ГОСЫ. Масова комунікація

• Название: Масова комунікація
• Анкор: ГОСЫ.doc
• Дата: 13.12.2017
• Размер: 2.11 Mb.
• Имя файла: ГОСЫ.doc
• Тип: Повідомлення; #11238
• страница: 31 из 31

Інформація в журналістиці - це не просто новини, а працюючі повідомлення, новини, що увійшли в свідомість і вплинули на аудиторію в розрахованому автором напрямі. Журналістика – це прагматична, спонукальна інформація. Саме це робить її масовою. (Див. 9 питання «Ознаки масової інформації», питання соціальна інформація).

Слово "інформація" в журналістиці має широке, вузьке і спеціальне значення. У теорії журналістики слово "інформація" використовується й у спеціальному значенні, у цьому випадку воно означає конкретний жанр невеликої за обсягом замітки, що повідомляє про певну новину.

Масова інформація, таким чином, є різновидом соціальної інформації. Соціальна інформація - це повідомлення, передані будь-якою зрозумілою людині знаковою системою про процеси функціонування суспільства, а також про те, що стосується цих процесів і може вплинути на них.

Як знакова система повідомлень найчастіше виступає мова: писаний текст або усне мовлення. Але це не єдина форма знакової системи. Дорожні знаки, піктографічні позначення на вулицях і вхідних дверях, фірмові знаки на товарах, що дозволяють людині орієнтуватися в соціальному просторі, також становлять різновиди знакових систем. Але журналістика переважно використовує найскладніший з них - мову. У той же час вона не відмовляється від зображальних засобів: ілюстрацій, фотографій, графіків і схем, які дозволяють більш глибоко вплинути на читача й ширше задовольнити його потреби в різноманітній інформації.

19. 
    Принцип гуманізму та демократизму в контенті сучасної масової преси.
    

Систему принципів сучасної журналістики можна зобразити з допомогою схеми:



У 1994 р. представники країн-членів Ради Європи, у Празі на Європейській конференції, присвяченій політиці у галузі мас медіа, проголосили такі принципи:

Принцип 1. Існування та розвиток справжньої демократії неможливі без існування та зміцнення вільної, незалежної, плюралістичної та відповідальної журналістики. Ця роль вимагає від журналістики:

• 
  інформувати про діяльність громадських владних структур, а також приватного сектору, надаючи можливість людям формувати власну думку;
  
• 
  дозволяти як окремим людям, так і групам людей вислов­лювати свої думки, щоб про них знали громадські та приватні владні структури та суспільство в цілому;
  
• 
  постійно і критично аналізувати діяльність різних владних структур.
  

Принцип 2 - журналістика спирається на право на свободу слова, гарантоване ст. 10 Євроконвенції про права людини.

Принцип З - для того, щоб журналістика реально сприяла демократично­му розвитку суспільства, їй необхідно мати:

• 
  необмежені можливості для оволодіння професією журна­ліста;
  
• 
  повну незалежність редакцій від політичної влади і тиску з боку груп, що мають особисті інтереси, або з боку громадських органів;
  
• 
  доступ до отримання чесної та неупередженої інформації від громадських владних структур для забезпечення відкритої ін­формаційної політики;
  
• 
  захист права журналістів на утаємничення джерела інфор­мації.
  

Принцип 4 - роль свободи слова, будь-яке втручання у журналістику з боку громадських владних структур повинне:

• 
  бути необхідним у демократичному сус-ві та відповіда­ти його суттєвим соціальним потребам;
  
• 
  бути затверджене законом і мати ясне та чітке формулю­вання;
  
• 
  мати вузьку інтерпретацію (тлумачення);
  
• 
  бути пропорційним до тієї мети, яка ставиться.
  

Принцип 5 – підтримка з боку владних структур, і відповідно тих, хто зайнятий у сфері журналістики, має бути надана:

• 
  високоякісним системам професійної підготовки журна­лістів;
  
• 
  діалогу між журналістами, редакторами, видавцями, влас­никами ЗМІ та владни­ми структурами, що відповідають за політику ЗМІ на урядовому чи міжурядовому рівнях;
  
• 
  створенню умов, які б захищали журналістів в екстремальних ситуаціях при виконанні небезпечних завдань, використовуючи двосторонні та багатосторонні угоди;
  
• 
  прозорості щодо діяльності:
  
• 
  структурі власності різних підприємств у галузі ЗМІ;
  
• 
  відносинам із третіми сторонами, що мають вплив на неза­лежність редакцій ЗМІ.
  

Принцип 6- журналісти дотримуються етичних норм, не втрачають незалежності та критичності. Журналістика має служити свободі слова, що включає право одержувати та переда­вати інформацію, поважаючи при цьому інші фундаментальні права, свободи, інтереси, що їх захищає Євроконвенція.

Принцип 7- норм, професійні ко­декси поведінки:

• 
  повага до права громадськості бути точно інформованою про факти та події;
  
• 
  збір інформації чесними (законними) методами;
  
• 
  чесність в інформуванні, коментуванні, критиці, утримання від невиправданого втручання у приватне життя, наклепів (ди­фамації), необгрунтованих звинувачень;
  
• 
  виправлення будь-якої ін­формації, що виявилася неточною (помилковою);
  
• 
  збереження професійної таємниці відносно джерела інфор­мації;
  
• 
  утримання від пропаганди насильства, расизму, дискримінації на статевій, сексуальній, мовній, релігійній, політичній основі, що мають національне, регіональне або соціальне походження.
  

Принцип 8 - кожне ЗМІ має право виробити свої особисті стандарти поведінки.

Основоположні принципи преси мають всеохоплюючий харак­тер і тісно пов'язані з такими поняттями, як демократизм, гума­нізм, плюралізм, загальнолюдські цінності.

20. 
    Масові видання України: загальна характеристика.