Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИВ ході практичного заняття студенти засвоюють методику складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку, а також основні принципи гігієнічної оцінки навчальних посібників вивчають сучасні методики гігієнічної оцінки організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків, проведення лікарсько-професійної консультації, професійного відбору та прогнозування успішності професійної діяльності учнів. Методики гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять, організації і проведення уроку та шкільних підручників З метою здійснення гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв'ювання та хронометражних спостережень. В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (повноцінний сон, навчальна діяльність у школі, регулярне харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов'язків, вільний час на індивідуальні інтереси дитини), правильність та доцільність їх чергування, відповідають їх тривалим фізіологічним потребам та стану здоров'я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини. У ході складання режиму дня необхідно вказати початок і кінець кожного елементу впродовж доби від пробудження до сну. Приблизна схема режиму дня учнів різного віку та сумарне кількість годин для виконання різних видів діяльності та відпочинку школярів наведені в табл. 1 і 2. Таблиця 1 Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
Таблиця 2 Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку. Контроль за навчальним розпорядком пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між уроками та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальним планом з окремих предметів та закладу освіти загалом. Дані щодо допустимої сумарної кількості годин (уроків) тижневого навантаження учнів наведені в таблиці 3. Таблиця 3. Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше30 днів. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах повинна складати В 1 класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-12 класах – 45 хвилин. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров я і фізичної культури. Складаючи розклад уроків необхідно:
Саме тому робочий тиждень для учнів 1 класу протягом навчального року має передбачати встановлення додаткового розвантажувального дня (четвер), до розкладу якого не вводяться предмети, які потребують значного розумового напруження (математика, мовні предмети тощо). У початковій школі спарювати уроки не дозволено. Для учнів 5-9-х класів проведення спарених уроків допускається лише у разі проведенні лабораторних і контрольних робіт, уроків трудового навчання та написання творів. В 10-12 класах допускається проведення спарених уроків як з основних, так і з ряду профільних навчальних дисциплін. Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів – не менше 10 хвилин. Тривалість великої перерви (після 2-го уроку) має складати 30 хвилин. Замість однієї великої перерви після 2-го і 3-го уроків можна влаштовувати перерви впродовж 20 хвилин. Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на відкритому повітрі та їх харчування. Для профілактики виникнення втоми, порушень постави та появи розладів з боку органу зору та нервово-психічних зрушень серед учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання та математики через кожні 15 хвилин уроку потрібно проводити фізкультурні хвилинки,спеціальну гімнастику для очей. Використовувати засоби психогігієнічної корекції тощо. В ході визначення доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід ураховувати індивідуальні особливості учнів та цілий ряд педагогічних вимог. Так, у 1 класі домашні завдання не задаються. Надалі обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2 класі – 45 хвилин; у 3 класі - 1 годину 10 хвилин; у 4 класі - 1 годину 30 хвилин; у 5-6 класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. У 2-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні. Початок занять в загальноосвітніх навчальних закладах повинен припадати на час не раніше 8 години ранку. У разі використання двозмінного режиму навчання початок занять у другу зміну має організовуватися не пізніше 14 години, закінчення занять – не пізніше 19 години. Починати заняття протягом навчального року як в першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час. Учні перших, других і випускних класів, а також класів компенсуючого навчання повинні навчатися лише у першу зміну. Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Навчання в інноваційних навчальних закладах організовується лише в одну (першу) зміну. Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів, з урахуванням того, що площа у класі, яка припадає на одного учня, має становити не менше 2,0 м2. Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів (рис. 1), а також вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність спарених уроків, розміщення поспіль уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія тощо).  І ІІ ІІІПеріод роботиРис. 1. Фізіологічна крива працездатності (І — період утягнення в роботу; II — період високої стійкої працездатності, III —період зниження працездатності; а — зона неповної компенсації; б — зона кінцевого пориву; в — зона прогресивного падіння працездатності) Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12 години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних та психічних витрат організму. Тому у розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 2,3,4 уроках. Неоднаковою є адекватність діяльності учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня. Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок і середу. На ці дні до шкільний розкладу необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового навантаження. Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група - хімія, фізика; 3 група - рідна мова, історія, географія; 4 група - природознавство, література; 5 група - фізична культура, музика, праця, малювання) або рангову шкалу важкості шкільних предметів за І.Г.Сивковим (математика - 11 балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8; рідна мова, література - 7; природознавство, географія - 6; фізична культура - 5; праця - 4; креслення — 3; малювання - 2; музика - 1) або методику визначення ступеня складності предметів за М.П. Гребняком та В.В. Машиністовим (геометрія - 6; алгебра - 5,5; іноземна мова - 5,4; хімія - 5,3; фізика - 5,2; біологія - 3,6; українська мова - 3,5; українська література 1,7; історія - 1,7). Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина). На втомлюваність сучасних школярів суттєвий вплив справляє ступінь психофізіологічного напруження, яке потрібне для засвоєння тих або інших елементів навчальної програми тому урахування потребують наступні чинники:
Гігієнічна оцінка навчальних посібників та шкільних підручників та навчальних посібників передбачає проведення санітарної експертизи поліграфічного оформлення посібників та підручників і, насамперед, визначення загальних відомостей про навчальне видання, характеристики паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основних штрихів товщина, відстань між штрихами),набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби) та зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення), а також здійснення відповідних лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо). Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням являє собою невід`ємну частину навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі що включає у свою структуру заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури. Медико-педагогічний контроль є необхідним компонентом педагогічного процесу, що забезпечує своєчасне визначення рівня функціональних можливостей організму учнів, адекватність фізичних навантажень та раннє виявлення ознак хвороб і ушкоджень. Медико-педагогічний контроль здійснюється медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів, медичними та педагогічними працівниками навчального закладу. Оздоровчий ефект занять фізичною культурою забезпечується за умови повної відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям організму. У свою чергу, функціональний стан організму характеризує ефективність і раціональність організації фізичного виховання у навчальному закладі. Необхідно зазначити, що метою медико-педагогічного контролю є: визначення стану здоров’я, фізичного розвитку і функціонального стану організму учнів, які займаються фізичною культурою, оптимізація рухової активності школярів та вирішення питань щодо відповідності фізичних навантажень стану здоров’я та функціональним можливостям учнів навчальних закладів. Як основні завдання медико-педагогічного контролю слід визначити:
Організацію медико-педагогічного контролю в навчальному закладі забезпечує його керівник. Водночас оцінку стану здоров’я учнів з подальшим розподілом їх на групи для занять фізичною культурою здійснює медичний працівник навчального закладу за результатами:
Основними формами медико-педагогічного контролю є:
Медико-педагогічний контроль входить до обов’язкових функцій медичних і педагогічних працівників навчального закладу. І, отже, медико-педагогічне спостереження має здійснюватися згідно з кратністю проведення спеціалістами медико-педагогічного спостереження за уроками фізичного виховання у 1 – 11-х класах загальноосвітнього навчального закладу (табл. 4). Таблиця 4 Орієнтовна кратність проведення спеціалістами медико-педагогічного спостереження за уроками фізичного виховання у 1 – 12-х класах загальноосвітнього навчального закладу
Примітка: * Для одного потоку класів. ** Для кожного класу. *** МПК – медико-педагогічний контроль. Питання щодо ефективності організації шкільного фізичного виховання розглядається на педагогічній раді 2 рази на рік. Медико-педагогічне спостереження проводиться медичним працівником (лікарем, медсестрою) разом з вчителем безпосередньо під час уроків з фізичного виховання, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання. Під час медико-педагогічного спостереження вирішуються наступні завдання:
В ході проведення хронометражних спостережень ураховують, що вступна частина (3-5 хвилин) передбачає організацію колективу та його підготовку до уроку, підготовча частина (12-15 хвилин) зумовлює проведення загальної фізичної підготовки, основна частина (20-25 хвилин), яка власне є темою уроку, поділяється на 2 періоди, а саме: періоди формування рухових навичок та рухливої гри, заключна частина (3-5 хвилин) повинна забезпечити приведення організму до вихідного стану. Під час проведення уроку враховуються основні зовнішні ознаки втоми: колір шкіри обличчя, пітливість, характер дихання і рухів, міміка, увага і самопочуття учнів за схемою візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження (табл.. 5). Таблиця 5 Схема візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження
Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити та загальну щільність уроку. Загальна щільність уроку (ЗЩУ) визначається відношенням доцільно витраченого часу з точки зору педагогічної діяльності до загальної тривалості уроку: ЗЩУ=сума раціонально витраченого часу х 100 % . 45 Відповідно до гігієнічних вимог величина загальної щільності уроку має становити не менше ніж 80-90%. Загальна щільність включає у свою структуру: виконання учнями вправ (стройові, загальнорозвивальні вправи, вправи на увагу, підвідні, основні вправи, ігри, перевірка домашнього завдання); сприйняття (повідомлення і закріплення теоретичної інформації, інструктаж, спостереження за виконанням вправ, керівництво, використання наочних та технічних засобів); відпочинок (відпочинок між підходами, очікування черги до спортивного снаряда); допоміжні дії (страховка, корекція, перестроювання, перехід до інших снарядів, підготовка до уроку, прибирання обладнання); а також простій з вини вчителя і учнів (передчасне закінчення уроку, пошук інвентарю, тривале переодягання учнів). Показник моторної (рухової) щільності уроку (М(Р)ЩУ) розраховується за формулою: М(Р)ЩУ= сума часу, витраченого однією дитиною на виконання різних рухів, х 100 % . 45 Так, наприклад, якщо за 45 хвилин уроку загальна тривалість занять фізичними вправами однією дитиною становила 30 хвилин, то МЩУ становитиме: 30 хв. х 100% : 45 хв. = 66%. Відповідно до гігієнічних вимог величина моторної (рухової) щільності уроку має становити не менше 60% Графічним зображенням реакції серцево-судинної системи (частоти серцевих скорочень) у відповідь на фізичне навантаження є фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне навантаження Для визначення фізіологічної кривої оцінки реакції учнів у відповідь на фізичне навантаження одночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2–3-х учнів різної статі, які обираються об’єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Обов’язковим є вимірювання частоти серцевих скорочень до уроку та після його закінчення. Частоту серцевих скорочень вимірюють до початку занять, після вступної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3-5 хв. після закінчення уроку. Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням наступних умов: по осі абсцис від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат – частоту серцевих скорочень за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки “60”. За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.   Рис. 2. Фізіологічна крива фізичного навантаження Критеріями інтенсивності фізичного навантаження за показниками частоти серцевих скорочень є:
В умовах правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двохвершинну параболоподібну форму, причому, після вступної частини рівень фізіологічних показників, як правило, повинен збільшуватися на 15-20%, після періоду формування рухових навичок основної частини - на 50-60%, після рухливої гри - на 70-90%, після заключної частини — на 5-10%, що свідчить про наявність тренувального ефекту та через 2-3 хвилини після закінчення уроку повертатися до рівня вихідних значень. Визначення груп для проведення занять фізичною культурою в загальноосвітніх навчальних закладах Медичне обстеження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах проводиться в установленому законодавством порядку. Медичний працівник навчального закладу на підставі довідки про стан здоров’я, в якій визначається група для занять на уроках фізичної культури, здійснює розподіл всіх учнів на групи для занять фізичною культурою, а саме основну підготовчу та спеціальну групу (табл. 6). Таблиця 6 Характеристики груп для занять на уроках фізичної культури та особливості організації занять з учнями в навчальних закладах
Учні, які не пройшли медичного обстеження (рекомендованого додаткового обстеження), до навантажень на уроках фізичної культури не допускаються, про що повинні бути поінформовані їх батьки. Наказом директора навчального закладу списки учнів, віднесених до підготовчої та спеціальної груп, затверджуються на поточний рік і доводяться до відома вчителів (викладачів) фізичної культури, класних керівників. На підставі наказу класний керівник за участю медичного працівника навчального закладу оформлює Листок здоров’я, який знаходиться в журналі обліку навчальних занять (табл.. 7). У разі необхідності зміни щодо групи заносяться в Листок здоров’я класу з обов’язковим підписом класного керівника або медичного працівника навчального закладу. Таблиця 7
Визначення гармонійності та рівня фізичного розвитку учнів проводиться з використанням стандартів фізичного розвитку. Функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи дітей визначаються в амбулаторно-поліклінічних закладах медичним працівником, результати проби вносяться до амбулаторної карти та довідки про дозвіл відвідування навчального закладу з визначенням групи для занять на уроках фізичної культури. Визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи проводиться за пробою Руфьє. Показання для проведення проби Руфьє після перенесеного гострого захворювання визначає лікар-педіатр або сімейний лікар залежно від особливостей індивідуального розвитку та перебігу хвороби. Методика проведення функціональної проби Руфє полягає у наступному: Учень повинен виконати ЗО присідань з витягнутими вперед руками протягом 45 с. Учневі пропонують самостійно і голосно проводити рахунок (“один”, “два” і т. ін.), що дозволяє уникнути затримки дихання. Після 3-5 хв. відпочинку, у положенні сидячи, у обстежуваного підраховують пульс кожні 15 с., доки не буде отримано 2-3 однакові цифри. Отримані дані записують до протоколу, і пропонується виконати навантаження. Під час виконання проби необхідно стежити за збереженням стандартних умов виконання навантаження, за зовнішніми ознаками втоми дитини. Після закінчення присідань учень сідає і проводиться підрахунок пульсу за перші 15с. першої хвилини відновлення та за останні 15с. першої хвилини відновлення. Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи проводять за індексом Руфьє (ІР\ що розраховується за формулою: 4 х (ЧCC1 + ЧСС2 + ЧСС3) – 200 ІР = —————————————— 10 де: ЧССІ - пульс за 15 с-y стані спокою; ЧСС2- пульс за перші 15 с першої хвилини відновлення; ЧССз — пульс за останні 15 с першої хвилини відновлення. Рівні функціонального резерву серця визначаються з урахуванням п'яти градацій: менше 3 — високий рівень; 4–6 — вище середнього (добрий); 7–9 — середній; 10–14 — нижче середнього (задовільний); більше 1 5 — низький; ЧСС — частота серцевих скорочень. У разі визначення зниження рівня функціональних можливостей серцево-судинної системи за відсутності клінічних проявів хвороби проводиться додаткове обстеження відповідного спеціаліста зі зміною групи для занять на уроках фізичної культури. Після перенесення гострих захворювань, оперативного втручання або травмування на період реабілітації учні тимчасово зараховуються за призначенням лікаря до підготовчої групи, оскільки повне звільнення від фізкультури призводить до явищ гіпокінезії з несприятливими для організму наслідками. За місяць до закінчення терміну перебування учня в спеціальній або підготовчій групі класний керівник письмово повідомляє учня та його батьків про необхідність проходження повторного медичного огляду з метою визначення групи для занять фізичною культурою. Перші визначення групи для занять на уроках фізичної культури проводяться під час поглибленого обстеження дитини перед вступом до навчального закладу. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||