ЗМІСТ. Концепція структурних перетворень у сільському господарстві у контексті спеціалізації фермерських господарств 222
 Скачать 0.77 Mb.
|
|
2. Мета та предмет діяльності Фермерського господарства 2.1. Фермерське господарство створене з метою виробництва продукції рослинництва, а також її переробки і реалізації та інші види господарської діяльності, зокрема надання сервісних послуг, які спрямовані на задоволення потреб як Голови і членів Фермерського господарства, так і населення України, з метою отримання прибутку при постійному нарощування виробничої та іншої господарської діяльності Фермерського господарства. 2.2. Предметом діяльності Фермерського господарства є: - виробництво сільськогосподарської продукції; - переробка сільськогосподарської продукції; - оптова, роздрібна, комісійна торгівля всіма видами товарів; - торговельно-закупівельна діяльність; - посередницькі послуги при купівлі-продажу усіх видів продукції; - виготовлення та реалізація малогабаритної сільськогосподарської техніки, інструментів, дрібного інвентарю, предметів побуту; - виробництво та реалізація продукції рослинництва; - вирощування сільськогосподарських культур (буряків, кукурудзи, зернових, олійних, баштових інших сільськогосподарських культур). 3. Юридичний статут Фермерського господарства 3.1. Фермерське господарство є юридичною особою України, користується правами і виконує обов’язки, пов’язані з його діяльністю, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в закладах банків, круглу печатку з власною назвою та фірмовим знаком, а також інші необхідні печатки та штампи. 3.2. Фермерське господарство діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. 3.3. Трудові відносини у Фермерському господарстві базуються на основі праці його Голови та членів Фермерського господарства. 3.4. Фермерське господарство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників. 3.5. Фермерське господарство забезпечує громадянам, праця яких використовується у Фермерському господарстві соціальні, економічні гарантії та права, передбачені чинним законодавством. 3.6. Фермерське господарство самостійно визначає напрямки своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв’язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних. 3.7. Фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними та фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. 3.8. Фермерське господарство реалізує свої послуги і виконує роботи за цінами і тарифами, встановленими за домовленістю з замовниками або самостійно відповідно до чинного законодавства. 3.9. Фермерське господарство вносить платежі в бюджет у відповідності діючим податковим законодавством. 3.10. Фермерське господарство здійснює облік своєї виробничо-господарської діяльності, в установленому порядку веде статистичну і бухгалтерську звітність і відповідає за її достовірність. 3.11. Фермерське господарство відповідає по своїх зобов’язаннях всім своїм майном, на яке відповідно законодавства, може бути звернено стягнення. 4. Статутний капітал Фермерського господарства 4.1. Статутний капітал Фермерського господарства формується за рахунок грошового внеску Голови Фермерського господарства. 4.2. Розмір статутного капіталу Фермерського господарства може бути збільшено, за рішенням Голови за рахунок додаткових вкладів. 4.3. Збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після того, як Голова Фермерського господарства повністю внесе свій вклад. 4.4. Про зменшення розміру статутного капіталу Фермерського господарства зобов’язане повідомити в порядку, встановленому законодавством, усіх його кредиторів. 5. Майно, кошти Фермерського господарства. 5.1. Майно Фермерського господарства становлять: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. 5.2. Майно фермерського господарства належить йому на правові власності. 5.3. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. 5.4. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. 6. Розподіл прибутків та збитків. 6.1. Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні Фермерського господарства. 6.2. Голова Фермерського господарства самостійно визначає напрями використання прибутку. 7. Господарська діяльність Фермерського господарства. 7.1. Фермерське господарство здійснює господарську діяльність від свого імені на засадах повного госпрозрахунку. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. 7.2. Фермерське господарство самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку Фермерського господарства, підвищення доходів Фермерського господарства. 7.3. Матеріально-технічне забезпечення Фермерського господарства здійснюється через систему прямих угод, через біржу та інші організації. 7.4. Фермерське господарство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються ним самостійно або на договірний основі, крім випадків, передбачених законодавством. 8. Зовнішньоекономічна діяльність Фермерського господарства. 8.1. Фермерське господарство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з діючим законодавством України. 8.2. Види зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснюється Фермерським господарством: - експорт і імпорт продукції, товарів, коштів і робочої сили; - надання послуг суб’єктам господарської діяльності; - суб’єктами господарської діяльності, проведення спільних господарських операцій; - товарообмінні операції і інша діяльність, основана на формах зустрічної торгівлі між Фермерським господарством і суб’єктами господарської діяльності; - орендні, в тому числі лізингові операції між Фермерським господарством і суб’єктами господарської діяльності; - інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законодавством України. 8.3. Валютний виторг зараховується на валютний банківський рахунок Фермерського господарства і використовується у відповідності з діючим законодавством України. 9. Облік та звітність Фермерського господарства. 9.1. Оперативний, бухгалтерський та статистичний облік та звітність на Фермерському господарстві здійснюється в порядку, встановленому діючим законодавством України. 9.2. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерського та іншої звітності покладається на Голову Фермерського господарства. 9.3. Фінансовий рік встановлюється з 1 січня по 31 грудня включно. Для опису економічної характеристики фермерського господарства доцільно скласти таблиці. Таблиця 2.1.- Об’єм та структура товарної продукції господарств
Розрахунки показали, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 4 роки займають зернові та зернобобові – 49% ; пшениця – 24,3%; кукурудза – 13,1 %, технічні (соняшник) – 11,6%. Проаналізувавши це ми можемо засвідчити, що господарство надає перевагу зерновій спеціалізації. Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в структурі товарної продукції 49% можемо зробити висновок, що господарство має не дуже й вузьку спеціалізацію, так як господарство являється сировинною базою, і здає свою продукцію переробникам. Зазначимо, що виручка від реалізацію зернових та зерново-бобових у звітному році порівняно з базисним по озимій пшениці збільшилася на 2337,1 тис. грн., по соняшнику на 344 тис. грн., по іншій продукції рослинництва зменшилася на 278,8 тис. грн. відповідно. Наслідком цього є збільшення обсягів реалізації продукції та зростання реалізаційних цін та. Господарство надає послуги стороннім організаціям та громадянам, частка послуг у структурі товарної продукції у 2015 році становить 3,4%. Отже, господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Таким чином, можливо зробити висновок, що спеціалізація є обґрунтованою – відповідає природно-кліматичним умовам лісостепу, що сприяє виробництва продукції господарства. Процес формування потенціалу господарства є одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності господарства. У зв'язку з тим, що формування потенціалу господарства є складним динамічним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію з зовнішнім середовищем і забезпечення високої якості реалізації, важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання. Рівень розвитку аграрного господарства, його економіки, фінансового стану, значною мірою залежить від наявності, якісного складу та рівня забезпеченості його ресурсним потенціалом. До останнього входять земельні, трудові, фінансові ресурси, основні і оборотні засоби виробництва. Кожна складова ресурсного потенціалу господарства має певні особливості в проведенні їх аналізу. Земельні угіддя аграрних господарств об’єднують у дві основні групи – сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. Сільськогосподарські угіддя систематично використовують для одержання продукції: рілля, землі під багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. Аналіз земельних ресурсів проводимо в динаміці за останні три роки (табл 2.2.). При цьому вивчається наявність, якісний склад, структура земельних угідь. Таблиця 2.2. - Склад та структура земельних ресурсів
З таблиці видно, що відбулося незначне скорочення загальної площі сільськогосподарських угідь на 1,9 га, а в них скоротилася рілля на 1,9 га. Отже, ці види угідь на протязі 4 років майже не зазнали змін. Слід відмітити, що у господарстві збільшились площі під земельні паї на 141,8 га і в 2015 році склали 460,6 га. В структурі угідь 100 % займають сільськогосподарські угіддя і все це рілля. Трудовий потенціал господарства являє собою кількість і якість праці на яку може розраховувати господарство. До трудових ресурсів відносять населення працездатного віку, підлітків і людей пенсійного віку, які беруть участь у виробництві. Таблиця 2.3. - Оцінка забезпеченості господарства трудовими ресурсами, чоловік
Аналізуючи забезпеченість господарства трудовими ресурсами відразу можна сказати, що не відбулося змін персоналу на протязі періоду, що аналізується. Спостерігається рівномірність використання трудових ресурсів, відсутня плинність кадрів. На підприємстві працює шість спеціалістів на постійній основі. Передумовою зростання продуктивності праці та ефективності виробництва є стабільність складу працівників. Проаналізуємо використання трудових ресурсів на СФГ «Надія» Конотопського району Сумської області. Розрахунки приведені в наступній таблиці. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||