Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету

• Название: Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
• Анкор: Гігієна методичка.doc
• Дата: 22.04.2017
• Размер: 10.53 Mb.
• Имя файла: Гігієна методичка.doc
• Тип: Документы; #5132
• страница: 62 из 68

Методика гігієнічної оцінки рухової активності дітей і підлітків

Критеріями комплексної оцінки рухової активності дітей і підлітків є число локомоцій, величина енерговитрат та тривалість динамічного компонента як у добовому циклі, так і протягом певного проміжку часу, наприклад у навчальний або в позанавчальний час.

Число локомоцій (у кроках) визначається за допомогою крокомірів різних конструкцій, що закріплюється до одягу досліджуваного у вертикальному положенні поблизу від центру важкості його тіла.

Величина енерговитрат (у кДж або ккал) розраховується хронометражно-табличним методом, з урахуванням того, що енерговитрати організму складаються з наступних компонентів; основний обмін, витрати енергії на ріст, розвиток і відкладення тканинних речовин (15% від величини основного обміну), витрати енергії, пов'язані із специфічно-динамічною дією їжі (10% від величини основного обміну), витрати енергії, що зумовлені виконанням роботи та руховою активністю.

Для визначення енерговитрат, що пов'язані з руховою активністю, час, який було витрачено на виконання окремого виду діяльності помножують на енергетичну вартість цієї діяльності та на масу тіла досліджуваного. Величину загальних енерговитрат розраховують за формулою:
Е_РА- 100

Е= ———————— ;

75

де: Е — величина загальних енерговитрат;

Е_РА — величина енерговитрат, що зумовлені руховою активністю.

Тривалість рухового динамічного компонента (у хвилинах або у %) визначається на підставі даних хронометражних спостережень, анкетування або інтерв'ювання учнів.










Рис. 3. Параболоподібна залежність фізіологічних реакцій організму від величини добової рухової активності

(1 - найбільший оздоровчий вплив; 2 - патологічний стан)
Для індивідуальної оцінки рухової активності в окремі проміжки часу ураховують наявність параболоподібної залежності фізіологічних реакцій організму від значень добової рухової активності та використовують спеціально-розроблений стандартизовані шкали (рис. 3).

Так, зокрема, для оцінки рівня рухової активності підлітків 15-17 років слід використовувати нормативні значення рухової активності, що наведені у таблицях 8 та 9.

Таблиця 8

Показники добової рухової активності підлітків 15-17 років

Стать	Показники рухової активності у вільний час
	число локомоцій, кроки	енерговитрати, кДж	динамічний компонент, хв.
Дівчата	20000- 25000	12500 – 14500	180-270
Юнаки	25000-30000	14500 - 16500	180-240

Таблиця 9

Показники рухової активності підлітків 15-17років у вільний час

Стать	Показники рухової активності у вільний час
	число локомоцій, кроки	енерговитрати, кДж	динамічний компонент, хв.
Дівчата	10000- 17000	6000 - 8000	180-210
Юнаки	12000-20000	6550 - 8500	170-200

Методика визначення фізичної працездатності дітей і підлітків

за допомогою степ-енергометрії (РWС₁₇₀)
Для оцінки рівня фізичної працездатності дітей і підлітків найбільш доцільно використовувати методику степ-енергометрії (РWС₁₇₀) з одним навантаженням, яка полягає у тому, що в ході дослідження учні впродовж 3-х хвилин піднімаються на сходинку, висота якої складає 1/3 довжини ноги, і спускаються з неї приставним кроком у темпі 30 підйомів за 1 хвилину.

Визначення величин фізичної працездатності проводиться на підставі реєстрації частоти серцевих скорочень у стані спокою і зразу після закінчення навантаження з наступним обчисленням за формулою:
170 – ЧСС у стані спокою

ФП – N • ——————————————————————— ;

ЧСС після навантаження – ЧСС у стані спокою
де ФП — рівень фізичної працездатності;

N — потужність навантаження, що дорівнює добутку маси тіла (у кг) на висоту сходинки (у м) і на число підйомів на сходинку за 1 хвилину; ЧСС — частота серцевих скорочень.

Нормативні значення фізичної працездатності (РWС₁₇₀) для дітей і підлітків різного віку наведено в таблиці 10.

Таблиця 10

Показники фізичної працездатності (РWС₁₇₀ ) дітей і підлітків різного віку

Вік, роки	Рівень фізичної працездатності, Вт
	Дівчата	Хлопчики
10	62,91±12,99	70,44±12,45
11	71,67±15,62	73,35±9,25
12	78,86±17,24	99,18±31,91
13	84,40±8.25	106,36±23,66
14	93,82±24,80	124,17±33,42
15	101,23±21,52	136,60±35,05

Методика гігієнічної оцінки уроку трудового виховання та проведення лікарської професійної консультації і професійного відбору

Санітарно-гігієнічна оцінка уроку трудового виховання школярів зумовлює необхідність проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за змістом (характеристика основних трудових операцій, особливості вибору матеріалу та забезпечення профільності політехнічної підготовки, дотримання норм щодо тривалості та об'єму робочого процесу, піднімання та переміщення вантажів), режимом (місце уроку в режимі навчальних занять та його побудова, особливості подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, використання форм активного відпочинку) та умовами навчання (визначення санітарно-гігієнічних умов навчання та відповідності обладнання майстерень росту учнів, дотримання правил техніки безпеки), виявлення ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу і, отже, дослідження функціонального стану дітей і підлітків під час виконання трудової діяльності.


До основних етапів проведення професійної консультації та професійного відбору відносять:

• 
  вивчення стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму;
  
• 
  визначення критеріальних для професії, яка вивчається, психофізіологічних функцій на підставі аналізу літературних даних, хронометражних спостережень за ходом занять з виробничого навчання та трудовим процесом;
  
• 
  проведення експертної оцінки ступеня професійної значущості психофізіологічних функцій та фізичних якостей за участю висококваліфікованих фахівців, фізіологів, гігієністів, майстрів виробничого навчання;
  
• 
  підбір адекватних, інформативних, надійних і, водночас, простих методик дослідження професійно-значущих функцій;
  
• 
  урахування мотиваційної спрямованості, індивідуально-типологічних і нервово-психічних особливостей організму та вихідного рівня розвитку ключових функцій;
  
• 
  зіставлення отриманих результатів з вимогами професіограми, психофізіограми та психограми спеціальності, яка вивчається;
  
• 
  науково-обґрунтоване прогнозування успішності професійного навчання та подальшої професійної діяльності.
  

До числа найбільш поширених методів проведення професійного відбору і, отже, прогнозування успішності професійного навчання та майбутньої професійної діяльності слід віднести:

• 
  методику виділення меж фізіологічних коливань стану критеріальних функцій з визначенням типів рефлекторних реакцій та їх подальшою оцінкою;
  
• 
  векторний аналіз професійної перспективності;
  
• 
  методику бальної оцінки рівня розвитку ключових професійно-значущих функцій з визначенням прогнозу успішності професійного навчання;
  
• 
  прогнозування професійної придатності на основі фундаментальних положень нечіткої логіки та нейронних мереж.
  

Виділення меж фізіологічних коливань стану критеріальних функцій та визначення типу рефлекторних реакцій організму дозволяє виявити осіб з високим, середнім або (низьким рівнем розвитку ключових професійно-значущих функцій, визначити як особливості індивідуального характеру їх формування, так і загальні закономірності розвитку фізіологічних реакцій, зумовлені віково-статевими особливостями.

Векторний аналіз професійної перспективності є найбільш наочним методом професійного відбору учнів і дозволяє визначити особливості індивідуального розвитку критеріальних функцій з подальшим графічним зображенням профілю психофізіологічного розвитку організму школярів.

Визначення успішності професійного навчання па підставі бальної оцінки рівня розвитку ключових професійно-значущих функцій передбачає проведення дослідження особливостей розвитку критеріальних характеристик функціонального стану організму, власне бальну оцінку ступеня розвитку ключових функцій та узагальнене визначення прогнозу успішності професійного навчання і подальшої професійної діяльності.
Прогнозування професійної придатності на основі фундаментальних положень нечіткої логіки та нейронних мереж зумовлює використання засобів формалізації природно-мовних висловлювань та логічного висновку на підставі експертних знань про структуру та функціональні можливості досліджуваних об’єктів, математичних аналогів людського мозку, які моделюють здатність навчання.