Відповіді_4_курс_222_іспит_хірургія. Кафедра факультетської хірургіїбаза тестових завдань для проведеннядистанційного іспиту студентам 4 курсу І
 Скачать 0.51 Mb.
|
|
гіпертензії хворий направлений у діагностичне відділення гепатоцентру. На підставі яких анамнестических даних можна запідозрити наявність позапечінкової портальної гіпертензії? Збільшення селезінки з моменту народження або з раннього дитячого віку. Пупковий сепсис Травма черевної порожнини. Гнійні процеси в черевній порожнині. Усе перераховане. 85. Хворий оперований у плановому порядку з приводу портальної гіпертензії, варикозного розширення вен стравоходу. Після формування портокавального анастомозу з’явилася клініка енцефалопатії. Чим обумовлені прояви енцефалопатії у хворих після даної операції? Прийманням великої кількості білкової їжі. Аміачною інтоксикацією. Кровотечею з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Фізичним навантаженням. Усім перерахованим 86. Механізм дії препаратів нітрогліцерину при портальній гіпертензії? Знижують портальний тиск за рахунок зниження серцевого викиду. Знижують портальний тиск за рахунок зниження припливу крові у ворітну систему шляхом вазоконстрикції внутрішніх органів. Знижують портальний тиск шляхом дилатації вен внутрішніх органів, сприяючи зниженню серцевого перенавантаження, перерозподілу крові. Знижують портальний тиск за рахунок зниження внутрішньо-печінкового судинного опору. Підвищують портальний тиск за рахунок посилення припливу крові у ворітну систему. 87. Препарати, що застосовуються для склеротерапії при варикозному розширенні вен стравоходу? Етиловий спирт. Гліцерин, гемостатична губка. Тромбовар, варикоцид, етоксісклерол. Карболова кислота, формалін. Гіпертонічний розчин глюкози. 88. Хворий, 63 роки, п'ять років тому перехворів віруснимгепатитом. Доставлений у клініку зі скаргами на тяжкість у правому підребер'ї, збільшений у розмірах живіт, задуху. Місяць назад, при лапароцентезі (амбулаторно) із черевної порожнини було вилучено 3л рідини. При огляді у відділенні: печінка на 12 см виступає з підреберної дуги. Живіт збільшений в об`ємі, перкуторно – тупий звук. На ФГДС – варикозне розширення вен стравоходу. Передбачуваний діагноз? Ехінококоз печінки, асцит. Гепатомегалія, асцит. Пухлина печінки, асцит. Гострий обтураційний холецистит, жовчний перитоніт. Цироз печінки, портальна гіпертензія, асцит. 89. Хворий, 53 роки, поступив у хірургічне відділення зі скаргами на кроваву блювоту, що почалась раптово дві години тому. При огляді живіт збільшений у розмірах, навколо пупка є розширені підшкірні вени, пальпується нижній край печінки, що виступає з підреберної дуги на 10 см; перкуторно – наявність рідини у черевній порожнині. Передбачуваний діагноз? Вірусний гепатит. Пухлина печінки. Виразкова хвороба шлунку, кровотеча з виразки. Цироз печінки, портальна гіпертензія, кровотеча з розширених вен стравоходу й шлунку Пухлина шлунку, що розпадається, кровотеча. 90. Хворий 42 роки, поступив з клінікою шлунково-кишкової кровотечі. В анамнезі вірусний гепатит «С». При госпіталізації стан середньої тяжкості. Печінка на 3-4 см виступає з-під краю реберної дуги, щільна, горбиста. Селезінка значно збільшена, асциту немає. В аналізах крові помірна анемія, показники функції печінки у верхніх межах норми. На ФГДС визначається розширення вен стравоходу з наявністю свіжого тромбу. Яка оптимальна тактика лікування хворого? Гемостатична терапія, препарати, що знижують портальний тиск, зонд Блекмора, операція – спленоренальне шунтування. Введення зонду у шлунок, гемостатична терапія, при неефективності операція – спленектомія. Промивання шлунка холодними розчинами, операція – гастректомія. При неефективності консервативних заходів оперативне лікування –резекція шлунку, спленектомія. Консервативні методи зупинки кровотечі з подальшим переходом на лікування в терапевтичне відділення. 91. Хворий скаржиться на слабкість, постійну ниючу біль у правому підребер'ї. Супутній анамнез необтяжливий. При огляді пальпується збільшена, щільна, помірно болюча печінка. З метою встановлення діагнозу хворий направлений у хірургічне відділення. Який метод найбільш інформативний у встановленні причини гепатомегалії? УЗД. Визначення рівня активності лужної фосфатази в сироватці крові. Біопсія печінки. Радіоізотопне сканування печінки. Селективна ангіографія. 92. У хворого, 46 років, кровотеча з варикозно-розширених вен стравоходу. При обстеженні виявлена збільшена селезінка. Два роки тому зроблена апендектомія, що ускладнилася перитонітом, міжкишковими абсцесами, нагноєнням рани. Після операції протягом 2-х місяців була висока температура з лихоманкою. При обстеженні печінка звичайних розмірів і структури, значно збільшена селезінка. Який передбачуваний діагноз? Вірусний гепатит В. Хронічний, рецидивуючий холангіт. Тромбофлебітична спленомегалія, позапечінкова портальна гіпертензія. Цироз печінки вірусної етіології, ВРВ стравоходу. Абсцес селезінки 93. Хворий скаржиться на слабкість, постійні болі в правому підребер'ї. Печінка звичайних розмірів, край заокруглений, щільний, злегка болючий. Живіт збільшений за рахунок асциту. На передній черевній стінці є розширені підшкірні вени. Який метод дослідження найбільш інформативний у встановленні рівняпортального блоку? Біопсія печінки. Ангіографія. Радіоізотопне дослідження з ізотопом технеція. УЗД печінки. Комп'ютерна томографія. 94. Після опитування й огляду хворої передбачається підпечінкова форма портальної гіпертензії. Яка найбільш часта ознака визначається при вищезгаданій патології? Інтермітуюча лихоманка. Загальна слабкість. Спленомегалія. Кровоточивість слизової оболонки носа. Маткові кровотечі 95. Хворому виставлений попередній діагноз – синдром Бадда-Кіарі. Що не є характерним для синдрому Бадда-Кіарі ? Гепатомегалія. Портальна гіпертензія. Асцит. Набряки нижніх кінцівок. Набряки обличчя 96. Хворий більш 5 років страждає цирозом печінки. При опитуванні загальмований, не критичний до захворювання, не адекватний до навколишнього оточення, збивається при рахунку до 100, почерк розмашистий, неохайний. Яке ускладнення цирозу печінки є у хворого? Постгеморагічна анемія. Циротична деменція. Гепаторенальний синдром. Печінкова енцефалопатія. Гепатоспленомегалія. 97. У хворого передбачається діагноз внутрішньопечінкової форми портальної гіпертензії. Для підтвердження діагнозу - направлений у гепатоцентр. Діагноз внутрішньопечінкової форми портальної гіпертензії ставиться на підставі всього перерахованого, крім? Анамнезу. Клініко-лабораторних даних. Біопсії печінки. Спленопортографія. Зміни артеріального тиску. 98. У хворого ознаки портальної гіпертензії: збільшення живота за рахунок асциту, розширення вен передньої черевної стінки по типу «голови медузи», епізод шлунково- кишкової кровотечі. Передумовою для розвитку портальної гіпертензії служить усе перераховане, крім? Гострої серцевої недостатності. Ішемії органів черевної порожнини. Вузлової трансформації печінки. Блока притоку портальної крові до печінки. Оклюзії печінкових вен 99. У хворого діагностовано цироз печінки. При огляді живіт збільшений за рахунок асциту, двічі проводився лапароцентез, виражені явища енцефалопатії (загальмований, некритичний до захворювання, неадекватний до навколишнього оточення), шкірні покриви й склери іктеричні. У периферичній крові: білірубін – 52 мкм/л, альбумін – 26 г/л, протромбіновий індекс – 56%. До якого класу тяжкості по Чайлд-П'ю відноситься даний хворий? Клас А (легка ступінь тяжкості перебігу захворювання). Клас В (середня ступінь тяжкості перебігу захворювання). Клас С (важка ступінь тяжкості перебігу захворювання). Клас Д ( середньо-тяжка ступінь перебігу захворювання). До жодного з вищевказаних класів 100. Назвіть, з яких утворень формуються гемороїдальні вузли Верхні гемороїдальні вени Кавернозні тільця Середні гемороїдальні вени Нижні гемороїдальні вени Середні та нижні гемороїдальні вени |