вивчення ПТЕ повний. Державна адміністрація залізничного транспорту України коментарі та розяснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць україни

• Название: Державна адміністрація залізничного транспорту України коментарі та розяснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць україни
• Анкор: вивчення ПТЕ повний.doc
• Дата: 28.01.2017
• Размер: 23.43 Mb.
• Имя файла: вивчення ПТЕ повний.doc
• Тип: Документы; #473
• страница: 31 из 39

Формування поїздів
15.26 Поїзди мають формуватися відповідно до цих Правил, графіку руху та плану формування поїздів. Норми ваги й довжини вантажних поїздів за напрямками і за кожною ділянкою визначаються графіком руху та планом формування поїздів і мають відповідати типу локомотива, профілю колії на ділянках обертання поїздів та корисній довжині приймально-відправних колій на станціях цих ділянок, а на електрифікованих ділянках – умовам електропостачання.

Порядок формування та пропускання довгосоставних поїздів, великовагових, з’єднаних поїздів, а також вантажних поїздів підвищеної ваги й довжини визначається начальником залізниці відповідно до інструкції Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Норми ваги і довжини пасажирських поїздів далекого і місцевого сполучення і порядок розміщення вагонів у них зазначаються в книжках розкладу руху поїздів.

Порядок причеплення до пасажирських поїздів вагонів понад норми і прямування довгосоставних пасажирських поїздів встановлюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Вага та довжина поїздів визначаються згідно з таблицями, що затверджені Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Ці таблиці вміщуються в книжках розкладу руху поїздів.
Поїздом називається сформований і зчеплений состав вагонів з одним або декількома діючими локомотивами чи моторними вагонами, що мають встановлені сигнали. Локомотиви без вагонів, моторні вагони, автомотриси та дрезини незнімного типу, що відправлені на перегін, розглядаються як поїзд.

До окремо прямуючих локомотивів, моторних вагонів, автомотрис та дрезин незнімного типу тощо щодо підготовки та перевірки маршрутів та колій під час приймання та відправлення пред’являються такі ж самі вимоги, що й до поїздів. Запитання та дозвіл колії, видача дозволу на відправлення, позначення сигналами тощо повинні проводитися так само, як і для поїздів.

Поїзними сигналами позначають хвіст та голову поїзда. За поїзними сигналами можна визначити категорію поїзда, напрямок його прямування, колію, по якій прямує поїзд (на двоколійних лініях) тощо.

Перелік поїзних сигналів наведений у таблиці 15.1.

Таблиця 15.1

Показання сигналів	Значення сигналів
Рис. 15.7	Голова поїзда, якщо в голові його знаходиться локомотив на одноколійних і правильною колією на двоколійних дільницях удень сигналами не позначається, уночі позначається двома прозоро-білими вогнями ліхтарів біля буферного бруса (рис. 15.7)
Продовження табл. 15.1
Показання сигналів	Значення сигналів
Рис. 15.8	Голова поїзда, коли в голові його знаходиться локомотив під час руху неправильною колією позначається удень та уночі з лівого боку червоним вогнем ліхтаря, з правого боку прозоро-білим вогнем ліхтаря (рис. 15.8)
На локомотиві, що прямує в голові поїзда або без вагонів, під час руху на одноколійних і правильною та неправильною колією на двоколійних дільницях, уночі додається сигнальний прозоро-білий вогонь прожектора. Голова моторвагонного поїзда уночі може позначатися й одним прозоро-білим вогнем прожектора.
Рис. 15.9	Голова вантажного поїзда під час руху вагонами уперед на одноколійних чи правильною колією на двоколійних дільницях удень сигналами не позначається, уночі позначається прозоро-білим вогнем ліхтаря біля буферного бруса (рис. 15.9)
Рис. 15.10	Голова вантажного поїзда під час руху вагонами уперед неправильною колією позначається удень розгорнутим червоним прапорцем, що показується з лівого боку супроводжуючим поїзд працівником, який знаходиться на передній площадці; уночі - прозоро-білим вогнем ліхтаря біля буферного бруса і червоним вогнем ручного ліхтаря, який показується з лівого боку супроводжуючим поїзд працівником (рис. 15.10)
Продовження табл. 15.1
Показання сигналів	Значення сигналів
Рис. 15.11	Хвіст поїзда під час руху на одноколійних і правильною та неправильною колією на двоколійних дільницях позначається: вантажного і вантажно-пасажирського удень і уночі – червоним диском із світловідбивачем біля буферного бруса з правого боку (рис. 15.11, а); пасажирського і поштово-багажного удень і уночі – трьома червоними вогнями (рис. 15.11, б)
Рис. 15.12	У разі причеплення вантажного вагона, який не має постійних сигнальних ліхтарів, хвіст пасажирського і поштово-багажного поїзда позначається: удень – червоним диском, розгорнутим червоним прапорцем біля буферного бруса з правого боку; уночі – одним червоним вогнем буферного ліхтаря з правого боку (рис. 15.12, а). Локомотив, що знаходиться у хвості вантажного поїзда, а також локомотив, що прямує без вагонів, ззаду позначаються: удень і уночі – червоним вогнем ліхтаря біля буферного бруса з правого боку (рис. 15.12, б).
Підштовхуючий локомотив і дрезина незнімного типу позначаються сигналами у такий же спосіб, що й локомотив без вагонів. Підштовхуючий локомотив і господарчий поїзд у разі повернення з двоколійного перегону неправильною колією на станцію відправлення позначаються сигналами прямування неправильною колією.
	У разі розриву на перегоні вантажного поїзда хвіст частини поїзда, що відправляється на станцію, позначається: удень – розгорнутим жовтим прапорцем біля буферного бруса з правого боку, уночі – жовтим вогнем ліхтаря (рис. 15.13)
Продовження табл. 15.1
Показання сигналів	Значення сигналів
Рис. 15.14 Рис. 15.15 Рис. 15.16	Снігоочисник позначається: - під час руху на одноколійних і правильною колією на двоколійних дільницях, якщо у голові снігоочисник: удень двома жовтими розгорнутими прапорцями на бічних гаках; уночі – двома жовтими вогнями бічних ліхтарів, а у бік локомотива – двома прозоро-білими контрольними вогнями (рис. 15.14); якщо у голові локомотив: удень – двома жовтими розгорнутими прапорцями біля буферних ліхтарів; вночі – двома жовтими вогнями буферних ліхтарів (15.15); під час руху у голові неправильною колією на двоколійних дільницях: удень – двома жовтими розгорнутими прапорцями і червоним розгорнутим прапорцем під жовтим зліва на бічних гаках; уночі відповідно двома жовтими і одним червоним вогнями ліхтарів, а у бік локомотива – трьома прозоро-білими контрольними вогнями (рис. 15.16). Якщо у голові локомотив, то він позначається так само, як і снігоочисник під час руху у голові (рис. 15.16)

Правила технічної експлуатації визначають порядок складання поїзда, виходячи із необхідності забезпечення передусім безпеки руху. Вони визначають порядок розміщення вагонів у составах різних поїздів за родом вантажу (негабаритних, небезпечних класу 1, зайнятих людьми тощо), наявністю автогальм, порожніх (у великовагових та довгосоставних поїздах) і деяких інших, а також іншого рухомого складу (недіючі локомотиви, снігоочисники, крани на залізничному ходу, транспортери тощо).

План формування вантажних поїздів – це план організації вагонопотоків у спеціалізовані поїзди, план розподілу маневрової роботи між станціями мережі. У ньому установлюється, які поїзди, з яких вагонів і на які призначення, тобто на які станції вивантаження або розформування, повинна формувати кожна станція залізничної мережі, а також які поїзди вона повинна розформувати і які пропускати без переробки. Завдання плану формування полягають у прискоренні обороту вагонів, зменшенні маневрової роботи на дільничних і сортувальних станціях мережі; найбільш доцільний розподіл сортувальної роботи між станціями мережі; вибір економічно вигідних напрямків прямування вагонопотоків.

За умовами формування вантажні поїзди поділяються на відправницькі маршрути з місць навантаження і поїзди, що формуються на технічних станціях залізниць – сортувальних, дільничних та вантажних (без участі відправників вантажів).

За дальністю прямування і роду перевезень вантажів поїзди, що формуються на технічних станціях, поділяються на:

прискорені із зменшеною нормою маси і підвищеною маршрутною швидкістю (рефрижераторні поїзди і поїзди для перевезення швидкопсувних вантажів та інших вантажів підвищеної швидкості доставки);

наскрізні, що прямують без переробки через одну або декілька дільничних і сортувальних станцій;

дільничні, що прямують без розформування по одній дільниці;

збірні – для розвезення і збирання вагонів по проміжних станціях;

вивізні, що прямують із сортувальної або дільничної станції до окремих проміжних станцій дільниці, що примикає, або назад – з окремих проміжних станцій до найближчої сортувальної або дільничної станції;

передаточні, що прямують між станціями, які входять до одного вузла, та обслуговуються парком спеціальних передаточних локомотивів.

За станом включених вагонів поїзди поділяються на навантажені, порожні та комбіновані.

За кількістю груп у складі поїзда поділяються на одногрупні – на одну станцію призначення (вивантаження або розформування) і групові – з двох або більше підібраних груп вагонів на різні станції призначення.

Розробка плану формування починається з підготовки вихідних даних, визначення вагонопотоків, розрахункових параметрів та еквівалентів, відомостей про колійний розвиток станцій та їх переробну спроможність. Розрахунки виконуються на ЕОМ в обчислювальних центрах Укрзалізниці і залізниць та закінчуються розробкою заходів, що спрямовані на забезпечення виконання прийнятого плану формування.

Вводиться новий план формування разом з введенням нового графіка руху поїздів.

Маса пасажирських і вантажних поїздів визначається під час розробки графіка руху поїздів, виходячи з розмірів пасажиропотоку і необхідності забезпечення заданої швидкості для типу локомотивів, що обертаються, і наявного профілю колії на кожному напрямку. Для досягнення більших швидкостей руху маса швидких поїздів приймається трохи меншою, ніж інших пасажирських поїздів.

Маса ватажного поїзда визначається у залежності від потужності локомотива, профілю колії й установлених швидкостей руху, виходячи з умови руху поїзда із встановленою швидкістю на розрахунковому підйомі.

Для усунення на станціях так званих переломів (змін) вагових норм, які створюють зайву маневрову роботу, затримують оборот вагона і викликають додаткові витрати маневрових засобів, прагнуть до встановлення єдиних (уніфікованих) вагових норм для наскрізних поїздів на основних напрямках. Збереження єдиної вагової норми поїздів у межах напрямку досягається правильним розставленням локомотивів, для чого на дільницях з важким профілем ставляться більш потужні локомотиви, а іноді застосовується подвійна тяга або підштовхування. Доцільність застосування подвійної тяги або підштовхування визначається техніко-економічними розрахунками.

Вага кожного состава вантажного поїзда складається із маси вантажу (нетто), який знаходиться у вагонах, і маси самих вагонів (тари).

Під час складання натурного листа на заново сформований поїзд маса вантажу, що навантажений у вагон береться з вантажних документів, що супроводжують кожний вагон. Для навантажених контейнерів зазначається загальна маса вантажу і тари контейнерів, а для порожніх – маса тари контейнерів. Маса вантажу в поштових, багажних та інших пасажирських вагонах у масу нетто не включається, а враховується у підрахунку маси брутто.

Дані про масу тари рухомого складу беруться з кузова або швелерного бруса вагона. Для локомотивів у недіючому стані, колійних машин і механізмів зазначається маса тари згідно з “Технічними характеристиками локомотивів, моторвагонного рухомого складу, колійних машин і механізмів”, що додаються до “Інструкції з складання натурного листа поїзда форми ДУ-1”.

Маса тари вагонів поїзда визначається підсумовуванням мас тари кожного вагона або іншого рухомого складу, що включений до складу поїзда. У масу тари додатково включається: для навантажених живорибних вагонів маса води 24 т на фізичний вагон; для вагонів, що заватажені знімними перевізними пристроями (хлібними та овочевими щитами, стандартними металічними стяжками, піддонами тощо), які направляються по регулюванню за пересильними відомостями, маса пристроїв – 7 т на фізичний вагон.

Маса тари пасажирських вагонів приймається згідно з таблицею 15.2.

Таблиця 15.2

4-й знак	Тип пасажирського вагона	Маса, т
номера вагона		без пасажирів і багажу	з пасажирами і багажем
0	М’який і м’яко-твердий	58	60
1	Купейний	52	56
2	Твердий відкритий	51	56
3	Міжобласний	48	57
4	Поштовий і банківський	54	56
5	Багажний і поштово-багажний	47	65
6	Ресторан	63	69
7	Службово-технічний	55	56
8	Спецвагон інших міністерств і відомств	55	56

Маса нетто поїзда підраховується як сума мас вантажу усіх вагонів, що включені у поїзд.

Маса поїзда брутто визначається як сума маси тари і маси нетто поїзда у цілих числах з округленням підрахованих значень у більшу сторону.

Умовна довжина визначається згідно з укрупненою таблицею маси і умовної довжини рухомого складу, затвердженою Укрзалізницею, з округленням результату у більшу сторону.

Одиницею умовної довжини прийнятий універсальний піввагон довжиною по осях зчеплення автозчепів 13920 мм.
15.27 Забороняється ставити в поїзди:

вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться;

вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність;

платформи та піввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі;

вагони, що мають ресори, які прогнулися, що спричиняє перекіс кузова або удари рами і кузова вагона об ходову частину, а також вагони з несправною покрівлею, що створює небезпеку відриву її листів;

вагони, що мали сходи з рейок або були в поїзді, який потрапив у катастрофу, надалі до їх огляду та визнання придатними для руху;

вагони, що не мають трафарету про виконання встановлених видів ремонту, за винятком вагонів, які прямують за особливими документами (як вантаж на своїх осях);

власні вагони підприємств та організацій, що не мають права виходу на колії Державної адміністрації залізничного транспорту України;

фітингові платформи, що завантажені великотоннажними контейнерами, у разі відсутності або знаходження в неробочому стані хоча б одного фітингового упора;

платформи, транспортери та піввагони з негабаритним вантажем, якщо не буде особливих вказівок про рух цих вагонів;

платформи з незакритими бортами, за винятком випадків, передбачених спеціальними інструкціями Державної адміністрації залізничного транспорту України, вагони з незакріпленими бункерами, цистерни, хопери, зерновози, цементовози та подібний рухомий склад з відкритими кришками завантажувально-вивантажувальних верхніх і нижніх пристроїв;

піввагони з відчиненими дверима і люками або люками, зачиненими на одну закидку запірного механізму;

порожні криті вагони з відчиненими й незамкненими на дверну закидку дверима;

вагони з не знятими реквізитами кріплення, що виходять за межі габариту,вагони для перевезення нафтобітуму з неочищеними від бітуму колісними парами по колу катання.
Технічно несправними вагонами вважаються ті вагони, які мають такі несправності, та на які виписано повідомлення форми – ВУ-23-М:

• 
  несправність колісної пари, що вимагає її заміни, згідно з пунктами 10.2 і 10.3 Правил технічної експлуатації;
  
• 
  послаблення болта кріплення оглядової кріпильної кришки букси на підшипниках кочення;
  
• 
  підвищене нагрівання верхньої частини корпусу букси;
  
• 
  тріщина у литій боковій рамі, надресорній балці литої конструкції візка, тріщина в підп’ятнику, п’ятнику у видимій для оглядача вагонів під час огляду зоні; тріщина у балансирі, з’єднувальній або шворневій балці тривісного візка; тріщина в консолях з’єднувальної балки тривісних візків;
  
• 
  тріщина у верхньому або нижньому ковзуні (вкладиші), а також зварному шві, обрив або злам коробки ковзуна, відсутність або злам ковпака візка типу ЦНИИ-ХЗ або планки ковзуна тривісних візків; відсутність болта кріплення ковпака ковзуна візка типу ЦНИИ-ХЗ;
  
• 
  сумарний зазор між ковзунами з обох боків візка в усіх типів чотиривісних вагонів більше 20 і менше 1 мм;
  
• 
  обрив заклепки фрикційної планки, злам або тріщина у клині амортизатора, злам упорного бурта клина амортизатора, наявність тріщин у зварному шві приварного упорного клина амортизатора візка типу ЦНИИ-ХЗ;
  
• 
  обрив (відсутність) хоча б одного болта, що з’єднує шворневу з поперечними або надресорними балками тривісних візків;
  
• 
  відсутність хоча б одного з валиків, що з’єднують балансири з хоботами бокових тривісних візків або підкладок боковин;
  
• 
  тріщина у корпусі фрикційного гасителя коливань візків типів КВЗ-1, КВЗ-1М, УВЗ-9М;
  
• 
  обрив більше однієї заклепки або болта, що укріплюють п’ятник або підп’ятник, тріщина у верхньому або нижньому поясах і у зоні крайніх підп’ятників з’єднувальної балки візка восьмивісного вагона;
  
• 
  злам хомута або листа ресори, злам хоча б однієї пружини, тріщина хомута, листа ресори або пружини, кільця, підвіски, серги;
  
• 
  зсув або перекіс еліптичної ресори, листа еліптичної ресори, планок і пружин ресорного комплекту;
  
• 
  змикання витків пружин ресори;
  
• 
  злам або тріщина наконечника еліптичної ресори;
  
• 
  злам або тріщина у надбуксовій пружині, серзі та пружині центрального люлечного підвішування;
  
• 
  тріщина у корпусі автозчепу, злам деталей механізму;
  
• 
  розширення зіву, зноси робочих поверхонь по контуру зачеплення автозчепу понад допустимі;
  
• 
  відсутність валика підйомника автозчепу, не закріплений від випадання або закріплений нетиповим способом валик підйомника, недіючий запобіжник замка від саморозчеплення;
  
• 
  тріщина тягового хомута, тріщина або злам клина або валика тягового хомута;
  
• 
  відстань від упора голови до ударної розетки, яка має довжину виступаючої частини 185 мм, менше 60 мм і більше 90 мм;у восьмивісних вагонів – менше 100 і більше 140 мм;
  
• 
  довгий ланцюг розчепного привода, якщо у разі постановки рукоятки розчепного важеля на горизонтальну поличку кронштейна нижня частина замка виступає за ударну стінку зіва автозчепу; короткий ланцюг розчепного привода, якщо не можна покласти плоску частину розчепного важеля на горизонтальну поличку кронштейна; обірваний або прикріплений нетиповим способом ланцюг розчепного важеля;
  
• 
  висота осі автозчепу над рівнем головки рейок у пасажирських порожніх вагонів більше 1080 мм, у вагонів з пасажирами менше 980 мм; у вантажних порожніх вагонів більше 1080 мм або менше 990 мм, у навантажених менше 950 мм;
  
• 
  різниця по висоті між поздовжніми осями автозчепів більше 100 мм (крім локомотива і першого навантаженого вантажного вагона, у яких різниця допускається 110 мм) у пасажирських вагонів;
  
• 
  наявність сторонніх предметів (костилів, болтів тощо) під головкою маятникової підвіски;
  
• 
  несправність повітророзподільників, авторежиму, кінцевого або роз’єднувального крана, випускного клапана, гальмівного циліндра, резервуара, робочої камери, порушення кола ЕПГ пасажирських вагонів;
  
• 
  пошкодження повітропроводів – тріщини, прориви, протертості і розшарування трубок з’єднувальних рукавів; тріщини, надломи на повітропроводах, нещільність їх з’єднань, послаблення трубопроводу у місцях кріплення;
  
• 
  несправність механічної частини гальмівного обладнання – траверс, триангелів, важелів, тяг, підвісок, авторегулятора, башмаків; тріщини або злами у деталях, відкол провушини колодки, неправильне кріплення колодки у башмаку; несправні або відсутні запобіжні пристрої і балки авторежимів;
  
• 
  несправне ручне гальмо;
  
• 
  злам або тріщина, що переходять з горизонтальної на вертикальну полицю хребтової, бокової, шворневої або кінцевої балок, тріщини у вузлах зчленування хребтової і шворневої балок;
  
• 
  поздовжні тріщини у балках рами довжиною більше 300 мм;
  
• 
  тріщини у надп’ятниковій плиті (фланці) п’ятника довжиною більше 30 мм;
  
• 
  вертикальні, поздовжні і похилі тріщини будь-якої довжини, якщо вони проходять більше ніж через один отвір для болтів або заклепок;
  
• 
  обрив зварного шва або більше однієї заклепки кріплення балок рами; вертикальні або нахилені тріщини, що розташовані на одній стінці, довжина яких перевищує 100 мм при вимірюванні по вертикалі між кінцями тріщин;
  
• 
  обрив по зварюванню або розрив накладок, що з’єднують верхні листи поперечних балок рами піввагона з нижнім обв’язувальним косинцем;
  
• 
  тріщини або розриви верхнього або вертикального листа поперечної балки рами;
  
• 
  вертикальні прогини балок у чотирьох- , шести- і восьмивісних вагонів більше 100 мм;
  
• 
  обрив зварного шва з’єднання стояка з обв’язкою або балкою рами, обрив розкосу;
  
• 
  пошкодження покрівлі, обшивки, підлоги, стельових і бокових люків, якщо вантаж може зіпсуватися внаслідок попадання вологи, випасти на колію або бути викраденим; несправність покрівлі, що створює небезпеку відриву її листів;
  
• 
  відсутність дверей, пошкодження кріплення або згин дверних рейок або пошкодження напрямних, що загрожує падінню дверей на колію;
  
• 
  перекіс кузова вантажного вагона більше 75 мм, пасажирського – більше 50 мм;
  
• 
  розширення кузова вагона більше 75 мм на один бік;
  
• 
  відсутність кришки люка або стулки дверей у піввагона, обрив хоча б одного шарнірного з’єднання у кришці, несправність запору кришки люка або торцевих дверей, яка може викликати самовільне їх відкривання або падіння;
  
• 
  злам верхньої обв’язки піввагона;
  
• 
  пошкодження бортів, дощок підлоги, завіс і запорів платформи, які можуть викликати падіння бортів і вантажу або вихід їх за габарит;
  
• 
  тріщини в барабанах або днищах котла цистерн, які викликають течу вантажу, поздовжні та поперечні тріщини в опорних листах і місцях їх приварки до котлів безрамних цистерн довжиною більше 300 мм;
  
• 
  несправності зливних приладів у цистерн, що призводять до втрати вантажу;
  
• 
  відсутність, послаблення або обрив поясу котла цистерни, зсув котла;
  
• 
  пошкодження, що порушують міцність кріплення поручнів, підніжок і перехідних площадок;
  
• 
  відкриті завантажувальні люки, незафіксовані штурвали привода механізму розвантаження спеціальним фіксатором у вагонів для перевезення цементу, тріщини у зварних з’єднаннях кронштейнів кріплення привода механізму розвантаження, обрив кріплення кришки завантажувального люка вагона-хопера для зерна;
  
• 
  тріщини і пробоїни кузова, несправності механізмів розвантаження, що призводять до втрати вантажу у вагонах для перевезення мінеральних добрив і окатишів.
  

Платформи і піввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження і кріплення вантажу на відкритому рухомому складі, загрожують безпеці руху, так як на шляху прямування вантаж може зсунутися або упасти.

Вагони з нерівномірним осіданням ресор не можуть бути поставлені в поїзд, тому що нерівномірне осідання викликає перекіс кузова або удари рами і кузова об ходові частини, внаслідок чого під час прямування кузов може вийти за межі габариту рухомого складу, крім того, у разі нерівномірного осідання ресор перевантажена ресора може зламатися і викликати транспортну подію. Нерівномірне навантаження може стати причиною нагрівання букс і, нарешті, під час прямування поїзда по крутих кривих може статися схід вагонів з рейок.

З таких самих причин є небезпечним перевантаження вагона.

Відправлення вагона з несправною покрівлею може призвести не тільки до псування вантажу від проникнення води, але і до відриву частини покрівлі, що особливо небезпечно на електрифікованих дільницях.

Вагони, що мали схід з рейок або знаходилися у складі поїзда, який потерпів транспортну подію, не можна без огляду ставити у поїзди, тому що вони могли одержати приховані пошкодження у відповідальних частинах і деталях (осі, підшипники, автозчепні пристрої, рами тощо).

Вагон, який не має трафаретів про виконання встановлених видів ремонту, не може рахуватися справним, тому що невідомо, де і коли цей вагон ремонтувався, а також закінчився чи не закінчився встановлений термін його експлуатації між ремонтами. Нові вагони за наявності відповідних документів можуть ставитися у поїзди.

Прямування вагонів, що є власністю підприємств і організацій, якщо вони не мають права виходу на колії Державної адміністрації залізничного транспорту України, може викликати загрозу безпеці руху поїздів.

Загрозу безпеці руху можуть викликати і фітингові платформи, що прямують у поїздах та завантажені великотоннажними контейнерами, якщо відсутній або перебуває у неробочому положенні хоча б один фітинговий упор; платформи з незакритими бортами; вагони з незакріпленими бункерами; цистерни, хопери з відкритими кришками; піввагони з відкритими дверима і люками або люками закритими на одну закладку запірного механізму; порожні криті вагони з відкритими і незапертими на дверну закладку дверима.

Тільки в особливо передбачених спеціальними інструкціями Укрзалізниці випадках (зокрема, у разі перевезення негабаритних вантажів) допускається не закривати борти у платформ, але при цьому вживаються заходи, дотримання яких гарантує безпеку руху (закріплення бортів у відкритому положенні тощо).

Платформи і піввагони з вантажем, що виступає за межі габариту рухомого складу, так само небезпечні, як і вагони, що мають недопустимий перекіс кузова. Однак на практиці бувають випадки, коли необхідно перевезти вантажі з незначним, допустимим за відомих умов виходом за контур габариту рухомого складу. Пропуск поїздів, що мають вагони з такими вантажами, які називаються негабаритними, здійснюється з дотриманням умов, що викладені у спеціальній інструкції.
15.28 Допускається причіплювати до пасажирських поїздів далекого і місцевого сполучень несуцільнометалеві вагони службово-технічного призначення.

У всіх пасажирських поїздах у першому та останньому вагонах крайні торцеві двері мають бути замкнені, а перехідні площадки закріплені в піднятому стані.

15.29 Забороняється ставити в пасажирські та поштово-багажні поїзди:

вагони з небезпечними вантажами;

вагони з закінченими термінами періодичного ремонту або з закінченими термінами єдиної технічної ревізії.

Як виняток у пасажирські поїзди (крім швидкісних і швидких) можуть бути поставлені, з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту при прямуванні поїзда в межах двох і більше залізниць або з дозволу начальника залізниці – в межах однієї залізниці, вантажні вагони:

чотирьохвісні криті;

цистерни для перевезення молока;

автономні рефрижераторні;

для перевезення живої риби.

При цьому до пасажирського поїзда дальнього сполучення допускається причеплювати не більше одного вантажного вагона або двохвагонної секції для перевезення живої риби, до поїзда місцевого або приміського сполучення – не більше трьох вагонів.

У поштово-багажні поїзди допускається, з дозволу Головного пасажирського управління Державної адміністрації залізничного транспорту, ставити вантажні вагони, що вказані в цьому пункті, для причеплення до пасажирських поїздів, а також спеціалізовані вагони: термоси, рефрижераторні п’ятивагонні секції та окремі вагони рефрижераторних секцій, криті чотирьохвісні для легковагих вантажів і суцільнометелеві (ЦМГВ) у кількості не більше шести вагонів. Допускається поставлення, при потребі, у поштово-багажні поїзди й інших вантажних вагонів з дозволу та у відповідності з порядком, встановленим Державною адміністрацією залізничного транспорту. Допускається на окремих ділянках з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України причіплювати до електропоїздів та дизель-поїздів не більше одного пасажирського або критого вантажного вагона.

Конструкція й технічний стан причіпних вантажних вагонів та кріплення в них вантажів мають відповідати вимогам надійності і забезпечувати безпечний рух пасажирського і поштово-багажного поїздів.

Швидкість руху пасажирських і поштово-багажних поїздів, до яких включено рухомий склад інших конструкцій та типів, не повинна перевищувати швидкість руху, встановлену для цього рухомого складу.

15.30 Розміщення вагонів у поштово-багажних поїздах проводиться в порядку, визначеному для пасажирських поїздів, а у вантажно-пасажирських – у порядку, визначеному для вантажних поїздів.

Пасажирські поїзди далекого і місцевого сполучень повинні формуватися із суцільнометалевих вагонів, які розташовуються по составу за певною схемою, встановленою для даного поїзда. Схеми розташування вагонів у пасажирських поїздах зазначаються в службових розкладах. Допускається причіплювати до цих поїздів несуцільнометалеві вагони службово-технічного призначення.

У разі наявності в составі поштового або багажного вагона вони, як правило, ставляться у голову за локомотивом, але у разі зміни напрямку поїзда можуть прямувати в хвості поїзда.

Запирання торцевих дверей у вагонах на замок дозволяє забезпечити особисту безпеку пасажирів, які їдуть у поїзді. Закріплення ж перехідних площадок у піднятому положенні необхідне для безпеки роботи помічника машиніста (під час причеплення локомотива до состава) і складача поїздів (під час виконання маневрових пересувань состава пасажирського поїзда).

У пасажирські і поштово-багажні поїзди вантажні вагони ставити забороняється. Однак у виняткових випадках для доставки термінових і швидкопсувних вантажів (молока, живої риби, фруктів та овочів) чотиривісні вагони з такими вантажами, крім піввагонів, платформ і цистерн (не молочних) можуть бути поставлені у пасажирські (крім швидкісних і швидких) і поштово-багажні поїзди.

Забороняється ставити в состав пасажирського поїзда вантажні вагони, гальма яких не мають пасажирського чи рівнинного режиму.
15.31 Забороняється ставити у вантажно-пасажирські поїзди вагони з небезпечними вантажами, а також порожні цистерни з-під зріджених газів. Як виняток, на малодіяльних ділянках, де жодні інші поїзди, крім вантажно-пасажирських, не обертаються, може допускатися поставлення до них вагонів з небезпечними вантажами за винятком вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (вибухові матеріали) з дозволу начальника залізниці та відповідно до визначеного ним порядку.

У разі необхідності відправлення вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (вибуховими матеріалами) на малодіяльних дільницях вони повинні перевозитися окремими локомотивами з постановкою відповідного прикриття.
15.32 Формування вантажних поїздів здійснюється без добирання вагонів за кількістю осей і вагою.

Формування поїздів, що будють перетинати гірські перевали, визначається начальником залізниці.

У збірних поїздах вагони добираються групами за станціями призначення, а збірно-роздавальні вагони ставляться однією групою.

Моторвагонний рухомий склад в разі проходження в ремонт чи з ремонту ставиться у хвіст вантажного поїзда однією групою.

Вагони з небезпечними вантажами ставляться у вантажні поїзди у відповідності з умовами перевезень, встановленими “Правилами перевозок грузов” і “Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам”.

15.33 Пасажирські та вантажні вагони, що зайняті людьми, крім службових і з провідниками (командами), які супроводжують вантажі, ставляться у ватажні поїзди однією групою і повинні мати прикриття від локомотива, відкритого рухомого складу з рейками, балками, колодами й іншими подібними вантажами, що можуть зрушитись від різких поштовхів та зупинок, і з хвоста поїзда не менше одного вагона.

Порядок перевезення людей у вантажних поїздах визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

15.34 Забороняється ставити в людські поїзди вагони з небезпечними вантажами, а також порожні цистерни з-під зріджених газів.

Порядок постановки вагонів з небезпечними вантажами у військові людські поїзди визначається “Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам” і спеціальними положеннями Державної адміністрації залізничного транспорту України.

15.35 При постановці у вантажні поїзди вагонів, що зайняті людьми, а також вагонів з вантажами окремих категорій, що вимагають особливої обережності, вони повинні мати відповідне прикриття. Розміщення у вантажних поїздах вказаних вагонів виконується у відповідності з порядком, встановленим Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 №260, відповідно до “Правил перевозок грузов”, “Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам” та інших нормативних актів, що діють на залізницях

15.36 Порядок розміщення та прямування у поїздах вагонів з негабаритними вантажами і спеціального рухомого складу визначається інструкціями Державної адміністрації залізничного транспорту України.

15.37 У господарчих поїздах, які прямують з роботою на перегоні, для проїзду кондукторів та керівників робіт мають ставитися вагони з перехідними площадками згідно з порядком, що визначений начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці).

Вантажні поїзди формуються без підбирання вагонів за кількістю осей та масою. У разі розміщення вагонів у вантажних поїздах повинна дотримуватися вимога обов’язкового прикриття вагонів, зайнятих людьми, що є в состві поїзда, вагонів окремих категорій, що вимагають особливої обережності, тобто відокремлення їх від локомотива та решти вагонів поїзда вагонами, що служать прикриттям.

Забороняється ставити вагони з небезпечними вантажами класу 1 (вибухові матеріали) у довгосоставні, з’єднані вантажні поїзди, а також поїзди з негабаритними вантажами – верхнім 3-ім, нижнім 3-ім і більших ступенів негабаритності, боковим 4-им і більших ступенів негабаритності.

Вагони з небезпечними вантажами класу 1 (вибухові матеріали), що підлягають супроводженню нарядами воєнізованої охорони залізниць, ставляться у поїзд однією групою, при цьому вагони одного призначення не повинні роз’єднуватися на усьому шляху прямування.

Вагони з вибуховими матеріалами, що підлягають перевезенню з виключеними автогальмами, ставляться в поїзд у порядку, встановленому Правилами експлуатації залізниць України. Останні два вагони в поїзді повинні бути з діючими автоматичними гальмами.

Під час перевезення таких вантажів військовими транспортами (група вагонів), що охороняються караулами міністерства оборони, внутрішніх справ і служби безпеки, дотримуються такі самі умови постановки їх у поїзди, при цьому між групами дозволяється ставити не більше одного вагона, що не відноситься до транспорту.

При супроводженні вагонів з вибуховими матеріалами спеціалістами або військовими караулами вантажовідправника (вантажоодержувача) вагони, що ними охороняються, ставляться в поїзд однією групою. Прикриття цих вагонів один від одного або від інших вагонів поїзда може здійснюватися вагонами з безпечними вантажами або порожніми.

Вагони з негабаритними вантажами і спеціальний рухомий склад розміщуються в составі поїздів згідно з Інструкцією з перевезення негабаритних і великовагових вантажів.