Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
Скачать 0.7 Mb.
|
3.6 Облік та звітність Необхідно організувати та належним чином підтримувати ведення документації про пацієнтів, у якій детально описується клінічна історія (історія захворювання) та хід лікування. У законодавстві суб’єктів федерації (штатів та територій) можуть встановлюватися мінімальні стандарти щодо ведення медичної карти пацієнта. Такі стандарти мають охоплювати зміст, якість, конфіденційність, безпечність та питання доступу до медичної карти. Варто зауважити, що доступ до медичної карти пацієнта може надаватися через правові шляхи (наприклад, відповідно до вимоги суду), і хоча провайдер медичної послуги зацікавлений у тому, щоб обмежити доступ до медичної карти, це не завжди можливо забезпечити. До медичної карти потрібно вносити чіткі й стислі записи із зазначенням імені та прізвища медичного працівника, дати внесення запису та підписом. Окремо слід вести структуровану картку призначень (рецептів). Хорошим варіантом буде видати другу копію такої картки пацієнту і при кожному призначенні тієї чи іншої схеми лікування вносити відповідну інформацію та просити тих, хто бере участь у наданні допомоги/здійснення догляду за пацієнтом, підписати її. До мінімального набору даних, які провайдери послуг повинні регулярно збирати та оцінювати, мають входити: • Кількість пацієнтів, зареєстрованих у програмах лікування, з розподілом за: місцем проведення терапії; віком; статтю (чоловіки, жінки); статусом зайнятості (у т.ч. отримання допомоги на випадок захворювання, інвалідності, пенсії, виплат одинокій матері/батьку, наявність роботи тощо як окремими категоріями); часткою пацієнтів, які починають лікування вперше, повторно, продовжують лікування Утримання у системі лікування: середній показник тривалості Середня доза метадону чи бупренорфіну, яка була призначена пацієнтам Рівень смертності: - кількість смертей (від усіх причин) пацієнтів, які станом на момент смерті продовжували активне лікування протягом звітного періоду, та частка смертей, пов’язаних із вживанням опіоїдів. Кожний суб’єкт федерації відповідає за здійснення централізованого моніторингу та регулювання питань, пов’язаних з призначенням метадону та бупренорфіну. Уряд Австралії відповідає за зведення національних даних про хід і результати лікування із використанням метадону та бупренорфіну. Ці дані збираються та надаються на запит Уряду Австралії суб’єктами федерації. Суб’єкти федерації мають щорічно збирати дані про кількість пацієнтів, зареєстрованих у програмах терапії метадоном та бупренорфіном, з розподілом за: типом провайдера, який призначив лікування (державний, приватний або пенітенціарна установа); видом призначеного препарату; типом пункту, який видає дозу препарату пацієнту (державна клініка, приватна клініка, аптеки або пенітенціарні установи) У медичній карті пацієнта має зазначатися інформація про кожний контакт між провайдером та пацієнтом. Ці записи мають бути розбірливими та заноситися одразу після кожного контакту. медичній карті має записуватися така інформація: особисті дані (у т.ч. перевірка особи); соціальна та сімейна ситуація; досвід вживання наркотиків (у т.ч. алкоголю, заборонених та фармацевтичних наркотиків і препаратів, які пацієнт вживає нині); історія попереднього наркологічного лікування; інші фактори, що свідчать про залежність; медична історія (анамнез), у тому числі психічні розлади; результати обстежень, оглядів та тестів; • основні аспекти плану лікування, у тому числі цілі лікування, про які медичний працівник та пацієнт домовилися при початковій та подальшій оцінках. У медичній карті пацієнта фіксуються результати комплексного обстеження та кожний епізод взаємодії між провайдером і пацієнтом, у тому числі результати регулярного огляду прогресу, досягнутого пацієнтом. Інформація у медичній карті є конфіденційною та має зберігатися у безпечному місці. Коментар робочої групи: в Україні медична документація в закладах охорони здоров’я використовується відповідно до чинного законодавства. Інформація в медичній карті є конфіденційною та не може бути розголошена третім особам без усвідомленої згоди пацієнта. В Україні нагальною є потреба у вдосконаленні підходів до обліку та звітності надання послуг з лікування розладів внаслідок вживання опіоїдів. По-перше, вдосконалення потребують існуючі звітні форми. По-друге, це створення національної електронної клінічної бази даних пацієнтів ПТАО, яка суттєво спростить подання звітності, моніторинг програмі та оцінку її якості та ефективності. Також така база даних покращить безперервність послуг при переведнні пацієнтів з закладу у заклад. Список літератури Спиок літератури, використанної у прототипі настанови Департаменту охорони здоров’я (Commonwealth Department of Health) Австралії 2014 року «National Guidelines for Medication-Assisted Treatment of Opioid Dependence»: Abbott, P. J. (2009). A review of the community reinforcement approach in the treatment of opioid dependence. Journal of Psychoactive Drugs, 41(4), 379-385. Abrahams, R. R., Kelly, S. A., Payne, S., Thiessen, P. N., Mackintosh, J., & Janssen, P. A. (2007). Rooming-in compared with standard care for newborns of mothers using methadone or heroin. Canadian Family Physician, 53(10), 1722-1730. Adi, Y., Juarez-Garcia, A., Wang, D., Jowett, S., Frew, E., Day, E., ... Burls, A. (2007). Oral naltrexone as a treatment for relapse prevention in formerly opioid-dependent drug users: a systematic review and economic evaluation. Health Technology Assessment, 11(6), 1-85. Ahmadi, J. (2002). A randomized, clinical trial of buprenorphine maintenance treatment for Iranian patients with opioid dependency. Addictive Disorders and their Treatment, 1(1), 25-27. Ahmadi, J., & Ahmadi, M. (2003). Twelve-month maintenance treatment of heroindependent outpatients with buprenorphine. Journal of Substance Use, 8(1), 39-41. Alterman, A. I., Rutherford, M. J., Cacciola, J. S., McKay, J. R., & Boardman, C. R. (1998). Prediction of 7 months methadone maintenance treatment response by four measures of antisociality. Drug and Alcohol Dependence, 49(3), 217-223. Amass, L., Bickel, W. K., Crean, J. P., Blake, J., & Higgins, S. T. (1998). Alternate-day buprenorphine dosing is preferred to daily dosing by opioid-dependent humans. Psychopharmacology, 136(3), 217-225. Amass, L., Bickel, W. K., Higgins, S. T., & Badger, G. J. (1994). Alternate-day dosing during buprenorphine treatment of opioid dependence. Life Sciences, 54(17), 1215-1228. Amass, L., Bickel, W. K., Higgins, S. T., & Hughes, J. R. (1994). A preliminary investigation of outcome following gradual or rapid buprenorphine detoxification. Journal of Addictive Diseases, 13(3), 33-45. Amass, L., Kamien, J. B., & Mikulich, S. K. (2000). Efficacy of daily and alternate-day dosing regimens with the combination buprenorphine-naloxone tablet. Drug and Alcohol Dependence, 58(1-2), 143-152. Amass, L., Kamien, J. B., & Mikulich, S. K. (2001). Thrice-weekly supervised dosing with the combination buprenorphine-naloxone tablet is preferred to daily supervised dosing by opioiddependent humans. Drug and Alcohol Dependence, 61(2), 173-181. Amass, L., Pukeleviciene, V., Subata, E., Almeida, A. R., Pieri, M. C., D’Egidio, P., Strang, J. (2011). A prospective, randomized, multicenter acceptability and safety study of direct buprenorphine/naloxone induction in heroin-dependent individuals. Addiction, 107, 142-151. Amato, L., Davoli, M., Minozzi, S., Ferroni, E., Ali, R., & Ferri, M. (2013). Methadone at tapered doses for the management of opioid withdrawal. Cochrane Database of Systematic Reviews(2). doi: 10.1002/14651858.CD003409.pub3. Amato, L., Minozzi, S., Davoli, M., & Vecchi, S. (2011a). Psychosocial and pharmacological treatments versus pharmacological treatments for opioid detoxification. Cochrane Database of Systematic Reviews, 9, CD005031. Amato, L., Minozzi, S., Davoli, M., & Vecchi, S. (2011b). Psychosocial combined with agonist maintenance treatments versus agonist maintenance treatments alone for treatment of opioid dependence. Cochrane Database of Systematic Reviews(10). doi: 10.1002/14651858.CD004147.pub4 Anchersen, K., Clausen, T., Gossop, M., Hansteen, V., & Waal, H. (2009). Prevalence and clinical relevance of corrected QT interval prolongation during methadone and buprenorphine treatment: a mortality assessment study. Addiction, 104(6), 993-999. Antela, A., Casado, J. L., Gonzalez, M. J., Perez, P., Perez-Elias, M. J., Montilla, P., & Buzon, L. (1997). Influence of a methadone maintenance programme on the improved outcome of a cohort of injecting drug users with advanced HIV disease. AIDS, 11(11), 1405-1406. Baca, C. T., & Grant, K. J. (2005). Take-home naloxone to reduce heroin death. Addiction, 100(12), 1823-1831. Baker, A., Gowing, L., Lee, N. K., & Proudfoot, H. (2004). Psychosocial interventions. In A. Baker, N. K. Lee & L. Jenner (Eds.), Models of intervention and care for psychostimulant users (pp. 63-84). Canberra: Commonwealth of Australia. Bakstad, B., Sarfi, M., Welle-Strand, G. K., & Ravndal, E. (2009). Opioid maintenance treatment during pregnancy: Occurrence and severity of neonatal abstinence syndrome. European Addiction Research, 15(3), 128-134. Ball, J. C., Lange, W. R., Myers, C. P., & Friedman, S. R. (1988). Reducing the risk of AIDS through methadone maintenance treatment. Journal of Health and Social Behavior, 29(3), 214-226. Batki, S. L., Gruber, V. A., Bradley, J. M., Bradley, M., & Delucchi, K. (2002). A controlled trial of methadone treatment combined with directly observed isoniazid for tuberculosis prevention in injection drug users. Drug and Alcohol Dependence, 66(3), 283-293. Bauer, C. R., Shankaran, S., Bada, H. S., Lester, B., Wright, L. L., Krause-Steinrauf, H., ... Verter, J. (2002). The Maternal Lifestyle Study: Drug exposure during pregnancy and short-term maternal outcomes. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 186(3), 487-495. Bearn, J., Gossop, M., & Strang, J. (1999). Rapid opiate detoxification treatments. Drug and Alcohol Review, 18(1), 75-81. Becker, A. B., Strain, E. C., Bigelow, G. E., Stitzer, M. L., & Johnson, R. E. (2001). Gradual dose taper following chronic buprenorphine. American Journal on Addictions, 10(2), 111-121. Bell, J. (1998). Delivering effective methadone treatment. In J. Ward, R. P. Mattick & W. Hall (Eds.), Methadone Maintenance Treatment and Other Opioid Replacement Therapies (pp. 161175). Amsterdam: Harwood Academic Publishers. Bell, J., Chan, J., & Kuk, A. (1995). Investigating the influence of treatment philosophy on outcome of methadone maintenance. Addiction, 90(6), 823-830. Bellack, A. S., & Gearon, J. S. (1998). Substance abuse treatment for people with schizophrenia. Addictive Behaviors, 23(6), 749-766. Berghella, V., Lim, P. J., Hill, M. K., Cherpes, J., Chennat, J., & Kaltenbach, K. (2003). Maternal methadone dose and neonatal withdrawal. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 189(2), 312-317. Binder, T., & Vavrinkova, B. (2008). Prospective randomised comparative study of the effect of buprenorphine, methadone and heroin on the course of pregnancy, birthweight of newborns, early postpartum adaptation and course of the neonatal abstinence syndrome (NAS) in women followed up in the outpatient department. Neuroendocrinology Letters, 29(1), 80-86. Bisaga, A., Sullivan, M. A., Cheng, W. Y., Carpenter, K. M., Mariani, J. J., Levin, F. R., ... Nunes, E. V. (2011). A placebo controlled trial of memantine as an adjunct to oral naltrexone for opioid dependence. Drug and Alcohol Dependence, 119, e23-e29. Bond, A. J., Reed, K. D., Beavan, P., & Strang, J. (2012). After the randomised injectable opiate treatment trial: Post-trial investigation of slow-release oral morphine as an alternative opiate maintenance medication. Drug and Alcohol Review, 31(4), 492-498. Bowman, J., Wiggers, J., Colyvas, K., Wye, P., Walsh, R. A., & Bartlem, K. (2012). Smoking cessation among Australian methadone clients: Prevalence, characteristics and a need for action. Drug and Alcohol Review, |