І. В. СпасибоФатєєвої, В. Л. Яроцького
 Скачать 4.59 Mb.
|
|
§ 6. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу Людина з «перших днів» свого існування й формування деякої по- доби суспільства мала потребу в споживанні природних ресурсів («да- рунків природи») у найрізноманітніших їх формах. Потреба в теплі й світлі задовольнялася за допомогою придбання і подальшого вико- ристання різних речей, підданих горінню, — пальних матеріалів. Ін- тенсивний розвиток промисловості, початий в Європі в XVIII-XIX сторіччях, що одержав виразну назву «промислової революції», по- силення процесу урбанізації європейських і північноамериканських держав вимагало від науки і техніки вирішення спектра проблем, пов’язаних з дефіцитом і дорожнечею традиційних у ту епоху джерел енергії, необхідністю забезпечення безперебійного постачання про- мисловості і населення спочатку тепловою, а потім і електричною енергією, газом. Науково-технічний геній Людини блискуче впорався з поставленою задачею, у результаті чого практично неможливо уяви- ти нормальний розвиток світової економіки, і економіки України в тому числі, без галузі, що вже стала органічною її частиною, — енергетики. Життя сучасної, «мінімально цивілізованої» людини вже немислиме без значного числа електричних і електронних предметів і пристроїв, що забезпечують комфортні умови її проживання в найрізноманітніших кліматичних зонах, задоволення побутових потреб, доступ до систем комунікації й інформації. Послідовний і ритмічний розвиток промис- ловості і сфери обслуговування в даний час не можна уявити без ефек- тивного і безупинного энерго- і газопостачання, значення яких над- 226 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність звичайно велике вже не тільки для нормальної життєдіяльності насе- лення окремих держав, але і цілих регіонів та континентів. Непрямим підтвердженням викладеної тези є укладення 17.12.1991 р. у Гаазі Європейської енергетичної хартії (далі — Хартія). Прийняття зазначеного міжнародно-правового договору обумовлено усвідом- ленням того, що розширення енергетичного співробітництва між країнами — учасницями Хартії (однією з яких є й Україна) є необхід- ною умовою економічного прогресу та — у більш широкому плані — соціального розвитку і підвищення якості життя громадян та пере- конанням у першорядній важливості створення ефективних енерге- тичних систем у галузі виробництва, перетворення, транспортування, розподілу і використання енергії в інтересах надійності енергопо- стачання й охорони навколишнього середовища, забезпечуючи тим самим енергетичну та екологічну безпеку держав, що приєдналися до Хартії. З метою формування відповідного правового простору і сприяння довгостроковому співробітництву у сфері енергетики на основі взаємодоповнюваності і взаємної вигоди, відповідно до цілей і принципів Хартії в Лісабоні 17.12.1994 р. був укладений Договір до Енергетичної Хартії. Поняття та види договору постачання енергетичними та ін- шими ресурсами через приєднану мережу. Порівняння з іншими договорами. Зі створенням відповідних технічних пристроїв, що забезпечують виробництво, безупинне транспортування і споживан- ня енергії й енергоносіїв виникла можливість залучити їх до еконо- мічного обігу у статусі товару. У свою чергу повсюдне використання електричної і теплової енергії, газу, нафти викликало до життя необ- хідність регламентації відносин по забезпеченню енергією та іншими ресурсами через приєднану мережу. Зазначену функцію виконує до- говір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєд- нану мережу. Необхідно зазначити, що в Цивільному кодексі УРСР 1963 року були відсутні норми, присвячені договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а надзвичайно поши- рені і складні правовідносини, пов’язані з подачею і споживанням енергетичних та інших ресурсів, у яких беруть участь практично всі суб’єкти цивільного права, регулювалися підзаконними нормативно- правовими актами. У новому Цивільному кодексі України 2003 року (далі — ЦК) вищезазначена прогалина усунута. Норми, присвячені договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через при- 227 Глава 36. Договір купівлі-продажу єднану мережу, зосереджені в § 5 глави 54 книги 5 ЦК. У частині, що не суперечить ЦК, діють спеціальні нормативно-правові акти 1 , а з огляду на те, що на ринку постачання деяких видів ресурсів функціо- нують природні монополії, то варто брати до уваги і деякі локально- правові акти, прийняті зазначеними суб’єктами цивільного права 2 За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотри- муватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого облад- нання (ч.1 ст. 714 ЦК). Даний договір є консенсуальним, двостороннім і оплатним. У § 5 глави 54 ЦК відсутні норми, що визначають договір поста- чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу як публічний. Проте згідно з ч. 3 ст. 714 ЦК законом можуть бути перед- 1 Див., наприклад: Закон України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними законами України з 2000 по 2011 р.; додатково див. Рішення Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 р. № 3-рп/2002); Закон України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 р. / № 74/94 ВР (із змінами і доповненнями, внесеними законами України з 1999 по 2008 р.); Пра- вила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (із змінами, внесеними по- становами Кабінету Міністрів України з 2000 по 2009 р.); Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ) від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами, внесе- ними згідно з постановами НКРЕ з 1999 по 2010 р.); Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міні- стрів України з 2001 по 2010 р.); Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджені наказом Державного комітету нафто- вої, газової та нафтопереробної промисловості України (далі – Держкомнафтогаз України) від 1 листопада 1994 р. № 355 (із змінами, внесеними згідно з наказами Держкомнафтогаз України та Міністерства палива та енергетики з 1995 по 2006 р.); наказ Міністерства палива та енергетики України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21.01.2003 р. № 18/12 «Про скасу- вання спільного наказу Міненерго та Держбуду України “Про затвердження Правил користування тепловою енергією” від 28.10.99 р. № 307/262». 2 Див., наприклад: Порядок доступу до газотранспортної системи, затверджений наказом Національної акціонерної компанії (далі – НАК) «Нафтогаз України» від 26.03.2001 р. № 79; Типовий договір про надання послуг з газопостачання підпри- ємствам комунальної теплоенергетики, затверджений наказом НАК «Нафтогаз Укра- їни» № 75 від 18.03.2002 р. 228 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність бачені особливості укладення та виконання договору постачання енер- гетичними та іншими ресурсами, а відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. енергопостачаль- ники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість. Таким чином, аналіз вищевказаних норм дозволяє стверджувати, що такий різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами, як договір постачання електричної енергії, слід відносити до публічних договорів. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу потрібно відносити до групи (типу) договорів про передачу речей у власність і розглядати як різновид договору купівлі- продажу. Подібний висновок можливо зробити в силу таких аргументів. По-перше, зобов’язання, що породжується аналізованим договором, містить всі ознаки зобов’язання про передачу речей у власність: одна сторона (постачальник) передає за плату іншій стороні (абоненту) товар (енергетичні та інші ресурси). По-друге, норми, присвячені досліджува- ному договору, містяться у § 5 глави 54 ЦК, що називається «Купівля- продаж». По-третє, відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК до договору поста- чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір постачання, якщо інше не встановлено законом або не ви- пливає із суті відносин сторін. Отже, правило про субсидіарне застосу- вання до відносин із постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу загальних положень про купівлю-продаж свід- чить про однозначну позицію законодавця з даного питання. Разом з тим договору постачання енергетичними та іншими ресур- сами через приєднану мережу притаманна значна кількість специфіч- них рис, наявність яких довгий час була підставою для дискусії про його правову природу. Деякі дослідники пропонували відносити договір постачання елек- тричної енергії (як різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу) до договорів підрядного типу, стверджуючи, що оскільки електричну енергію неможливо ква- ліфікувати як річ, то при її передачі споживачу постачальник (електро- станція) виконує роботу 1 . Але змісту договору підряду притаманна 1 Див.: Агарков, М. М. Подряд: текст и комментарии к статьям 220–235 Граждан- ского кодекса [Текст] / М. М. Агарков. – М., 1924. – С. 13–14. 229 Глава 36. Договір купівлі-продажу низка прав і обов’язків, що не властиві договору постачання енерге- тичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, і дозволяють віднести перший до самостійного типу договорів про виконання робіт. До них належать обов’язки підрядника виконувати роботи за завданням замовника, іноді зі своїх матеріалів, у встановлений строк, яким корес- пондує право замовника в будь-який час перевіряти хід, якість і стро- ки виконання робіт, не втручаючись у діяльність підрядника. Споживач (абонент) укладає договір постачання енергетичними та іншими ре- сурсами через приєднану мережу з метою одержання від постачаль- ника певного товару — енергетичних чи інших ресурсів. Участь по- стачальника в їх виробництві (створенні, видобутку) споживача не цікавить. Крім того, варто погодитися із С. М. Корнєєвим, який ствер- джував, що енергія як продукція відповідної галузі промисловості — енергетики має економічні ознаки товару (собівартість, ціна) і саме в цій якості може бути об’єктом цивільних правовідносин, у тому чис- лі і права власності 1 У часи, коли в науці, а слідом за нею й у законодавстві, договір постачання розглядався як самостійний, відмінний від купівлі-продажу договір, ряд авторів відносили договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу до різновидів договору постачання. Б. М. Сейнароєв стверджував, що договір постачання електроенергії за характером відносин, що опосередковуються ним, за основними правами й обов’язками сторін не має принципових відмін- ностей від договору постачання, у зв’язку з чим договір постачання енергії варто відносити до договірного типу постачання 2 . Однак як у той час, так і на сучасному етапі розвитку цивілістики, коли адміні- стративно-командна система і планова економіка поступилися місцем ринковим відносинам, «самостійність» договору постачання виклика- ла сумнів і зазнавала критики в науковій літературі. Позиція законо- давця, що розмістив норми щодо постачання у § 3 глави 54 «Купівля- продаж» ЦК, з даного питання є недвозначною. Необхідно зазначити також, що для договору постачання енергетичними та іншими ресур- сами через приєднану мережу специфічний об’єкт відносин (енерге- тичні й інші ресурси) і спосіб подачі і споживання енергетичних та інших ресурсів є серед найважливіших особливостей, що впливають 1 Корнеев, С. Юридическая природа договора энергоснабжения [Текст] / С. Кор- неев // Закон. – 1995. – № 7. – С. 118. 2 Сейнароев, Б. М. Правовое регулирование снабжения электроэнергией социа- листических предприятий и организаций [Текст] / Б. М. Сейнароев. – М., 1971. – С. 18–19. 230 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність і на зміст договірних відносин. Подібний об’єкт і спосіб виконання договірних обов’язків невластивий зобов’язанням, що породжені до- говором постачання. І, нарешті, у літературі наводились істотні і до- статні доводи на користь розмежування договору постачання і догово- ру постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу 1 Варто згадати ще про одну точку зору, прихильники якої звертали увагу на особливості договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, які, на їх погляд, роблять його якісно відмінним від усіх інших договорів і дозволяють визнати його самостійним, особливим видом договору в системі договорів цивіль- ного права 2 . Але і вищевикладений погляд на правову природу дого- вору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєдна- ну мережу не знайшов широкої підтримки серед учених, а з урахуван- ням змін, що відбулися в економіці, і розвитку науки цивільного права був підданий аргументованій критиці 3 Найбільше поширення одержала позиція, відповідно до якої до- говір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєдна- ну мережу, «будучи окремим видом договору купівлі-продажу, відно- ситься до нього як вид до роду» 4 . Зазначеного погляду на аналізований договір дотримується і вітчизняний законодавець, про що вже було згадано. Подібний висновок також ґрунтується на значних відміннос- тях договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу від інших різновидів договору купівлі- продажу. 1 Див.: Корнеев, С. М. Договор о снабжении электроэнергией между социалисти- ческими организациями [Текст] / С. М. Корнеев. – С. 96–102; Брагинский, М. И. До- говорное право: Общие положения [Текст] / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М., 1997. – С. 142–144. 2 Див.: Корнеев, С. М. Договор о снабжении электроэнергией между социалисти- ческими организациями [Текст] / С. М. Корнеев. – С.105; Шафир, А. М. Энергоснаб- жение предприятий: правовые вопросы [Текст] / А. М. Шафир. – М., 1990. – С. 7. 3 Див.: Корнеев, С. Юридическая природа договора энергоснабжения [Текст] / С. Корнеев // Закон. – 1995. – № 7. – С. 119; Брагинский, М. И. Договорное право: Общие положения [Текст] / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2000. – С. 142–144. 4 Брагинский, М. И. Договорное право: Общие положения [Текст] / М. И. Брагин- ский, В. В. Витрянский. – М., 1997. – С. 224; Демидова, З. Договор энергоснабжения [Текст] / З. Демидова // Закон. – 2001. – № 11. – С. 24–28; Сейнароев, Б. М. Договор энергоснабжения [Текст] / Б. М. Сейнароев // Вестн. ВАС РФ. – 2000. – № 6–7. – С. 128–141, 116–124; Корнеев, С. Юридическая природа договора энергоснабжения [Текст] / С. Корнеев // Закон. – 1995. – № 7. – С. 118–121. 231 Глава 36. Договір купівлі-продажу По-перше, для укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу необхідна наявність в або- нента відповідних технічних засобів, що являють собою технічні пе- редумови укладення договору: а) власна мережа (газопроводи, нафто- проводи, теплопроводи, електропроводи та ін.), приєднана до мережі постачальника; б) прилади обліку споживаних ресурсів, регулююча апаратура, перетворюючі пристрої (трансформаторні підстанції та ін.); в) споживаючі установки й агрегати. Постачальник, крім того, вправі давати дозвіл на підключення технічних пристроїв абонента до своєї мережі і регулярно контролювати їхню роботу протягом договірних відносин. Постачальник також зобов’язаний мати технічне устат- кування і засоби (приєднану мережу), необхідні для транспортування і подачі енергетичних та інших ресурсів абоненту. По-друге, аналізований договір, на відміну від інших видів дого- вору купівлі-продажу, не породжує обов’язку абонента прийняти ресурси, тобто обумовлену кількість товару. А постачальник, у свою чергу, зобов’язується постійно подавати товар (ресурси) у мережу таким чином, щоб в абонента була можливість одержувати їх у будь- який час. По-третє, договір постачання енергетичними та іншими ресурса- ми через приєднану мережу породжує обов’язки абонента, що не ха- рактерні для інших видів зобов’язань купівлі-продажу, а саме: дотри- муватись передбаченого договором режиму використання ресурсів, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншо- го обладнання. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за таким критерієм, як предмет договору, може бути диференційований на наступні види: договір постачання електричної енергії, теплової енергії, газу, нафти, нафтопродуктів, води та ін. Залежно від суб’єктного складу договору може бути особливо ви- ділений різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, в якому на стороні споживача (абонента) беруть участь фізичні особи, що уклали договір для задо- волення своїх побутових потреб. Специфіка даного договору полягає в особливому характері прав і обов’язків сторін і в особливостях фор- мування ціни договору. Слід зазначити, що остання класифікаційна ознака дозволяє виділити такі різновиди договору постачання елек- тричної енергії, як: а) договір на перетік електроенергії, за яким один постачальник (енергосистема) подає електроенергію не споживачу, а іншому поста- 232 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність чальнику (енергосистемі), що зобов’язаний оплатити отримані ресур- си. Особливістю даного договору є допущення реверсивної передачі електроенергії (тобто перетік електроенергії в обох напрямах): як у бік приймаючої (основний напрям), так і у бік передавальної енергосис- теми (в окремі періоди, передбачені договором) 1 б) договір на живлення енергосистем від блок-станцій (електростан- цій, що належать споживачеві, працюють в об’єднаній енергетичній системі України і підпорядковуються її диспетчерському управлінню 2 ), відповідно до якого організація, що має блок-станцію, зобов’язана від- пускати енергосистемі електроенергію у межах максимальної потужнос- ті й у кількостях, обумовлених договором, а енергосистема зобов’язується вибрати передбачену договором кількість енергії й оплатити її 3 ; в) договір про взаємне резервування електропостачання, за яким два абоненти (промислових споживачі) зобов’язуються забезпечити безперебійне живлення один одного електроенергією у випадку, якщо хто-небудь з них не зможе одержувати її через приєднану мережу від постачальника 4 Елементи договору постачання енергетичними та іншими ре- сурсами через приєднану мережу. Сторонами договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу висту- пають постачальник та абонент (споживач). Постачальником може бути суб’єкт підприємницької діяльності (як правило — юридична особа 5 ), що здійснює постачання (продаж) енергетичних та інших ресурсів споживачам, який відповідно до п. 6 ч. 1 та пп. 14, 15, 42 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. та ст. 13 Закону Укра- їни «Про електроенергетику» повинен мати ліцензію на здійснення цього виду діяльності. 1 Див.: Сейнароев, Б. М. Правовые вопросы договора на снабжение электроэнергией предприятий и организаций [Текст] / Б. М. Сейнароев. – Алма-Ата, 1975. – С. 8–23. 2 Див., наприклад, абз. 8 п. 1.2 Правил користування електричною енергією, за- тверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами та доповненнями). 3 Див.: Сейнароев, Б. М. Правовые вопросы договора на снабжение электроэнергией предприятий и организаций [Текст] / Б. М. Сейнароев. – Алма-Ата, 1975. – С. 24–25. 4 Див.: Шафир, А. М. Энергоснабжение предприятий: правовые вопросы [Текст] / А. М. Шафир. – М., 1990. – С. 10. 5 Слід зазначити, що в значній частині нормативно-правових актів, що регулюють відносини по постачанню енергетичних і інших ресурсів, при визначенні постачаль- ника мова йде про організацію, тобто юридичну особу. Однак аналіз зазначених право- вих актів не дозволяє знайти імперативної заборони укладати досліджувані договори фізичним особам у статусі постачальника. 233 Глава 36. Договір купівлі-продажу Абонентом (споживачем) за договором можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють відповідними технічними засо- бами для одержання, споживання, обліку і (чи) передачі енергетичних та інших ресурсів 1 Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі — НКРЕ) від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповне- ннями), передбачається можливість участі у відносинах по постачанню електроенергії субспоживачів, до яких згідно з абз. 79 п. 1.2 вказаних правил відносять «споживачів, яким електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередаваль- них організацій та технологічні електричні мережі основного спожи- вача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспо- живача)». При цьому відповідно до абз.17, 18 п.1.2 і пп. 1.5–1.8 зазна- чених правил субспоживач може задовольнити свої потреби в елек- троенергії, лише уклавши два договори: а) договір постачання електро- енергії з постачальником і б) договір про спільне використання тех- нологічних електричних мереж основного споживача, який визначений як «домовленість двох сторін (основного споживача і субспоживача або постачальника електричної енергії), що є документом певної фор- ми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основ- ного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної орга- нізації або постачальника електричної енергії». Предметом останньо- го договору є технологічні електромережі основного споживача, а ме- тою договору є надання субспоживачу права користування чужими електромережами. Предметом договору постачання енергетичними та іншими ресур- сами є а) енергетичні ресурси (енергія) та б) інші ресурси. Цивільно-правова природа енергії, як об’єкта цивільних правовід- носин викликала суперечки. Ряд дослідників стверджували, що «енер- гію неможливо віднести до таких об’єктів прав, як речі у значенні предметів матеріального світу» 2 . Інші вчені безапеляційно визначали 1 Більш докладно про згадані технічні засоби, що являють собою технічні пере- думови укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, див. трохи вище. 2 Корнеев, С. Юридическая природа договора энергоснабжения [Текст] / С. Кор- неев // Закон. – 1995. – № 7. – С. 118; Агарков, М. М. Подряд: текст и комментарии к статьям 220–235 Гражданского кодекса [Текст] / М. М. Агарков. – М., 1924. – С. 13–14. 234 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність енергію як рухому, просту, ділену, споживану річ, визначену родовими ознаками 1 . Погоджуючись з останньою позицією, пропонуємо деякі аргументи на її користь. Під енергією слід розуміти загальну кількісну міру різних форм руху матерії 2 , певну властивість матерії, що полягає в здатності здійснювати корисну роботу 3 . Якщо взяти до уваги, що у Всесвіті вся матерія перебуває в постійному русі, то можливо резю- мувати, що енергія — це форма матерії. А якщо врахувати устояне в цивілістиці уявлення про річ як предмет (об’єкт) матеріального світу, що має економічну форму товару 4 , то справедливим буде висновок про те, що енергія являє собою специфічну споживану річ, визначену родо- вими ознаками. Разом з тим, незважаючи на вищевикладену полеміку, в юридичній літературі енергія розглядається як економічне благо, якому властива самостійна цінність і яке відповідає економічним ознакам товару, що дозволяє відносити її до об’єктів цивільних правовідносин. А відпо- відно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» енергія визначається як електрична чи теплова енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Теплова енергія поставляється як горяча вода чи пара, електроенергія — у виді як електричний струм. Згідно з ст.714 ЦК предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу є також «інші ресурси». У законі не міститься їх вичерпний перелік, тому до зазначеного різно- виду предмета аналізованого договору варто відносити будь-які ресур- си, що мають форму товару, передача і споживання яких абонентом можливі за допомогою спеціальної приєднаної мережі (газ, нафта, вода та ін.). Оборот ресурсів можливий і без використання приєднаної ме- режі (наприклад, нафта поставляється в цистернах, газ — у балонах, 1 Див.: Гражданское право [Текст] : учебник : в 3 т. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : Проспект, 1999. – Т. 2. – С. 76. 2 Див.: Советский энциклопедический словарь [Текст] / науч.-ред. совет: А. М. Про- хоров, М. С. Гиляров, Е. М. Жуков и др. – М. : Сов. энцикл., 1980. – С. 1564. 3 Див.: Корнеев, С. Юридическая природа договора энергоснабжения [Текст] / С. Корнеев // Закон. – 1995. – № 7. – С. 118. 4 Цивільне право України [Текст] : підруч. для студ. юрид. спеці. вищ. закл. осві- ти – Ч. 1 / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. ; за ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. – Х. : Право, 2000. – С. 115; Гражданское право [Текст] : учебник : в 2 т. / под ред. Е. А. Суханова. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : БЕК, 1998. – Т. 1. – С. 300; Гражданское право [Текст] : учебник : в 3 т. // под. ред. А. П. Сер- геева, Ю. К. Толстого. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М. : Проспект, 1999. – Т. 1. – С. 219. 235 Глава 36. Договір купівлі-продажу вода — у пляшках, електроенергія — в акумуляторах), але в такому випадку він буде регламентований положеннями договорів купівлі- продажу чи постачання. На формування ціни договору постачання енергетичними та інши- ми ресурсами через приєднану мережу істотно впливає той факт, що значна частина ринку постачань енергетичних та інших ресурсів пере- буває в стані природної монополії. Відповідно до ч.1 ст. 5, абз. 2 ст. 8 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. діяльність суб’єктів природних монополій у сфері постачання електричної та теплової енергії, газу, нафти, води підлягає державному регулюванню, до предмета якого належать, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що ви- робляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій. У такий спосіб ціна договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу формується з урахуванням тарифів, затвер- джених і регульованих уповноваженими органами державної влади чи місцевого самоврядування, розмір яких залежить від виду абонента (споживача). За загальним правилом строк договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу встановлюється за зго- дою сторін, але для окремих видів зазначеного договору строк може бути визначений у підзаконних нормативно-правових актах. Так, на- приклад, згідно з п. 28 Типового договору про користування електрич- ною енергією, що затверджений постановою Кабінету Міністрів Укра- їни «Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення» від 26.07.1999 р. №1357 (зі змінами та доповненнями) цей договір укладається на три роки. Підзаконні і локальні правові акти, що регулюють відносини з постачання енергетичних та інших ресурсів, містять правила про строки, покликані забезпечити безпере- бійне живлення абонентів ресурсами, відповідно до яких договір вважається продовженим на новий строк, якщо до його закінчення жодною зі сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд умов договору 1 1 Див., наприклад, п. 28 Типового договору про користування електричною енер- гією, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 р. № 1357; п. 10.4 Типового договору про постачання електричної енергії, що затвердже- ний постановою НКРЕ «Про затвердження Правила користування електричною енергією» від 31.07.1996 р. № 28; п. 11 Типового договору про надання послуг з газо- постачання підприємствам комунальної теплоенергетики, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» № 75 від 18.03.2002 р. 236 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність Нормами, що містяться у § 5 глави 55 ЦК, не визначається форма договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через при- єднану мережу, отже, вона повинна відповідати загальним вимогам, що пред’являються до форми правочинів. Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурса- ми через приєднану мережу. Основними обов’язками постачальника є безупинне, з дотриманням погодженого режиму (графіка), надання абоненту енергетичних та інших ресурсів, передбачених договором, у визначеній кількості і встановленої якості. На відміну від інших різновидів договору купівлі-продажу, у яких повинно бути точно визначена кількість товару, що купується, у до- говорі постачання енергетичними та іншими ресурсами через при- єднану мережу вказується орієнтована (як правило, гранична, макси- мальна) кількість енергетичних та інших ресурсів, що необхідні або- ненту. Відповідно до п. 2.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держ- комнафтогазу України від 01.11.1994 р. №355 (із змінами та доповне- ннями), кількість природного газу, передбаченого для постачання, визначається договором відповідно до затверджених для газопоста- чальних, газозбутових організацій і споживачів річних і квартальних лімітів. Місячні ліміти постачання природного газу споживачам вста- новлюються на підставі квартальних лімітів, виходячи із середньодо- бової норми споживання природного газу. Кількість постачання при- родного газу комунально-побутовим споживачам, у тому числі для населення в I, II і IV кварталах року, встановлюються Кабінетом Міні- стрів України нерівномірно по місяцях з урахуванням ресурсів, кліма- тичних умов і пропускної спроможності газопроводів. Згідно з п.4.2 Правил користування електричною енергією, затвер- джених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та допо- вненнями), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регу- льованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції спо- живача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин спо- живання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунту- 237 Глава 36. Договір купівлі-продажу вання очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. Характерний для всіх інших різновидів договору купівлі-продажу обов’язок покупця прийняти товар не властивий для договору поста- чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Абонент, за загальним правилом, не зобов’язаний, а має право одер- жати визначену договором кількість ресурсів. Отже, зменшення об- сягів споживання ним ресурсів не є порушенням договірних обов’язків та не дає постачальнику права стягнення з абонента плати за їх недо- бір 1 . У свою чергу, постачальник зобов’язаний надати можливість абоненту одержувати ресурси з приєднаної мережі постачальника. Енергетичні й інші ресурси вважаються переданими абоненту з мо- менту їхнього переходу з приєднаної мережі постачальника в мережу абонента, на межі яких повинні бути встановлені засоби контролю й обліку. Постачальник зобов’язаний поставляти абонентам енергетичні та інші ресурси визначеної якості 2 . Якість енергетичних та інших ресурсів повинна відповідати державним стандартам та іншим норма- тивним документам. Державний нагляд за дотриманням вимог держав- них стандартів, інших нормативних актів щодо якості поданих ресур- сів здійснюють органи Держстандарту України. Порядок визначення показників якості ресурсів обумовлюється сторонами в договорі. Якість енергетичних та інших ресурсів визначається методами, що передба- чені державними стандартами та іншими нормативними актами, за- лежно від призначення їх використання. Засоби вимірювань, необхід- ні для визначення якісних характеристик ресурсів, повинні бути пові- рені в органах Держстандарту України. Якість і кількість енергетичних та інших ресурсів, що поставля- ються в окремі проміжки часу (чи, інакше, — графік (режим) подачі ресурсів) визначаються за згодою сторін. При цьому подача поста- чальником ресурсів споживачам проводитися в безперервному режимі, якщо договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу не передбачено такої перерви. Відповідно до 1 Див., наприклад, під п. 8. 3 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 р. № 355. 2 Якість теплової енергії визначається температурою і тиском подаваної води чи пари, якість електроенергії – напругою і частотою електроструму, якість газу, нафти – їхнім хімічним складом і тиском. 238 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність п.8.2 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу Укра- їни від 01.11.1994 р. №355 (із змінами та доповненнями), газопоста- чальні і газозбутові організації повинні подавати споживачам природ- ний газ рівномірно протягом місяця в межах середньодобової норми споживання згідно з договором та узгодженими між сторонами дис- петчерськими графіками. Проте договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу може бути передбачена можливість тимчасового припинення постачання ресурсів, наприклад, у разі проведення планових ремонтів технічних установок і мереж; ліквідації аварій; виникнення режимів, безпосередньо не пов’язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергетичних та інших ресурсів 1 Підзаконними нормативно-правовими актами передбачені й інші додаткові обов’язки постачальника, наприклад: надавати інформацію про послуги, пов’язані з постачанням ресурсів, та про терміни обме- жень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов’язаними з постачанням ресурсів; повідомляти споживача про змі- ни тарифів (цін); проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку та ін. 2 Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК споживач (абонент) зобов’язаний оплачу- вати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу не передбачається обов’язок абонента прийняти ресурси, тому на останнього покладається обов’язок оплатити лише фактично прийнятий товар. Кількість спожитих ресурсів, за загаль- ним правилом, визначається на підставі показань приладів обліку і контролю. Актами цивільного законодавства як виняток передбача- 1 Див. пп. 34, 35, абз. 6 п. 37 Правил користування електричною енергією для на- селення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357; п. 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28; пп. 6, 7 Правил надання населенню послуг з газопос- тачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246; п. 9 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 р. № 355. 2 Див. п. 32 Правил надання населенню послуг з газопостачання: затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246; п. 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабі- нету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357. 239 Глава 36. Договір купівлі-продажу ється можливість одержання споживачем (в основному абонентом — фізичною особою, що використовує ресурси для задоволення своїх побутових потреб) енергетичних та інших ресурсів без приладів об- ліку. У зазначеному випадку розмір плати за прийняті ресурси обчис- люється відповідно до середньомісячної норми споживання абонентом ресурсів за попередній період (якщо раніше в нього були прилади об- ліку) чи на підставі встановлених для всіх абонентів норм споживання ресурсів 1 Порядок і строки оплати отриманих енергетичних та інших ресур- сів визначаються законодавством і угодою сторін і залежать від виду абонента (споживача). Фізичні особи, що використовують ресурси для задоволення власних побутових потреб, зобов’язані їх оплачувати що- місяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну 2 . При виконанні абонентом аналізованого обов’язку беруться до уваги надані йому законодавством пільги по оплаті ресурсів і одержувані субсидії 3 Споживач зобов’язаний дотримуватись передбаченого договором режиму використання енергетичних та інших ресурсів. Подібний обов’язок не характерний для інших видів договору купівлі-продажу. Його нормативне закріплення пояснюється специфікою суб’єктного складу і предмета аналізованого договору. Природа товару, яким є ре- сурси, така, що його належна якість залежить не тільки від постачаль- ника, але і від дотримання абонентом режиму їхнього використання 4 У свою чергу, ресурси поставляються споживачу через приєднану ме- режу, до якої можуть бути приєднані й інші абоненти. Таким чином, порушення споживачем режиму використання ресурсів може стати при- 1 Див. пп.32, 33 Правил користування електричною енергією для населення, за- тверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357; пп.10, 11, 16-1 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постано- вою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246. 2 Див. п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затвер- джених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357; п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246. 3 Указані публічно-правові елементи притаманні договорам постачання енерге- тичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, що укладаються з фізичною особою, яка бажає використовувати ресурси для задоволення побутових потреб. 4 Наприклад, при споживанні абонентом газу понад установлені норми в газо- проводі може знизитися тиск; при підключенні до електромережі потужних установок, що споживають електричну енергію, остання може бути ушкоджена (а при масових подібних порушеннях – можливе зниження частоти електроструму в мережі). 240 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність чиною невиконання постачальником свого обов’язку надати товар (ре- сурси) установленої якості й у визначеній кількості іншим абонентам. Споживач зобов’язаний забезпечити безпечну експлуатацію енер- гетичного та іншого обладнання, для чого необхідно: підтримувати їх у належному технічному стані; вживати протиаварійних, протипо- жежних заходів та заходів щодо безпечної експлуатації власної мережі; узгоджувати з постачальником нові підключення до мережі з метою збільшення споживання енергетичних та інших ресурсів; дотримува- тись правил техніки безпеки при користуванні енергетичним та іншим обладнанням. Актами цивільного законодавства та договором можуть бути перед- бачені і додаткові обов’язки абонента, наприклад: забезпечувати збереження приладів обліку та повідомляти постачальника про недо- ліки в їх роботі; раціонально використовувати енергетичні та інші ресурси, не допускати неефективного їх використання та ін. 1 Відповідальність за порушення умов договору постачання енер- гетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. У § 5 глави 54 ЦК відсутні правила, що визначають відповідальність сторін за порушення зобов’язання, породженого договором постачання енер- гетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Згідно з ч. 2 ст. 714 ЦК до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір постачання, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Спеціаль- ним законом (Законом України «Про електроенергетику») регулюються відносини з постачання лише електроенергії. В інших випадках при порушенні зобов’язань з постачання інших видів ресурсів (крім електро- енергії) підлягають застосуванню загальні положення про підстави й умови відповідальності за порушення цивільно-правового зобо- в’язання 2 1 Див. п. 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246; п.42 Правил корис- тування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357; п. 6 Правил подачі та використання при- родного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнаф- тогазу України від 01.11.1994 р. № 355; п. 10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28. 2 Більш докладно про загальні положення, присвячені підставам і умовам відпо- відальності за порушення цивільно-правового зобов’язання, див. у главі 34 цього підручника. 241 Глава 36. Договір купівлі-продажу Постачальник електроенергії відповідає насамперед за перерви в її подачі, за її невідпуск і за зниження якості ресурсу. Відповідно до частин 10, 11 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику»: а) енер- гопостачальники несуть відповідальність перед споживачами елек- тричної енергії в розмірі двократної вартості недовідпущеної електрич- ної енергії в разі переривання електропостачання з вини енергопоста- чальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією 1 ); б) у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі на користування електричною енергією, енергопостачальник несе відпо- відальність у розмірі 25 % вартості такої електроенергії. Таким чином, стягненням вказаних штрафів, що являють собою виключну неустойку, відповідальність постачальника електроенергії обмежується, а збитки, що виникають в абонентів у зв’язку з порушен- ням постачальником своїх основних договірних обов’язків, не відшко- довуються. Аналогічні правила про виключну неустойку закріплені й у підзаконних нормативно-правових актах 2 Згідно з частинами 5, 6 ст. 26 Закону України «Про електроенерге- тику» від 16.10.1997 р. (із змінами і доповненнями): а) споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих на- вчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; б) у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I–IV рівнів акредитації державної і комунальної 1 Згадування в Законі України «Про електроенергетику» про договір користуван- ня електроенергією є результатом прикрого непорозуміння. Замість зазначеного до- говору мова повинна йти про договір постачання електроенергії. По-перше, як уже зазначалося, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєдна- ну мережу є різновидом договору купівлі-продажу і являє собою підставу виникнення права власності на ресурси (і зокрема, на електроенергію). По-друге, електроенергія належить до споживаних речей, визначених родовими ознаками, тому вона не може бути предметом зобов’язань про передачу майна в користування. По-третє, у самому Законі України «Про електроенергетику» енергопостачальники визначаються як «учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енер- гію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту» (ст. 1). 2 Див. пп. 43–47 Правил користування електричною енергією для населення, за- тверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357; пп.9.3– 9.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28. 242 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована про- тягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності. Споживачі будь-яких видів ресурсів відповідають за несвоєчасну оплату поставленого товару у формі пені, розмір якої визначається за згодою сторін 1 чи встановлюється в підзаконних нормативно- правових актах 2 . Поряд зі стягненням пені постачальник вправі в одно- сторонньому порядку припинити живлення споживача ресурсами до погашення заборгованості. Крім зазначеної підстави, припинення по- дачі енергетичних чи інших ресурсів абоненту, винятково після по- переднього його повідомлення постачальником, допускається в таких випадках: а) відсутності персоналу для обслуговування енергоустано- вок споживача; б) зниження показників якості енергетичних та інших ресурсів з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування енергоустановок постачальника та інших споживачів; в) недопущення до засобів обліку та енергоустановок споживача упо- вноважених посадових осіб державних органів та (або) постачальника; г) у разі незадовільного стану енергоустановок споживача та в інших випадках, передбачених підзаконними нормативно-правовими ак- тами 3 1 Див. п. 16 Типового договору про користування електричною енергією, що затвер- джений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правила користуван- ня електричною енергією для населення» від 26.07.1999 р. № 1357; п. 4.2.1 Типового до- говору про постачання електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕ «Про затвердження Правила користування електричною енергією» від 31.07.1996 р. № 28. 2 Наприклад, відповідно до п. 11.3 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 р. № 355, у випадку заборгованості за використаний природний газ споживачі сплачують газопостачальній організації 0,5 відсотка вартості викорис- таного газу за кожну добу простроченого платежу. Згідно з п. 7.2 Типового договору про надання послуг з газопостачання підприємствам комунальної теплоенергетики, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» № 75 від 18.03.2002 р., за несвоє- часну оплату спожитого газу споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,2 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. 3 Див. пп.6–7 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246; пп.35–36 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабі- нету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357; п. 9 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держком- нафтогазу України від 01.11.1994 р. № 355; п. 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28. |