вивчення ПТЕ повний. Державна адміністрація залізничного транспорту України коментарі та розяснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць україни
 Скачать 23.43 Mb.
|
|
Порядок включення гальм у поїзда 15.38 У залежності від технічного оснащення рухомого складу, в тому числі спеціального рухомого складу, гальмовими засобами Державна адміністрація залізничного транспорту України визначає: єдине найменше гальмове натиснення на кожні 100 т ваги для вантажних і пасажирських поїздів та найбільший провідний спуск, на якому допускається рух поїздів із встановленими максимальними швидкостями; залежність між швидкістю руху, величиною ухилу, гальмовим натисненням та гальмовою путтю; розрахункові норми натиснення гальмових колодок на осі рухомого складу, в тому числі спеціального рухомого складу, норми забезпечення поїздів ручними гальмами та інші дані, потрібні для виконання гальмових розрахунків. Визначені норми та дані поміщаються у книжках розкладу руху поїздів і відповідних інструкціях Державної адміністрації залізничного транспорту України. Для забезпечення безпечного руху, можливості регулювання швидкості, а в необхідних випадках і зупинки, кожний поїзд повинен мати достатні гальмівні засоби. Кількість гальм у поїзді визначається із розрахунку гальмівного натиснення на кожні 100 тс маси поїзда, необхідного для зупинки його під час руху по керівному спуску з допустимою максимальною швидкістю. У нормативах по гальмах, затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України, для максимальних швидкостей руху поїздів встановлюється єдине найменше гальмівне натиснення в перерахунку на чавунні гальмівні колодки на кожні 100 тс маси: состава навантаженого вантажного, порожнього вантажного поїзда з кількістю осей від 400 до 530 (включно) і рефрижераторного поїзда для швидкостей руху до 90 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс; состава з’єднаного вантажного поїзда масою до 12 тис. тс з об’єднаною гальмівною магістраллю і локомотивами в голові та середині поїзда для швидкості руху до 65 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс; состава з’єднаного вантажного поїзда масою до 12 тис. тс з необ’єднаними гальмівними магістралями для швидкостей руху до 60 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс; состава вантажного поїзда масою до 12 тис. тс з локомотивами в голові та хвості поїзда (хвостовий локомотив включений в гальмівну магістраль для управління гальмами) для швидкостей до 75 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс; состава з порожніх вантажних вагонів до 400 осей (включно) для швидкостей руху до 70 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс; состава з порожніх вантажних вагонів до 400 осей (включно) для швидкостей руху до 100 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 55 тс; пасажирського поїзда для швидкостей руху до 120 км/год включно (електропневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 60 тс; пасажирського поїзда для швидкостей руху понад 120 км/год до 130 км/год включно (електропневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки або накладки) – 68 тс; пасажирського поїзда для швидкостей руху понад 130 км/год до 140 км/год включно (електропневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки або накладки) – 78 тс; пасажирського поїзда для швидкостей руху понад 140 км/год до 160 км/год включно (електропневматичні гальма, композиційні гальмівні колодки або накладки) – 80 тс; пасажирського поїзда, в складі якого є вагони габариту РІЦ і вагони інших країн з ввімкнутим пневматичним гальмом, але не обладнані електропневматичними гальмами і композиційними гальмівними колодками, на пневматичних гальмах: для швидкостей руху понад 120 км/год до 140 км/год включно – 70 тс; для швидкостей руху понад 140 км/год до 160 км/год включно – 80 тс; рефрижераторного поїзда для швидкостей руху понад 90 км/год до 100 км/год включно (пневматичні гальма, композиційні гальмівні колодки) – 55 тс; рефрижераторного поїзда для швидкостей руху понад 100 км/год до 120 км/год включно (пневматичні гальма і композиційні гальмівні колодки) – 60 тс; вантажно-пасажирського поїзда для швидкостей руху до 90 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 44 тс. Загальне гальмівне натиснення в поїзді складається з суми натиснень гальмівних колодок на колісні пари усіх гальмівних вагонів. Щоб визначити загальне гальмівне натиснення для даного поїзда, необхідно кількість гальмівних осей помножити на величину гальмівного натиснення, що приходиться на одну вісь. Норми гальмового натиснення встановлюються у залежності від роду вагона і режиму гальмування. Розрахункові натиснення гальмових колодок для вагонів, локомотивів, моторвагонного рухомого складу і тендерів уміщуються в книгах руху поїздів. Наприклад, вантажні вагони з чавунними гальмовими колодками мають натиснення гальмівних колодок на вісь: на вантажному режимі - 7 тс, на середньому – 5 тс, на порожньому – 3,5 тс; вагони рефрижераторного рухомого складу з чавунними гальмівними колодками при включенні на вантажний режим – 9 тс, на середній режим– 6 тс, на порожній режим – 3,5 тс; суцільнометалеві пасажирські вагони з тарою 53 тс і більше мають натиснення гальмівних колодок на вісь 10 тс, з тарою 48 тс і більше, але менше 53 тс – 9 тс, 42 тс і більше, але менше 48 тс – 8 тс і так далі. Розглянемо приклад. У составі є 60 навантажених чотиривісних вагонів, 20 порожніх чотиривісних вагонів і 10 рефрижераторних з навантаженням на вісь до 6 тс (середній режим). Вагони у составі гальмівні. Загальне гальмівне натиснення складе: 60 × 4 × 7 + 20 × 4 × 3,5 + 10 × 4× 6 = 2200 тс. Припустимо, що загальна маса состава брутто 5640 тс, тоді гальмівне натиснення на кожні 100 тс маси поїзда буде:  .Так як одержана величина гальмівного натиснення на 100 тс маси поїзда не менше встановленої норми єдиного найменшого натиснення, то такий поїзд має достатню кількість гальм. У такий спосіб перевіряється забезпеченість гальмами кожного сформованого поїзда. Крім автоматичних гальм, у кожному вантажному поїзді повинна бути певна кількість вагонів з ручними гальмами, які необхідні для утримання на місці поїзда під час зупинки на перегоні у випадку, коли з якихось причин автоматичні гальма вийдуть з ладу. Кількість ручних гальм, якої не вистачає, може замінятися ручними гальмівними башмаками. Необхідна кількість ручних гальм і гальмівних башмаків для утримання на місці після зупинки на перегоні у разі псування автогальм на кожні 100 тс маси состава вантажного, вантажно-пасажирського і поштово-багажного поїздів (без локомотива і тендера) у залежності від крутості спуску наведена у таблиці 15.3. Таблиця 15.3
У таблиці: в чисельнику – при навантаженні на вісь 10 тс і більше; в знаменнику – при навантаженні на вісь менше 10 тс. Під час розрахунку кількості осей ручного гальмування враховуються ручні гальма вантажних і спеціальних вагонів, які мають бічний привод без прохідної гальмівної площадки. 15.39 Швидкість руху поїздів на ділянках, що визначені у графіку, узгоджуються Державною адміністрацію залізничного транспорту України і оголошуються наказом начальника залізниці. 15.40 У пасажирських поїздах до автогальмової мережі мають включатися всі вагони з автогальмами пасажирського типу, а у вантажних і господарчих поїздах – усі вагони і спеціальний рухомий склад з автогальмами вантажного типу. Пасажирські поїзди мають експлуатуватися на електропневматичному гальмуванні. При включенні у пасажирські поїзди вагонів габариту РІЦ дозволяється прямування цих поїздів на пневматичному гальмуванні згідно з порядком, що визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України. У всіх поїздах автогальма всіх локомотивів та тендерів паровозів (окрім тендерів, що прямують у непрацюючому стані й не мають порожнього режиму гальмування), а також спеціального самохідного рухомого складу мають включатися до автогальмової мережі. Порядок сумісного включення вагонів з автогальмами пасажирського і вантажного типу в автогальмову мережу у всіх поїздах, а також порядок включення повітророзподільників вагонів, локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу на відповідний режим гальмування визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України. У вантажні і господарчі поїзди може ставитися рухомий склад, що не має гальм, але не більше 8 осей в одній групі, а в хвості поїзда перед останніми двома вагонами – не більше 4 осей. Останні два вагони мусять мати справно діючі ввімкнені автогальма. Перед відправленням поїзда зі станції, де є пункт технічного обслуговування вагонів, а також зі станції формування поїздів чи пункту масового завантаження, гальма усіх вагонів повинні бути включені та справно діяти. Автогальма локомотивів і тендерів (крім тендерів, що не мають порожнього режиму гальмування і прямують у неробочому стані) включають у гальмівну мережу. Вантажні поїзди, в складі яких знаходиться спеціальний рухомий склад з прольотною магістраллю чи вагони з небезпечними вантажами класу 1 (вибуховими матеріалами), дозволяється відправляти з виключеними гальмами. При цьому у вантажних поїздах кількість вагонів з виключеними гальмами чи прольотною магістраллю в одній групі вагонів не повинна перевищувати восьми осей, а в хвості поїзда перед останніми двома гальмівними вагонами – не більше чотирьох осей. Пасажирські поїзди повинні експлуатуватися на електропневматичному гальмуванні, у разі наявності в составі пасажирського поїзда пасажирських вагонів габариту РІЦ з включеними автогальмами і вантажних вагонів - на пневматичних гальмах. У вантажних вагонах, обладнаних чавунними гальмівними колодками, повітророзподільники треба включати: на вантажний режим при завантаженні вагона більше 6 тс на вісь, на середній – від 3 до 6 тс на вісь (включно), на порожній – менше 3 тс на вісь. У вантажних вагонах, обладнаних композиційними колодками, повітророзподільники включають на порожній режим при завантаженні на вісь до 6 тс включно, на середній – при завантаженні на вісь більше 6 тс, на вантажний – при завантаженні на вісь не менше 20 тс. Повітророзподільники у вантажних поїздах на гірський режим необхідно включати перед затяжними спусками крутістю 0,018 і більше, а переключати на рівнинний режим – після проходження поїздом цих спусків у пунктах, встановлених начальником залізниці. У повітророзподільниках рефрижераторних вагонів режими включають у такому порядку. Автогальма усіх вагонів з чавунними гальмівними колодками, в тому числі вантажних вагонів із службовим відділенням в п’ятивагонній секції, включають у порожньому стані на порожній режим, при завантаженні до 6 тс на вісь (включно) – на середній режим і більше 6 тс на вісь – на вантажний режим гальмування. Автогальма службових, дизельних і машинних вагонів, у тому числі і вантажних вагонів з дизельним відділенням п’ятивагонної секції, включають у середній режим із закріпленням перемикача. На рефрижераторних вагонах з гальмівною важільною передачею, конструкція якої дозволяє експлуатацію гальма вагона як з чавунними, так і з композиційними гальмівними колодками (горизонтальні важелі мають два отвори для установлення валиків затяжки) у разі обладнання їх композиційними колодками режими гальмування включають: на вантажних рефрижераторних вагонах так, як у вантажних вагонах, обладнаних чавунними гальмівними колодками; на службових, дизельних і машинних вагонах, в тому числі на вагонах з дизельним відділенням п’ятивагонної секції – на середній режим гальмування із закріпленням перемикача. 15.41. Випробування автогальм у поїздах здійснюється: повне - з перевіркою стану гальмової магістралі та дії гальм у всіх вагонах: на станціях формування перед відправленням поїзда; після зміни локомотива та в разі причеплення його при зміні напрямку руху поїзда, на станціях, які розділяють суміжні гарантійні ділянки прямування вантажних поїздів при технічному обслуговуванні состава без зміни локомотива; перед видачею моторвагонного поїзда з депо чи після відстою його без бригади на станції; на станціях, що передують перегонам із затяжними спусками; перед затяжними спусками 0,018 та крутішими повне випробування проводиться з десятихвилинною витримкою у загальмованому стані. Перелік таких станцій визначається начальником залізниці. Повне випробування електропневматичних гальм проводиться на станціях формування та обертання пасажирських поїздів від стаціонарних пристроїв чи поїзного локомотива. Скорочене - випробування з перевіркою стану гальмової магістралі за дією гальм у двох хвостових вагонах: після причеплення поїзного локомотива до состава, якщо попередньо на станції було виконане повне випробування автогальм від компресорної установки чи локомотива; після зміни кабіни управління моторвагонного поїзда та після зміни локомотивних бригад, коли локомотив від поїзда не відчіплюється; щоразу після роз'єднання рукавів у составі поїзда, перекриття кінцевого крана у составі після з'єднання рукавів внаслідок причеплення рухомого складу (в останньому випадку з перевіркою дії гальм на кожному вагоні, що причіплюється); у пасажирських поїздах після стоянки поїзда більше 20 хвилин, у разі падіння тиску в головних резервуарах нижче зарядного тиску гальмівної магістралі, після зміни кабіни управління чи після передачі управління машиністу другого локомотива на перегоні після зупинки поїзда в зв'язку з неможливістю подальшого управління рухом поїзда з головної кабіни; у вантажних поїздах, якщо під час стоянки поїзда відбулося самовільне спрацювання автогальм чи зміна щільності гальмової магістралі більше ніж на 20 % від тієї, що зазначається у довідці форми ВУ-45; у вантажних поїздах після їх стоянки більше 30 хвилин. Скорочене випробування електропневматичних гальм проводиться у пунктах зміни локомотива, локомотивних бригад та під час причеплення вагонів з перевіркою дії гальм кожного вагона, що був причеплений. Після виконання повного чи скороченого випробування гальм, окрім того, на шляху прямування має виконуватися перевірка дії гальм у порядку, що визначений відповідною інструкцією Державної адміністрації залізничного транспорту України. Порядок включення в автогальмову мережу вагонів у поїздах підвищеної ваги та довжини і з'єднаннях, спеціального рухомого складу у складі вантажних і господарчих поїздів, а також випробування автогальм у таких поїздах визначається відповідними інструкціями Державної адміністрації залізничного транспорту України. Несправність автогальм на шляху прямування може призвести до проїзду забороняючого сигналу або наїзду на яку-небудь перешкоду, тому велике значення у забезпеченні безпеки руху має ретельна перевірка справності автогальм і випробування їх дії. Випробування автогальм виконують двома основними способами: повним і скороченим. Під час повного випробування автогальм перевіряють технічний стан гальмівного обладнання, цілісність та щільність гальмівної магістралі, дію гальм в усіх вагонах, підраховують натиснення ручних гальм. Випробування виконується у два прийоми: після приведення в дію гальм оглядачі вагонів проходять по усьому составу поїзда і перевіряють дію автогальм кожного гальмівного вагона; після розгальмовування ті ж самі працівники перевіряють розгальмований стан кожного гальмівного вагона. Щільність повітряної магістралі після зарядження її повітрям до встановленого тиску перевіряється визначенням за манометром часу його зниження на 0,5 кгс/см2. Час падіння тиску не повинен бути меншим встановленої норми. На вантажних локомотивах, які обладнані пристроєм контролю щільності гальмівної магістралі, перевірку щільності проводять за показанням цього пристою. Якщо довжина поїзда більше 200 осей, то оглядач вагонів зобов’язаний зробити замір зарядного тиску в магістралі хвостового вагона за допомогою манометра, який установлюється на головку з’єднувального рукава останнього вагона і переконатися, що зарядний тиск не менший встановленого. Повне випробування гальм виконується від стаціонарної компресорної установки (рис. 15.7) чи локомотива, скорочене – тільки від локомотива.  Рис 15.7 Схема розташування пристроїв централізованого випробування автогальм вантажних составів: 1 – головний резервуар; 2 – повітряна магістраль; 3 – роздавальний повітропровід; 4 – блок електропневматичних приводів; 5 – колонка з краном і з’єднувальним рукавом; 6 – багатожильний кабель; 7 – центральний пульт; 8 – штепсельні розняття. Під час випробування автогальм у поїзді управління гальмами з локомотива виконує машиніст, а від стаціонарної компресорної установки – оглядач вагонів чи оператор. 15.42 Після повного випробування автогальм у поїзді оглядач вагонів вручає машиністу ведучого локомотива довідку форми ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справність їх дії. У довідці на поїзд зазначається номер хвостового вагона та час її видачі. Про кожне повне випробування автогальм у моторвагонних поїздах робиться запис у журналі його технічного стану. Після кожного скороченого випробування автогальм оглядач вагонів, а там, де ця посада не передбачена, черговий по станції, головний кондуктор чи складач поїздів робить відмітку про скорочене випробування автогальм (включаючи відмітку про зміни состава, що сталися) у довідці форми ВУ-45, яку має машиніст. У випадку, якщо у скороченому випробуванні автогальм не спрацюють гальма хоча б одного з двох хвостових вагонів, працівник, якому доручено випробування автогальм, зобов’язаний вжити заходів, щоб не допустити відправлення поїзда. На станціях, де посада оглядача вагонів не передбачена, до перевірки дії автогальм у пасажирських поїздах залучаються провідники вагонів, а у вантажних – працівники, яких навчили виконувати операції з випробування автогальм (перелік посад визначається начальником залізниці). Порядок спільних дій локомотивної бригади та провідників вагонів пасажирсього поїзда після зупинки тривалістю понад 20 хвилин на перегонах і непередбачених розкладом зупиночних пунктах, порядок включення в автогальмову мережу вагонів у поїздах підвищеної маси і довжини, а також з’єднаних та порядок випробування автогальм у таких поїздах визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України. За результатами повного випробування автогальм оглядач вагонів складає і видає машиністу довідку форми ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справну їх дію. У цій довідці зазначається маса і склад поїзда, кількість і рід автогальмівних вагонів, наявність автогальмівного натиснення колодок у поїзді та кількість наявних ручних гальм, а також потрібне за розрахунком автогальмівне натиснення і необхідна кількість ручних гальм. У довідці зазначаються також результати перевірки щільності повітряної магістралі. Якщо на шляху прямування до состава поїзда будуть причеплені або від нього відчеплені вагони, тобто відбудеться зміна складу поїзда, то після скороченого випробування гальм про це робиться позначка на зворотному боці довідки із зазначенням змінених даних про склад поїзда і гальмівне натиснення. У разі скороченого випробування перевіряється тільки цілісність гальмівної магістралі за дією гальм двох хвостових вагонів. Працівник, на якого покладене випробування гальм, перебуваючи у хвості поїзда, подає машиністу сигнал виконати гальмування. Переконавшись після цього в тому, що гальмівні колодки двох хвостових вагонів притиснулись до коліс, цей же працівник дає машиністу сигнал відпустити гальма і перевіряє, чи прийшли у розгальмований стан колодки цих вагонів. Під час випробування автогальм подаються такі сигнали: вимога машиністу провести пробне гальмування: удень – піднятою вертикально рукою, уночі – піднятим ручним ліхтарем з прозоро-білим вогнем (рис. 15.8, а і б). Машиніст відповідає одним коротким свистком локомотива та починає гальмування; вимога машиністу відпустити гальма: удень – рухами руки перед собою по горизонтальній лінії; уночі – такими самими рухами ручного ліхтаря з прозоро-білим вогнем (рис. 15.8, в і г). Машиніст відповідає двома короткими свистками локомотива та відпускає гальма. Для передачі вказівки для випробування автогальм можуть застосовуватися радіозв’язок або пристрої двостороннього паркового зв’язку.  Рис. 15.8 Сигнали, що використовуються під час випробування гальм 15.43 Для перевірки (з розшифровкою швидкостемірних стрічок) режимів управління гальмами у поїздах мають застосовуватися гальмовипробувальні вагони. Порядок перевірки визначається: для вантажних та місцевих пасажирських поїздів – начальником залізниці, пасажирських поїздів далекого сполучення - Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Поїзні випробування гальм підрозділяються на дослідні поїздки трьох видів. Дослідні поїздки першого виду призначені для випробування нової та модернізованої гальмівної техніки, розробки, уточнення і перевірки нормативів і правил експлуатації гальм. Ці поїздки призначаються вказівками Державної адміністрації залізничного транспорту України. Дослідні поїздки другого виду призначені для розробки інструктивних вказівок з урахуванням місцевих умов по управлінню гальмами. Такі поїздки призначає начальник залізниці. Дослідні поїздки третього виду виконуються для контролю за додержанням правил управління гальмами, станом гальмівного обладнання на рухомому складі, узагальнення та поширення передового досвіду. Дослідні поїздки проводяться по основних дільницях залізниці за затвердженим графіком з використанням гальмівного випробувального вагона. За усіх видів поїздок комісія повагонно фіксує характеристики гальмівного обладнання поїзда, перевіряє продуктивність компресорів локомотивів, щільність зрівнювального резервуара – крана машиніста, постачання мережі, гальмівної мережі і гальмівного циліндра локомотива, відсутність недозволеного підвищення тиску в гальмівній мережі у ІV положенні ручки крана машиніста, темп ліквідації надзарядження, проходження стисненого повітря через блокувальний пристрій № 367. |