Главная страница
Навигация по странице:

  • За допомогою комплекту ЛГ-1 проводиться

  • За допомогою комплекту ЛГ-2

  • СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ Задача 1

  • ТЕМА №20: ОРГАНІЗАЦІЯ ГІГІЄНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ЛІКВІДАЦІІ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ОСОБЛИВОСТІ ТИМЧАСОВОГО РОЗМІЩЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО НАСЕЛЕННЯ ТА АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ

  • МЕТА ЗАНЯТТЯ

  • ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету


    Скачать 10.53 Mb.
    НазваниеМетодичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
    АнкорГігієна методичка.doc
    Дата22.04.2017
    Размер10.53 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаГігієна методичка.doc
    ТипДокументы
    #5132
    страница53 из 68
    1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   68

    Інструкція


    щодо визначення зараження отруйними речовинами продовольства і води

    за допомогою приладу хімічної розвідки ПХР-МВ)

    Прилад ПХР-МВ використовується на 1 етапі медичної експертизи і дозволяє визначити у харчових продуктах та воді: наявність таких отруйних речовин, як зарин, зоман, Vi-гази, іприт, люїзит, трихлортриетил, хлорціан, синильну кислоту, фосген, дифосген; лише у воді – миш’якові похідні отруйні речовини, алкалоїди, солі важких металів. Крім того, прилад дозволяє відібрати проби продуктів і води для проведення бактеріологічного аналізу.

    Перед відбором проби продуктів, води необхідно обстежити продовольчий об’єкт з метою виявлення ознак зараження отруйними речовинами.

    Пробу продукту слід брати з поверхні у місцях очевидного, найбільшого забруднення на глибину 2-3 см, зрізуючи ножицями і пінцетом або користуючись совком. Роздрібнену пробу вміщують у склянку приладу на 2/3 об’єму, а воду – у дрексельну пробірку, наповнюючи її до 1, 2 або 3 мл у залежності від виду отруйних речовин.

    Індикаторну трубку для конкретної отруйної речовини обламують з обох кінців, зробивши насічки круглим ножем на торці ручки насоса. Верхнім (з маркуванням) кінцем трубку приєднують до короткої (гумової) трубки склянки з пробою, а нижнім кінцем — до насоса.

    Здійснюють певну кількість повільних всмоктувань насосом (різну для кожної отруйної речовини). Порівнюють інтенсивність та колір забарвлення в індикаторній трубці з еталоном на касеті для відповідної отруйної речовини.

    Так, для хлорціану, синильної кислоти здійснюють 30 всмоктувань. При наявності отруйної речовини нижня частина реактиву у трубці забарвлюється у малиновий або червоно-фіалковий колір. Для зарину, зоману і Vi-газів роблять 30-60 всмоктувань після розбивання верхньої ампули з рідким реактивом. Через 5 хвилин розбивається друга ампула. Ампули розбиваються голками у рукоятці насоса відповідно до кількості кілець маркування на ампулі та рукоятці насоса. Червоне або рожеве забарвлення свідчить про те, що проба позитивна, жовте про те, що проба негативна. Чутливість приладу становить 5 х 10-7мг/л або мг/кг. Для решти отруйних речовин слід вивчити інструкцію до приладу.

    Додаток 5

    Інструкція


    щодо визначення радіоактивного забруднення продуктів і води за допомогою

    польового рентгенометра-радіометра ДП-5А або ДП-5В

    1. Перемикач з положення “Вимкнуто” переводять у положення “Режим”, Ручкою потенціометра “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин.

    У приладі ДП-5В стрілка автоматично встановлюється в межах чорного сектора (у разі необхідності замінюють батарею).

    1. Визначають природний фон приладу. Для цього зонд з детектором розміщують не ближче 1 м від будь-якої поверхні (на довжину кабелю), перемикач діапазонів переводять у положення “0,1”, через 1 хвилину знімають показання фону на верхній шкалі в мр/годину, помножують на значення діапазону (0,1). Якщо стрілка зашкалює, вимірювання повторюють при менш чутливих діапазонах.

    2. Для вимірювання радіоактивності зразка зонд з детектором розміщують на відстані 1 см від його поверхні, паралельно їй, знаходять місце найбільшого забруднення і через 1 хвилину знімають показання шкали, помножують на значення діапазону та віднімають значення фона, що був виміряний.

    Примітка: проби води, рідких і сипучих продуктів, готової їжі вміщують для вимірювання в солдатський казанок. Хліб вимірюють у буханці, м’ясо – у туші або півтуші, концентрати – в упаковці або також у казанку, рибу (1 кг) – у буртику 25 х 25 см.

    Результати вимірювання порівнюють з нормативними величинами.
    Додаток 6

    Інструкція


    до визначення органолептичних і санітарно-хімічних показників якості та

    псування харчових продуктів і концентратів у польових умовах

    1. Органолептичний аналіз починають з оцінки зовнішнього вигляду продукту або концентрату, стану упаковки та етикетки. Звертають увагу на термін реалізації продукту, наявність деформацій упаковки, брикету, зміни кольору, консистенції, наявність цвілі, жучків, комах тощо.

    2. Органолептичні показники (запах, смак, присмаки тощо) визначають при негативному результаті на зараження отруйними речовинами, радіоактивними речовинами і бактеріологічною зброєю у сухому вигляді (натуральному, на зломі та при розтиранні), а потім під час пробного варіння: зважують 10 г концентрату, вносять у хімічну склянку, доливають 100 мл дистильованої води, нагрівають на спиртівці до кипіння і також оцінюють запах, смак, присмаки.

    3. Для визначення кислотності концентрату 10 г його заливають 250 мл дистильованої води, настоюють 10 хвилин при перемішуванні та фільтрують. Далі в колбу для титрування вносять 25 мл фільтрату, добавляють 3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують (піпеткою з гумовою грушею) 0,1 Н розчином NaOH до появи рожевого забарвлення. Результат титрування для перерахунку у градуси множать на 10.

    Під час оцінки результатів слід ураховувати, що кислотність якісних житніх сухарів повинна бути в межах 20-21 градус, пшеничних галет і хрустких хлібців – 12-13 градусів, концентратів супів і каш — 8-10 градусів, каші з пшона – 1 градус.

    1. Для визначення наявності металевих спилок 5 г маси борошна, концентрату, або іншого зразка розтирають, розсипають рівним шаром на папері, клейонці та проводять над ним магнітом: залізні спилки збираються на магніті.

    2. З метою виявлення та розпізнавання амбарних шкідників у борошні та крупах продукт розглядають через лупу при достатньому освітленні. Комахи або їх личинки, що виявлені, ідентифікують, використовуючи атласи амбарних шкідників.

    6. Для визначення наявності метилового спирту у спиртних напоях в пробірку вливають 1 мл досліджуваного зразка. Чисту спіраль з мідного дроту нагрівають на спиртівці і опускають у пробу. Неприємний запах формаліну свідчить про наявність у напої метилового спирту в концентрації понад 50%. У разі відсутності запаху формаліну дротяну спіраль нагрівають ще два рази, щоразу опускаючи її у пробу. Потім вносять у пробу одну ложечку реактивної суміші солянокислого фенілгідразину з червоною кров’яною сіллю і одну краплю міцної соляної кислоти. При вмісті метилового спирту понад 0,5% проба забарвиться у рожево-червоний колір, при його відсутності – у жовтий.
    Додаток 7

    Призначення та основні сфери використання польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2


    Комплекти ЛГ-1 (лабораторія гігієнічна військова) та ЛГ-2 (лабораторія гігієнічна основна) призначені для проведення санітарно-гігієнічного обстеження об'єктів навколишнього середовища (води, харчових продуктів, повітря) у польових умовах.

    За допомогою комплекту ЛГ-1 проводиться:

    • експрес-дослідження якості питної води (визначення температури, прозорості, забарвлення, запаху, кислотно-лужної реакції (рН), вмісту азоту амонійного, азоту нітратів, азоту нітритів, окислюваності, хлоридів, сульфатів, загальної жорсткості, заліза);

    • установлення зв'язку вододжерел з місцями забруднення грунту;

    • вибір дози хлорвміщуючих препаратів та коагулянтів для подальшого покращання якості питної води;

    • визначення кількості активного хлору у хлорвміщуючих препаратах;

    • дослідження хліба, сухарів, галет, муки, круп, макаронних виробів та харчових концентратів;

    • дослідження остудженого, охолодженого і замороженого м'яса; охолодженої, замороженої і просоленої риби (визначення органолептичних показників, пробне варіння, проба Андрієвського, проба з сірчанокислою міддю, бульйонна проба на аміак і сірководень);

    • дослідження консервів;

    • дослідження молока і молочних продуктів (визначення органолептичних показників, кислотності, наявності домішків соди, оцінка ефективності пастерізації);

    • дослідження харчових жирів (визначення органолептичних показників, альдегідів, харчових домішок, кислотного числа);

    • визначення органолептичних показників ковбасних виробів;

    • експрес-дослідження сушених овочів та фруктів (визначення органолептичних показників, ураженості шкідниками);

    • визначення органолептичних показників просолених та квашених овочів;

    • визначення вмісту аскорбінової кислоти в овочах, овочевих стравах та настоях;

    • визначення міцності горілки, спирту, проведення проби на метиловий спирт та етиленгликоль;

    • визначення температури повітря.


    За допомогою комплекту ЛГ-2, крім перерахованих вище досліджень, проводять:

    • визначення кількості екскреції аскорбінової кислоти з сечею;

    • дослідження яєчного порошка та яєць (оцінка зовнішнього вигляду, проведення овоскопії, визначення кислотності яєчного порошка);

    • дослідження м'яса сублімінаційної засушки і визначення аміно-аміачного азоту у остудженому, охолодженому та замороженому м'ясі;

    • визначення ураженості хлібних запасів шкідниками;

    • визначення вологості хліба;

    • дослідження риби в'яленої та холодного закопчення;

    • аналіз молочних концентратів;

    • дослідження фізичних якостей повітряного середовища у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах та пересувних об'єктах військової техніки;

    • визначення освітленності у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах і пересувних об'єктах військової техніки.

    Вміст комплекту ЛГ-1 розрахований на забезпечення діяльності одного лаборанта-гігієніста протягом місяця, вміст комплекту ЛГ-2 — для забезпечення діяльності одного лікаря-гігієніста та одного-двох лаборантів протягом місяця.

    Комплект ЛГ-1 розміщується у двох укладках і має вагу 100 кг, комплект ЛГ-2 — у шести укладках і має вагу 310 кг.

    Польові гігієнічні лабораторії ЛГ-1 і ЛГ-2 можуть бути розгорнуті як ув приміщеннях, так і в наметах або в спеціально обладнаних накриттях. Апаратура і необхідні реактиви укладки ЛГ-1 розміщуються поверх ящиків.
    СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

    Задача 1

    В приміській зоні великого промислового міста при посадці літака ТУ—154 виникла авіакатастрофа, в який загинуло 126 чоловік. Серед потерпілих у 6 чоловік зареєстровані черепно-мозкові травми, 10 чоловік— знаходяться у стані шоку, у 12 чоловік — відмічаються травми та опіки різного ступеня важкості. Визначте вид та категорію авіакатастрофи (за таблицями 1—4) та обґрунтуйте медичні і санітарно-гігієнічні заходи, які повинні бути проведені у першу чергу.
    Задача 2

    На шосейній дорозі у 15 км від міста Д. виникла дорожньо-транспортна аварія, під час якої зіткнулись дві автомашини: вантажна і легкова. Травми (пошкодження різного ступеня) отримали 4 чоловіка: троє – дорослих та одна дитина. Визначте вид та категорію автокатастрофи (за таблицями 1—4) та обґрунтуйте медичні і санітарно-гігієнічні заходи, що повинні бути проведені у першу чергу.

    Задача 3

    В районі Карпат за п’ять останніх років спостерігалось 67 підземних поштовхів, з них 14пацієнтів силою 6,5—7,5 балів, решта — силою 5,0—6,5 балів. В деяких населених пунктах спостерігалось руйнування та пошкодження окремих споруд, шосейних шляхів, комунікацій систем газо- та водопостачання, каналізації тощо. Серед потерпілих нараховується 14 чоловік, зокрема 6 чоловік — з синдромом стиснення, решта — з травмами та опіками різного ступеня важкості. Визначте заходи щодо медичного забезпечення потерпілих та обґрунтуйте заходи, що спрямовані на запобігання погіршання санітарно-гігієнічного і епідеміологічного стану в районі стихійного лиха.
    Задача 4

    Для забезпечення евакуйованого населення питною водою використовують криницю, діаметр якої становить 80 см, висота водяного стовпа складає 2,5 м. Вода у криниці прозора. Для знезараження води використовують 35% хлорне вапно. Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для знезараження води у криниці.

    Задача 5

    Рота солдат виконує бойове завдання на місцевості з жарким кліматом. Водні ресурси місцевості обмежені. Розрахуйте кількість води, що необхідна для забезпечення оптимального водопостачання військової частини у цих кліматичних умовах.
    Задача 6

    Взвод солдат використовує для питних потреб воду з криниці: розміри зрубу криниці 1,0 х 1,5 м, висота водяного стовпа становить 2,8 м. Вода в криниці має виражений присмак. Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці.
    Задача 7

    Вода знаходиться в РДВ-500. Необхідно знезаразити воду за методом перехлорування з використанням 30% хлорного вапна. Розрахуйте його необхідну кількість.
    Задача 8

    Для забезпечення евакуйованого населення із сіл Закарпаття, де спостерігається повінь, вирішено використовувати воду із проточного ставка. Вода прозора, без сторонніх запаху та присмаку. Необхідно знезаразити воду методом перехлорування в ємкості, довжина якої складає 2,5 м, а діаметр становить 1,4 м. Хлорне вапно вміщує 25% активного хлору. Визначте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води.
    Задача 9

    Підрозділ, що обслуговує польовий табір біженців, який розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду із шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, їх верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводків, злив тощо) криницю періодично заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обґрунтуйте пропозиції щодо його покращання.
    Задача 10

    Проведено санітарну експертизу трофейного продовольства. Згідно з даними загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї в даній місцевості мало місце 42 доби тому. Про використання отруйних речовин та бактеріологічної зброї відомостей немає.

    Встановлена радіоактивне забруднення м’яса — 20 мр/год і хліба — 14 мр/год, а також наявність отруйних речовин типу “Зарін” в ящиках з крупою, консервні банки деформовані (здавлені). Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо можливості використання продовольства та профілактичні рекомендації.
    Задача 11

    Під час огляду хліба на складі начальник медичної служби виявив, що хліб житній формовий, спиртової стерилізації зберігається в поліетиленових пакетах впродовж 5 місяців. Запах і смак відповідають властивостям доброякісного продукту. Слідів цвілі не виявлено. М’якушка черства, вологість — 47%, кислотність — 15%, пористість — 45%. Необхідно дати гігієнічну оцінку якості хліба та обгрунтувати висновок щодо можливості його використання і подальшого зберігання.
    Задача 12

    В районі землетрусу, який стався 8 днів тому, під час проведення санітарної експертизи 50 м’ясних туш, взятих з холодильника продовольчого складу, виявлена ослизлість поверхні, сірий колір та неприємний запах. Проба на аміак позитивна, проба з CuSO4 — бульйон злегка мутнуватий, в мазках — реєструються поодинокі мікроорганізми у полі зору. Складіть обґрунтований експертний висновок щодо якості продукту, та визначте практичні рекомендації.
    ТЕМА №20: ОРГАНІЗАЦІЯ ГІГІЄНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ЛІКВІДАЦІІ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ОСОБЛИВОСТІ ТИМЧАСОВОГО РОЗМІЩЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО НАСЕЛЕННЯ ТА АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ
    МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні вимоги щодо розміщення військ, формувань і населення та обов’язки посадових осіб формувань з питань їх санітарно-гігієнічного забезпечення, оволодіти методами медичного контролю за розміщенням особового складу формувань і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.
    ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

    1. Польове розміщення особового складу цивільних та військових формувань.

    2. Укриття населення в захисних (фортифікаційних) спорудах. Основні види захисних споруд та гігієнічні вимоги до їх обладнання і експлуатації при надзвичайних ситуаціях.

    3. Закриті фортифікаційні споруди (сховища): основні елементи планування, нормативи площі, об’єму та санітарного благоустрою. Загальні правила перебування у захисній споруді.

    4. Основні шкідливості закритих захисних споруд. Розрахунок умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.

    5. Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення.

    6. Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються при надзвичайних ситуаціях ліквідаторами, військовими та цивільними формуваннями.
    ЗАВДАННЯ:

    1. Ознайомитись з різними видами захисних фортифікаційних споруд.

    2. Розв'язати ситуаційні задачі щодо умов перебування в фортифікаційних спорудах.


    ЛІТЕРАТУРА:

    1. Даценко І.І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. — К.: Здоров’я, 2004. — С. 679—687.

    2. Гігієна та екологія / [В. Г. Бардов, В. Ф. Москаленко, С. Т. Омельчук та ін.] ; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 606—641.

    3. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях : підручник / За ред. К.О. Пашка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. — С. 109—152.

    4. Беляков В.Д. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии / В.Д. Беляков, Е.Г. Жук. — М.: Медицина, 1988. — С. 42—68.

    5. Загальна гігієна: посібник для практичних занять / За ред. проф. І.І. Даценко. — Львів: Світ, 2001. — С. 422—424.

    6. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. — Вінниця, 1994. — С. 50—64.

    7. Надзвичайні ситуації: основи законодавства України. Т. 1. — К., 1998. — 544 с., Т. 2. — К., 1998. — 496 с.

    8. Медицина катастроф. — М., 1996. — С. 76—104.

    9. Дубицький А.Є. Медицина катастроф: учбовий посібник для студентів медичних вузів / А.Є. Дубицький, І.О. Семенов, А.П. Чепкий. — К.: Здоров'я, 1993. — 462 с.

    10. Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. – Львів, 2003.



    1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   68


    написать администратору сайта