Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
Схема проведення санітарного обстеження та гігієнічної оцінки загальноосвітнього навчального закладуПаспортні дані навчального закладу Повна назва навчального закладу, його адреса, проектна наповнюваність, кількість учнів, які фактично навчаються, кількість класів, кабінетів та змін, наявність у навчальному закладі груп подовженого дня, факультативів, елементів гурткової та секційної діяльності. Дані санітарного обстеження земельної ділянки та будівлі навчального закладу (школи) Розміщення земельної ділянки у плані міста та мікрорайону: тип розміщення (внутрішньоквартальний, суміжний з кількома кварталами, на міжквартальних проїздах тощо), радіус обслуговування, доступність та безпека переміщення дітей на шляху до навчального закладу (наявність магістральних доріг, перехресть), відстань між спорудою закладу та будинками, які її оточують, обгородження земельної ділянки, відсоток забудови, питома вага озеленення та характер зелених насаджень (фруктові, хвойні дерева тощо). Функціональне зонування земельної ділянки: наявність і площа окремих зон та особливості їх розташування, кількість під’їзних шляхів, площа, обладнання та санітарний стан окремих зон (навчальна, навчально-виробнича, навчально-дослідна, фізкультурно-спортивна, господарська, житлова зони та зона відпочинку). Санітарно-технічний благоустрій земельної ділянки: водопостачання (місцеве, централізоване, наявність кранів для поливання у господарський, спортивній та навчально-дослідній зонах), особливості видалення рідких та твердих відходів, наявність штучного освітлення зон та підходів до будівлі, покриття підходів до будівлі, стежок та інших елементів земельної ділянки. Будівля навчального закладу (школи): тип забудови (компактний, блочно-секційний, павільйонний), розташування будівлі відносно елементів земельної ділянки, особливості збереження мікрокліматичних та ізоляційних розривів, світлового клімату, наявність та відстань від об’єктів, які затіняють (будинки, дерева тощо). Санітарне обстеження будівлі: кількість поверхів, набір приміщень (навчальні, навчально-методичні, адміністративно-побутові) та їх взаєморозташування, місце розміщення окремих кабінетів (кабінети хімії, фізики, біології), особливості розташування та обладнання актової і спортивних залів, блоку для трудового навчання, кількість входів у школу та їх зв’язок з роздягальнями та їдальнею. Санітарне обстеження навчального приміщення (шкільного класу): план-схема навчального приміщення (класу), площа навчального приміщення (загальна та на одного учня), об’єм навчального приміщення (загальний та на одного учня), відстань від першої та останньої парт до дошки, відстань парт від стін та відстань між рядами, характеристика природного та штучного освітлення (орієнтація вікон, світловий коефіцієнт, коефіцієнт заглиблення, величина кутів падіння та отвору, рівномірність та достатність (питома потужність) освітлення, рівень штучного освітлення робочих місць, тип та справність освітлювальної арматури), характеристика вентиляції (коефіцієнт аерації, кратність обміну повітря, концентрація СО2 у повітрі), особливості мікрокліматичних умов (середня температура повітря, перепади температури по горизонталі та вертикалі, добовий перепад температури, відносна вологість та швидкість руху повітря), визначення відповідності номерів парт (столів), або інших параметрів навчальних меблів довжині тіла учнів. Гігієнічна оцінка обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів Обладнання шкільних приміщеньповинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти оптимальному забезпеченню педагогічного процесу та ефективному проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Тому навчальні класи і кабінети повинні бути обладнані меблями згідно з вимогами діючих нормативних документів. Меблі слід добирати відповідно до довжини тіла учнів. Заборонено використовувати замість стільців лави і табурети. Фізіологічною робочою позою для учнів вважають робочу позу, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової становить 145°. Разом з тим цілком припустимою для школярів є робоча поза, при якій відстань від поверхні парти до очей складає не менше 30 см.  Рис. 1. Основні розміри шкільної парти. 1 – висота переднього краю стола; 2 – висота заднього краю стола; 3 – ширина горизонтальної частини кришки стола; 4 – ширина похилої частини кришки стола; 5 – висота сидіння; 6 – глибина сидіння; 7 – ширина сидіння; 8 – дистанція спинки; 9 – дистанція сидіння; 10 – диференція. Як основні розміри навчальних меблів, які використовуються у ході проведення їх гігієнічної оцінки, визначають наступні розміри (рис. 1): висота заднього краю стола,що являє собою відстань від заднього краю стола до підлоги;
 Рис. 2. Основні варіанти дистанції сидіння: а – від’ємна; б – нульова; в – додатна
Для забезпечення учнів шкільними меблями відповідно до довжини тіла, і, отже, на підставі їх віднесення до певної ростової групи, розроблено в спеціальних розмірів шкільних меблів (ДСанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 5994-93, П015-93, 11016-93): №1 для учнів з довжиною тіла 100-115 см; №2 – для учнів з довжиною тіла 116-130 см; №3 – для учнів з довжиною тіла 131-145 см; №4 – для учнів з довжиною тіла 146-160 см; №5 – для учнів з довжиною тіла 161-175 см; №6 – для учнів з довжиною тіла понад 176 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати розташування 2-3 розмірів меблів певного розміру. Суттєву перевагу в сучасних умовах мають меблі, здатні до трансформування. Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути забезпечене лише за умов, якщо в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше ніж 2 роки. Дані щодо особливостей розподілу меблів серед школярів різного віку наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
Розміщувати меблі у класних кімнатах, які мають прямокутну конфігурацію, необхідно таким чином, щоб відстань між зовнішньою стіною і першим рядом парт становила 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли допускається 0,5 м), між рядами двомісних парт (столів) – не менше 0,6 м, між третім рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які розташовані біля стіни, не менше 0,7 м, між передньою партою (столом) і демонстраційним столом – не менше 0,8 м. Відстань від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів має складати не менше 2,4–2,6 м, від задніх столів до задньої стіни – не менше 0,65 м (в тому разі, якщо задня стіна зовнішньою – не менше 1,0 м), від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни – не менше 0,8 м, від демонстраційного столу до класної дошки – не менше 1,0 м, між столом викладача і переднім столом учнів – не менше 0,5 м. Зрештою найбільша відстань останнього місця від класної дошки маэ становити 9 м, висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів 1 класу повинна складати 0,7-0,8 м, для учнів 2-4 класів – 0,75-0,8 м, для учнів 5-12 класів – 0,8-0,9 м. У класних кімнатах, що мають поперечну або квадратну конфігурацію та відрізняються розташуванням меблів у чотири ряди, має бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м) для того, щоб забезпечити величину кута розглядання до 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна становити 0,8-1,0 м, між рядами парт (столів) – 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни – 0,9-1,0 м. Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами (столами) у першому від світлонесучої стіни ряду. Школярі зі зниженим слухом розмішуються за першою та другою партами (столами) бокових рядів. Учні, які часто та тривало хворіють, розмішуються у третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт. Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік школярів необхідно пересаджувати з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів довжині їх тіла та ураховуючи гостроту зору і слуху. Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування навчальних меблів наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола та стільця. Меблі, що відносяться до першої ростової групи, позначаються оранжевим, до другої – фіолетовим, до третьої – жовтим, до четвертої – червоним, до п’ятої – зеленим, до шостої – блакитним кольорами. Крім колірного маркування, для підвищення ефективності здійснення контролю за правильністю підбору певної групи меблів на внутрішню поверхню стола повинно бути нанесене цифрове маркування. У навчальному приміщенні шкільні меблі розміщуються таким чином, щоб ближче до дошки знаходилися менші розміри, далі від неї – більші. Для визначення необхідного для конкретного учня розміру меблів у класній кімнаті на стіні (дверях) має бути нанесена кольорова вимірна вертикальна лінійка: на висоті до 115 см наводиться оранжева смуга, на висоті від 115 до 130 см – фіолетова, на висоті від 130 до 145 см – жовта, на висоті від 145 до 160 см – червона, на висоті від 160 до 175 см – зелена, на висоті понад 175 см – блакитна. Робочі місця у виробничих майстернях школи повинні забезпечувати правильну робочу позу учнів та в повній мірі відповідати вимогам техніки безпеки. Тому виробничі майстерні мають бути розраховані на 13-15 робочих місць, що обладнані верстатами. У майстернях з обробки деревини повинно бути передбачене розташування верстатів висотою 75,5; 78,0 та 80,5 см; водночас у майстернях з обробки металу – розташування верстатів висотою 87 та 95 см від підлоги до губок лещат, обладнаних захисними екранами. Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см та розміром сидіння 35 х 35 см і 40 х 40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути розміщені підставки (по 5 підставок кожного розміру) розміром 55 х 75 см та висотою 5, 10 і 15 см відповідно. У майстерні з обробки деревини верстати слід розмішувати або під кутом 45°, або в три ряди перпендикулярно до світлонесучої стіни. Відстань між верстатами у передньо-задньому напрямку має становити не менше 0,8 м, між рядами – не менше 1,2 м. У майстерні з обробки металу верстати необхідно розміщувати таким чином, щоб світло на робоче місце падало спереду або справа. Відстань між рядами має складати 1,0 м, відстань від внутрішньої стіни до верстатів – не менше ніж 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстати у шаховому порядку. Відстань між лещатами повинна становити не менше 1,0 м. У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти спеціального розміру №1, для учнів 13-15 років – інструменти спеціального розміру №2, для учнів понад 15 років – інструменти для дорослих. Максимальна маса вантажу для підняття школярами має складати у віці 11-12 років – до 4 кг, у віці 13-14 років – до 5 кг, у віці 15 років: для хлопчиків – 12 кг, для дівчаток – 6,0 кг, у віці 16 років – відповідно 14 та 7 кг, у віці 17 років – відповідно 16 та 8 кг. Отже, санітарна експертиза правильності підбору та розстановки меблів у навчальних приміщеннях повинна передбачати аналіз наявності в кожному з них меблів не менше 2-3 різних номерів та визначення адекватності їх взаєморозташування, характеристику відстані між рядами меблів та між меблями і боковими, передньою та задньою стінами приміщення, вивчення умов забезпечення правильної робочої пози та зручної посадки, вимірювання основних розмірів навчальних меблів тощо. Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини. Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школіпроводиться на підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови та точності координації рухів. Тест Керна-Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2) перемальовування короткої фрази з 3-4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка – 1 бал, найгірша – 5 балів). Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження. Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру людини без будь-яких установок з боку дослідника, друге – в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку фразу, наприклад: “Він їв суп” або “Вона пила сік”, третє – в тому, що дитина протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму розстановки і кількість крапок на листі паперу. Критерії загальної оцінки результатів тестування: висока готовність до навчання у школі – до 5 балів, середня готовність – 6-10 балів, низька готовність – понад 11 балів. Оцінка якості та чистоти звуковимовляння проводиться під час словесного відтворення слів, що важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ. Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначається за допомогою тесту “Вирізання кола”. Дитині пропонують картку, на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Середнє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, що дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини. Відрахунок часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнулися до потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту. Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення її готовності до навчання у школі передбачає проведення дослідження та здійснення кількісної оцінки механічної, образної та вербально–логічної пам’яті, а також вербально-логічного мислення. Оцінка механічної пам’яті.Дитині пропонують запам’ятати, а потім відтворити, написавши на листі паперу, десять цифр, що пред’явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно-, так і двозначними, від 1 до 16. Дитина, яка досліджується, впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам’ятати їх, а потім по пам’яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь-якому порядку. Критеріальною характеристикою механічної пам’яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою: с–а ПМП = —— • 100%; n де ПМП – продуктивність механічної пам’яті; с – кількість вірно відтворених цифр; а – кількість помилково відтворених цифр; n – кількість пред’явлених цифр. Продуктивність механічної пам’яті вважається високою, якщо результат знаходиться у межах від 80% до 100%, середньою – від 50% до 80%, низькою – менш, ніж 50%. Оцінка вербально–логічної пам’яті.Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам’ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка. Дитина, яка досліджується, повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося запам’ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам. Показник продуктивності вербальнологічної пам’яті обчислюється за формулою: с–а ПВЛП= —— • 100%; n де: ПВЛП – продуктивність вербально–логічної пам’яті; с – кількість вірно відтворених слів; а – кількість помилково відтворених цифр; n – кількість пред’явлених цифр. Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім. Оцінка образної пам’ятіДитині, яка досліджується, для запам’ятовування пред’являється картка із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред’явлення та час відтворення однаковий – 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам’яті обчислюється за формулою: с–а ПОП= —— • 100%; n де: ПОП – продуктивність образної пам’яті; с – кількість вірно відтворених фігур; а – кількість помилково відтворених фігур; n – кількість пред’явлених фігур. Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім. Оцінка вербально-логічного мислення. Дитині, яка досліджується, пропонується картка з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному. При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв’язок, а четверте слово є зайвим, таким, що не пов’язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити: Наприклад: 1. книга, портфель, чемодан, сумка 2. молоко, сир, хліб, вершки 3.хвилина, секунда, час, вечір 4. вага, годинник, окуляри, термометр 5. Вова, Микола, Маша, Юра 6. зима, літо, ніч, осінь 7. стіл, стілець, вікно, шафа 8. береза, сосна, ягода, дуб 9. зошит, ручка, олівець, газета 10. мати, бабця, тато, учитель Зайві слова: 1) книга, 2) хліб, 3) вечір, 4) окуляри, 5) Маша, 6) ніч, 7) вікно, 8) ягода, 9) газета, 10) учитель. За кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 бали, за кожну невірну – 0 балів. Потім підраховується загальна сума балів. Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім – від 8 до 12 балів, високим – від 14 до 20 балів. Для комплексної оцінки показників функціональної готовності дітей до вступу у школу, що були визначені, використовують спеціально розроблену стандартизовану 20-бальну шкалу, при цьому результат 1-6 балів свідчить про низький рівень функціональної готовності, 7-13 балів – про середній рівень функціональної готовності, 14-20 балів – про високий рівень функціональної готовності дитини (таблиця 2). Таблиця 2 Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ Задача 1 Дівчинка 6 років, часто (понад 3 рази на рік) хворіє на простудні захворювання, фізично розвинута для гармонійно, має тільки молочні зуби, мигдалики гіпертрофовані, вміє читати та рахувати, не вимовляє літери “Р” та “С”. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека – 6 (2 + 2 + 2) балів. Продуктивність механічної пам’яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 40%, продуктивність вербально-логічної пам’яті – 50%, продуктивність образної пам’яті – 60%, продуктивність вербально–логічного мислення 10 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання. Задача 2 Хлопчик 6 років, страждає хронічним гастритом у стадії компенсації, вміє читати та писати. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека – 4 (1 + 2 + 1) балів. Продуктивність механічної пам’яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 65%, продуктивність вербально–логічної пам’яті — 90%, продуктивність образної пам’яті – 100%, продуктивність вербально–логічного мислення – 18 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання. Задача З Хлопчик 6 років, практично здоровий, вміє читати, проте, не вміє писати. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека – 12 (4 + 4 + 4) балів. Продуктивність механічної пам’яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 45%, продуктивність вербально–логічної пам’яті – 40%, продуктивність образної пам’яті – 50%, продуктивність вербальне–логічного мислення – 8 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання. Задача 4 Дівчинка 6 років, страждає хронічним гломерулонефритом у стадії компенсації, має тільки молочні зуби, вміє читати та рахувати, не вимовляє літеру “Р”. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека – 6 (2 + 2 + 2) балів. Продуктивність механічної пам’яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 85%, продуктивність вербально–логічної пам’яті – 75%, продуктивність образної пам’яті – 100%, продуктивність вербально–логічного мислення – 12 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання. Задача 5 У п’ятому класі середньої загальноосвітньої школи навчається 30 учнів: 14 дівчинок і 16 хлопчиків. Довжина тіла дівчаток коливається в межах від 135 до 150 см, довжина тіла хлопчиків – від 137 до 155 см (10 хлопчиків) та 155-170 (6 хлопчиків). Клас обладнаний 15 партами: 10 парт відповідає номеру 2, 5 парт – номеру 3. Оцініть чи правильно підібрані парти для учнів та у випадку необхідності дайте відповідні гігієнічні рекомендації . Задача 6 У шостому класі навчається 30 учнів. Серед них довжина тіла 145 см спостерігається у 10 осіб, 147 см – у 14 осіб, 148 см – у 3 осіб, 150 см – у 1 особи, 152 см – у 2 осіб. Парти, призначені для цих учнів мають наступні розміри: у 9 парт висота стола – 66 см, висота сидіння – 36 см; у 3 парт – висота стола – 72 см, висота сидіння – 44 см. Визначте чи правильно підібрані парти для учнів, у разі необхідності обґрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації. Задача 7 Визначте номер парти та укажіть найбільше оптимальне місце для 3 учнів сьомого класу. Перший з них має довжина тіла 163 см та страждає міопією середнього ступеня, другий – довжина тіла 170 см та відноситься до категорії осіб, часто і тривало хворіють, третій – довжина тіла 178 см та страждає на пониження слуху в діапазоні середніх та високих частот. Задача 8 Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та місце у структурі шкільного класу, що мають бути рекомендовані для хлопчика 12 років який має довжину тіла 159 см, маса – 44,0 кг, обвід грудної клітини – 78,0 см, впродовж останніх 3-х років лікарі відмічають зниження гостроти зору на лівому та правому оці до 0,5 Д. Задача 9 В ході медичного обстеження учениці школи–ліцею, що перебуває у віці 9 років, виявлено після перенесеного гострого отиту – зниження слуху на 40%. Довжина тіла учениці складає 140 см, маса – 34,5 кг, обвід грудної клітини – 60,0 см. Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та групу здоров’я для учениці. ТЕМА №23: ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ В ОРГАНІЗОВАНИХ ДИТЯЧИХ КОЛЕКТИВАХ ТА ОЦІНКА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ. ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗИЧНИМ І ТРУДОВИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ УЧНІВ. МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Вивчити методики складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку. 2. Засвоїти основні принципи гігієнічної оцінки навчальних посібників та шкільних підручників. 3. Вивчити методики гігієнічної оцінки організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків. 4. Оволодіти методиками проведення лікарсько-професійної консультації, професійного відбору та прогнозування успішності професійної діяльності. 5. Ознайомитися з методикою гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
ЗАВДАННЯ:
ЛІТЕРАТУРА:
10. Пивоваров Ю.П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене / Ю.П. Пивоваров, О.З. Гоева, А.А. Величко. — М: Медицина, 1983. — С. 222—251. 11. Гигиена детей и подростков // Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988.— С. 60—79, 115—169,438-69. 587—605, 671—675. 12. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков // [В.И. Берзинь и др.]. — К.: Вища шк., 1989. — С. 86—126, 127—162, 178—186.
22. Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. — К., 2001. —54 с. 23. Санитарно-гигиенические требования к организации трудового обучения учащихся 1-7 классов: методические рекомендации. — М., 1985. — 11с. 24. Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури. Наказ МОЗ та МОН України № 518/674 від 20.07.2009 р.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||