Чумак А. А., Мележик О. В., Цейслєр Ю. В. Антибіотики опорний конспект лекцій Чумак А. А., Мележик О. В., Цейс лєр Ю. В
 Скачать 2.34 Mb.
|
|
Тема: НАЙВАЖЛИВІШІ ГРУПИ АНТИБІОТИКІВ. АНТИБІОТИКИ, УТВОРЕНІ АКТИНОМІЦЕТАМИ (2 години) 1. Родина антибіотиків-хінонів. 2. Родина ароматичних антибіотиків. 3. Родина амінокислот, пептидів і пептоліпідів. 1. Родина антибіотиків-хінонів У складі цієї родини розглянемо групи лінійних конденсованих поліциклічних антибіотиків (тетрацикліни). Тетрацикліни. Тетрацикліни є одним з ранніх класів антимікроб- них препаратів. Перший тетрациклін був отриманий в кінці 40-х ро- ків минулого століття. Ці сполуки мають широкий антибіотичний спектр по відношенню до грампозитивних і грамнегативних бакте- рій, рикетсій й успішно застосовувалися тривалий час в медичній практиці. До тетрациклінових антибіотиків належить понад 30 спо- лук. На їх основі отримано ряд напівсинтетичних препаратів, які знайшли застосування в медичній практиці. Деякі з цих антибіотиків використовуються в тваринництві як стимулятори росту сільськогосподарських тварин і птахів. Цінність тетрациклінових антибіотиків визначається їх високою біологічною активністю, але в даний час у зв'язку з появою великої кількості ре- зистентних до тетрацикліну мікроорганізмів і чисельних побічних реакцій, які властиві цим препаратам, їх вживання обмежене. До найбільш широко відомих тетрациклінів належать тетрацик- лін, 6-діметилтетраціклін, 7-хлортетрациклін, 7-хлор-6-діме- тил- хлортетраціклін, 7-бромтетраціклін, 5-окситетрациклін, а також метациклін, доксициклін та міноциклін, отримані в результаті хіміч- ної модифікації молекули окситетрацикліну. Продуценти. Тетрацикліни йому утворюються у процесі біосин- тезу трьома мікроорганізмами Streptomyces aureofaciens, S. rimosus, Nocardia sulphured. 51 Рис. 11. Механізм дії тетрацикліну Механізм дії. Тетрациклін перешкоджає прикріпленню транспор- тної РНК до 30S субодиниці рибосоми мікроорганізму, порушуючи синтез поліпептидних ланцюгів білкових молекул, що в кінцевому підсумку характеризується бактеріостатичним ефектом (рис. 11). Застосування. Ця група антибіотиків на цей час зберігає важливе значення при лікуванні захворювань дихальних шляхів і інфекцій, що викликаються збудниками, стійкими до інших антибіотиків: хла- мідіями, рикетсіями, спірохетами, мікоплазмами. Тетрацикліни зай- мають важливу роль в профілактиці та лікуванні холери. У світі фармакологічною промисловістю випускається приблизно 5 тис. т тетрациклінів на загальну суму близько 135 млн. доларів на рік. 2. Родина ароматичних антибіотиків. До цієї родини антибіо- тиків належать сполуки бензолу (хлорамфенікол) та речовини, що мають небензольну ароматичну структуру (новобіоцин, коумермі- цини). Хлорамфенікол є антибіотиком широкого спектру дії, ефектив- ним відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій, аеробних і анаеробних бактерій, мікоплазм, хламідій, рикетсій, спі- рохет і деяких крупних вірусів (збудники трахоми, пситтакоза, пахо- вого лімфогранулематозу); діє на штами бактерій, стійкі до пеніци- ліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. 52 Рис. 12. Хлорамфенікол Є декілька лікарських форм хлорамфеніколу, в їх числі хлороцид С (сукцинат натрію лівоміцетину), еулівоміцетин (стеарат левоміце- тину), левовінізоль (аерозольна форма лівоміцетину). Продуценти. Хлорамфенікол - продукт життєдіяльності мікроор- ганізму Streptomyces venezuelae. Синтетичний аналог - левоміцетин. Механізм дії: пригнічує синтез білка в мікроорганізмах, інгібує синтез ферменту, що переносить пептидний ланцюг на рибосому до нової амінокислоти. Проявляє бактеріостатичну активність, але на більшість штамів гемофільної палички, пневмокока, деяких видів шигелл діє бактери- цидно. Лікарська стійкість до препарату розвивається відносно пові- льно, при цьому, як правило, перехресної стійкості до інших засобів хіміотерапії не виникає. Слід враховувати, що хлорамфенікол може токсично впливати на кровотворну систему (ретикулоцитопенія, гранулоцитопенія, інколи зменшення числа еритроцитів). У важких випадках токсичного впливу на кістковий мозак можливий розвиток апластичної анемії. Важкі ускладнення з боку кровотворної системи частіше пов'язані з застосуванням великих доз препарату, особливо у дітей раннього віку. Великі дози також можуть викликати психомоторні розлади, сплутану свідомість, зорові і слухові галюцинації, зниження гост- роти слуху і зору. Препарат протипоказаний при порушенні функції печінки. Застосування. Хлорамфенікол має широкий спектр біологічної дії, що дозволяє активно застосовувати його в медичній практиці як засіб лікування черевного тифу та паратифів, дизентерії, бруцельозу, токсичної диспепсії, генералізованих форм сальмо- нельозів, туляре- мії, менінгітів, рікетсіозів, хламідіозів, трахоми, пневмоній, остеомі- єліту, перитоніту і інших захворювань. Місцево може застосовува- тися у вигляді лініменту (1-10%) для лікування трахоми, гнійничко- вих уражень шкіри, фурункульозу, опіків. 53 3. Родина амінокислот, пептидів і пептоліпідів У складі цієї родини розглянемо групу актиноміцинів. Актиноміцин належить до перших антибіотиків стрепто- міцет- ного походження, отриманих в кристалічному вигляді. Він був відк- ритий і виділений із культуральної рідини Streptomyces antibioiticus 3. Ваксманом і X. Вудрафом ще в 1940 р. Відкриття актиноміцину та отримання його в кристалічному ви- гляді не привернуло великої уваги, оскільки антибіотик був надзви- чайно токсичний відносно експериментальних тварин. Проте через приблизно 15 років після відкриття актиноміцину було з'ясовано, що це не єдина сполука, а велика група близьких за своїми властивос- тями антибіотичних речовин, утворених різними видами стрептомі- цетів. До теперішнього часу отримано і описано більше 100 актиномі- цинів, однак встановлено, що багато препаратів, які мають різні на- зви, є одними і тими ж сполуками. Деяким з них властива протипух- линна дія. Слід зазначити, що утворення різних типів актиноміцинів залежить від виду (штаму) продуцента, складу середовища, на якому він розвивається, і від часу культивування. У процесі біосинтезу ут- ворюються не поодинокі актиноміцини, а суміші цих антибіотиків. Продуценти актиноміцетів зустрічаються серед 50 видів стрепто- міцетів: S. chrysomallus, S. flavus, S. flaveolus, S. parvus, S. parvulus, S. griseus, S. fradiae, S. melanochromogenes та ін., а також деяких ви- дів Micromonospora і Actinoplanes. Механізм дії. Актиноміцини пригнічують в клітині синтез РНК в результаті утворення комплексу з ДНК-матрицею. Іншими словами, вони інгібують ДНК-залежну РНК-полімеразу і перешкоджають просуванню РНК-полімерази уздовж ДНК-матриці. Є й інший механізм дії актиноміцину, коли під дією ферментів клітини антибіотик перетворюється на вільний радикал, здатний ви- кликати зміни білків клітинних мембран. У результаті цього пору- шуються транспортні функції мембран і в кінцевому рахунку клі- тини гинуть. Застосування. У медичній практиці знаходять застосування поки лише два типи актиноміцинів: актиноміцин D (препарати космоген і дактіноміцин) і деякі препарати актиноміцину С. Препарати актиноміцину D ефективні при лікуванні раку Вільмса (своєрідні пухлини нирок), ембріональної рабдоміосаркоми, сар- 54 коми Юінга, несеміномних злоякісних пухлин яєчка, трофобластич- нийх пухлин, місцево-рецидивуючих або місцево поширених солід- них пухлин. Висока токсичність актиноміцинів значною мірою обмежує їх ви- користання. Одержання в процесі спрямованого біосинтезу нових форм акти- номіцинів з антипухлинними властивостями і разом з тим зниженою токсичністю, має істотне практичне значення. Питання для самоконтролю 1. Чому застосування тетрациклінів останнім часом обмежене? 2. Як називається синтетичний аналог хлорамфеніколу? 3. При яких захворюваннях використовуються актиноміцини? Що обме- жує їх використання? Лекція 8 Тема: НАЙВАЖЛИВІШІ ГРУПИ АНТИБІОТИКІВ. АНТИБІОТИКИ, УТВОРЕНІ РОСЛИНАМИ І ТВАРИНАМИ (2 години) 1. Антибіотичні речовини вищих рослин. 1.1. Фітонциди. 1.2. Фітоалексини. 2. Антибіотики тваринного походження. 1. Антибіотичні речовини вищих рослин Вищі рослини здатні продукувати антибіотичні речовини: фітон- циди і фітоалексини (див. тема 2). 1.1. Фітонциди - продукти життєдіяльності рослин, виявлені у представників усіх груп вищих рослин. На цей час з вищих рослин виділено понад 700 антибіотичних речо- вин, здатних пригнічувати розвиток бактерій, вірусів, ріст пухлинних клітин. Антибіотики, виділені з вищих рослин, мають різноманітну хімі- чну будову і належать до різних груп сполук. Серед них зустріча- ються аліфатичні сполуки, алкалоїди та хінони, ефірні олії та терпе- нові сполуки, поліфеноли, кумарини та ін. До найбільш вивчених рослинних антибіотиків належать: • аліцин (Allicin) - продукт життєдіяльності часнику (Allium sativum) - виділений та детально вивчений К. Ковалліто в 1944 р. Він 55 належить до групи сірковмісних аліфатичних сполук (рис.13). Алі- цин пригнічує розвиток грампозитивних і грамнегативних мікробів і розвиток міко-бактерій туберкульозу; Рис. 13. Аліцин (Allicin) - продукт життєдіяльності часнику (Allium sativum) • берберін (Berberin) - антибіотик алкалоїдної природи. Виділя- ється з ряду видів рослин: лютикових, барбарисових. Цей антибіотик пригнічує розвиток стафілококів, стрептококів, гонококів, сальмо- нел; • госіпол (Gossypol) виділяється з насіння бавовнику волохатого (Gossypium hirsutum). За хімічною будовою належить до поліфено- лів. Цей антибіотик справляє виражену антивірусну дію, слабо акти- вний по відношенню до бактерій, • хінін (Chinin) відомий з доісторичних часів як засіб для лікування хворих на малярію. Цей алкалоїд виділяється з червоносокового хін- ного дерева (Cinchona succirubra). Структуру хініну встановлено в 1907 р. Синтез здійснено в 1944 р. Хінін поряд з пригніченням життє- діяльності еритроцитарних форм малярійних плазмодіїв пригнічує ріст стрептококів, мікобактерій, протея, кишечної палички. Він порушує функцію клітинних мембран, інгібує окремі флавопротеїнові ферменти і холінестерази. 1.2. Фітоалексини - антибіотичні речовини, що утворюються ви- щими рослинами в результаті проникнення в рослину певного пара- зита. Процес біосинтезу фітоалексинів індукується відповідною сигналь- ною сполукою, яка знаходиться або в клітинній стінці паразита, або ж в клітинних стінках самих вищих рослин. Характерно, що синтезований під впливом певного паразита фітоалексин має антибіотичну дію щодо саме до цього паразита. Мабуть, стійкість ряду вищих рослин до деяких грибкових захворювань пов'язана з утворенням рослинами зазначених речовин. 56 На сьогодні найбільш відомими фітоалексинами є: • 6-метоксібензоксазолін - антибіотик, ізольований з кукурудзи; • пізатін - антибіотик, утворений клітинами гороху (Pisum sativum) під впливом деяких видів фітопатогенних грибів; • фазеолін - антибіотик, утворений клітинами квасолі (Phaseolus vulgaris), в які потрапляє фітопатогенний гриб. 2. Антибіотики тваринного походження характеризуються вла- стивостями, що відрізняють їх від інших антибіотиків. Вони крім ан- тибіотичних властивостей активізують захисні сили макрооргані- зму. Поєднання цих властивостей робить можливим застосування їх для профілактики і лікування ряду захворювань. • Лізоцим (Lysozyme) виявлений в білку курячого яйця, селезінці, серці, печінці, легенях, в різних секреторних виділеннях (сльози, слиз носа, слина та ін.), в соках деяких рослин, у мікроорганізмів і бактеріо- фагів. Активний відносно грампозитивних бактерій {Bacillus, Micrococcus, Streptococcus, Sarcina). Менш чутливі до лізоциму грамне- гативні бактерії. Під впливом лізоциму відбувається лізис чутливих до нього клітин, що пов'язано насамперед з дією цієї речовини на клітинні стінки, які при цьому руйнуються, а цитоплазматичний вміст клітин «виливається». Лізоцим активно діє на клітинну стінку бактерій - без- посередньо на пептидоглікан, призводить до розпаду полімеру і лізису бактеріальної клітини. Лізоцим не проявляє токсичних властивостей по відношенню до організму людини або тварин, навпаки, він, як біостимулятор акти- вує захисні властивості макроорганізму. В організмі тварин лізоцим виконує захисну функцію щодо проникнення сапрофітних і умовно патогенних мікроорганізмів. • Дефензин (Defenzyn) - білок, що характеризується антимікроб- ною дією, виділений з поліморфонуклеарних лейкоцитів людини. Цей білок проникає через клітинну стінку мікроорганізмів, утворю- ючи чисельні пори, і призводить до загибелі мікроба. • Скваламін (Squalamin) - антибіотик, виділений в 1992 р. з неве- ликої катранової акули сімейства Squalidae. Відомо, що акули вкрай рідко хворіють. Це, мабуть, пов'язано з наявністю практично у всіх клітинах тіла акул потужного антибіотика, який активний щодо бак- терій, грибів та паразитів. За хімічною будовою він споріднений хо- лестерину і не належить ні до одного з відомих класів антибіотиків. • Педерін (Pederin) - антибіотик, виділений з жучка Paederus 57 fuscipes. Ця речовина має високу цитотоксичну активність. Застосову- ється в дерматології. Антибіотик не справляє мутагенної дії і не викли- кає хромосомних аберацій. Механізм біологічної дії антибіотика пов'- язаний з тим, що він пригнічує синтез білка і ДНК, але не впливає на РНК. • Круцин (Cruzin) - протираковий препарат вперше отриманий в 1946 р. з культури Schizotrypanum cruzi - паразитичного найпрості- шого, що викликає тріпаносоміоз, широко розповсюджений в Лати- нській Америці. Круцин утворюється в клітинах паразита, причому величина антибластомної активності залежить від циклу розвитку Т. cruzi. Питання для самоконтролю 1. Що таке фітоалексини? 2. Ким синтезуються фітонциди? 3. Які антибіотики тваринного походження вам відомі? Лекція 9 Тема: ВИКОРИСТАННЯ АНТИБІОТИКІВ У НЕМЕДИЧНИХ СФЕРАХ (2 години) 1. Антибіотики в рослинництві. 2. Антибіотики у тваринництві. 3. Антибіотики в харчовій та консервній промисловостях. 1. Антибіотики в рослинництві. Захворювання рослин виклика- ються різними групами фітопатогенних організмів: вірусами, бакте- ріями, грибами, найпростішими та ін., це відбувається як при розви- тку в умовах відкритого ґрунту, так і в теплицях і оранжереях. У рослинництві антибіотики використовуються як гербіциди, ін- сектициди, стимулятори росту рослин. Перевага антибіотиків як про- дуктів життєдіяльності організмів в порівнянні з біологічно актив- ними препаратами, отриманими в результаті хімічного синтезу (пес- тицидами), полягає в тому, що вони менше забруднюють навколишнє середовище. У природі антибіотики швидко розкладаються. Тому їм останнім часом віддається перевага. При виборі антибіотика для бо- ротьби зі збудником захворювання і осередком його розповсю- дження, а також способу застосування препарату основну увагу звер- тають не тільки на біологічний ефект, але й на економічну сторону та 58 на екологічні аспекти. Призначення препарату і метод його застосу- вання повинні бути економічно вигідні і екологічно нешкідливі. Основні вимоги до антибіотиків, що використовуються в боро- тьбі з фітопатогенними організмами, зводяться до наступного: 1) антибіотик повинен бути активним по відношенню до збуд- ника захворювання, тобто характеризуватися специфічністю біоло- гічної дії; 2) легко проникати в тканини рослин; 3) лікувальні дози повинні бути нешкідливими для рослини; 4) антибіотик на поверхні і всередині рослини повинен повільно інактивуватися, а, потрапляючи в грунт, легко там розкладатися; 5) справляти біологічну дію всередині тканин рослини; 6) не наносити збитку навколишньому середовищу. Одна з важливих вимог до антибіотиків, що використовуються в сільському господарстві, полягає в тому, що вони не повинні вико- ристовуватися в медичній практиці, щоб уникнути виникнення і роз- повсюдження резистентних до них форм мікроорганізмів. Основні методи використання антибіотиків в рослинництві : 1. Внесення антибіотиків у грунт. 2. Обприскування уражених рослин розчинами антибіотиків. 3. Запилення уражених рослин антибіотиками. 4. Занурення заражених органів рослин в розчин антибіотика. 5. Метод ін'єкцій. Методи використання антибіотиків вибирають в залежності від виду захворювання, стадії розвитку рослини, розмірів рослини, мі- сця зростання і способу посадки. Всі прийоми використання антибіотиків засновані на тому, що препарат затримує ріст і розмноження фітопатогенних організмів, які знаходяться як на поверхні, так і всередині органів і тканин рос- лини, чи вбиває ці мікроорганізми. 2. Антибіотики у тваринництві почали застосовувати незаба- ром після їх відкриття. Перш за все вони знайшли широке застосу- вання в ветеринарії як лікувальні засоби проти багатьох захворювань сільськогосподарських тварин (мастит великої рогатої худоби, си- бірська виразка, пневмонія і багато інших). Антибіотики використовують при лікуванні захворювань птахів і бджіл. 59 Так, для лікування індичок, хворих на синусит, застосовують стрептоміцин, хлорамфенікол, хлортетрациклін, при ларинготрахе- їті курчат - карбоміцин. Для лікування бджолиних родин, уражених американським або європейським гнильцем, застосовують окситет- рациклін, а при ноземі бджіл - фумагіллін. Серед антибіотиків, які використовують у ветеринарії, дуже ефе- ктивним препаратом виявився грізеовірідин, що застосовується при лікуванні маститів у рогатої худоби . Авермектіни - нова група антибіотиків, що утворюється S. Avermitilis, мають здатність пригнічувати розвиток паразитів тварин, у тому числі нематод. Моненсін - антибіотична речовина, яку синтезує S. сіппа- monensis, характеризується широким спектром антипротозойної ак- тивності. Він сприяє прискоренню росту тварин і поліпшенню вико- ристання кормів. Антибіотики використовуються в тваринництві як стимулятори росту ряду сільськогосподарських тварин і птахів. Використання ан- тибіотиків в годівлі тварин дає позитивний ефект у птахівництві, свинарстві, при вирощуванні телят і інших сільськогосподарських тварин. Додавання цих речовин до раціону птахів сприяє прискоренню їх росту, зниженню відходу молодняка; антибіотики стимулюють яй- ценосність і підвищують заплідненість птахів. Рис.14. Сучасні тваринницькі комплекси не обходяться без антибіотиків 60 Введення невеликої кількості антибіотиків у корм сприяє підви- щенню маси тіла кожного курчати за період вирощування на 200-250 г і до 350 г на кожне каченя. При використанні антибіотиків у птахівництві можна помітно збіль- шити яйценосність і від 1000 курей отримати на рік додатково 15 тис. яєць. Аналогічні результати відзначаються при використанні антибіо- тиків в годівлі свиней, телят та інших тварин. Так, поросята, які оде- ржували з кормом антибіотики, у двомісячному віці важать на 1,5- 1,7 кг більше, ніж контрольні. Антибіотик норсеотріцин виділений з культури S. noursei, вико- ристовується як кормова добавка при вирощуванні свиней та забез- печує приріст живої маси поросят у межах 5-15% при зниженні ви- трат корму на 3-5%. Застосування антибіотиків при відгодівлі свиней сприяє отри- манню додатково 100-120 ц свинини від кожної тисячі тварин. Стимулюючий ефект низьких концентрацій антибіотиків на орга- нізм тварин пов'язаний в основному з двома факторами: 1) з дією на мікрофлору кишечника і 2) з безпосереднім впливом на організм тва- рини. Застосування антибіотиків у тваринництві неухильно розширю- ється. Проте така тенденція сприяє збільшенню кількості мікроорга- нізмів, що набувають множинну антибіотикорезистентність, це ство- рює умови для передачі стійкості мікроорганізмів від тварин до лю- дини. Тому до проблеми використання антибіотиків в тваринництві слід підходити дуже обережно, з огляду на можливі негативні нас- лідки. 3. Антибіотики в харчовій та консервній промисловостях Збереження швидкопсувних продуктів харчування - одна з найва- жливіших проблем харчової та консервної промисловості. Різні методи збереження продуктів застосовувалися людиною здавна. Ці методи широко використовуються і тепер. Найбільшу роль у псуванні продуктів відіграють мікроорганізми, що виділяють різноманітні продукти обміну, які або порушують як- ість продуктів, або роблять їх абсолютно непридатними для вжи- вання в результаті формування сильних отрут (ботулін та ін.). Таким чином, боротьба з мікроорганізмами, що псують продукти харчу- 61 вання, одне з основних завдань створення раціональних методів збе- реження цих продуктів без зміни їх якості і властивостей. Для боро- тьби зі шкідливою мікрофлорою використовуються різноманітні фі- зичні та хімічні методи. У цьому відношенні ідеальним можна вва- жати речовини, які в дуже низьких концентраціях мали би потужну біологічну дію, не проявляючи токсичності щодо людини і тварин і не викликали псування продуктів. Такі властивості притаманні де- яким антибіотикам. Перші відомості про використання антибіотиків у консервній про- мисловості належать до 1943 р. До таких антибіотиків відносять суб- тілін, низин і деякі інші. Фітонциди вищих рослин також нерідко ви- користовуються при консервуванні деяких продуктів харчування. Антибіотичні речовини застосовують у консервній промислово- сті, при збереженні свіжого м'яса, риби та птиці, при зберіганні сиру і молочних продуктів, фруктів і овочів. Відомо, що при консервуванні продуктів харчування стерилізація - один з найважливіших етапів технології процесу. Тривалість дії ви- соких температур при стерилізації залежить від виду продукту та су- путньої мікрофлори. Під дією термічної обробки гине більшість ви- дів мікроорганізмів, але одночасно з цим відбувається втрата деяких цінних властивостей продукту: руйнуються вітаміни, змінюються смакові якості і консистенція і т. п. Застосування антибіотиків при консервуванні дозволяє значно знизити час термічної обробки того чи іншого продукту. Так, для консервування овочів запропоновано використовувати субтілін, за- стосування якого надає можливість проводити м'яку термічну обро- бку. Під дією субтіліну гинуть клострідіальні і термофільні бактерії, стійкі до нагрівання. Гарні результати отримані при використанні в консервній проми- словості нізину - антибіотика, утвореного різними штамами молоч- нокислих стрептококів. Рис. 15. Нізин (Е-234) Його застосовують при консервуванні то- матів, зеленого горошку, цвітної капусти, м'яса, риби, молока, сирів та інших проду- ктів як харчову добавку Е-234. Нізин при- гнічує розвиток ряду термофільних споро- утворюючих бактерій, не справляючи ток- сичної дії на людину. 62 Застосування нізину при консервуванні дозволяє зменшити три- валість термічної обробки продуктів в 2 рази. Цей препарат викори- стовується також при збереженні алкогольних напоїв, і перш за все пива. Нізин використовується у виробництві і зберіганні сирів, а також при зберіганні молока. При пастеризації молочних продуктів, що ви- користовуються для приготування сирів, створюються сприятливі умови для розвитку клостридій, що призводять до псування сиру. За- стосування нізину або безпосередньо культур, що його утворюють, охороняє сири від передчасного псування. Антибіотичні речовини вищих рослин (цибулі, моркви, лаврового листа, коріандру, перцю червоного та ін.) значно знижують кількість спор мікроорганізмів при консервуванні м'ясних і рибних продуктів, різних овочів, сприяють зменшенню часу термічної обробки та під- вищенню якість продуктів. Антибіотики широко застосовуються для зберігання свіжих м ’яса, риби і птиці, а також молока і молочних продуктів. Швидке псування м'ясних туш пов'язане з мікрофлорою, яка міс- титься в харчовому тракті тварини і потрапляє в тушу при обробці її після забою або в кровоносну систему і лімфатичні вузли. Для боро- тьби з небажаною мікрофлорою, що потрапляє до туші і викликає її передчасне псування, застосовують два основні методи: 1) антибіотик додають у їжу тварині безпосередньо перед забоєм; 2) антибіотик вводять в кровоносну систему відразу ж після того, як тварину забито і спущена кров. Обробка антибіотиками дозволяє значно збільшити термін збере- ження свіжого м'яса (до 2-3 днів) і покращити його якість. Мікроорганізми, що викликають псування м'яса, можуть потра- пити на поверхню туш з повітря. Тому обприскування охолоджених яловичих туш розчином антибіотика або обробка антибіотиком че- ревної порожнини свиней також сприяє подовженню термінів збері- гання м'яса. Іноді для упаковки швидкопсувних продуктів застосовують плі- вки та інші матеріали, що містять антибіотики. Це також подовжує терміни зберігання таких продуктів. Величезне значення для народного господарства має проблема подовження термінів зберігання свіжої риби, особливо при промислі в районах, розташованих далеко від берега і баз. Широке викорис- 63 тання для цих цілей антибіотиків здійснюється наступними спосо- бами. 1. Занурення риби на 1-5 хв в морську воду, яка містить хлортет- рациклін в концентрації 5-100 мг/л. 2. Занурення риби в охолоджену до 1-1,5 ° С морську воду з вміс- том в ній всього 2 мг/л хлортетрацикліну. 3. Утримання риби на льоду, в складі якого є хлортетрациклін в концентрації 1-2 мг/л води. Питання для самоконтролю 1. Які принципи застосування антибіотиків у рослинництві? 2. Яким чином застосовуються антибіотики в тваринництві? 3. З якою метою антибіотики застосовують в харчовій промисловості ? Лекція 10 |