Ортопедія. М. М. Рожко,ортопедична стоматологія
 Скачать 36.1 Mb.
|
|
ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТОГО КАРКАСА ЗІ ЗНІМАННЯМ ВОСКОВОЇ РЕПРОДУКЦІЇ З МОДЕЛІ Після вивчення моделі у паралелометрі і креслення каркаса бюгельного протеза проводять його моделювання за допомогою силіконової матриці Процес підготовки воскового каркаса бюгельного протеза до відливання його з металу та саме лиття аналогічні описаним вище. Після перевірки конструкції протеза в ротовій порожнині пацієнта та його припасування фіксують центральну оклюзію, виготовляють восковий базис, проводять постановку штучних зубів й завершують виготовлення протеза. Ви- готовлення суцільнолитого каркаса бюгельного протеза у разі лиття його без моделі має ті ж самі недоліки, що й паяний каркас. За цим способом виготовляють протези нескладних конструкцій з мінімаль- ною кількістю опорних зубів за умови їх паралельності. Однак під час знімання воскової репродукції каркаса бюгельного протеза з моделі виникає його деформація, передусім у ділянці плечі яких заходять під межову лінію у ретенційну зону. Після відливання каркаса плечі кламерів доводиться підгинати що призводить до деформації кламерів, іноді — до їх відламування. Каркас бюгельного протеза може бути точнішим, якщо його моделювати не з воску, а виготовляти методом пневмопресування. Для цього потрібен апарат типу СО- ШПУ (стоматологічна Е.Я. Вареса, 1992). Комбіновану модель, на якій розкреслено каркас бюгельного протеза, вміщують у камеру апарата для пневмопресування і накривають пластинкою термопластичної пластмаси відповідної товщини. Пластинку нагрівають, гер- метично закривають апарат і заповнюють камеру стисненим повітрям. Гумова мембрана щільно притискує термопластичну пластинку до моделі. Після пнев- мопресування пластинку обрізають за межами бюгельного протеза сепарацій- 324 ними металевими дисками, колесоподібними борами або гострим скальпелем. Каркас знімають з моделі і згладжують краї карборундовою головкою. Після цього каркас установлюють на моделі і воском домодельовують його, щоб відтворити профіль дуги і відповідної товщини. Виготовлений таким чином каркас менше деформується під час знімання з моделі. Далі будують ливникову систему і відливають каркас звичайним ме- тодом з КХС. ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОТЕЗІВ ІЗ ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ. ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ Атачмени (замки, шарніри) — механічні пристрої для з'єднання частин протеза, отримали назву від англійського attachment — приєднання, з'єднання. Атачмени вдало поєднують у собі достатню функціональну стійкість знімних протезів з високими естетичними властивостями з'єднувального пристрою. Перші спроби застосування атачменів відносять до початку XX століття. Нині в арсеналі лікарів стоматологів-ортопедів є понад 100 різновидів атачменів. Наявність шарніра у бюгельному протезі сприяє дистальному відхиленню базису протеза настільки, наскільки податливі підлеглі тканини. Дистальний нахил базису буде регулюватися характером навантаження, яке припадає на нього, а також ступенем атрофії коміркового відростка чи частини, спричине- ної дією базису протеза. Усі замкові з'єднання звичайно забезпечують рухомість базису протеза у вертикальному напрямку, що дозволяє вільно уводити і виво- дити його з ротової порожнини. В одних конструкціях рухомість частини цим обмежується, а в інших можливі рухи типу шарнірних. Розрізняють замкові та шарнірні атачмени. Атачмени також діляться на два класи: та До першого класу входить найбільша кількість атачменів. їх назва підказує, що вони частково розташову- ються у коронці або корені природного зуба. До другого класу, атачменів, належать консольні та штамповані пристосування. Консольні види можуть бути жорсткими та рухомими. Рухомі, в свою чер- гу, поділяються на обертальні та пружні, які називаються шарнірними. Поза- дентальні атачмени можуть бути частиною незнімного протеза консольного типу чи фіксуватися на природних зубах за допомогою адгезивних клеїв або їх фіксують на цементи як вкладки (мал. 31, див. кольорову вклейку). Кожний атачмен складається з двох основних частин — патриці (внут- рішня) та матриці (зовнішня)(мал. 32, див. кольорову вклейку). Залежно від конструкції замка у базисі або каркасі знімного протеза може фіксува- тися патриця або матриця. Під час роботи необхідно дотримуватися прави- ла, згідно з яким у знімному протезі фіксується складніша, активніша час- тина атачмена, оскільки вона раніше виходить з експлуатації, і необхідно 325 Відновлення цілісності зубних рядів знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів передбачати можливість легкої корекції, а за необхідності — і її заміну без переробки протеза. Найпростішим видом атачменів є нерегульовані замки ковзання у ви- гляді скошених конічних або паралельно-стінкових (рейкових) трубок чи ящиків. Вони являють собою комплекс простого штифта і трубки, прямокут- ного або клиноподібного блоку і ящика. Маючи "денце", такі атачмени забез- печують вертикальну опору, бічну або поперечну стійкість знімного протеза. Прості нерегульовані замки ковзання випускаються готовими блоками із спе- ціальних сплавів або у вигляді пластмасових заготовок. Такий атачмен не має жорсткої фіксації патриці і матриці, допускає деяку рухомість знімного про- теза в бічному напрямку. У зв'язку з цим його можна використовувати для нижньої щелепи. Одним із різновидів цього виду атачменів є ковзкі замки з пружинним за- жимом. Великою популярністю в останні роки користується функ- ціональний атачмен типу "Білок". Він являє собою здвоєний циліндричний за- мок, який активізується зміною відстані між циліндрами, що збільшує тертя у матриці. Фрикційні замки, що активізуються, показані для фіксації знімних протезів за наявності IV, III, II класів дефектів за Кеннеді. Для застосування атачменів у разі І та II класів дефектів зубних рядів за Кеннеді запропоновані комбіновані замки-шарніри різної складності. Найпростішим представником є модифікація циліндричного (трубчастого) фрикційного замка зі сферичною патрицею, що значно зменшує горизонтальне навантаження на опорні зуби під час навантаження базису знімного протеза. Атачмен типу належить до позадентальних замків консольного типу: патрична частина прикріплена до коронки опорного зуба і виконана у вигляді прямокутної вертикальної пластини з кулькою у приясенній зоні. За- зор між кулькою та яснами повинен бути не меншим ніж 1 мм. Циліндричну матрицю фіксують у протезі. Стінки гільзи мають багато маленьких тріщин для забезпечення пружинистого входу в гільзу і дають пряму фіксацію. Пру- жиниста різновидність замка-шарніра "Далбо" додатково включає пружину або еластичну пластмасову вкладку в тілі матричної гільзи для забезпечення невеликої вертикальної стабілізації знімного протеза. Складнішим атачме- ном комбінованої дії є замок-шарнір Крісмені, який складається із патричної частини, що включає два блоки, які обертаються навколо нерухомої осі і опи- раються на пружину, яка забезпечує осьовий рух. Розщеплена патриця забез- печує обертання. Таким же складним атачменом комбінованої дії є атачмен Culond з обме- женим обсягом зміщення навколо осі. В останні роки в стоматологічну практику впроваджено найновіші техно- логії на основі методу обробки. Німецька фірма "Sac Dental Vertrieb запропонувала пристрій та технологію виготовлення бюгель- них протезів з поворотним фіксатором. Вони являють собою розщеплену по 326 горизонталі патрицю позадентального атачмена. Поворотний фіксатор за- кріплений на вертикальній осі в каркасі бюгельного протеза. Новинкою є іскро- ерозійна обробка паза для поворотного фіксатора одночасно у матриці позако- ронкової частини атачмена та в каркасі бюгельного протеза, що виключає не- співпадання під час припасування. Монтаж фіксатора та осі проводять за до- помогою перемичного з'єднання, що дозволяє у разі необхідності легку заміну фіксатора. Послідовність етапів виготовлення часткових знімних протезів з елементами у вигляді атачменів включає: 1) виготовлення незнімних протезів з частиною атачмена; 2) отримання відбитків із щелеп разом з нефіксованими незнімними протеза- ми; 3) виготовлення робочих моделей з незнімними протезами, які мають зам- кову фіксацію; 4) визначення центрального співвідношення щелеп, гіпсуван- ня моделей в 5) виготовлення, припасування на моделях знімних протезів з атачменами; 6) припасування та фіксацію незнімних протезів з одночасною фіксацією знімних протезів. Необхідно зазначити, що фіксацію замкових кріплень у незнімних проте- зах проводять за допомогою паралелометра. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТИХ ПРОТЕЗІВ НА ВОГНЕТРИВКИХ МОДЕЛЯХ Упровадження у практику ливарного виробництва вогнетривких мас до- зволило проводити відливання складних конструкцій бюгельних протезів на вогнетривких моделях без зняття воскової репродукції. У такому разі вогне- тривка модель служить основною частиною форми з відмодельованим на ній восковим каркасом протеза. Суть даного методу полягає у що під час тер- мічної обробки вогнетривка модель розширяється на величину, яка дорівнює коефіцієнту усадки сплаву металу на основі кобальту та хрому. Вогнетривка модель має достатню міцність, точно відображає мікрорельєф гіпсової моделі, а в разі якісного виготовлення гарантує отримання каркасів бюгельних про- тезів будь-якої складності і високої точності. моделі до дублювання. Робочу модель із супергіпсу після ви- вчення у одним із описаних вище методів до дуб- лювання, для чого ділянки опорних зубів, які мають ніші і в яких не будуть роз- міщуватися плечі утримувальних заповнюють тугоплавким воском до рівня межової лінії. Модель знову ставлять на столик паралелометра тим нахи- лом, за якого наносилася межова лінія. Провівши заміну графітового стержня на ножеподібний, проводять зрізання залишків воску до рівня межової лінії (мал. 132). Цим самим усім опорним зубам на рівні межової лінії надається пара- лельність, що дуже важливо для наступної роботи на вогнетривких моделях. 327 Мал. 132. Зрізання надлишків воску но- жеподібним стержнем паралелометра (пояснення у тексті) цілісності зубних рядів знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів З метою точного переносу на вог- нетривку модель місць розміщення пле- чей кламерів по нижньому краю кожно- го плеча створюють сходинку з туго- плавкого бюгельного воску. Після щільного обтискання опорних зубів да- ним видом воску гострим шпателем зрізають віск по нижньому краю малюн- ка плечей. У результаті утворюється сходинка, яка відбиваєть- ся на вогнетривкій моделі і в подальшо- му використовується для моделювання каркаса бюгельного протеза. Для створення роз'єднання між ду- гою протеза та слизовою оболонкою у місцях її розміщення установлюють ізо- ляцію із свинцевої пластинки, бюгель- ного воску або лейкопластиру. Вона по- винна мати рівномірну товщину, гла- деньку зовнішню поверхню і щільно прилягати до моделі. Товщина прокладки у ділянці розміщення сітки 1,5-2 мм, під дугою — 0,5-0,8 мм, що залежить від ступеня податливості слизової оболонки тканин протезного ложа та рухомості опорних зубів. Підготовлену модель занурюють на кілька хвилин у холодну воду для ви- далення повітря з пор і фіксують на гумовій основі спеціальної кювети суворо по центру за допомогою мольдину або пластиліну. Підготовлена таким чином гіпсова модель готова до дублювання. Дублювання гіпсових моделей. Дублювання моделей — це технологічний який дозволяє значно підвищити якість бюгельних протезів. Для дублю- вання моделі використовують реверсивні (зворотні) маси на ос- нові агар-агару (гелін, дентокол, перфлекс, вірогель, віродубль) або поліхлор- вінілу (ПХВ). Останнім часом широко використовують маси на основі си- лікону (сильфлекс, вірозил, та гуми. Отже, як було вже зазначено, з моменту фіксації гіпсової моделі на основі кювети починається етап дублювання. Для цього необхідно взяти масу для дуб- лювання, наприклад яка нарізана маленькими шматочками, і помісти- ти її в емальовану, скляну або фарфорову посудину з кришкою, у яку вмонто- вано термометр. Посудину ставлять на водяну баню (воду доводять до кипін- ня). Гелін плавиться поступово, приблизно 60 хв. Температура плавлення 80°С. Не допускається нагрівання маси понад оскільки це може призвести до втрати її властивостей. Розтоплену масу Телін" знімають з водяної бані і по- ступово охолоджують до температури періодично помішуючи. 328 Мал. 133. Заливання дублювальної маси в кювету На основу кювети накладають кришку і в один із отворів тонким стру- менем заливають розплавлену масу. У разі її появи через інші отвори заливан- ня закінчують (мал. 133). Маса застигає 30-40 хв за кімнат- ної температури. Застигла маса стає еластичною, желеподібною, добре ріжеться ножем. З кювети знімають ос- нову — дно, масу навколо моделі підрізають ножем і повільно виймають модель з відбитка. Відбиток повинен бути точним, гла- деньким, блискучим. Якщо ливарні канали-ливники проходитимуть через основу моделі, то у відбитку закріплюють конус і розпо- чинають виготовлення вогнетривкої моделі. Отримання вогнетривкої моделі. Для отримання вогнетривких моделей використовують різні формувальні маси, основною вимогою до яких є оптимальне розширення моделей під час нагріван- ня, яке дозволяє компенсувати усадку сплаву. Формувальні матеріали для вогнетривких моделей почали використову- вати в 30-ті pp. XX ст. Технологію лиття бюгельних протезів із сплаву на ос- нові кобальту першим розробив в 1933-1934 pp. У 1933 р. Пренге та Моувуд першими запропонували формувальну масу для виготовлення вогнетривкої моделі для відливання каркаса бюгельного протеза. Вогнетривка модель повинна витримувати температуру до 1400- 1600 °С, не деформуватися. Вогнетривкі маси, що випускаються, — мають різний а значить і різні термічні коефіцієнти об'ємного розширення. Вогнетривкі моделі необхідно відливати негайно, щоб уникнути усадки та деформації гідроколоїдного відбитка. Для виготовлення моделей порошок ретельно перемішують у банці і наси- пають у гумову колбу. Для визначення кількості порошку необхідно помножи- ти масу сухої гіпсової моделі на 1,7. У середньому на одну модель необхідно г До цього згідно з інструкцією додають 14 мл води, протя- гом 1 хв енергійно перемішують шпателем до повного зволоження порошку. На вібростолик кладуть кювету з відбитком і заповнюють його невеликими пор- ціями вогнетривкої маси. За такої умови вологий порошок перетворюється на яка заповнює усі щілини відбитка. 329 Відновлення цілісності рядів знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів Для отримання щільної моделі з гладенькими поверхнями необхідно у про- цесі заповнення відбитка загладжувати шпателем пухирці, які утворюються на поверхні. Заповнення форми триває 2-3 хв, а потім її залишають на вібросто- лику ще на 4-6 хв. Для отримання щільної моделі та збільшення її розширення вона повинна тверднути в умовах вакууму — це сприяє видаленню з моделі повітря й ущільненню. Через хв після початку замішування маси, коли поверхня моделі не буде волого обережно знімають конус і залиша- ють форму на столі на 40-45 хв до повного затвердіння. Час від початку замі- шування до повного затвердіння — 55-60 хв. Залишати модель у відбитку після повного затвердіння не рекомендуєть- ся. Модель з відбитком виймають з обережно розрізають ножем гідро- колоїдну масу, щоб її не пошкодити, вивільняють модель від відбитка. Вису- шують на повітрі 15-20 хв, а потім у сушильній шафі за температури 200 °С протягом ЗО хв. Висушену теплу модель занурюють на 1 хв у віск, нагрітий до температу- ри °С. Залишки воску струшують з моделі, її охолоджують, потім обмітають м'я- ким пензликом і розпочинають моделювання каркаса бюгельного протеза. Моделювання каркаса бюгельного протеза. Безпосередньо моделюван- ню каркаса бюгельного протеза передує перенос малюнка з гіпсової моделі на вогнетривку. Після того вогнетривку модель покривають одним шаром тонко- го бюгельного воску, добре нагрітого у гарячій воді. Це дозволяє щільно охо- пити ним усю поверхню моделі, забезпечує у подальшому щільне прилягання воскової композиції каркаса до моделі, більшу її міцність, зменшує усадку вос- ку (мал. 134). Для моделювання каркаса бюгельного протеза використовують віск Силіконову матрицю необхідно промити перевареною водою для видалення залишків воску та пилу. На спиртівці нагрівають шпатель і, тримаючи його над порожниною форми дуги чи кламера, прикладають до нього паличку воску, щоб розтоплений віск повільно збігав у порожнину, поки не заповнить її до рівня поверхні пластинки матриці. Потім обережно зріза- ють зайвий віск над рівнем пластинки і, легенько зігнувши її, виймають вос- кову заготовку із заглибини. Готові деталі складають, перекладаючи папером для запобігання їх склеюванню. Для моделювання каркаса бюгельного протеза підбирають воскові заго- товки, які відповідають розмірам зубів, формі кламера, величині дефекту зуб- ного ряду. Вибрані елементи перед укладанням їх на модель підігрівають під електричною лампою, щоб вони стали пластичними і добре охоплювали по- верхню моделі. Заготовки не слід нагрівати над відкритим полум'ям, оскільки тоді товщина деталей буде нерівномірною. Моделювання виконують ретель- но, точно, без припусків на обробку. Усі елементи моделюють так, щоб вони мали форму готової моделі. Моделювання каркаса бюгельного протеза починають з опорно-утриму- 330 Мал. 134. Послідовність моделювання каркаса протеза: а — креслення каркаса бюгельного протеза перенесено на вогнетривку модель; б — змодельовані в — змодельований бюгель; г — змодельовані зачепні петлі для пластмаси; д — бюгель, з'єднаний з кламерами вальних (мал. 134, б). Воскову заготовку спочатку притиска- ють тілом по бічній поверхні зуба з боку дефекту зубного ряду, потім притис- кають накладку до впадини на жувальній поверхні зуба. Плечі кламера Аккера розміщують таким чином, щоб 2/3 їх (стабілізивна час- тина) розташовувалися над межовою лінією, а кінцеві частини (ретенційні) — під нею, відповідно до сходинки на опорному зубі. Необхідно стежити, щоб плечі поступово звужувалися і стоншувалися до краю. Частина кламера, розташова- на на опорній частині зуба, повинна бути товстою і мати напівокруглий переріз. Відростки кламерів спрямовують у бік базисної сітки або дуги. Потім на мо- дель укладають форми дугу із воску завдовжки 4-5 мм. Згодом її розширюють, приливаючи віск до пластинки бюгельного воску по межі малюнка дуги, до потрібних розмірів. Базисні сітки повинні мати уступ, яким вони з'єднуються з дугою. Цей уступ утворюється за рахунок мен- шої товщини сітки, що дозволяє створити перехід від металу дуги каркаса до пластмаси базису і таким чином запобігти утворенню у ній тріщин та відшарувань. Воскові деталі з'єднують між собою розтопленим вос- ком. Це дозволяє уникнути небезпечних напружень у восковій конструкції кар- каса (мал. 134, в, г, д). Для того щоб краще загладити восковий каркас, використовують евкаліп- тову олію, яку наносять на поверхню каркаса за допомогою пензлика. Олія 331 Відновлення цілісності зубних рядів знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів згладжує нерівності, які потім зішліфовують ватними тампонами, змоченими в ацетоні або ефірі. Віск для моделювання каркаса бюгельного протеза повинен бути пластич- ним, клейким, з мінімальною усадкою та невеликим вмістом золи. Закінчивши моделювання із воску, розпочинають наступний етап — підго- товку моделі з восковим каркасом до лиття. |