Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
У ході практичного заняття студенти розглядають гігієнічні вимоги до планування та благоустрою загальноосвітніх навчальних закладів. Засвоюють методи гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально–виховних установ для дітей і підлітків, проводять санітарне обстеження шкільної парти, обґрунтовують гігієнічний висновок про її відповідність гігієнічним вимогам та здійснюють гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу, розв’язують ситуаційні задачі за темою заняття.Гігієнічні вимоги до планування та благоустрою загальноосвітніх навчальних закладів. Питання про планування загальноосвітніх навчальних закладів регламентуються наступними законами та нормативними документами, що розглядають питання містобудування, забудови сільських поселень, охорони довкілля і здоров’я населення:
Дитячі установи розташовують біля місця проживання обслуговуючих контингентів та на значному віддаленні від шосейних та залізничних шляхів, підприємств, що забруднюють повітря або спричиняють значний шум. В умовах міста найбільш оптимальним варіантом розташування дитячого закладу є внутрішньоквартальне розташування, коли по периметру земельної ділянки розташовані житлові будівлі, а транспортні магістралі віддалені більш ніж на 100 метрів. Для визначення вимог щодо розгортання мережі бази дитячих закладів у населеному пункті, враховують віковий ценз населення. Мережа дитячих закладів планується, виходячи із наступного розрахунку 30-40 місць на 1000 населення в яслах, 40-50 місць на 1000 населення у дитячих садках, 190 місць на 1000 населення в загальноосвітніх школах. Важливим критерієм організації мережі дитячих закладів є радіус обслуговування, який має забезпечувати пішохідну доступність, ураховуючи як вік дітей і підлітків, так і кліматичні умови району будівництва. В місті відстань до школи для учнів молодших класів має складати не більше 0,5 км, для старшокласників – не більше 1,5 км. Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл 1 ступеня –15 хв (в один бік), для учнів шкіл II і III ступенів – не більше 30 хв (в один бік). У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів І ступеня радіус пішохідної доступності не більше 2 км і не більше 15 хв в один бік – при транспортному забезпеченні учнів. При відстані до школи понад 3 км необхідно організовувати доставку учнів спеціалізованим транспортом. Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-ПІ ступенів не повинен бути більшим 15км. Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м. Для учнів, які проживають на відстані більшій за максимально допустимі границі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбачатися пришкільний інтернат із розрахунку 10 відсотків місць від загальної місткості закладу. Гігієнічні вимоги до будівлі загальноосвітньої школи Необхідно підкреслити, що загальноосвітній навчальний заклад має функціонувати відповідно до "Положення про загальноосвітній навчальний заклад", що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 964, від 14.06.2000 р. створюючи усі необхідні умови для здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів і сприяти вихованню морально і фізично здорового покоління. Влаштування та обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також діючих, здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”. Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника загальноосвітнього навчального закладу. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу. Державний санітарно–епідеміологічний нагляд за виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу Розміри земельних ділянок загальноосвітнього навчального закладу встановлюються відповідно до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень”. Відведення земельної ділянки здійснюється за наявності технічних умов на електропостачання, водопостачання, каналізування та опалення, що погоджені з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися у населених пунктах з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, які є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами. Ширина санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та гаражами повинна бути не меншою 50 м. Розміри санітарно-захисної зони повинні погоджуватися з державною санітарно-епідеміологічною службою. Відстань від станцій технічного обслуговування, автозаправних станцій до шкільної ділянки визначається за погодженням з органами Держсанепіднагляду, проте не може бути меншою, ніж 50 м. Через територію школи не повинні проходити повітряні лінії електропередачі з напругою в 35 кВ і більше. Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче, ніж за 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнам мають становити понад 10 м, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та споруд – згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту. По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, з боку вулиць – не менше 3 м. Огорожа території заклад повинна бути заввишки не менше 1,2 м. У разі розміщення шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування огорожі між ними з зелених насаджень, що заввишки складає не менше 1 м, Площа озеленення земельної ділянки повинна складати 45-50% від загальної площі ділянки. Якщо ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парки, сади, сквери), а також при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов їх реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати, однак не більше ніж до 30%. Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій, ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, куші на відстані – не меншій ніж 5 м. Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на території спортивної зони та зони відпочинку, в тому числі на спортивних та ігрових майданчиках. Не дозволяється біля школи висаджувати колючі дерева і кущі (біла акація, глід, шипшина тощо), рослини з отруйними ягодами (“вовче лико”, “бріонія”, “сумах отруйний”, рицина тощо), а також вирощувати гриби. Земельна ділянка загальноосвітнього навчального закладу має поділяється на такі функціональні зони: – навчальна зона; – навчально-виробнича зона; – навчально-дослідна зона; – фізкультурно-спортивна зона; – зона відпочинку; – сільськогосподарська зона (для шкіл в сільській місцевості); – житлова зона (для шкіл-інтернатів). Фізкультурно-спортивну зону слід розміщувати поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів. Майданчики для ігор з м’ячем і метання спортивних снарядів розміщуються на відстані, не меншій, ніж 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі 3 м заввишки і не менше 15 м завдовжки), майданчики для інших видів фізкультурних занять – на відстані, не меншій ніж 10 м. Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття та розміщувати по довжині з півночі на південь. Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової ями для стрибків у довжину і висоту заповнюються піском, змішаним з тирсою. Під час будівництва бігових доріжок і спортивних майданчиків (волейбольні, баскетбольні, для гри у ручний м’яч) необхідно використовувати дренаж. Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати), футбольне поле повинно мати трав’яне покриття. З метою попередження травм майданчики повинні мати рівну поверхню. Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках. Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою. Наливні льодові катки для катання, хокею та швидкісного бігу на ковзанах повинні мати товщину льоду 5-6 см та гладку поверхню без розколин і виїмок. Штучне освітлення катка повинно бути рівномірним на всій льодовій поверхні і має становити не менше 100 лк. Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м’ячем, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном тощо. Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті. Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і обладнанням. Фізкультурні майданчики необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями. Ігрові майданчики, розміщені біля будівлі школи, засівають невисокою травою. Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовуватися поблизу від навчально-виробничої зони та приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, навіси, сміттєзбірники. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менше, ніж 25 м від вікон і входу до їдальні на бетонованому або асфальтованому майданчику під навісом. Проїжджа частина, пішохідний прохід до господарських будівель, майданчики для сміття, а в сільських школах, які не мають каналізації – до надвірних туалетів, повинні бути асфальтованими або бетонованими. Підходи до будівель школи повинні мати тверде покриття на відстані не менш, ніж 100 м. У житловій зоні земельної ділянки розміщуються гуртожитки для учнів, а також допускається розміщення житлових будинків для викладачів та обслуговуючого персоналу. Житлова зона повинна мати окремий вхід з боку вулиць і проїздів та бути ізольованою від господарської зони на відстані не менше, ніж 100 м. Майданчики для рухливих ігор та відпочинку у зоні відпочинку повинні розташовуватися біля виходів з приміщень (для максимального використання їх під час перерв) і бути розділені для учнів кожної вікової групи. Використання внутрішнього двору навчальних закладів для господарських потреб (стоянка автотранспорту), меблів, обладнання, макулатури, металобрухту, будівельних матеріалів тощо) забороняється. Навчально-дослідна зона повинна складати понад 25% від площі земельної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, що органічно пов’язані з комплексом кабінетів біології та хімії. Гігієнічні вимоги до основних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку та харчування учнів. Будівлю школи на території земельної ділянки слід розташовувати так, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв’язок між ділянкою і будівлею – раціональним. Основними варіантами архітектурно-планувальних композицій будівель навчальних закладів є компактна блочно-секційна павільйонна система. Найбільш раціональними слід вважати блочно-секційну та павільйонну системи розташування навчальних будівель. В одній секції слід розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4 тощо). Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих 4-5 поверхових будівлях, четвертий і п’ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження. Кількість учнів загальноосвітнього навчального закладу не повинна перевищувати його проектну місткість. У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються розміщення наступних функціональних груп приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та професійної орієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні (вестибуль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями) приміщення. Уразі розміщення школи у пристосованій будівлі набір приміщень та їх площа визначаються за погодженням з територіальною санітарно–епідеміологічною станцією у кожному випадку окремо, виходячи з типу загальноосвітнього навчального закладу, кількості і віку учнів, кількості класів тощо. Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального закладу визначаються за шляхом проведення відповідних розрахунків, виходячи з призначення приміщень, ступеня наповнюваності класів під час виконання різних видів навчальних занять та показників розрахункової площі на одного учня. Допускається добудова додатково до школи блоку плавального басейну за умов, що для цього є відповідна земельна ділянка. Кількість класів, навчальних приміщень, лабораторій, навчально-спортивних залів слід розраховувати, виходячи із кількості годин занять в одну зміну і їх зайнятості не менш як 75 відсотків навчального часу. Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат має вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється використовувати цементні, мармурові або інші подібні матеріали для настилу підлоги усіх приміщень. Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими та такими, щоб їх прибирання було можливе вологим способом. Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів 1-4 класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів таким чином, щоб перехід з одного кабінету в інший займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10-12 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів – 2-4 на один предмет (залежно від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі. Навчальні класи і кабінети не повинні бути прохідними та мають бути ізольованими від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок тощо). Приміщення для трудового навчання повинні бути ізольованими від інших основних приміщень (в окремих блоках, відсіках будівлі або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом) і розміщеними на першому поверсі. Для трудового навчання і професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачаються навчально-виробничі майстерні, міжшкільні навчально–виробничні комбінати, навчальні цехи промислових і сільськогосподарських підприємств. Із майстерень з обробки дерева, комбінованих майстерень з обробки металу, металу і дерева необхідно передбачити додатковий вихід на вулицю через теплий тамбур або коридор, у який немає виходу із класів, кабінетів і лабораторій. Спортивний зал розміщується на першому поверсі. Його розміри повинні забезпечити адекватну реалізацію програм з фізичного виховання і можливості організації позаурочних спортивних занять, актовий зал розміщується на другому поверсі. Найбільша кількість людей, які одночасно перебувають на поверсі в будівлі школи, визначається наповнюваністю навчальних приміщень, приміщень для трудового навчання, спортивного і актового залів, що розміщуються на цьому ж поверсі. Використовувати актовий зал як спортивний не рекомендується. Вхід в спортивний зал слід передбачити через роздягальню або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного інвентаря (обладнання) повинна з’єднуватися із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2х2,2 м2). Довжина цього приміщення повинна бути не меншою ніж 5 м, а підлога на одному рівні з підлогою спортивного залу (без порогу). Із інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів площею 162 м2 повинна бути не меншою ніж 6 м. У спортивному залі площею до 288 м допускається одночасне заняття не більше, ніж з одним класом. Виробничі приміщення харчоблоку проектуються із урахуванням розміщення в них технологічного устаткування. Кухонні плити, які працюють на твердому паливі, можна використовувати лише в сільських школах з наповнюваністю не більше 80 учнів. Кухні в школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі із сировини, а також – з напівфабрикатів. Площу обіднього залу (без кімнати для роздачі) слід визначити виходячи із розрахунку на одного учня не менше як 0,75 м2 в школах до 80 місць і 0,65 м2 в школах не понад 80 місць. Максимальна наповнюваність обідніх залів має становити – 350-490 місць, при цьому у школах-інтернатах не допускається більше 2-х посадок учнів, у загальноосвітніх школах – 3-х. Із виробничих приміщень харчоблоків слід передбачити окремий вихід на територію подвір’я. Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць і стільцями або табуретами. Відстань (між столами і роздаточною або вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна становити –150-200 см; між рядами столів – 100-150 см; між столами і стіною – 40-60 см. Приміщення в будівлях шкіл поділяють на дві основні групи – навчальні та загально шкільні приміщення. Розташування приміщень має відповідати їх функціональному призначенню. Приміщення загальношкільного використання: учбово–спортивні, актові зали, майстерні є джерелами шуму і забруднення навколишнього середовища і мають бути віддалені від навчальних приміщень. Основним принципом архітектурно-планувального рішення шкільної будівлі є максимальне розмежування дитячого колективу на окремі вікові групи для утворення диференційованого режиму навчання, позанавчальної діяльності та відпочинку учнів різного віку. Цим вимогам в найбільшій ступні відповідає блочно-секційне планування шкільної будівлі. Для учнів початкової школи відводять окрему навчальну секцію, д складу якої входять класні приміщення, спально-ігрові з розрахунку 2 м2 на учня, рекреаційні приміщення та санітарні вузли. Навчальні секції для учнів 5-9 класів і 10-11 класів складаються з навчальних кабінетів, лабораторій з лаборантськими, рекреацій та санітарних вузлів. Відповідно до вимог існуючих гігієнічних норм, площа класної кімнати або навчального кабінету має складати 60 м2, лабораторії – 66 м2, лаборантських при них від 16 до 32 м2. Найбільш поширеною формою навчального приміщення є прямокутна кімната з розташуванням вікон по одній з довгих сторін кімнати, що забезпечує необхідну лівобічну спрямованість світла. Відповідні умови оптимальної видимості класної дошки створюються на відстані від неї до останнього місця учня не більше 8 м та кута видимості дошки 30-35°, причому відстань від дошки до першої парти складає від 1,2 м до 2,25 м. Висота навчальних приміщень має становити не менше 3 м. При цьому повітряний куб, який припадає на одного учня, повинен складати 4,5-6 м3. Для розташування навчальних кабінетів у приміщенні школи керуються віковим принципом. Кабінети повинні мати вертикальні і горизонтальні зв’язки між собою. Найбільш зручним є кафедральний принцип розміщення кабінетів, при якому утворюються спеціалізовані секції із окремих приміщень. Рекреаційні приміщення служать для відпочинку. Та проведення різноманітних фори шкільної діяльності. Рекреаційні приміщення повинні бути добре освітлені і мати умови для вентиляції. Вони є резервуарами чистого повітря під час уроків і дозволяють організувати активне провітрювання навчальних кімнат під час перерв. |