Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
|
ТЕМА №19: ГIГIєНIЧНI ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА УСУНЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ. ОРГАНІЗАЦІя САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ХАРЧУВАННЯМ І ВОДОПОСТАЧАННЯМ В УМОВАХ КАТАСТРОФ МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Вивчити методичні підходи до профілактики та усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій. 2. Ознайомитися з основними засобами санітарно-гігієнічного забезпечення експертизи води та продовольства, правилами відбору проб води та готової їжі для лабораторного дослідження. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
ЗАВДАННЯ: 1. Ознайомитися з класифікацією надзвичайних ситуацій і організацією роботи служби екстреної медичної допомоги. 2. Оволодіти методикою та закріпити навички роботи з радіометричними приладами та приладами хімічної розвідки. 3. Ознайомитися з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 і ЛГ-2. 4. Оволодіти методиками відбору проб та складання актів відбору проб води і готової їжі для подальшого лабораторного дослідження. ЛІТЕРАТУРА:
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В ході заняття студенти знайомляться з гігієнічними основами усунення наслідків катастроф та надзвичайних екстремальних ситуацій, вивчають методичні підходи щодо запобігання їх виникнення. Катастрофа — це непередбачена, несподівана ситуація, що виникає раптово або є розтягнутою у часі і супроводжується серйозною загрозою для здоров’я та життя окремих груп або великих контингентів населення, порушеннями звичного стереотипу життя та цілісності навколишнього середовища. Отже, під катастрофою доцільно розуміти надзвичайну ситуацію, яка викликана силами природи або діяльністю людини, супроводжується масовим ураженням населення, виведенням із ладу частини медичних закладів і потребує для ліквідації її наслідків втручання сил та засобів ззовні району стихійного лиха. Надзвичайна ситуація — це ситуація, що викликана природною або техногенною катастрофою, при якій виникає різка диспропорція між потребою потерпілих в екстреній медичній допомозі і можливістю її забезпечення наявними силами та засобами охорони здоров’я з використанням повсякденних форм і методів роботи. Для забезпечення об’єктивного підходу до оцінки катастроф та надзвичайних ситуацій, розроблення гігієнічних основ профілактики та усунення їх наслідків використовують різноманітні сучасні класифікації, що наведені у таблицях 1-4. Таблиця 1 Класифікація катастроф за походженням (запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я)
Таблиця 2 Медико-соціальна класифікація катастроф
Таблиця 3 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
Таблиця 4 Класифікація надзвичайних ситуацій у залежності від кількості потерпілих
Слід підкреслити, що однією з найбільш характерних особливостей надзвичайних ситуацій та катастроф, викликаних силами природи або технологічною діяльністю людини, властивих для ХХ століття, є масовий травматизм серед населення. В Україні Міністерство надзвичайних ситуацій в компетенції якого знаходяться питання щодо профілактики та усунення надзвичайних ситуацій створено шляхом об’єднання Міністерства з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та Державного Комітету цивільної оборони. У його складі організовані центральні та регіональні медичні формування швидкого реагування для надання допомоги потерпілим в аваріях і катастрофах та під час інших надзвичайних ситуаціях (додаток 1). Слід відзначити, що для ліквідації наслідків катастроф завжди залучаються військові формування, у тому числі підрозділи медичної служби військ. Отже, багатовіковий досвід військової медицини і накопичений до сьогодні досвід медицини катастроф взаємно доповнюють один одного, дозволяють на практиці ліквідації наслідків катастроф удосконалювати знання і вміння військових медиків та більш ефективно готувати медичні кадри військ і цивільних формувань. В Україні у наш час існує 4 групи формувань для участі у ліквідації наслідків катастроф:
Безпосередні заходи щодо ліквідації наслідків катастроф і, навіть бойові дії, виконуються, як правило, у масштабі військової частини (полку) або її окремих підрозділів (батальйонів, рот, спеціальних команд) тощо. Тому ї санітарно-гігієнічні заходи здійснюється, в основному, в масштабі зазначених частин і підрозділів. Організаційно-штатна структура медичної служби полку і батальйонів представлена, відповідно, медичним пунктом полку (МПП) і медичним пунктом батальйону (МПБ), крім того, в структурі роти питаннями медичного забезпечення займається санітарний інструктор. МПБ очолює фельдшер батальйону, МПП — лікар-хірург. До складу МПП входять також два лікарі загального профілю і лікар-стоматолог. Спеціальних санітарно-протиепідемічних підрозділів та спеціалістів-гігієністів і епідеміологів в полку і в окремих підрозділах немає. У зв’язку з цим усі гігієнічні і протиепідемічні питання вирішують лікарі зазначених вище профілів, фельдшери батальйонів та санітарні інструктори рот. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи, що проводяться у випадку надзвичайних ситуацій або бойових дій, поділяють на немедичні, у виконанні яких приймають участь спеціалісти декількох відповідних служб і на медичні, які вирішуються суто медичною службою. У Збройних Силах України проведення немедичних санітарних заходів (розміщення особового складу, харчування, водопостачання, забезпечення одягом і взуттям, лазнево-пральне обслуговування, створення сприятливих умов праці і відпочинку) покладені на командування частин і підрозділів, служби тилу (продовольча, речова, квартирно-експлуатаційна, інженерна) і на усіх військовослужбовців. До медичних (гігієнічних) заходів відносяться гігієнічне нормування (обґрунтування норм, правил і вимог до умов праці, побуту, відпочинку, питань життєзабезпечення військовослужбовців тощо) та цілий ряд інших заходів медичного спрямування, що регламентовані як положеннями військових Статутів (Статут Внутрішньої служби Збройних Сил та ін.), так і цілим рядом постанов, керівництв, санітарних правил і норм, інструкцій, наказів, вказівок та рекомендацій. До медичних заходів також відносять проведення запобіжного і поточного санітарного нагляду, який забезпечує виконання розроблених гігієнічних норм і правил посадовими особами відповідних служб, гігієнічний аналіз захворюваності і оцінку рівня здоров’я, які визначають особливості впливу факторів довкілля в умовах надзвичайних ситуацій, бойових дій або військових навчань. Крім того, у структуру медичних заходів входять: медичний нагляд за умовами обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, а також за дотриманням гігієнічних правил під час роботи зі шкідливими факторами військової праці; медичний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу, організація і проведення санітарної підготовки медичних підрозділів частин, проведення санітарно-освітньої та санітарно-виховної роботи серед особового складу тощо. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи Об’єктами медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій є:
До основних завдань медичної експертизи продовольства необхідно віднести:
Проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах є необхідним заходом для вирішення питань щодо організації харчування рятувальних команд і потерпілого населення в умовах катастроф та у воєнний час вибору методів дезинфекції, дегазації, дезактивації, утилізації або знищення партії продовольства, що покладає велику відповідальність на медичну службу частин і з’єднань військ, цивільних формувань тощо. Основні етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах Ι етап:
 Рис. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР–МВ (1 – ручний насос; 2 – металева коробка; 3 – ремінь; 4 – склянка для сухоповітряної екстракції та аналізу продуктів; 5 – індикаторні трубки у паперових касетах; 6 – склянки для проби води; 7 – хімічні реактиви у касеті із тканини; 8 – кришка)  Рис. 2. Рентгенометр-радіометр польовий ДП–5А (1 – зонд; 2 – кабель; 3 – перемикач піддіапазонів; 4 – тумблер підсвіту шкали; 5 - мікроамперметр; 6 – радіоактивний препарат стронцій-90; 7 – регулятор “режим”; 8 – кнопка; 9 – головні телефони) Інструкції щодо роботи з приладом ПХР–МВ і ДП–5А та визначення органолептичних і санітарно-хімічних показників якості і псування харчових продуктів наведені в додатках 4, 5, та 6. Варіанти попереднього експертного висновку можуть мати наступний характер: а) продукт придатний до вживання без обмежень; б) продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню; в) продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи. ΙΙ етап:
ΙΙΙ етап: Проведення лабораторних досліджень:
 Рис. 3. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2 у розгорнутому положенні (1 – стіл з ящиків укладки та похідної меблі; 2 – дошка обробна; 3 – фарфорові ступки з пестиками для приготування однорідної маси проби; 4 – ящик для розтирання проб (настільний бокс); 5 – прес для виготовлення кювет з фольги; 6 – перелічувальна установка ДП–100-М; 7 – свинцевий домік; 8 – торцевий лічильник; 9 – стійка (етажерка) для препаратів торцевого лічильника) У разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час такі дослідження можуть бути виконані в лабораторії найближчої СЕС. ΙV етап: Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку, варіанти якого можуть мати наступний характер:
Додаток 1Структурна схема служби екстреної допомоги у державній системі ліквідації надзвичайних ситуацій Кабінет міністрів      Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій  Міністерство оборони України Департамент цивільної оборони України Міністерство охорони здоров’я України     Науково-практичні об’єднання швидкої медичної допомоги НДІ медичного профілю, медичні вищі навчальні заклади, клінічні лікарні та СЕС центрального підпорядку-вання НДІ медицини катастроф Сили та засоби ЕМД центрального підпорядкування Сили та засоби ЕМД центрального підпорядкування    Територіальні сили та засоби ЕМД Територіальні сили та засоби ЕМД Територіальні обласні об’єднання Обласні, міські лікарні та СЕС    Районні станції швидкої допомоги Районні лікарні та СЕС Додаток 2Методика відбору проб води для лабораторного дослідженняПроби води відбирають у будь-яку чисту посудину з корком (для бактеріологічного аналізу склянка або пляшка повинна бути простерілізована та мати притертий корок). З поверхневих водоймищ відбір проб здійснюється у місцях передбаченого водозабору, у криницях -– з дна. Перед забором воду у криниці слід скаламутити, опускаючи декілька разів відро з водою на дно, потім необхідно підняти відро на поверхню, вилити воду знов у криницю та знов опустити відро у криницю і зачерпнути воду, яка вже попередньо перемішана та призначається для подальшого лабораторного дослідження. З неглибоких свердловин і криниць відбір проб води здійснюють з використанням батометру або пляшки на мотузці з корком та прив'язаним до неї грузилом. До корку батометра або пляшки повинна бути прикріплена мотузка для висмикування корка на необхідній глибині. В разі необхідності забору проби з придонного шару воду слід скаламутити, піднімаючи батометр та опускаючи його на дно декілька разів, і лише потім відкрити корок. Перед тим, як закрити батометр, верхній шар води слід злити таким чином, щоб під корком залишався невеликий шар повітря. Для аналізу необхідно відібрати 0,5 л води. У супроводжувальному документі вказується:
Додаток 3Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізуВідбір зразків готових страв для подальшого дослідження здійснюється під час їх роздачі людям, тобто перед прийомом їжі. Для більш досконального визначення середньої маси порцій, що відпускаються, зважують 10-15 порцій, які підготовлені для роздачі. Потім у посуд лабораторії санітарно-епідеміологічної станції для аналізу відбирають одну із порцій, що були зважені. При цьому необхідно записати точну назву продуктів, для приготування конкретної страви необхідних за меню-розкладкою. На пробу, що взята для аналізу, складається акт відбору проби, в якому вказуються: час відбору проби, назва установи, де вона взята; меню-розкладка страв і вихід готової страви; хто проводив відбір; вигляд упаковки; ким опечатана проба і хто з відповідальних осіб від установи громадського харчування був присутній при цьому (шеф-повар, завідувач виробництва, директор їдальні). Акт є супроводжувальним документом для лабораторії і підписується особою, яка відбирає пробу та калькулятором виробництва. В акті вказується лабораторія, в яку направляється проба на дослідження та мета дослідження, що буде проведене. Додаток 4 |