І. В. СпасибоФатєєвої, В. Л. Яроцького
 Скачать 4.59 Mb.
|
|
ГЛАВА 39 ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ) § 1. Поняття та умови договору довічного утримання (догляду) Договору довічного утримання (догляду) присвячено главу 57 ЦК України, хоча дані відносини настільки близькі за своїм характером до рентних відносин, що можуть вважатися різновидом останніх. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (від- чужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК). Відчужувач, передаючи у власність житловий будинок, квартиру або інше майно, насамперед має на меті отримання матеріального забезпе- чення, догляду, послуг, яких він потребує. Набувач же завдяки даному договору набуває право власності на майно. ЦК цей договір віднесено до договорів, за якими переходить право власності на майно. Договір довічного утримання (догляду) має реальний характер. За цим договором відчужувач передає (а не зобов’язується передати) майно набувачеві, хоча в юридичній літературі щодо цього висловлене й інше бачення 1 . Консенсуальність договору надавала б можливість набувачеві вимагати від відчужувача — сторони слабшої і тому по- требуючої особливого захисту, передання майна взамін на довічне утримання (догляд). Реальна модель договору захищає відчужувача від такої вимоги. За договором довічного утримання майно передається набувачеві «сьогодні», а його еквівалент буде надано відчужувачу у майбутньому, а саме впродовж його життя. Таким чином, для укла- дення договору довічного утримання (догляду) недостатньо зустрічної 1 Див.: Цивільне право України [Текст] : підручник : у 2 кн. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 2. – С. 114; Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар [Текст] / за ред. розробників проекту ЦК України. – К. : Істина, – С. 499. 268 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність згоди сторін, необхідне ще й передання майна набувачеві. Оскільки після передання майна відчужувач не несе за договором ніяких обов’язків, а має лише право вимагати від набувача надання йому утримання (догляду) довічно, то даний договір є одностороннім. Від- платність цього договору обумовлена тим, що набувач, отримавши майно відчужувача, зобов’язаний надавати останньому утримання (догляд) у вигляді грошових сум, житла та інших матеріальних благ, послуг. При цьому не можна вести мову про еквівалентність переда- ного відчужувачем майна наданому набувачем утриманню. Договір довічного утримання (догляду) не має визначеного строку дії, оскіль- ки триває протягом життя відчужувача, що і обумовлює розмір нада- ного набувачем утримання (догляду). Договір довічного утримання (догляду) має складний предмет: по-перше, це майно, яке відчужувач передає набувачеві; по-друге, предметом є саме утримання та (або) догляд, яким набувач повинен забезпечити відчужувача. Відповідно до ст. 744 ЦК за договором довічного утримання (до- гляду) відчужувач має право передати у власність набувачеві житловий будинок, квартиру, їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Житлові будинки та квартири законодавець виділяє серед іншого нерухомого майна, оскільки саме це нерухоме майно найчастіше перебуває у власності фізичних осіб. Рухоме майно як предмет договору довічного утримання (догляду) в законі не кон- кретизується, підкреслюється лише його значна цінність. Таким рухо- мим майном можуть бути транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, ювелірні прикраси, побутова техніка, предмети домашньо- го вжитку тощо, за умови що вони мають значну цінність. Поняття «значна цінність» є оціночним і, на нашу думку, порівнювати вартість такого майна необхідно з вартістю майна нерухомого, оскільки саме воно насамперед віднесено законом до предмета договору довічного утримання (догляду). Майно, яке передається набувачеві за договором довічного утри- мання (догляду), має належати відчужувачу на праві власності, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, зокрема, щодо майна нерухомого. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, то договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього спів- власника у спільному майні або визначення між співвласниками по- рядку користування цим майном. 269 Глава 39. Договір довічного утримання (догляду) Цивільне законодавство встановлює особливі вимоги щодо форми договорудовічного утримання (догляду). Згідно зі ст. 745 ЦК він має бути нотаріально посвідчений, а договір, за яким передається нерухо- ме майно, підлягає також державній реєстрації. З формою договору довічного утримання (догляду) ЦК пов’язує момент виникнення права власності на майно у набувача. Так, стаття 748 ЦК встановлює, що набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання, відповідно до ст. 334 ЦК. Отже, право власності у набувача за договором, який потребує нотарі- ального посвідчення, виникає з моменту такого посвідчення, а за до- говором, який підлягає державній реєстрації, — з моменту такої реє- страції. Разом з правом власності до набувача переходить і ризик ви- падкової загибелі або випадкового пошкодження майна. Згідно із ч. 3 ст. 754 ЦК втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем, що підкреслює мету договору довіч- ного утримання (догляду) як надання довічного матеріального забез- печення відчужувачу. Оскільки набувач зобов’язаний утримувати відчужувача довічно, тобто до його смерті, то строк договорує невизначеним. Зазвичай відносини за договором довічного утримання (догляду) є тривалими, але відомі випадки, коли зобов’язання припинялося і незабаром піс- ля укладення договору. Даний договір не належить до правочинів із скасувальною обставиною, передбачених ч. 2 ст. 212 ЦК, оскільки стосовно обставини невідомо, настане вона чи ні, а смерть відчужу- вача обов’язково настане, сторони не можуть лише знати час її на- стання. Сторонами договору довічного утримання (догляду) є відчужувач та набувач. Відчужувачем відповідно до ч.1 ст. 746 ЦК може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачемза договором довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізич- на особа або юридична особа. Законодавець підкреслює повну дієздат- ність фізичної особи-набувача, оскільки останній має самостійно виконувати обов’язки за договором довічного утримання (догляду), зокрема, надавати матеріальне забезпечення, здійснювати догляд, на- давати допомогу, забезпечувати відчужувача харчуванням і т. ін. Но- велою ЦК є визнання як набувачів за договором довічного утримання 270 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність (догляду) юридичних осіб, і оскільки законом не встановлено інше, це можуть бути і юридичні особи, які займаються підприємницькою ді- яльністю. Згідно із ч. 3 ст. 746 ЦК, якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором дові- чного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Обов’язок таких набувачів перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утримання (догляду) може укладатися на користь третьої особи (ч. 4 ст. 746 ЦК). Наприклад, договір укладає один із подружжя як власник майна (автомобіля, що належить йому на праві приватної власності), на користь іншого із подружжя (ст. 636 ЦК). Може укладатися договір довічного утримання (догляду) відчужувачем на свою користь і на користь третьої особи, наприклад, на користь одного із подружжя як відчужувача і того з подружжя, хто не є влас- ником переданого майна. У цьому випадку останній буде отримувати матеріальне забезпечення за договором довічного утримання (догляду) поряд з відчужувачем та мати право відповідно вимагати надання до- гляду та утримання, як і сам відчужувач. Припиняється такий договір смертю останнього із подружжя. Стаття 747 ЦК регулює особливості укладення договору довічно- го утримання (догляду) майна, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема, подружжю. За таким договором кожен із подружжя має право на утримання (догляд) як співвласник майна, переданого набувачеві (ч. 1 ст. 747 ЦК). У разі смерті одного із відчужувачів обсяг зобов’язань набувача з надання утримання (догля- ду) відповідно зменшується, а саме — зменшується вдвічі, якщо неод- наковий розмір надання утримання (догляду) кожному із подружжя не встановлений у договорі. § 2. Зміст договору довічного утримання (догляду) та умови його виконання Зміст договору довічного утримання (догляду)становлять права та обов’язки сторін. Відповідно до статей 744, 749 ЦК набувач зобов’язується систематично забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом. Утримання полягає у матеріальному забезпеченні, яке може мати натуральну (харчування) чи грошову (грошові суми) 271 Глава 39. Договір довічного утримання (догляду) форму. Види забезпечення та догляду відчужувача сторони вказують у договорі. Це може бути надання житла, організація щоденного хар- чування, зокрема, власного приготування, придбання продуктів харчу- вання, предметів гігієни, побутової хімії, забезпечення необхідним одягом (купити, замовити, пошити), виплата грошових сум, організація медичного бслуговування, санаторно-курортного лікування, виклик і оплата послуг перукаря, водія та ін., прибирання квартири (будинку) тощо. Види догляду та утримання мають бути конкретно названі в до- говорі, наприклад, виклик перукаря щомісячно, надання харчування власного приготування три рази на день з переліком страв. Відсутність у договорі чітко визначених видів матеріального забезпечення та до- гляду впливає на можливість відчужувача розірвати договір в зв’язку з порушенням набувачем своїх обов’язків щодо надання такого утри- мання (догляду). Закон особливо виділяє обов’язок набувача по забез- печенню відчужувача житлом у будинку (квартирі), переданому йому за договором довічного утримання (догляду). Так, якщо сторони перед- бачають даний вид утримання, то ст. 750 ЦК вимагає, щоб у договорі була конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати. Стосовно інших видів забезпечення існує за- гальне правило, що останні з урахуванням їх характеру та особливос- тей повинні надаватися відчужувачу за договором довічного утриман- ня (догляду) систематично. Згідно зі ст. 751 ЦК матеріальне забезпе- чення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому за- коном. Незважаючи на безспірну важливість визначення сторонами в до- говорі видів утримання (догляду) відчужувача ч. 1 ст. 749 ЦК встанов- лює, що у договорі не повинні, а лише можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення та догляду (опікування), якими набувач має забезпечити відчужувача. У разі якщо обов’язки набувача не були конкретно визначені в договорі або у разі виникнення потреби забез- печити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір щодо цього має вирішуватися відповідно до засад спра- ведливості та розумності. В зв’язку з останнім постає питання — для чого укладається договір довічного утримання (догляду), якщо обов’язки набувача перед відчужувачем щодо видів матеріального за- безпечення та видів догляду (опікування) можуть конкретно не визна- чатися у договорі? Очевидно, ст. 749 ЦК має застосовуватися лише у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами 272 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність матеріального забезпечення та догляду, які не були передбачені сторо- нами на момент укладення договору і необхідність у яких виникла у відчужувача пізніше. Оскільки договір довічного утримання (догля- ду) укладається з метою надання матеріального забезпечення та до- гляду (опікування) відчужувачу, види, розмір, порядок, строки надан- ня утримання (догляду) повинні бути названі у договорі якомога де- тальніше, а не визначатися судом відповідно до засад справедливості та розумності у разі виникнення спору щодо цього 1 Отже, набувач за договором довічного утримання наділений таки- ми обов’язками: надавати відчужувачу довічно конкретні види мате- ріального забезпечення (у натуральній та/або грошовій формі) та/або догляду (опікування) у строки, передбачені договором; забезпечити відчужувача житлом у випадку, якщо такий обов’язок передбачений договором; поховати відчужувача, навіть якщо такий обов’язок не був передбачений договором (ч. 3 ст. 749 ЦК). При цьому, якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, то витрати на по- ховання мають бути справедливо розподілені між ними та набува- чем. Закон, забезпечуючи виконання договору довічного утримання (догляду), у ст. 754 ЦК встановлює, що : – набувач не може до смерті відчужувача передане йому за догово- ром довічного утримання майно продати, обміняти, подарувати, уклас- ти щодо нього договір застави чи передати у власність іншій особі на підставі іншого правочину; – протягом життя відчужувача на майно, передане набувачеві за договором довічного утримання, не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями набувача; — втрата, знищення, пошкодження переданого майна не припиняє дію договору довічного утримання (догляду) і не є підставою для при- пинення чи зменшення обсягу обов’язків набувача перед відчужува- чем. Договір довічного утримання (догляду), укладений з набувачем — фізичною особою, передбачає особисте виконання обов’язків набувачем. Лише у разі неможливості подальшого виконання останнім своїх обов’язків з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача за договором можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї на- 1 Види матеріального забезпечення та види догляду (опікування) складають пред- мет договору довічного утримання (догляду) і відповідно мають бути визначені в до- говорі. 273 Глава 39. Договір довічного утримання (догляду) бувача (тобто особі, яка є відомою відчужувачу) або іншій особі за зго- дою сторін (ч. 1 ст. 752 ЦК). До прав набувача належить право вимагати розірвання договору довічного утримання (догляду). Слід наголосити, що набувач при ре- алізації цього права не обмежений ніякими умовами та поважними причинами (п. 2 ч. 1 ст. 755 ЦК). Відчужувач має право: вимагати від набувача належного виконан- ня передбачених договором обов’язків (статті 749, 750 ЦК); заміни майна, що було передане за договором довічного утримання набуваче- ві, за згодою останнього (ст. 753 ЦК); вимагати в судовому порядку розірвання договору у разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини ( ст. 755 ЦК). Припинення договору довічного утримання (догляду). Згідно з ч. 2 ст. 755 ЦК договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Оскільки набувач зобов’язаний забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом протягом життя, то відповідно смерть відчужувача припиняє зобов’язання його виконанням (ст. 599 ЦК). Договір також може бути припинений за домовленістю набувача та відчужувача (ст. 604 ЦК); поєднанням набувача та відчужувача в од- ній особі, наприклад у разі спадкування (ст. 606 ЦК); звільненням відчужувачем одержувача від його обов’язків за договором, тобто про- щенням боргу (ст. 605 ЦК). На вимогу однієї зі сторін договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду відповідно до ст. 755 ЦК. Так, на вимогу відчужувача майна за рішенням суду договір може бути розірваний у разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини (ч. 1 ст. 755 ЦК). У такому ви- падку відчужувач набуває право власності на майно, яке він передав за договором, і відповідно має право вимагати від набувача його по- вернення (ч. 1 ст. 756 ЦК). При цьому витрати, які поніс набувач у зв’язку з утримання та/або доглядом відчужувача, відповідно до умов договору довічного утримання (догляду) поверненню не підлягають. За рішенням суду договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний також і на вимогу набувача(ч. 1 ст. 755 ЦК). Як вже зазна- чалося закон не встановлює ніяких умов, причин або випадків для тако- го розірвання. Воно може бути викликане, наприклад, заміною набувача в зв’язку з неможливістю останнього виконувати обов’язки за договором. Саме у такому випадку, у разі задоволення вимог набувача, суд може 274 Розділ IХ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з передачею майна у власність залишити за ним право власності на частину майна з урахуванням часу, протягом якого він належно виконував обов’язки за договором довічно- го утримання (догляду) відповідно до ч. 2 ст. 756 ЦК. Під час строку дії договору довічного утримання (догляду) мож- ливе настання таких обставин, як смерть набувача (фізичної особи) або припинення юридичної особи-набувача, що істотно впливають на дію договору. Так, у разі смерті фізичної особи-набувача його права та обов’язки переходять до спадкоємців, до яких перейшло право власності на май- но, передане відчужувачем (ч. 1 ст. 757 ЦК). При цьому якщо спадко- ємець за заповітом відмовився від прийняття майна, переданого від- чужувачем, то право власності на це майно може перейти до спадко- ємця за законом. Якщо ж у набувача немає спадкоємців або вони від- мовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, то право власності на це майно набуває відчужувач. За таких обставин договір довічного утримання припиняє свою дію. У разі припинення юридичної особи-набувача за договором довіч- ного утримання (догляду) настають правові наслідки, передбачені ст. 758 ЦК: – якщо у юридичної особи є правонаступник, то права та обов’язки за договором переходять до нього; – якщо юридична особа ліквідується, то договір припиняє свою дію і майно повертається відчужувачу; – якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно пере- йшло до її засновника (учасника), то відповідно до нього переходять і права та обов’язки за договором довічного утримання (догляду). Питання для самоконтролю 1. Поняття та юридична характеристика договору довічного утримання (догляду). 2. Предмет договору довічного утримання (догляду). 3. Форма договору довічного утримання (догляду). 4. Сторони, їх права та обов’язки за договором довічного утри- мання (догляду). 5. Забезпечення виконання договору. 6. Розірвання договору довічного утримання (догляду) та його правові наслідки. 7. Правові наслідки смерті набувача та припинення юридичної особи набувача за договором довічного утримання (догляду). |