умовні топографічні знаки 500-5000. Електрона версія довідника розроблена за підтримкою спільного українськошведського проекту Створення умов для впровадження
 Скачать 6.39 Mb.
|
|
532(398-400). Зображення воріт на всіх огорожах передбачається тільки на планах масштабів 1:1000, 1:500. Внутрішньосадибні огорожі на топографічних планах масштабів 1:2000 - 1:5000 , як правило, не показують. 533(398,399). Огорожі кам’яні, залізобетонні та глинобитні на планах масштабів 1:500 і 1:1000 можуть бути зображені не тільки за їх довжиною, але й за шириною (більшою частиною). Відповідно їх потрібно зображувати подвійною лінією, а при наявності виступів розміром 0,5 мм і більше у масштабі плану - зі збереженням їхньої конфігурації. Історичні стіни і мури (наприклад, стіни старовинних замків) на цих планах, а найбільш масивні і на планах масштабу 1:2000 зображують по контуру фундаменту, причому їхній зовнішній бік, при наявності місця, - потовщеною лінією. Біля позначення історичних стін на планах усіх масштабів дають пояснювальний підпис іст., історич. 534(400,401). Металеві, дерев’яні та шиферні огорожі, що мають капітальні опори, передають з розподілом їх за формою та матеріалом виготовлення (див.ум.зн.№ 86-88). На планах масштабів 1:500 і 1:1000 опори огорож, як правило, показують на своїх місцях, масштабів 1:2000 і 1:5000 - через задані умовними знаками інтервали. Наявність капітальних фундаментів у металевих, дерев’яних та шиферних огорож показують тільки на планах масштабів 1:500 і 1:1000. При цьому ширину фундаментів огорож показують двома лініями. 535(402,403). Із дротяних огорож на топографічних планах виділяють огорожі з колючого і гладкого дроту, дротяні електропастухи та дротяні сітки (вольєри). Електропастухами називають легкі дротяні огорожі висотою близько 1м на бетонних або дерев’яних стовпчиках, встановлених по межі пасовища; по дроту пропускають слабкий електричний струм. Огорожі з гладкого дроту та електропастухи зображують одним і тим же умовним знаком, але з різними пояснювальними підписами. При зображенні дротяних сіток (вольєрів), а також загорож, плотів і трельяжів (легких дерев’яних огорож у вигляді решіток для рослин, що в’ються) окремі умовні знаки введені тільки для планів масштабів 1:500 і 1:1000; для решти планів використовують загальне позначення дерев’яних огорож (див.ум.зн.№ 401). 536. Протисельові та протилавинні загорожі зображують умовними знаками споруджених на місцевості об’єктів і супроводжують пояснювальним підписом протисел., протилав. 537(404-411). На топографічних планах зображують кордони та межі: - державні кордони; - адміністративні межі – автономних республік, областей, районів, міських земель, територій селищних та сільських рад, землекористувань та землеволодінь; - межі природних заповідних територій – державних заповідників, національних парків, заказників та пам’яток природи. При зображенні на планах кордонів та меж необхідно чітко зафіксувати існуючі на місцевості повороти. Якщо у відповідних пунктах межа закріплена якимись місцевими предметами (див.п.539), то зображення останніх і буде фіксувати точки поворотів. Якщо межа на даному відрізку не закріплена, точки повороту потрібно показувати зламами ланок або крапками умовного знака, але не його інтервалами. До сторін рамок плану межі також повинні примикати ланками їх умовного знака. 538(404). Державний кордон України зображують на топографічних планах з точною відповідністю до офіційних документів – матеріалів делімітації та демаркації державного кордону, чергової довідкової карти. Державний кордон на місцевості оформлений спеціальними прикордонними знаками, які наносяться на плани всі без винятку з перевіркою їх місцеположення за координатами. Кожен прикордонний знак повинен супроводжуватися підписом його номера. 539(404-411). Межі закріплені відповідними стовпами - межовими знаками. Зображення межових знаків при топографічній зйомці регламентується п.35. Точне і повне зображення цих знаків на топографічних планах має велике значення. На планах масштабу 1:5000 зі значним навантаженням можуть зображуватися не всі межові стовпи, а тільки ті, що мають значення орієнтирів. Номери обов’язково підписують біля тих межових знаків, що фіксують точки повороту межі. Кордони і межі, що проходять на місцевості по лінійних об’єктах, показують чотирма- п’ятьма ланками через кожні 4 - 6 см плану. У випадках, коли ці кордони і межі проходять: - з одного боку лінійного об’єкта (наприклад, водотоку, автодороги, вузької лісосмуги) - з цього ж боку наносять і ланки умовного знака; - по вузькому лінійному об’єкту, але не можуть бути показані по його осі (наприклад, по огорожі, вузькій канаві, квартальній просіці в лісі) - ланки знака наносять почергово з обох боків цього об’єкта; - посередині лінійного об’єкта, що достатньо широкий для передачі зображення межі (наприклад, по гребеню хребта, річці, каналу, магістральній просіці) - ланки знака наносять по осі об’єкта; - по контуру, що має зображуватися пунктиром - на даному відрізку наносять тільки знаки межі. 540(404-411). Кордони і межі всіх категорій, що пересікають великі відкриті території (ріллю, водойми тощо) і не проходять при цьому по лінійних об’єктах, зображують на топографічних планах без розривів умовних знаків на окремі групи ланок. 541(404). Державні кордони і межі зображують на топографічних планах у повній відповідності з офіційними матеріалами, які визначають їх місцеположення. При цьому вісь умовного знака повинна з найбільшою точністю відповідати дійсному положенню кордону або межі на місцевості. В процесі зображення державного кордону на топографічних планах спочатку наносять всі прикордонні знаки (з перевіркою за каталогом координат) та проміжні копці (межові знаки), а потім між ними розміщують умовні знаки кордону. Тому довжину ланок та інтервалів, при необхідності, допускається змінювати в невеликих межах. Якщо кордон проходить по вузькій річці, каналу, яру або в межах населенного пункту, то для точного відображення державної належності їх ділянок товщина лінії умовного знака кордону може бути зменшена. Правильність зображення державного кордону на топографічних планах у кожному випадку повинна бути перевірена в установленому порядку. 542(405). На топографічних планах адміністративні межі показують обов’язково, причому, якщо вони закріплені на місцевості, безпосередньо по межових стовпах. Якщо межових стовпів немає, основою для нанесення меж є картосхеми меж з їх описом та координатами поворотних точок, що зберігаються в місцевих органах влади. 543(406-409). Межі районів зображують так, як і адміністративні; межі міських земель - у повному обсязі, оскільки їхні межові знаки, як правило, координовані. При цьому умовним знаком межі міських (селищних) земель оконтурюють не тільки територію самого міста (селища), але і адміністративно включені до його складу землі, що знаходяться за територією міста (селища). Межі територій сільських рад, землекористувань та землеволодінь наносять на топографічні плани, якщо вони закріплені на місцевості та є додаткова вимога для їхнього зображення (наприклад, при створенні топографічних планів сільськогосподарського призначення). 544(410,411). На топографічних планах потрібно показувати межі всіх державних охоронних природних територій, а саме: заповідників, заказників, національних парків та пам’яток природи. До заповідників відносять території, на яких весь комплекс природних компонентів є заповідним. Основна градація заповідників така: міжнародні біосферні, державні та республіканські. Виділяють також заповідно-мисливські господарства. До заказників належать території, на яких заповідними є один або кілька окремих природних компонентів (наприклад, рідкісні види рослин). Заказники можуть мати державне або місцеве значення. За додатковими вимогами, біля адміністративного будинку на території заповідника (заказника) вказують його категорію, наприклад, заповідник держ. значення, заказник місц. значення. Межі державних охоронних природних територій слід зображувати встановленими умовними знаками без розриву, за винятком місць, де ці межі оформлені на місцевості капітальною огорожею, дамбою, канавою або проходять по таких природних межах, як берег моря, озера, річки, обриву тощо. 545(412-422). Дані зразки охоплюють всі шрифти, що застосовуються на топографічних планах для підписів різного призначення, включають повні алфавіти великих та малих букв, набори першого десятка цифр, а також назву та індекси цих шрифтів і розміри їхніх великих букв у міліметрах. Якщо в підписах біля зразків шрифтів стоять дві цифри, то перша відноситься до планів масштабів 1:500 та 1:1000, друга - до масштабів 1:2000 та 1:5000. 546(412-422). Для створення топографічних планів передбачено повний базовий комплект наступних шрифтів підписів: 1) рубаний (Р-131) 2) рубаний широкий (Р-151) 3) рубаний широкий напівжирний (Р-152) 4) топографічний напівжирний (Т-132) 5) академічний курсив (А-431) 6) древній курсив (Д-431) 7) древній курсив напівжирний (Д-432) 8) древній курсив остовний (До-431) 9) БСАМ курсив малоконтрастний (Бм-431). Якщо немає можливості застосувати наведені шрифти, дозволяється примінити максимально наближені за накресленням до тих шрифтів, що приведені в даних таблицях. При автоматизованому виготовленні топографічних планів допускається (якщо передбачено їхнє одноразове використання) обмежуватися одним-двома шрифтами, наприклад, рубаним або древнім курсивом остовним. Тому слід застосовувати їхні модифікації за розмірами, нахилом, кольором, а в необхідних випадках - і товщиною букв (доцільно з коєфіцієнтом "два" між остовним та напівжирним варіантами одного й того ж шрифту). В цілому будь-яке накреслення підпису має відповідати прийнятому в даних умовних знаках. 547(412-422). Розміри підписів на топографічних планах для забезпечення доброї якості їхніх копій, які отримують під час репродукування зі збільшенням або зменшенням, можуть бути змінені в той чи інший бік на третину. Такий же порядок приймається при зображенні на планах найбільш та найменш завантажених ділянок. 548(412-414). Якщо населений пункт має дві назви, - офіційну та місцеву, то на планах розміщують обидві, причому офіційну - над місцевою, взятою у дужки. Назви населених пунктів, як правило, підписують праворуч і напроти їхньої середини. Якщо зображення міста або селища займає більшу частину аркуша, то назву цього об’єкта на планах масштабів 1:5000, 1:2000 та 1:1000 наносять над північною стороною рамки. На планах масштабу 1:500 відповідну назву дають тільки в позарамковому оформленні (незалежно від площі, яку займає населений пункт у даних межах). Якщо зображення міста або селища розміщується на двох або більше суміжних аркушах, але на кожному з них займає менше половини плану, то підпис назви дають на тому аркуші, де знаходиться більша частина населеного пункту. На інших аркушах цей підпис дають за рамкою шрифтом для повторних назв. 549(412,413,414). Селища на топографічних планах зображують без розмежування за кількістю жителів, а тому і підписи їхніх назв дають шрифтами одного розміру. Щодо поселень сільського та дачного типів, поселень при промислових підприємствах, залізничих станціях тощо, то тут виходять з прийнятої градації за кількістю жителів. У зразках підписів для цього передбачено п’ять розмірів шрифтів. При зображенні населених пунктів на планах масштабу 1:5000 та 1:2000 прийнято зазначати кількість жителів у тисячах (наприклад, 15,5; 0,85; 0,01). Числовий підпис треба розміщувати нижче назви населеного пункту, а при наявності в ньому місцевої ради народних депутатів - зліва від відповідного індексу (див.п.552). 550(412,413,414). Шкала шрифтів для підписів назв поселень сільського типу при їх застосуванні на планах масштабу 1:5000 розрахована на середньонаселені райони. Для передачі відповідних назв у густонаселених та малонаселених районах належить керуватися п.547. 551(416). Підписи, що вказують на наявність у населеному пункті міської, районної, селищної або сільської ради (скорочено - РР, Сел.Р, СР) потрібно розміщувати на планах симетрично (поряд з підписом кількості жителів) під назвою цього населеного пункту. Біля будинку, в якому знаходиться рада, дають підпис адм. 552(416). Підписи назв вулиць та провулків розташовують по осі їхнього зображення, основою літер на південь або на схід. На великих вулицях підпис назви дають розріджено або повторюють декілька раз. Якщо вулиці розділені газонами, смугами кущів тощо, тоді підпис назви відносять до одного з проїздів, який найменш завантажений умовними знаками. При наявності на вулиці трамвайних колій її назва може бути підписана розріджено, з розривами в позначенні цих колій. Якщо відрізки вулиць або провулки, які знаходяться біля рамок плану, настількі короткі, що на них немає місця для підпису назви, то допускається продовження їх підпису за рамкою плану. 553(417,418). Власні назви морів, заток, бухт, лиманів та великих озер подаються з пояснювальним підписом в повній чи скороченій формі в залежності від загальноприйнятої форми назви, наприклад: Чорне море, оз.Вирлиця. Підписи об’єктів на плані розміщують, як правило, по лінії їх найбільшої протяжності водної поверхні. 554(419,420). Підписи назв річок, струмків, каналів, балок, ярів та інших об’єктів, що мають велику довжину, розміщують вздовж їхнього зображення не рідше ніж через кожні 15-20 см з обов’язковим підписом для річок та ярів у верхів’ях, напроти місць впадіння бічних приток та біля сторін рамок плану. Якщо на одній і тій же ділянці ці об’єкти мають дві назви, другу з них підписують у дужках після основної назви або під нею. 555(419,420). Розмір підпису власних назв річок, озер тощо добирають залежно від величини (ширини) водних поверхонь на плані у межах зазначених у таблицях. Підпис назви річки з притоками слід давати шрифтом більшого розміру, ніж приток. Назви водойм, островів, мисів, урочищ, боліт дають з повним або скороченим пояснюючим підписом, який розміщують перед назвою або після неї в залежності від прийнятої форми: р.Рось, оз.Св’яте, Блакитне озеро, ур.Старий Гай, Мохове урочище тощо. 556(416,421,422). Кількісні характеристики об’єктів місцевості підписують на планах курсивом, за винятком підпису горизонталей та ізобат, а також кількості поверхів у будинках, для яких прийнято прямий шрифт. 557(415,416,422). В усіх розділах даних таблиць пояснювальні підписи до умовних знаків є їх складовими і повинні, як правило, супроводжувати на топографічних планах позначення об’єктів. Якщо біля умовного знака в таблиці пояснювального підпису немає, то на плані його дають лише у випадках, коли даний об’єкт потрібно виділяти, наприклад, як такий, що має орієнтирне значення. Пояснювальні підписи належить розташовувати на планах, як правило, горизонтально, праворуч тих об’єктів, які вони характеризують, та в місцях найменшого завантаження іншими об’єктами. На замкнутих водних об’єктах їх належить розташовувати, в основному, по дзеркалу водної поверхні. 558(415). При скороченні підписів на топографічних планах слід керуватися Переліком умовних скорочень, наведеним після цих Пояснень. Пояснювальні підписи, які не передбачені цим Переліком, допускається застосовувати в скороченому вигляді за умови виключення будь- якої можливості їхнього різного тлумачення. Як правило, ці додаткові скорочення слів повинні мати не менше трьох літер. 559. Підписи за рамками топографічних планів здійснюють відповідно до зразків їх оформлення, що додаються. При виконанні зйомочних робіт відомчими організаціями допускається, після узгодження з Департаментом геодезії, картографії та кадастру Мінекоресурсів України, вносити окремі незначні зміни та доповнення в позарамкове оформлення топографічних планів з метою врахування специфіки їхнього виготовлення та використання цими організаціями. 560. В позарамковому оформленні планів обов’язково вказують метод та рік їх створення. Наприклад: Мензульна зйомка 200...р., Стереотопографічна зйомка 200...р. (дається рік польового дешифрування), Мензульна та стереотопографічна зйомка 200...р. (коли на одному планшеті в один рік застосовувались різні методи зйомочних робіт),: Зйомка 19...р., оновлено в 200...р. (в даному разі назва методу не диференціюється, а при неодноразовому оновленні вказується рік останнього з них),: Складено за матеріалами зйомки 200...р.: (якщо план виготовлено методом картоскладання). 561. Позарамкові підписи над північною та під південною сторонами рамки топографічних планів є основними, які мають стандартний зміст. За зовнішньою західною стороною рамки підписи не дають. Відповідна смуга вздовж східної сторони рамки плану при необхідності використовується для розміщення підписів, які додатково характеризують особливості зйомочних робіт та застосування умовних знаків. Так, на планах 1:5000, з заданою зниженою точністю підписують Зйомка виконана з тоністю для карт масштабу 1:10 000. За східною рамкою планів різних масштабів, але переважно 1:2000 і 1:5000, може бути розташований підпис Урізи води приведені до середнього меженного рівня, а на планах 1:1000 та 1:500 при подеревній зйомці передбачено підпис Дерева в парку зняті інструментально тощо. 562. Якщо згідно з технічним проектом, крім передбачених обов’язковими таблицями, виникла необхідність застосування додаткових умовних знаків та (або) скорочених пояснювальних підписів, то ті й інші, після їхнього нанесення на план, слід повторити за східною стороною рамки з повною розшифровкою зображення. 563. В залежності від масштабу та площі топографічної зйомки в позарамковому оформленні планів дають їхню єдину стандартну номенклатуру або номери в прийнятому для даної ділянки окремого розграфлення. У розривах усіх чотирьох сторін рамки плану в першому випадку дають номенклатуру суміжних планів, у другому - їхні номери. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ А Абразивний Абраз. Абрикос Абр. Аварійний авар. Автобусна станція автоб.ст. Автовокзал авт.вкз. Автозаправна станція АЗС Автоматичний автомат. Автомобільна вага авт.в. Автомобільний завод, автомобільна естакада авт. Автономна республика (при власній назві) АР Авторемонтний завод, авторемонтна майстерня авторем. Автотранспортна колона АТК Автотранспортне підприємство АТП Адміністративний будинок адм. Аеродром аерд. Аеропорт аерп. Азбестовий завод, азбестозбагачувальна фабрика, кар’єр (азбестова копальня) азб. Акведук акв. Акустичні системи акуст. Акціонерне товариство АТ Алебастровий завод алеб. Алмазні розробки, копальні алмаз. Альтанка альт. Алюмінієвий завод алюм. Амбулаторія амб. Ангар анг. Аніліно-фарбовий завод аніл. Апатитовий кар’єр, апатитові розробки апат. Апельсин ап. Арковий перехід арк.перех. Артезіанська свердловина арт.сврд. Артезіанський колодязь арт.к. Асторономічний пункт астр. Асфальт, асфальтобетон (матеріал покриття доріг) А Асфальтовий завод асф. Атомна електростанція АЕС Афішна тумба аф. Ацетиленопровід Ац |