МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході заняття студенти вивчають санітарно-гігієнічні заходи, які проводять під час усунення наслідків надзвичайних ситуацій, вивчають методичні підходи щодо запобігання їх виникнення, а також визначають можливості тимчасового розміщення населення та умови перебування в фортифікаційних спорудах.
Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи при надзвичайних ситуаціях
В районах катастроф та стихійного лиха, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення та розміщення рятівників може виникнути несприятлива санітарно-гігієнічна і епідеміологічна обстановка, яка сприяє виникненню та поширенню серед різних контингентів групових і навіть масових інфекційних хвороб (епідемій). Під час стихійного лиха можливе порушення рівноваги екологічних систем, “оживлення” природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірки тощо).
Тому до провідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів відносять:
Дотримання норм та правил особистої і колективної гігієни.
Дотримання умов раціонального розміщення людей, які залишили місця постійного проживання.
Організація повноцінного харчування, водопостачання та банно-прального обслуговування евакуйованих.
Виключення впливу на населення шкідливих факторів навколишнього середовища (радіаційно- та хімічно-забруднене повітря, вода і продукти харчування, переохолодження та перегрівання).
Пропаганда гігієнічних знань, норм і правил поведінки людей.
Обов’язкове проведення в надзвичайних ситуаціях гігієнічних досліджень та санітарної експертизи води і продуктів харчування.
Суворий контроль за санітарним станом об’єктів народного господарства, які були пошкоджені в районі стихійного лиха, передусім системами водопостачання та каналізації; об’єктами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі; дитячими дошкільними і шкільними закладами; підприємствами комунального обслуговування; лікувально-профілактичними закладами; місцями тимчасового розміщення евакуйованого населення та розташування порятункових команд і загонів екстреної медичної допомоги (ЕМД); промисловими об’єктами, які можуть стати джерелами іонізуючого випромінювання, тощо;
Постійний контроль за забезпеченням населення водою і продуктами харчування.
Забезпечення санітарного контролю за проведенням дезінфекційних заходів на харчових підприємствах, що обслуговують населення в зоні стихійного лиха (тимчасові пункти харчування, вуличні та тимчасові торгівельні точки).
Здійснення контролю за санітарною обробкою (миттям) населення, дезактивацією (дегазацією, дезінфекцією) його одягу, взуття і предметів побуту.
Проведення екстрених медичних та санітарних заходів щодо забезпечення населення доброякісними водою і харчовими продуктами, вибору джерел водопостачання, здійснення знезараження та знешкодження автоцистерн шляхом хлорування.
Проведення екстрених ремонтно-відновлювальних заходів на каналізаційних спорудах та станціях санітарної очистки населених місць.
Розміщення у місцях розташування медичних формувань екстреної медичної допомоги та рятувальних загонів (в холодну пору року необхідно мати теплі приміщення для людей (площа 15—18 м2 на 100 чоловік) і сушильну кімнату для їх одягу та взуття).
Основні шкідливості в закритих захисних спорудах
Фізичні фактори:
несприятливий мікроклімат: низька радіаційна температура стін (грунт, бетон), швидке підвищення температури і вологості повітря при заселенні людьми, мала рухомість повітря. У цих умовах збільшується до 70% віддача тепла радіацією (в нормі 43-45%), зменшується віддача тепла конвекцією і випаровуванням (піт виділяється, але не випаровується, а стікає, викликаючи холодову реакцію). Від високої вологості повітря на холодних стінах з’являється конденсат. При роботі вентиляції можливе застудження, особливо у малорухомих осіб (поранені);
збільшується кількість важких позитивних іонів, зменшується кількість негативних іонів у повітрі, що негативно впливає на самопочуття людини;
світловий голод при тривалому перебуванні у сховищі, і, передусім, ультрафіолетова недостатність;
шум і вібрація, зумовлені роботою вентиляційних силових систем, електричні і магнітні поля від останніх, перепади атмосферного тиску при різних режимах вентиляції.
Хімічні фактори:
недостаток О2 та збільшення концентрації СО2 від людей і за рахунок ґрунтового повітря – воно бідніше киснем (14-15%) і багатше вуглекислим газом (до 3 %). Слід додати, що вихід ґрунтового СО2 у повітря сховища підсилюється при зниженні атмосферного тиску, при опаленні сховища (підсмоктуючий ефект), при піднятті ґрунтових вод (дощі, танення снігів), при замерзанні поверхні ґрунту;
випаровування сірководню, аміаку та інших газів від санітарних вузлів, а також дезінфікуючих засобів (хлорного вапна, лізолу);
виділення газів горіння пального (дизелі, опалення, кухня).
Психоемоційне напруження: “сенсорний голод” (невідомість), або пригнічуюча інформація.
Гіпокінезія: вимушене положення тіла, тривала обмежена рухливість, яка викликає статичне стомлення.
Система повітрозабезпечення закритих фортифікаційних споруд
Герметичні сховища можуть бути вентильовані і невентильовані. Вентильовані сховища забезпечуються різними типами фільтрів і системами активної припливної вентиляції.
Фільтри поділяють на:
фільтри грубої очистки від пилу;
фільтри тонкої очистки від пилу;
фільтри масляної самоочистки;
фільтри-поглиначі з адсорбентами для радіоактивних речовин, отруйних речовин та бактеріальної зброї.
Системи активної вентиляції:
фільтровентиляційні комплекси ФВК-ПМ-1, ФВК-ПМ-2 з двома і трьома, відповідно, фільтрами-поглиначами продуктивністю відповідно 100 та 150 м3/годину;
установки для регенерації повітря.
Режими вентиляції сховища:
режим 1 – чиста вентиляція – подача повітря у сховище без фільтрації фільтрами-поглиначами, коли атмосферне повітря не забруднене (заселення сховища по сигналу тривоги);
режим ΙΙ – фільтровентиляція – коли повітря фільтрується через фільтровентиляційні комплекси, тобто повністю очищується;
режим ΙΙΙ – повна ізоляція – коли вентиляція вимикається і використовується запас повітря сховища, або повітря регенерується хімічним способом чи з запасів у балонах. Третій режим вентиляції, як правило, вводиться при великому задимленні (пожежі), при напливі радіоактивної, газової, бактерійної “хмари” після застосування зброї масового ураження, при виході з ладу фільтровентиляційних комплексів. Норми площі, кубатури, ГДК СО2 у сховищах та санітарні норми мікроклімату сховищ надані в таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Норми площі, об’єму, ГДК СО2 у сховищах
Тип сховища
|
Площа, м2
|
Об’єм,
м3
|
ГДК СО2 при різних режимах вентиляції, %
|
Ι
|
ΙΙ
|
ΙΙΙ
|
Довготривалі спеціальні сховища
|
4
|
10
|
0,5
|
1
|
2
|
Військові сховища польового типу
|
0,8-2
|
1,5-4
|
1
|
2
|
3
|
Сховища цивільної оборони
|
0,5-1
|
1-2
|
1
|
2
|
3
|
Таблиця 2
Санітарні норми мікроклімату сховищ
Показники мікроклімату
|
режим Ι
|
режим ΙΙ
|
режим ΙΙΙ
|
Максимальна температура повітря
|
28С
|
30С
|
32С
|
Допустима вологість повітря
|
75%
|
80%
|
80%
|
Еквівалентно-ефективна температура
|
190ЕТ
|
200ЕТ
|
21,50ЕТ
|
У матеріалах додатку 1 наведений навчальний проект захисної споруди
Додаток 1
Навчальний проект захисної споруди
(Пояснювальна записка)
Захисна споруда улоговинного типу, що передбачає використання стандартних залізобетонних блоків.
Клас споруди — III-й (розрахований на ударний тиск 3 кг/см2). Герметизація споруди досягається шляхом застосування комплектів стандартних захисно-герметичних дверей (ЗГД).
Приміщення для розташування людей обладнується нарами в два яруси: перший розміщений на висоті 0,4 м від підлоги, другий — на висоті 0,9 м над першим. Загальна висота приміщення становить 2,0 м. Опалення проектується від автономного табельного польового опалювального комплексу (ПОК), що складається з металевої опалювальної польової печі (ОПП), набору труб для відведення диму та протидимного обладнання (ДЗО).
Освітлення автономне, від акумулятора. Вентиляція забезпечується за допомогою фільтровентиляційного комплексу ФВК—ПМ 2 з трьома фільтрами-всмоктувачами. Об’єм вентиляції при використанні електроприводу становить 150 м3/год, при використанні ручного приводу — 75-100 м3/год.
Тиск повітря, що створюється при її режимі, складає 15мм водяного стовпа.
Водопостачання — автономне, за рахунок запасу води в спеціальних ємкостях.
План захисної структури (масштаб 1:100)
Умовні позначки
Основний та запасний вихід з захисними дверима
Потерня
Тамбур з двома захисно-герметичними дверима
Аварійний лаз з захисними герметичними люками
Приміщення для розміщення людей, обладнане нарами
Приміщення для розміщення фільтровентиляційного агрегату
Фільтровентиляційний агрегат
Приміщення для запасів води та продовольства
Санітарний вузол з ємкостями, що виносяться
Повітрязабірне приміщення
Повітропроводи
Акумулятори
Польова обігрівна піч
Формула для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах
Розрахунки за ступенем накопичення вуглекислого газу:
 ,
де: V – об’єм сховища, м3 або необхідний об’єм вентиляції, м3/год;
K – кількість СО2, що виділяється однією особою за годину (під час сну – 16 л/год, під час перебування у положенні сидячи – 20 л/год, під час виконання фізичної роботи – до 50 л/год);
n – кількість людей, на яку розраховане сховище або об’єм вентиляції
t – термін перебування людей у сховищі, годин. При розрахунку об’єму вентиляції t = 1;
p – ГДК СО2 у сховищі у проміле (0/00);
q – концентрація СО2 в атмосферному повітрі у проміле (0/00).
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
У містечку склалася надзвичайна ситуація внаслідок аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин в атмосферне повітря.
Визначте максимально можливу кількість цивільного населення для перебування протягом 6 годин у військовому сховищі (режим повної ізоляції), якщо об’єм сховища становить 300 м3.
Задача 2
У спеціалізованому сховищі знаходиться 20 поранених.
Розрахуйте необхідну кількість повітря, яке повинно подаватися фільтровентиляційними агрегатами.
Задача 3
20 осіб мотострілкового підрозділу перебувають у сховищі об’ємом 100 м3 при третьому режимі вентиляції (повна ізоляція, ГДК СО2 дорівнює 3%).
Розрахуйте максимальний термін перебування підрозділу у сховищі.
Задача 4
В спеціальному сховищі для тривалого перебування з ІІ режимом вентиляції знаходяться 120 осіб цивільного населення.
Розрахуйте необхідний об’єм вентиляції по накопиченню вуглекислого газу для забезпечення оптимальних гігієнічних умов перебування.
Задача 5
Під час аварії на хімічному об’єкті з викидом небезпечних хімічних речовин в атмосферу в сховище цивільної оборони з ІІ режимом вентиляції (фільтровентиляція) було евакуйоване 100 осіб цивільного населення. Площа сховища складає 120 м2, об’єм - 250 м3. Показники мікроклімату: температура – 29° С, вологість – 78 %. Концентрація СО2 – 1,7 %.
Дайте гігієнічні оцінку умов перебування населення у сховищі.
Тема №21: Гігієнічні основи комплексної оцінки стану здоров’я в сучасних умовах. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я дітей і підлітків.
МЕТА заняття: Оволодіти методиками проведення гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Загальні закономірності росту і розвитку дитячого та підліткового організму.
2. Критерії і показники здоров’я дітей і підлітків. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків. Поняття про групи здоров’я.
3. Фізичний розвиток як критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.
4. Правила антропометрії. Вимоги до таблиць стандартів фізичного розвитку.
5. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей і підлітків.
6. Методи гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків (метод “норм зросту”, метод сигмальних відхилень, метод оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії, комплексний метод).
ЗАВДАННЯ:
1. Оволодіти методиками комплексної оцінки стану здоров’я та гігієнічної оцінки фізичного розвитку.
2. Оцінити фізичний розвиток дітей і підлітків з використанням методу “норм зросту”, методу сигмальних відхилень, за шкалами регресії та комплексного методу.
ЛІТЕРАТУРА:
Загальна гігієна : пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.] ; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 485—490.
Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др.] ; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 568—573.
Даценко І.І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. — К.: Здоров’я, 1999 ― С. 587—605, 671—675.
Даценко І.І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. — К.: Здоров’я, 2004. ― С. 539—543.
Даценко І.І. Основи загальної і тропічної гігієни / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. — К.: Здоров’я, 1995. — С.53—54, 375—383.
Габович Р.Д. Гигиена / Р.Д. Габович, С.С. Познанский, Р.Х. Шахбазян. ― К.: Вища школа, 1983. ― с. 254—257, 262—265, 305—310.
Загальна гігієна: посібник до практичних занять / [І.І. Даценко, О.Б. Денисюк, С.П. Долошицький та ін.] ; за ред. І.І.Даценко. ― Львів.: “Світ”, 1992 ― С. 210—221.
Пивоваров Ю.П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене / Ю.П. Пивоваров, О.Э. Гоева, А.А. Величко. — М.: Медицина, 1983. — С. 242—251.
Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни / За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко. — К., 1994. — С. 48—51.
Берзінь В.І. Основи психогігієни / В.І. Берзінь. — К.: Вища школа. 1997. — С. 70—74
Гигиена детей и подростков / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 169—261.
Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков / [В.И.Берзинь и др.]. — К.: Вища шк., 1989. — С. 127—162, 178—186.
Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету / [І.В.Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О.Латанюк та ін.]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 104—112.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками комплексної оцінки стану здоров’я та гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків.
|
Скачать 10.53 Mb.