|
Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
Таблиця 1 Методи та методики гігієнічних досліджень, що використовуються у гігієні дітей, підлітків та молоді
Методики вивчення чинників навколишнього середовища
| Методики вивчення реакцій організму у відповідь на вплив чинників навколишнього середовища
| 1. Санітарний опис об'єкта (отримання інформації про набір приміщень, особливості планування та забудови земельної ділянки, обладнання та благоустрою). 2. Інструментальні дослідження чинників навколишнього середовища:
а) дослідження природного та штучного освітлення;
б) дослідження особливостей мікроклімату (температурно-вологісний режим, швидкість руху та охолоджуюча здатність повітря);
в) хімічні та бактеріологічні властивості повітря (вміст СО2, антропотоксинів, пилу, токсичних хімічних речовин, бактеріальна забрудненість);
г) дослідження водопостачання;
д) дослідження шумовібраційної обстановки;
ж) дослідження особливостей обладнання (предмети побуту, меблі, книги, іграшки, посуд, одяг та ін.). 3. Дослідження особливостей харчування дітей, підлітків і молоді:
а) Розрахунковий метод вивчення особливостей харчування;
б) Лабораторне дослідження особливостей харчування 4. Гігієнічна оцінка режиму дня дітей, підлітків і молоді:
а ) Хронометраж;
б) Опитування (анкетування, інтерв'ювання та ін.).
| 1. Дослідження функціонального стану окремих фізіологічних систем організму:
а) серцево-судинна і дихальна системи (за даними функціональних проб тощо);
б) центральна нервова система (за даними хронорефлексометрії тощо);
в) система кровотворення (за даними фагоцитарної активності лейкоцитів, ферментного профілю лейкоцитів, вмісту глобулінів у сироватці крові тощо.);
г) рівень функціонування окремих сенсорних систем (зорова і слухова сенсомоторна система, соматосенсорний аналізатори тощо).
2 Дослідження особливостей поведінкових реакцій дітей, підлітків і молоді (проведення хронометражу та ін.). 3. Вивчення розумової та фізичної працездатності (функціональні проби з дозованим навантаженням тощо). 4. Вивчення захворюваності дітей і підлітків:
а) за даними числа звертань у медичні установи за допомогою;
б) за даними медичних оглядів; 5. Дослідження фізичного розвитку за дітей, підлітків і молоді (за методом сигмальних відхилень, за шкалами регресії комплексним та центильним методами тощо). 6. Психогігієнічні та біоритмологічні дослідження
| МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ, ПІДЛІТКІВ і молоді В основі комплексної оцінки стану здоров'я дітей, підлітків і молоді знаходяться такі критерії:
наявність або відсутність в момент обстеження хронічних захворювань;
рівень фізичного і нервово-психічного розвитку та ступінь його гармонійності;
рівень функціонування основних життєво-важливих систем організму;
ступінь опірності організму несприятливому впливу та чинників навколишнього середовища.
На підставі вищезазначених критеріїв усіх дітей і підлітків можна розподілити на 5 груп здоров'я;
Перша група здоров'я— особи, у яких відсутні хронічні захворювання, які не хворіли або рідко хворіли протягом періоду обстеження та мають фізичний і нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові (здорові, без відхилень);
Друга група здоров'я— особи, які не страждають хронічними захворюваннями, але мають деякі функціональні або морфологічні відхилення, а також особи, що часто (4 рази на рік і більше) або тривало (понад 25 днів за одним захворюванням) хворіли (практично здорові з морфофункціональними відхиленнями та зниженою опірністю);
Третя група здоров'я— особи, які страждають на хронічні захворювання у стадії субкомпенсації при збереженні функціональних можливостей організму.
Четверта група здоров'я— особи, які страждають на хронічні захворювання у стані субкомпенсації зі зниженням функціональних можливостей організму.
П'ята група здоров'я— особи, які страждають на хронічні захворювання у стані декомпенсації зі значним зниженням функціональних можливостей організму, інваліди І та II груп.
Для визначення належності дитини до тієї чи іншої групи здоров'я (а це має велике значення під час вирішення багатьох питань, пов'язаних з організацією навчальної діяльності, фізичного та трудового виховання, проведення професійної орієнтації тощо) використовують та оцінюють об'єктивні показники функціонального стану організму, рівня його адаптаційних ресурсів, фізичного розвитку та біологічного віку.
Надзвичайно важливими слід визнати методи оцінки функціональних можливостей вищої нервової діяльності, сенсорних систем, уваги, пам'яті, мислення, особливостей особистості (табл. 2).
|
|
|