вивчення ПТЕ повний. Державна адміністрація залізничного транспорту України коментарі та розяснення щодо застосування положень правил технічної експлуатації залізниць україни
Скачать 23.43 Mb.
|
ПЕРЕСІЧЕННЯ, ПЕРЕЇЗДИ Й ПРИМИКАННЯ ЗАЛІЗНИЦЬ 3.21 Пересічення залізничних колій іншими залізничними коліями, трамвайними, тролейбусними лініями, автомобільними дорогами та міськими вулицями мають здійснюватися у відповідності з вимогами Державних будівельних норм України та відповідних правил й інструкцій Міністерства транспорту. Відкриття на діючих переїздах трамвайного й тролейбусного руху не допускається. Відкриття на діючих переїздах автобусного руху допускається в кожному окремому випадку з дозволу начальника залізниці і узгодження з ДАІ. Місця пересічення залізничних колій автомобільними дорогами на одному рівні і проїзд під штучними спорудами встановлюються начальником залізниці. Залізничні лінії можуть перетинатися одна з одною, з трамвайними коліями, тролейбусними лініями, автомобільними дорогами, міськими вулицями. У місцях пересічення залізничних колій автомобільними дорогами в одному рівні улаштовуються переїзди. Місце улаштування переїзду та проїзд під штучними спорудами встановлюються комісією, яка призначається начальником залізниці. Улаштування пересічень із залізничними лініями повинне здійснюватися згідно з вимогами Державних будівельних норм України і відповідних правил та інструкцій Міністерства транспорту України і Державної адміністрації залізничного транспорту України. 3.22 Проїзд транспортних засобів та самохідних машин, а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях забороняється. Контроль за виконанням цих вимог покладається на працівників дистанції колії, а на станціях, крім того, - і на працівників станцій. Прогін худоби в одному рівні з залізницею повинен здійснюватися, як правило, через переїзди і лише у разі розташування їх на значній відстані або у разі відсутності поряд мостів, труб, шляхопроводів, під якими можливий прогін худоби, улаштовуються спеціальні переходи худобопрогінних доріг. Переходи худобопрогінних доріг в одному рівні повинні улаштовуватися в нульових місцях або насипах не більше 1 м на відкритих для огляду місцях в обидва боки на відстані не менше довжини гальмівного шляху поїзда. Підходи до переходів повинні обгороджуватися перилами або огорожами на відстані, яка визначається у залежності від місцевих умов, але не менше 16 м. На підходах до переходів, на відстані 20 м від крайньої рейки повинні установлюватися таблички з написами: "Стережись поїзда, місце прогону худоби" і за межами смуги відводу, у місцях, узгоджених з Державною автомобільною інспекцією, дорожні знаки "Рух заборонено", що забороняють рух усіх видів транспорту по худобопрогону. Конструкція переходів худобопрогінних доріг розроблена для випадків пересічення однієї або двох колій, укладених на залізобетонних або дерев’яних шпалах, з настилом із залізобетонних плит або дерев’яним шириною переходу 4 м. Прогін худоби, проїзд транспортних засобів та самохідних машин через залізничні колії у невстановлених місцях категорично забороняється. Контроль за цим покладається на працівників дистанцій колії, а на станціях, крім того, - і на працівників станції. 3.23 Переїзди в залежності від інтенсивності руху залізничного й автомобільного транспорту поділяються на чотири категорії. Встановлення категорійності, порядок утримання і обслуговування переїздів визначаються відповідною інструкцією Державної адміністрації залізничного транспорту України. Усі переїзди І й ІІ категорій, які розміщені на ділянках, обладнаних поздовжніми лініями електропостачання, або ті, що мають поблизу інші постійні джерела електропостачання, повинні мати електричне освітлення, а в необхідних випадках обладнуватись прожекторними установками для огляду поїздів, що проходять. Безперебійне електропостачання й зовнішнє освітлення переїздів забезпечується дистанціями електропостачання. Переїзди на мережі залізниць України, що експлуатується, у залежності від інтенсивності руху залізничного і автомобільного транспорту поділяться на чотири категорії. До І категорії належать переїзди, розташовані на пересіченнях: - залізничних колій з інтенсивністю руху більше 16 поїздів/добу (сумарно в двох напрямках) й автомобільних доріг з інтенсивністю руху більше 7000 авт./добу (сумарно в двох напрямках); - залізничних колій з інтенсивністю руху більше 100 поїздів/добу і автомобільними дорогами з інтенсивністю руху більше 3000 авт/добу. До ІІ категорії належать переїзди, розташовані на пересіченнях: - залізничних колій з інтенсивністю руху до 16 поїздів/доб, а також станційних і під’їзних колій з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху більше 7000 авт/доб; - залізничних колій з інтенсивністю руху 17 - 100 поїздів/добу з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху 3001 – 7000 авт/доб; - залізничних колій з інтенсивністю руху більше 100 поїздів/добу з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху 1001 – 3000 авт./добу; - залізничних колій з інтенсивністю руху більше 200 поїздів/добу з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху 201 – 1000 авт./добу. До ІІІ категорії належать поїзди, розташовані на пересіченні: - залізничних колій з інтенсивністю руху до 16 поїздів/добу, а також станційних і під’їзних колій з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху 3001 – 7000 авт./добу; - залізничних колій з інтенсивністю руху 17 - 100 поїздів/добу з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху 1001 – 3000 авт./добу; - залізничних колій з інтенсивністю руху 101 - 200 поїздів/добу з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху 201 – 1000 авт./добу; - залізничних колій з інтенсивністю руху більше 200 поїздів/добу з автомобільними дорогами з інтенсивністю руху до 200 авт./добу. До ІV категорії належать усі інші переїзди. Електричне освітлення повинні мати усі переїзди І і ІІ категорій, а також ІІІ і ІV категорій, що розташовані на дільницях, обладнаних поздовжніми лініями електропостачання, або мають поблизу інші постійні джерела електропостачання. Освітлення переїздів повинне бути не менше: І категорії – 5 лк, ІІ категорії – 3 лк, ІІІ категорії – 2 лк, ІV категорії – 1 лк, а на переїздах, розташованих на швидкісних автомобільних дорогах і магістральних вулицях загальноміського значення, - згідно з вимогами Державних будівельних норм України. На автодорогах І і ІІ категорій, що знову будуються або реконструюються, підходи до переїзду повинні бути освітлені на протязі 100 м від крайньої рейки. 3.24 Переїзди підрозділяються на регульовані й нерегульовані. В окремих випадках для забезпечення технологічного процесу роботи підприємств у межах роздільних пунктів можуть улаштовуватися технологічні проїзди. До регульованих належать переїзди, обладнані пристроями переїзної сигналізації, яка сповіщає водіїв транспортних засобів про підхід поїзда до переїзду, або ті, що обслуговуються черговим працівником. Переїзди, які не обладнані пристроями переїзної сигналізації й не обслуговуються черговим працівником, належать до нерегульованих. Переїзди, які обслуговуються черговим працівником, повинні мати радіозв’язок з машиністами поїзних локомотивів, моторвагонного рухомого складу і спеціального самохідного рухомого складу, прямий телефонний зв’язок з найближчою станцією чи постом, а на ділянках, обладнаних диспетчерською централізацією, - з поїзним диспетчером. Справне утримання й робота переїзної сигналізації, автоматичних шлагбаумів, телефонного і радіозв’язку забезпечується дистанціями сигналізації і зв’язку, а брусів автоматичних шлагбаумів – дистанціями колії. На автомобільних дорогах перед переїздами, обладнаними існуючою переїзною сигналізацією, застосовуються світлофори з двома червоними вогнями (див. рис. 3.63а), що горизонтально розташовані і поперемінно миготять та сигналізують, якщо: - горять червоні вогні – рух дорожньому транспорту заборонено незалежно від положення шлагбаумів; - сигнальні вогні не горять – водій дорожнього транспорту повинен діяти так само, як і при русі через переїзд без чергового не обладнаний переїзною сигналізацією: перед тим як прослідувати через переїзд, він повинен переконатися у відсутності на підходах до переїзду поїзда і у безпечному русі через переїзд. Більш досконалою є світлофорна сигналізація зі світлофорами з двома червоними вогнями, що миготять, і одним зеленим чи білим вогнем (див. рис. 3.63 б), що сигналізують, якщо: - горить зелений чи білий сигнальний вогонь – дозволено рух дорожнього транспорту, переїзна сигналізація справна; - горять червоні сигнальні вогні – рух дорожньому транспорту заборонено незалежно від положення шлагбаума; - сигнальні вогні не горять – переїзна сигналізація несправна. Водій дорожнього транспорту повинен діяти так само, як і при русі через не обладнаний переїзною сигналізацією переїзд без чергового. У цьому випадку черговому сусідньої станції автоматично подається сповіщення про несправність переїзної сигналізації. Рис. 3.63 Переїзний світлофор а – без зеленого вогню; б – з зеленим чи білим вогнем Автоматична світлофорна сигналізація, у тому числі і при автоматичних шлагбаумах, повинна починати подачу сигналу зупинки у бік автомобільної дороги за час, що необхідний для завчасного звільнення переїзду транспортними засобами, до підходу поїзда до переїзду. При цьому у момент заїзду поїзда на дільницю наближення на світлофорах у бік автомобільної дороги загораються миготливі червоні вогні і подаються звукові сигнали (дзвінки або ревуни) для оповіщення пішоходів. Якщо переїзд при цьому обладнаний автоматичними шлагбаумами, одночасно загораються червоні сигнальні вогні на загороджувальних брусах і через час, що визначений розрахунком, бруси шлагбаумів плавно опускаються у горизонтальне положення. Автоматичні шлагбауми повинні залишатися закритими, а автоматична світлофорна сигналізація повинна бути включена до повного звільнення переїзду поїздом, після чого шлагбауми піднімаються, червоні вогні гаснуть, а зелений чи білий, при його наявності, загорається. На переїздах без чергового улаштовується загороджувальна сигналізація. Як загороджувальні світлофори можуть використовуватися вхідні, вихідні, попереджувальні, передвхідні, маневрові, прохідні і маршрутні світлофори, що розташовані від переїзду на відстані не більше 800 м і не менше 15 м за умови видимості переїзду з місця їх установки. Якщо неможливо використати перелічені світлофори, перед переїздами без чергового установлюються спеціальні загороджувальні світлофори на відстані не менше 15 м. 3.25 Переїзди повинні мати типовий настил та під’їзди, огороджені стовпчиками або перилами. При підходах до переїздів мають бути попереджувальні знаки: з боку підходу поїздів – сигнальний знак "С" про подання свистка, а з боку автомобільної дороги –знаки, передбачені інструкцією у відповідності з Правилами дорожнього руху. Перед переїздом, який не обслуговується черговим працівником, з незадовільною видимістю з боку підходу поїздів має встановлюватись додатковий сигнальний знак "С". Порядок встановлення сигнальних знаків "С" визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Переїзди повинні розташовуватися, як правило, на прямих ділянках колії і автомобільних доріг поза межами виїмок і місць, де не забезпечуються задовільні умови видимості. Пересічення залізниць автомобільними дорогами повинні здійснюватися переважно під прямим кутом. Якщо цю умову виконати неможливо, то гострий кут між дорогами, що перетинаються в одному рівні, не повинен бути менше 60о. На існуючих переїздах на протязі не менше 10 м від крайньої рейки автомобільна дорога у поздовжньому профілі повинна мати горизонтальну площадку або вертикальну криву великого радіуса або уклон, що обумовлений підвищенням однієї рейки над іншою, коли пересічення знаходиться на кривій дільниці залізниці (рис. 3.64). Рис. 3.64 Поздовжній профіль переїзду на насипу Поздовжній уклон підходів автомобільної дороги до переїзду на відстані не менше 20 м перед площадкою повинен бути не більше 0,050. Проїжджа частина переїзду, що складається із настилу, під’їздів і огорож у вигляді сигнальних стовпчиків, перил і загород (рис. 3.65), повинна задовольняти наступним вимогам: - ширина проїжджої частини повинна бути рівною ширині проїжджої частини автомобільної дороги, але не менше 6 м; - настил може бути залізобетонним, дерев’яним чи з інших матеріалів (рис. 3.66, 3.67, 3.68); - верхня будова колії під настилом може бути як на дерев’яних, так і на залізобетонних шпалах. Рис. 3.65 Переїзд 1 – постійний сигнальний знак "С"; 2 – загороджувальний світлофор; 3 – перила огорожі; 4 – настил переїзду; 5 – стовпчики огорожі; 6 – автоматичний шлагбаум; 7 – запасні шлагбауми (ручні); 8 – пост чергового по переїзду; 9 – попереджувальний знак "Бережись поїзда"; 10 – суцільна осьова лінія; 11 – дренажні призми (щебінь або сортований гравій). Рис. 3.66 Деталь залізобетонного настилу переїзду: 1 – залізобетонний настил; 2 – асфальтове покриття; 3 – дерев’яні підкладки; 4 – залізобетонна шпала; 5 – дерев’яний лежень; 6 – дерев’яні зйомні бруси (розміри в мм). Рис. 3.67 Деталь дерев’яного настилу переїзду: 1 – колійна рейка; 2 – контррейка; 3 – дерев’яний настил; 4 – дерев’яна шпала (розміри в мм). Рис. 3.68 Переїзд з настилом із литих гумових плит Під’їзди до переїзду незалежно від висоти насипу огороджуються стовпчиками, що встановлюються на узбіччі. Стійки шлагбаумів, стовпчики, перила, загорожі, а також щогли світлофорів переїзної сигналізації повинні розташовуватися від кромок проїжджої частини автомобільної дороги на відстані не менше 0,75 м. Стовпчики встановлюються через кожні 1,5 м, а стінки загорож – через 2,5 м. Ближчі до колії стовпчики або стійки перил і загорож повинні розташовуватися не ближче 2,5 м від крайньої рейки. Стовпчики установлюються на відстані не менше 16 м від крайньої рейки в бік автомобільної дороги. При розміщенні переїзду на насипу висотою понад 1 м стовпчики повинні установлюватися по всій протяжності насипу в межах смуги відводу. Перила і загорожі повинні бути, як правило, залізобетонними і мати висоту 1,2 м. На переїздах з черговим установлюються пристрої для визначення нижньої негабаритності (рис. 3.69). Рис. 3.69 Пристрої для виявлення нижньої негабаритності в поїздах: 1 – дерев’яна планка розміром 140х1300х15; 2 – болт або валик; 3 – металевий штир; 4 – шпала. На підходах до переїздів з боку залізниці повинні бути встановлені постійні попереджувальні сигнальні знаки "С" про подачу машиністом свистка, а з боку автомобільної дороги на переїздах без шлагбаумів – попереджувальні дорожні знаки "Одноколійна залізниця" або "Багатоколійна залізниця". Сигнальні знаки "С" установлюються з правого боку по ходу руху поїздів на відстані 500 – 1500 м, а на перегонах, де обертаються поїзди зі швидкістю понад 120 км/год на відстані 800 – 1500 м від переїздів. Перед переїздами без чергового з незадовільними умовами видимості, крім того, повинні установлюватися додаткові сигнальні знаки "С" на відстані 250 м від переїзду (на перегонах, де обертаються поїзди із швидкістю понад 120 км/ год – на відстані 400 м). На підходах до переїздів з боку автомобільних доріг перед шлагбаумами, а де їх немає – за знаком "Одноколійна залізниця" або "Багатоколійна залізниця" відповідно до Правил дорожнього руху встановлюються дорожні знаки "Залізничний переїзд зі шлагбаумом" або "Залізничний переїзд без шлагбаума" на відстані 150 – 300 м, а в населених пунктах – на відстані 50 – 100 м від крайньої рейки, та інші дорожні знаки. Установка і утримання дорожніх знаків, утримання і ремонт земляного полотна, проїжджої частини, обмежувальних стовпчиків та іншого обладнання автомобільної дороги за межами знаків "Одноколійна залізниця" чи "Багатоколійна залізниця" або за шлагбаумами в бік від залізниці здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями. Переїзди з черговим обладнуються шлагбаумами. Бруси автоматичних і напівавтоматичних шлагбаумів, а також електрошлагбаумів повинні бути обладнані світловідбиваючими пристроями, що відбивають світло червоного кольору, і мати довжину при ширині проїжджої частини: до 6 м включно – 4 м; від 6 до 10 м включно – 6 м; понад 10 м – 8 м. Шлагбауми установлюються з правого боку на узбіччі автомобільної дороги з обох боків переїзду на висоті 1 – 1,25 м від поверхні проїжджої частини дороги. При цьому механізовані шлагбауми, що повністю перекривають проїжджу частину автомобільної дороги, установлюються на відстані не менше 6; 8; 10 м від крайньої рейки, залежно від довжини загороджувального брусу (4; 6; 8 м). На випадок пошкодження основних шлагбаумів повинні встановлюватися запасні шлагбауми ручної дії на відстані не менше 1 м від основних шлагбаумів в бік автомобільної дороги. Ці шлагбауми повинні перекривати всю проїжджу частину автомобільної дороги і мати пристрої для закріплення їх у відкритому і закритому положенні та підвішування сигнального ліхтаря. Нормальне положення автоматичних шлагбаумів відкрите, а електрошлагбаумів і механізованих шлагбаумів закрите. При нормально закритому положенні шлагбаумів вони відкриваються тільки для пропуску транспортних засобів при відсутності поїзда, що наближається. 3.26 Рух по переїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без вантажу, тихохідних машин та автопоїздів допускається в кожному окремому випадку тільки з дозволу начальника дистанції колії й проводиться під наглядом дорожнього майстра або бригадира колії, а на електрифікованих ділянках при висоті вантажу, що перевозиться, більше 4,5 м – і в присутності представника дистанції електропостачання. Тільки з дозволу начальника дистанції колії допускається рух через переїзд: - транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, ширина яких більше 5 м або висота від поверхні дороги більше 4,5 м (з вантажем або без вантажу); - автопоїздів, довжина яких перевищує з одним причепом (напівпричепом) 20 м, з двома і більше причепами – 24 м; - спеціальних транспортних засобів, що перевозять особливо важкі вантажі; - тихохідних машин і механізмів, швидкість яких менше 8 км/год, а також тракторних саней-волокуш. Заявку на отримання дозволу повинна бути подана не пізніше, ніж за 24 годин до перевезення. У заявці повинно бути вказано ширину і висоту транспортного засобу, а при наявності автопоїзда – його довжину. 3.27 Черговий переїзду повинен забезпечувати безпеку руху поїздів і транспортних засобів на переїзді, своєчасно відкривати й закривати шлагбаум та подавати встановлені сигнали, наглядати за станом поїздів, що проїжджають, у порядку визначеному Міністерством транспорту України. У разі виявлення несправності, яка загрожує безпеці руху, він зобов’язаний вжити заходів для зупинки поїзда, а якщо відсутній сигнал, що означає хвіст поїзда, доповісти про це черговому по станції, а на ділянках, обладнаних диспетчерською централізацією, - поїзному диспетчеру. При проходженні поїзда, локомотива або дрезини черговий переїзду зобов’язаний подавати сигнал зупинки у таких випадках: - якщо у поїзді, що проходить, буде помічена несправність, що загрожує безпеці руху: колеса, що йдуть "юзом" або зчиняють сильні удари через повзуни, пожежа, горіння букс, загроза падіння з поїзда людини або вантажу тощо; - якщо поїзд, що прямує по неправильній колії двоколійної лінії, не буде мати в голові установлені сигнали; - якщо буде помічено, що один поїзд рухається назустріч іншому по одній і тій же колії або один поїзд наздоганяє інший, дрезину або колійний вагончик (сигнал зупинки подається тільки наздоганяючому поїзду); - якщо з поїзда або з колії подаються машиністу сигнали зупинки, а він не вживає заходів до зупинки поїзда; - при пожежі у смузі відводу, що загрожує руху та життю людей. 3.28 Пересічення залізниць лініями електропередачі й зв’язку, нафтогазопроводами, водопроводами й іншими наземними й підземними пристроями можуть бути допущені тільки з дозволу начальника залізниці. На таких пересіченнях мають бути передбачені спеціальні запобіжні пристрої або вжиті заходи, що забезпечують безпеку й безперебійність руху поїздів. Проекти таких пристроїв обов’язково погоджуються начальником залізниці. Спеціальні запобіжні пристрої передбачаються для того, щоб охороняти залізничну колію і споруди від пошкоджень, які можуть загрожувати життю людей та безпечному і безперебійному руху поїздів при порушенні справності ліній електропередач, зв’язку, нафтопроводів, водопроводів та інших наземних і підземних пристроїв, що перетинають залізницю. 3.29 Примикання колій, що заново будуються, та під’їзних колій до головних колій на перегонах може бути допущене у виняткових випадках з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України. Тимчасове укладання та зняття стрілочних переводів на перегонах у зв’язку з будівництвом других колій, проведенням робіт з реконструкції й капітального ремонту споруд та пристроїв, будівництвом нових роздільних пунктів тощо здійснюється у кожному окремому випадку з дозволу начальника залізниці. Примикання колій, що заново будуються, і під’їзних колій до діючих залізничних ліній, як правило, повинно провадитися у межах станцій, і лише у виняткових випадках воно може здійснюватися до головних колій на перегонах з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України. При цьому особлива увага повинна бути звернена на профіль колії на підходах до примикання, що забезпечує зручну зупинку і можливість рушання поїзда з місця. 3.30 Пересічення колій в одному рівні, а також примикання колій, під’їзних і з’єднуючих колій до головних колій на перегонах і станціях повинні мати запобіжні тупики або охоронні стрілки. Примикання під’їзних та з’єднуючих колій до приймально-відправних й інших станційних колій для запобігання мимовільного виходу рухомого складу на станцію або перегін повинні мати запобіжні тупики, охоронні стрілки, скидальні башмаки або стрілки. Корисна довжина запобіжних тупиків має бути не меншою 50 м. На перегонах, що мають затяжні спуски, а також на станціях, що обмежують такі перегони, при необхідності будуються уловлюючі тупики за проектами, затвердженими Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Розвідні мости мають бути огороджені з обох боків запобіжними тупиками, скидальними башмаками або стрілками. Запобіжні тупики так само, як і охоронні стрілки, скидальні башмаки і стрілки призначаються для запобігання виходу рухомого складу на маршрут, по якому прямує поїзд. Вловлюючий тупик – це тупикова колія особливого профілю, який призначений для зупинки поїзда, що втратив управління, або частини поїзда при русі по затяжному спуску. 3.31 Стрілочні переводи, які укладаються на перегонах двоколійних колій, мають бути пошерсними для поїздів, які рухаються правильною колією. У виняткових випадках при важких підходах примикаючих колій з дозволу начальника залізниці може допускатися укладання протишерсних стрілочних переводів. Стрілочні переводи по відношенню до поїзда, що проходить по них, є пошерсними (попутними), коли поїзд рухається від хрестовини до гостряків, і протишерсними (зустрічними), коли поїзд рухається від гостряків до хрестовини. Необхідність укладання пошерсних стрілочних переводів на перегонах визначається вимогами безпеки руху поїздів. Пошерсний перевід більш безпечний особливо для поїздів, що прямують з великими швидкостями. 3.32 Спорудження сплетінь головних та приймально-відправних колій з утворенням три- або чотириниткової колії може допускатися тільки з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України. Сплетіння на інших станційних коліях встановлюються з дозволу начальника залізниці. Триниткова колія може бути утворена, наприклад, при сплетінні колії широкої колії (1520 мм) з вузькоколійною. У цьому випадку одна рейкова нитка – загальна для широкої і вузької колії. Чотириниткова колія утворюється, наприклад, при суміщенні широкої колії (1520 мм) з західноєвропейською (1435 мм). Рейкову нитку широкої колії у даному випадку неможна використовувати для рейкової нитки колії 1435 мм, так як різниця 1520 мм – 1435 мм = 85 мм недостатня для укладання поряд двох рейок без зменшення ширини їх підошов. При відгалуженнях укладаються спеціальні триниткові або чотириниткові стрілочні переводи, що схематично показані на рис. 3.70. Стрілочний перевід при суміщенні колії 1524 мм з колією 750 мм (тринитковий) 4 Контррейка Стрілочний перевід при суміщенні колії 1524 мм з колією 1435 мм (чотиринитковий) Рис. 3.70 Укладання спеціальних триниткових або чотириниткових переводів на відгалуженнях Сплетіння колій (рис. 3.71) також застосовується при необхідності пропускати поїзди на визначеній двоколійній дільниці по одній колії без укладання стрілочних переводів (одноколійний міст, тривале закриття однієї колії для ремонту тощо). Рис. 3.71 Сплетіння колій КОЛІЙНІ ТА СИГНАЛЬНІ ЗНАКИ 3.33 Біля головних колій встановлюються сигнальні й колійні знаки. Біля стрілочних переводів та в інших місцях з’єднання колій встановлюються граничні стовпчики. Для позначення меж залізничної смуги відведення, а також для позначення на поверхні землі схованих споруд земляного полотна встановлюються особливі знаки. Сигнальні знаки встановлюються з правого боку у напрямку руху, а колійні – з правого боку за рахунком кілометрів на відстані не менше 3100 мм від осі крайньої колії. У виїмках (крім скельових) та на виходах з них (на довжині 100 м) колійні знаки мають встановлюватись на відстані не менше 5700 мм від осі крайньої колії. На електрифікованих ділянках сигнальні та колійні знаки можуть встановлюватись на опорах контактної мережі, крім тих опор, на яких встановлені світлофорні головки, комплектні трансформаторні підстанції, роз’єднувачі й розрядники контактної мережі. Граничні стовпчики встановлюються посередині між коліями в тому місці, де відстань між осями колій, що сходяться, складає 4100 мм. На існуючих станційних коліях, на яких не обертається рухомий склад, побудований згідно з габаритом Т, дозволяється зберігати відстань 3810 мм. На перевантажувальних коліях із звуженим міжколійям граничні стовпчики встановлюються в тому місці, де ширина міжколійя досягає 3600 мм. На кривих ділянках колії ці відстані мають бути збільшені у відповідності з нормами, встановленими Інструкцією із застосування габаритів наближення споруд. Сигнальні, колійні й особливі знаки мають бути затвердженого Державною адміністрацією залізничного транспорту України типу. Поділ знаків на колійні та сигнальні зроблено у залежності від їх значення. Сигнальні знаки - умовні видимі знаки, що мають силу наказу або вказівки для певної категорії працівників. Вони вимагають певної дії. Сигнальні знаки відрізняються від сигналів тим, що дають тільки одне показання. Сигнальні знаки можуть бути постійними і тимчасовими. До постійних сигнальних знаків належать: - постійні сигнальні знаки "Газ" та "Нафта" (рис. 3.72), які установлюються у місцях пересічень залізничних колій з нафтогазопроводами безпосередньо на опорах контактної мережі чи окремих стовпах і вказують на необхідність прямування до місця пересічення з підвищеною увагою; Рис. 3.72 Постійні сигнальні знаки "Газ" та "Нафта" - постійні сигнальні знаки "Початок гальмування" (рис. 3.73, а) та "Кінець гальмування" (рис. 3.73, б), які вказують машиністу локомотива місця випробування автогальм на шляху прямування;
Рис. 3.73 Постійні сигнальні знаки "Початок гальмування" та "Кінець гальмування" У випадку застосування сигнальних покажчиків "Опустити струмоприймач" попереду них установлюється постійний знак з відбивачами "Увага! Струмоподіл". Постійний сигнальний знак "Підняти струмоприймач" з відбивачами на ньому установлюється за повітряним проміжком у напрямку руху. На рис. 3.74 показана схема установки сигнальних покажчиків "Опустити струмоприймач" і постійних сигнальних знаків "Підняти струмоприймач" та "Увага! Струмоподіл". Рис. 3.74 Схема установки сигнальних покажчиків "Опустити струмоприймач" і постійних сигнальних знаків "Підняти струмоприймач" та "Увага! Струмоподіл" Опори контактної мережі, що обмежують повітряні проміжки, повинні мати розпізнавальний знак – чотири чорні та три білі горизонтальні смуги, що чергуються, перша опора за напрямком руху поїзда, крім того, додатково позначається вертикальною чорною смугою (рис. 3.75). Рис. 3.75 Розпізнавальні знаки на опорах контактної мережі, що обмежують повітряні проміжки Знак "Межа станції" (рис. 3.76) вказує межу станції на двоколійних і багатоколійних дільницях; постійні сигнальні знаки "Початок небезпечного місця" та "Кінець небезпечного місця" з відбивачами на них вказують межі дільниці, що вимагають проходження її поїздами із зменшеною швидкістю (рис. 3.77); попереджувальні сигнальні знаки "С" – подача свистка – установлюються перед тунелями, мостами, переїздами тощо (рис. 3.78), попереджувальний сигнальний знак "Зупинка локомотива" установлюється біля пасажирських платформ (рис. 3.79).
Рис. 3.76 Знак "Межа станції" Рис. 3.77 Постійні сигнальні знаки "Початок небезпечного місця" та "Кінець небезпечного місця" Рис. 3.76 Попереджувальний знак Рис. 3.77 Попереджувальний сигналь- "С" - подача свистка ний знак "Зупинка локомотива" Граничні стовпчики вказують місце, далі якого на колії не можна установлювати рухомий склад у напрямку стрілочного переводу чи глухого пересічення (рис. 3.80 а, б). Граничні стовпчики головних і приймально-відправних колій повинні мати відмітне фарбування (рис. 3.80 б). Рис. 3.80 Граничні стовпчики Сигнальний знак "Кінець контактної підвіски" (рис. 3.81) установлюється на контактній мережі у місцях, де закінчується робоча зона контактного проводу, попереджувальний знак "Зупинка першого вагона" (рис. 3.82) установлюється на пасажирських платформах, де обертаються моторвагонні поїзди. Рис. 3.81 Сигнальний знак Рис. 3.81 Попереджувальний "Кінець контактної підвіски" сигнальний знак "Зупинка першого вагона" Попереджувальні сигнальні знаки з відбивачами установлюються на електрифікованих дільницях: "Вимкнути струм" - перед нейтральною вставкою, "Увімкнути струм на електровозі" і "Увімкнути струм на електропоїзді" - над нейтральною вставкою. Схема установлення цих знаків показана на рис. 3.83. Рис. 3.83 Схема установлення знаків "Вимкнути струм", "Увімкнути струм на електровозі" і "Увімкнути струм на електропоїзді" На дільницях, де працюють снігоочисники, установлюються тимчасові сигнальні знаки: "Підняти ніж, закрити крила" - перед перешкодою (рис. 3.84) та "Опустити ніж, відкрити крила" - після перешкоди (рис. 3.85). На дільницях, де працюють швидкісні снігоочисники, перед знаками "Підняти ніж, закрити крила" установлюються, крім того, тимчасові сигнальні знаки "Підготуватися до підняття ножа та закриття крил" (рис. 3.86).
Схеми установлення знаків показані на рис. 3.87 та 3.88. Рис. 3.87 Схема установлення знаків на дільницях, де працюють снігоочисники Рис. 3.88 Схема установлення знаків на дільницях, де працюють швидкісні снігоочисники При двох близько розташованих перешкодах, коли між ними робота снігоочисника неможлива, на жердині установлюються два знаки один під одним (рис. 3.89). Рис. 3.89 Тимчасовий сигнальний знак "Підняти ніж, закрити крила" при двох близько розташованих перешкодах Колійні знаки сигнального значення не мають, ними позначаються кілометри, пікети, уклони, межі доріг, дистанцій колії, відділків тощо. Кілометрові колійні знаки (рис. 3.90) установлюються у кінці кожного кілометра колії. Між кілометровими стовпами на відстані 100 м один від одного ставляться пікетні стовпчики (рис. 3.91). Ухилопокажчикові знаки установлюються у точках перелому профілю, тобто у тих місцях, де, наприклад, площадка переходить в ухил. Цифри на ухилопокажчикових знаках показують: перша - ухил або підйом у тисячних (якщо перша нуль, то це означає площадку), а друга - протяжність спуску, підйому або площадки у метрах (3.92). Колійні знаки початку і кінця перехідних та кругових кривих установлюються на кривих дільницях колії на узбіччі земляного полотна (рис. 3.93 і 3.94). Рис. 3.90 Кілометровий Рис. 3.91 Пікетний Рис. 3.92 Уклонопо- колійний знак стовпчик кажчиковий знак
Для позначення схованих споруд земляного полотна, показання меж залізничної смуги відводу установлюються особливі знаки. Знаки меж смуги відводу (рис. 3.95) установлюються на кутах повороту, на прямих ділянках через 250 м, на закругленнях через менші проміжки у залежності від радіуса кривої. Рис. 3.95 Межовий знак |