змін у сечі, які відмічаються з 3-річного віку. Дитина страждає на туговухість та міопію. В останній час з’явилась поліурія. Сімейний анамнез – у батька хронічна ниркова недостатність, у старшого брата туговухість. Заг. ан. сечі – відносна щільність – 1005, білок 1,2 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/зору, ерітроцити – 1/2 п/зору, зерністі циліндри – 6-8 в п/зору, солі – оксалати. Встановіть попередній діагноз:
    
    1. 
       Синдром Альпорта
       
    2. 
       Хвороба Берже
       
    3. 
       Синдром Де Тоні-Дебре-Фанконі
       
    4. 
       Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма
       
    5. 
       нецукровий діабет
       
23. 
    У хлопчика 3-х років протягом останнього тижня набряки на обличчі та нижніхз кінцівках. В легенях в нижніх відділах вкорочення, послаблене дихання. Набряк передньої черевної стінки. Асцит. АТ – 90/50 мм рт. ст. Заг. ан. сечі – білок 4,2 г/л, лейкоцити – 5-6 в п/зору, еритроцити – 2-3 в п/зору, заг. білок крові – 48,6 г/л. Холестерин крові – 8,2 ммоль/л. Встановлено попередній діагноз: Гострий гломерулонефрит. Вкажіть клінічний варіант захворювання:
    
    1. 
       Ізольований сечовий синдром
       
    2. 
       Нефритичний синдром
       
    3. 
       Нефротичний синдром з гематурією
       
    4. 
       Нефротичний синдром з гематурією і гіпертензією
       
    5. 
       Нефротичний синдром
       
24. 
    У дитини 12 років, з гострим гломерулонефритом в перші дні захворювання був виявлений гіпертензійний синдром. Яке значення в патогенезі захворювання має антіогенезин II?
    
    1. 
       Збільшує серцевий викид.
       
    2. 
       Підсилює продукцію та секрецію альдостерона
       
    3. 
       Гальмує депресорну дію простагландинів.
       
    4. 
       Підвищує продукцію еритропоетинів.
       
    5. 
       Підвищує рівень реніна.
       
25. 
    Хлопчик 6 років поступив із скаргами на набряки обличчя, головні болі, червоний колір сечі. При огляді артеріальний тиск 140/90 мм.рт.ст. В аналізах сечі білок 1,2 Г/л, еритроцити на все поле зору. Який діагноз найбільшвірогідний
    
    1. 
       Гострий гломерулонефрит
       
    2. 
       Нефролітіаз
       
    3. 
       Туберкульоз нирок
       
    4. 
       Інтерстиціальний нефрит
       
    5. 
       Пієлонефрит
       
26. 
    Хлопчик 7 років знаходиться на лікуванні протягом місяця. При поступленні спостерігалися виражені набряки, протеїнурія- 7,1 гЇл, білок в добовій сечі - 4,2 г. В біохімічному аналізі крові утримується гіпопротеїнемія (43,2г/л), гіперхолестеринемія (9,2 ммоль/л). Який з перечислених варіантів гломерулонефриту найвірогідніше має місце у хворого?
    
    1. 
       Нефротичний
       
    2. 
       Нефритичний
       
    3. 
       Ізольований сечовий
       
    4. 
       Гематуричний
       
    5. 
       Змішаний
       
    6. 
       Біцилінопрофілактика тільки під час інтеркурентних інфекцій
       
27. 
    У хлопчика 8 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з’явились набряки на обличчі, нижніх кінцівках. Стан важкий. АТ - 120/80 мм рт.ст. Сеча бурого кольору. Олігурія. Загальний аналіз сечі: відносна щільність 1015, білок - 1,2 г/л, еритроцити – на все поле зору, зернистіе цилиндри - 1-2 в п/зору. Який найбільш імовірний діагноз?
    
    1. 
       Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
       
    2. 
       Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом
       
    3. 
       Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом, гематурією таи гіпертензією
       
    4. 
       Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом
       
    5. 
       Сечокам’яна хвороба
       
28. 
    Хлопчик 3-х років поступив з вираженим набряковим синдромом. Об’єктивно: бледий. АТ - 90/60 мм рт.ст. Олігурія. Заг. аналіз сечі - колір жовтий, відносна щільність - 1020, білок - 3,5 г/л, ер. - 4-5 в п/зору, лейк. - 2-3 в п/зору. Добова протеїнурія - 6,6 г. Холестерин - 9,8 ммоль/л. Попередній діагноз - гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом. Яке обстеження необхідно провести для підтвердження нефротичного варіанту гломерулонефриту ?
    
    1. 
       Залишковий азот, сечовина крові
       
    2. 
       Аналіз сечі по Нечипоренко
       
    3. 
       Протеїнограма
       
    4. 
       Електроліти плазми
       
    5. 
       Проба по Зимницькому
       
29. 
    У дитини 6-ти років після перенесеної ангіни розвився гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом. Який препарат показаний в терапії хворого?
    
    1. 
       Гентаміцин
       
    2. 
       Бісептол
       
    3. 
       Ерітроміцин
       
    4. 
       Цефазолін
       
    5. 
       Амоксіклав
       
30. 
    У хлопчика 12 років через 2 тижні після ГРВІ з'явився головний біль, нудота, млявість, сеча кольору “м'ясних помиїв”. Шкіра бліда, пастозність об-личчя. АТ 140/90 мм рт.ст., добовий діурез 400 мл. Ан.крові: ер 3,3ґ1012/л, Нb 100 г/л, лейк. 17ґ109/л, е. 2\%, п. 10\%, с. 65\%, л. 20\%, м. 3\%, ШЗЕ 34 мм/год. Ан. сечі: білок 0,6 г/л, ер. на все п. з., лейк. 30-35 в п.з., циліндри зернисті. Загальний білок 60 г/л, a2-глобуліни 18\%. Яке захворювання у хворого?
    
    1. 
       Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом
       
    2. 
       Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом
       
    3. 
       Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
       
    4. 
       Інтерстиціальний нефрит
       
    5. 
       Гострий пієлонефрит
       
31. 
    Дитина протягом 5 років перебуває на диспансерному обліку у нефролога з діагнозом хронічний гломерулонефрит змішана форма в стадії клінічної ремісії. Які зміни в сечі найбільш характерні в даному випадку ?
    
    1. 
       Гематурія.
       
    2. 
       Лейкоцитурія.
       
    3. 
       Бактеріурія.
       
    4. 
       Глюкозурія.
       
    5. 
       Циліндурія
       
32. 
    Дитина з масивними набряками на обличчі, тулубі, кінцівках, асцитом. АТ – 90/50 мм.рт.ст.. В заг. аналізі сечі – білок – 3,1 Г/л, лейкоцити – 2-3 в п/зору, еритроцити – 5-7 в п/зору. Що дозволить Вам оцінити функцію нирок?
    
    1. 
       Протеінограма
       
    2. 
       Аналіз сечі за Нечипоренко
       
    3. 
       Кліренс ендогенного креатиніну
       
    4. 
       Добова протеінурія.
       
    5. 
       Загальний аналіз сечі.
       
33. 
    Дитина 3-х років, поступив із значними набряками. АТ – 95/50 мм рт. ст. Діурез – 300 мл. Заг. аналіз сечі – білок – 3.5 г/л, лейкоцити – 2-3 в п/зору, ерітроцити 1-2 в п/зору. Заг. білок крові 48 г/л, холестерин крові – 9,5 ммоль/л. Запідозрений гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом. Призначте обстеження для уточнення діагнозу:
    
    1. 
       Добова протеїнурія
       
    2. 
       Залишковий азот, сечовина крові
       
    3. 
       Проба по Зимницькому
       
    4. 
       Аналіз сечі по Нечипоренко
       
    5. 
       Добова сеча на оксалати
       
34. 
    Дитина 10-ти років страждає на хронічний гломерулонефритм. Набряки відсутні. АТ – 110/60 мм рт. ст. Заг. аналіз сечі – білок 0,25 г/л, лейкоцити – 4-6 в п/зору, еритроцити від 8 до 18 п/зору, солі оксалати. Призначте патогенетичну терапію.
    
    1. 
       Хінолінові препарати
       
    2. 
       Глюкокортикостероїди
       
    3. 
       Цитостатики
       
    4. 
       Мембраностабілізатори
       
    5. 
       Гемостатичні засоби
       
35. 
    Хлопчикові 11 років. Через 2 тижня після перенесеної стрептококової ангіни госпіталізований в нефрологічне відділення у зв'язку з гострим гломерулонефритом. Найбільш вірогідна патогенетична основа розвитку захворювання?
    
    1. 
       Пошкодження базальної мембрани гломерул антитілами або імунними комплексами
       
    2. 
       Безпосереднє пошкодження гломерул стрептококом
       
    3. 
       Циркуляторна або гістотоксична гіпоксія ниркової ткани
       
    4. 
       Порушення уродинаміки
       
    5. 
       Порушення ниркової гемодинаміки і трофічні розлади
       
36. 
    У хлопчика 4 років після встановлення діагнозу: гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом, період неповної клінико-лабораторної ремісії, без порушення функцій нирок, на протязі 7 місяців спостерігалась мікрогематурія. Про який перебіг захворювання треба думати в цьому випадку?
    
    1. 
       Підгострий
       
    2. 
       Гострий
       
    3. 
       Затяжний
       
    4. 
       Хронічний
       
    5. 
       Рецидивуючий
       
37. 
    8-рiчна дiвчинка на сьомий день пiсля перенесено ангiни поскаржилася на рiзкий головний бiль, раптово втратила зiр, знепритомнiла, почалися судоми. ЧСС-120 за хвилину, АТ-130/90 мм рт.ст. Сеча кольору “м'ясних помийїв, бiлок 1,2 г/л, макрогематурiя. Очне дно: спазм судин сiткiвки. Назвiть ведучий клiнiчний синдром.
    
    1. 
       Ангiоспастична енцефалопатiя (гiпертонiчна)
       
    2. 
       Гостра ниркова недостатнiсть
       
    3. 
       Уремiя
       
    4. 
       Гiпертонiчна криза
       
    5. 
       Судомний синдром
       
38. 
    Хлопчик 5 років отримує ампіцилін з приводу ГРЗ. На 5-й день лікування наросли симптоми інтоксикації, з'явилась пастозність обличчя, біль в суглобах. На шкірі тулуба - дрібнопапульозна висипка. АТ 140/90 мм рт.ст. За добу виділив 2100 мл сечі (отримав рідини 2000 мл). В аналізі крові: креатинін 0,22 ммоль/л, сечовина 11,8 ммоль/л, калій 3,8 ммоль/л, натрій 125 ммоль/л. В аналізі сечі протеїнурія 0,99 г/л, еритроцитурія, еозинофільна лейкоцитурія. Відносна щільність сечі на протязі доби коливаєтся від 1002 до 1010. Засів сечі на стерильність росту не дав. Який найбільш вірогідний діагноз?
    
    1. 
       Гострий пієлонефрит
       
    2. 
       Гострий інтерстиціальний нефрит
       
    3. 
       Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом
       
    4. 
       Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
       
    5. 
       Дизметаболічна нефропатія
       
39. 
    У дитини 10 років констатовано гострий гломерулонефрит з нефритичним варіантом та помірно вираженими набряками на обличчі. Добовий діурез знижений на 50\%. Після госпіталізації і дотримання строгого ліжкового режиму діурез поступово відновився після 4-ої доби. Який механізм зумовив олігурію в даному випадку?
    
    1. 
       Зниження клубочкової фільтрації та підвищення реабсорбції
       
    2. 
       Підвищення проникності базальних мембран
       
    3. 
       Підвищення внутрішньосудинної коагуляції
       
    4. 
       Підвищення секреції ангіотензину ІІ
       
    5. 
       Підвищення продукції альдостерону
       
40. 
    У хлопчика 2-х років з вираженими порушеннями у фізичному і психомоторному розвитку та деформаціями скелету запідозрено синдром Дебре- де Тоні- Фанконі. Які зміни в сечі підтверджують припущення?
    
    1. 
       Протеїнурія, гематурія
       
    2. 
       Галактозурія, лактозурія
       
    3. 
       Ацетонурія, ізостенурія
       
    4. 
       Глюкозурія, гіпераміноацидурія
       
    5. 
       Циліндрурія, бактеріурія
       
41. 
    У хлопчика 4 років через 2 тижні після ангіни з’явились набряки, головний біль, на протязі доби 3 рази відмічалась блювота. Об'єктивно: підвищення артеріального тиску, сеча кольору м’ясних помиїв. Який найбільш імовірний діагноз?
    
    1. 
       Гломерулонефрит
       
    2. 
       Пієлонефрит
       
    3. 
       Інтерстиціальний нефрит
       
    4. 
       Цистит
       
    5. 
       Уретрит
       
42. 
    Хлопчик 10 років захворів на гострий гломерулонефрит. Виражені набряки АТ 110/60 мм.рт.ст. Білок в добовій сечі - 4,5 г/л, в біохімічному аналізі крові загальний білок - 48 г/л; сечовина 5,2 ммоль/л; креатинін 0,1 ммоль/л, холестерин 9,4 ммоль/л. Який препарат патогенетичної терапії необхідно призначити дитині?
    
    1. 
       Лейкеран.
       
    2. 
       Хлорбутин.
       
    3. 
       Делагіл
       
    4. 
       Преднізолон.
       
    5. 
       Азатіопрін.
       

Суто самостійна робота

ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

Контроль початкового рівня знань

1. 
   Муковісцидоз відноситься до :
   
   1. 
      Морфодісплазіям
      
   2. 
      Гистіодісплазіям
      
   3. 
      Химіодісплазіям*
      
   4. 
      Морфо-, химио- і гистиодисплазиям.
      
2. 
   Назвіть шляхи спадкоємства МВ:
   
   1. 
      Аутосомно-домінантний.
      
   2. 
      Аутосомно-рецесивний.*
      
   3. 
      Зчеплений з Х-хромосомою домінантний.
      
   4. 
      Зчеплений з Х-хромосомою рецесивний.
      
3. 
   Яка частота тієї, що зустрічається МВ:
   
   1. 
      1:2500 новорожденных*
      
   2. 
      1:10000 новонароджених
      
   3. 
      1:25 новонароджених
      
   4. 
      1:100000 новонароджених
      
4. 
   Назвіть основні ланки патогенезу муковісцидозу:
   
   1. 
      Порушення вуглеводного обміну, поразка екзокринних залоз, м'язовій тканині, порушення мукоцилиарного кліренсу;
      
   2. 
      Порушення обміну мікроелементів, функції ендокринних залоз;
      
   3. 
      Порушення електролітного обміну (Сl), поразка екзокринних залоз, ураження сполучної тканини, порушення мукоцилиарного кліренсу. *
      
5. 
   Мокрота при муковісцидозі:
   
   1. 
      Пінява, рясна
      
   2. 
      Легко відокремлювані гнійні грудочки з прожилками крові
      
   3. 
      Клейка, в'язка мокрота, що викликає обструкцію. *
      
6. 
   Які діти підлягають обстеженню на МВ:
   
   1. 
      З серцевою недостатністю
      
   2. 
      З сечовим синдромом і електролітними порушеннями
      
   3. 
      З частими респіраторними обструкутивными захворюваннями, кишковим синдромом, гипотрофией*
      
   4. 
      Порушенням вуглеводного обміну
      
7. 
   Який план обстеження для постановки діагнозу МВ:
   
   1. 
      Генеалогічне дослідження, потова проба, ДНК-зондування.*
      
   2. 
      Рентгенологічна проба, цукор крові, кариотипирование.
      
   3. 
      Визначення чинника Спока в крові і еластази в мокроті.
      
8. 
   Що складає основу базисної терапії при муковісцидозі:
   
   1. 
      Антибіотики, преднізолон, нестероїдні протизапальні препарати.
      
   2. 
      Ферменти, місцеві кортикоиды, антицитокины.
      
   3. 
      Кінезотерапія, муколитики, антибіотики, ферменти. *
      
9. 
   Назвіть флору, троп до дихальних шляхів при МВ:
   
   1. 
      Стафілокок.
      
   2. 
      Стрептокок.
      
   3. 
      Протей
      
   4. 
      Синегнойная паличка
      
10. 
    Методика антибитикотерапии при важкому перебігу легеневої форми МВ. Назвіть найбільш правильну відповідь:
    
    1. 
       Цикли в/мышечной терапії по 10 днів 2р в рік (ряд Пеніциліну).
       
    2. 
       Двотижневі цикли пероральних макролідів 3 р в рік.
       
    3. 
       Пролонговане (2-3 тижні) введення в/венно антибіотиків по чутливості флори (-лактамные, монобактамы, фторхинолоны). У проміжках між ними пероральний прийом фторхинолонов. *
       
11. 
    Назвіть з якими природженими і спадковими захворюваннями легенів необхідно диференціювати МВ, що протікає з респіраторним синдромом:
    
    1. 
       Ідіопатичним дифузним фіброзом легенів
       

2. 
   Синдромом Картагенера.
   
3. 
   Гемосидерозом легенів.
   
4. 
   Поразкою легенів при агамаглобулінемії.
   
5. 
   Зі всіма названими захворюваннями.*
   
1. 
   Клінічними проявами синдрому Хаммена-річа є всі, окрім:
   
   1. 
      Прогресуюча задишка.
      
   2. 
      Відставання у фізичному розвитку.
      
   3. 
      Ніжні крепитирующие хрипи в легенів.
      
   4. 
      Вологий нападоподібний кашель. *
      
2. 
   Для ідіопатичного дифузного фіброзу легенів не характерний:
   
   1. 
      Сухий, малопродуктивний кашель.
      
   2. 
      Стеаторея. *
      
   3. 
      Задишка.
      
   4. 
      Крепітація в легенів.
      
3. 
   Тріада синдрому Картагенера включають всі, окрім:
   
   1. 
      Зворотне розташування внутрішніх органів.
      
   2. 
      Кардіомегалія.*
      
   3. 
      Синусити, часто отити.
      
   4. 
      Бронхоектази.
      
4. 
   У основі с-ма Картагенера лежить:
   
   1. 
      Природжений дефект війчастого епітелію слизистої оболонки. *
      
   2. 
      Порушення структури і функції білка, що є хлорним каналом.
      
   3. 
      Патологія структури мукополисахаридов сполучної тканини легенів.
      
   4. 
      Гіперпродукція колагену, атрофія еластичних волокон.