Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
Таблиця 2Методи дослідження функціонального стану організму і дітей та підлітків
Існують певні вікові закономірності структури захворюваності дитячого та підліткового населення, які також потребують урахування. Так, у період новонародженості провідне місце займають захворювання та стани, пов'язані переважно з впливом чинників протягом періоду внутрішньоутробного розвитку. У переддошкільний вік домінують хвороби органів дихання та інфекційні захворювання. Певне значення у цьому віці мають також захворювання органу слуху, розлади нервової системи, хвороби органів травлення, алергічні прояви тощо. У віці до 7 років на першому місці стоять хвороби органів дихання, далі у дітей молодшого шкільного віку (7—10 років) переважають інфекційні захворювання, хвороби органів травлення, травми, у дітей середнього шкільного віку (11—14 років) — травми, інфекційні захворювання, хвороби шкіри та органів травлення, у дітей старшого шкільного віку (15—17 років) — травми, хвороби органів травлення, шкіри та інфекційні захворювання. Крім того, для дітей шкільного віку велике значення мають розлади серцево-судинної системи, зору (зниження його гостроти), слуху, нервової системи, опорно-рухового апарату (деформації скелета), а також ступінь гармонійності фізичного розвитку. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВДля характеристики стану здоров'я дітей і підлітків використовують медико-статистичні показники захворюваності — загальної, інфекційної, з тимчасовою втратою працездатності, з госпіталізацією тощо. Головними реєстраційними формами є такі документи: "Історія розвитку дитини (Ф—112—У), "Індивідуальна карта дитини" (Ф—026—У), "Статистична карта особи, яка вибула із стаціонару" (Ф—066—У), "Журнал реєстрації інфекційних захворювань" (Ф— 060—У), "Екстрене повідомлення про інфекційну хворобу, харчове, гостре професійне отруєння" (Ф—056—У), "Контрольна картка диспансерного спостереження" (Ф—30), "Зведена відомість обліку захворювань, що зареєстровані у лікувальному закладі" (Ф—071—У), "Зведена відомість нещасних випадків, що виявлені вперше" (Ф—071—1у), "Вкладний листок до медичної картки підлітків" (Ф—025—1у), "Довідка про тимчасову непрацездатність" (Ф—095/у). Основні показники захворюваності дітей і підлітків:
Кількість усіх дітей, які звертались за допомогою протягом 1 року Х= ————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які знаходились під наглядом
Кількість випадків окремих хвороб у дітей протягом 1 року X= ————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які знаходились під наглядом
Число дітей, які не зверталися за медичною допомогою протягом 1 року Х= ———————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які знаходились під наглядом
Число дітей, які хворіли 4 і більше разів протягом 1 року Х= ————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які знаходились під наглядом
Кількість дітей, що захворіли окремою хворобою протягом 1 року Х= ———————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які хворіли протягом 1 року 6. Кратність захворювань Кількість дітей, які хворіли (1, 2 і більше) протягом 1 року Х= ————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які хворіли протягом 1 року 7. Середня кількість днів захворювань на одну дитину Загальна кількість днів захворювань серед дітей протягом 1 року. Х= ————————————————————————————— х 100; Кількість дітей, що хворіли протягом 1 року 8. Середня тривалість окремого захворювання на одну дитину Число днів, пов'язаних з окремою хворобою Х= ————————————————————————————— х 100; Число випадків окремого захворювання Основні показники захворюваності дітей і підлітків, що розраховуються за даними медичних оглядів:
Число дітей, які були оглянуті Х= ————————————————————————————— х 100; Число дітей, що підлягають огляду
Число дітей, які відносяться до окремих груп здоров'я Х= ————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які були оглянуті
Число дітей, які віднесені до умовної групи фізичного розвитку X= —————————————————————————————х 100; Загальна кількість дітей, які були оглянуті
Число дітей, які страждають окремими захворюваннями X= ————————————————————————————— х 100; Загальна кількість дітей, які були оглянуті 5. Абсолютний приріст захворюваності, що характеризує ступінь збільшення або зменшення рівня захворюваності за певний період 6. Темп приросту захворюваності Абсолютний приріст захворюваності X= ————————————————————————————— х 100. Попередній рівень захворюваності
Кожний з наведених показників обчислюють диференційовано, з урахуванням віку та статі дитини. Надзвичайно важливим напрямком роботи лікаря є забезпечення дотримання гігієнічних вимог до їх планування та благоустрою дитячого закладу. Слід відзначити, що до дитячих закладів належать дитячі дошкільні (ясла, дитячі садки та ін.), дитячі освітні (загальноосвітні і спеціалізовані школи (ліцеї, гімназії різного типу) тощо та позашкільні (палаци, будинки дітей та юнацтва, літні табори тощо) заклади. Розміщення дитячих закладів має бути поблизу від місць проживання відповідних контингентів дитячого та підліткового населення. Для дошкільних закладів радіус обслуговування повинен складати 0,3—0,5 км, для школярів молодших класів — до 0,5 км, для школярів середніх класів — до 1 км; для школярів старших класів — до 1,5 км, у сільській місцевості (за умови організованого підвезення дітей спеціально виділеним і придатним транспортом) — до 3 км. Земельні ділянки, де розташовані заклади для дітей і підлітків, за своїми розмірами, мають відповідати гігієнічним нормативам. їх слід розміщувати в екологічно найпридатніших місцях, на певному віддаленні від джерел забруднення атмосферного повітря, шуму та великих транспортних магістралей. Найдоцільніше розташовувати ці заклади внутрішньоквартально. Розміщуючи відповідні заклади, слід ураховувати необхідність забезпечення основних приміщень і відкритих ігрових та інших майданчиків не менш як тригодинною безперервною інсоляцією. Внутрішнє планування дитячих дошкільних закладів повинно забезпечувати необхідні умови для дотримання принципу групової ізоляції, забезпечення можливості рухової активності дітей, створення сприятливого повітряного і теплового середовища, достатньої освітленості тощо. Площа озеленення земельних ділянок має становити не менше ніж 15—17 м2 на одне місце, тобто понад 50 % усієї їх площі. Зменшення цього нормативу можливе тільки тоді, коли ділянка дитячого закладу безпосередньо межує з лісовими або парковими територіями. На території земельної ділянки дитячого дошкільного закладу слід передбачити наявність групових майданчиків для дітей різного віку, загального фізкультурного майданчика, городу-ягідника, господарчої зони та пішохідних доріжок. Перелік основних приміщень дитячого дошкільного закладу і дані щодо їх розрахункової площі наведено в табл. 3. Під час планування ділянок під освітні заклади для дітей шкільного віку вихідним є забезпечення раціонального функціонального зонування території і достатньої площі відповідних зон. Площа земельної ділянки навчально-виховних закладів (шкіл) має відповідати нормативним значенням, наведеним у табл. 4. |