методичка. Розділ 1. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Харківський національний медичний університет МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ (для студентів стоматологічного факультету) Частина 1 Загальні закономірності обміну речовин Харків ХНМУ 2017 Методичні вказівки для підготовки до практичних занять з біологічної хімії (для студентів стоматологічного факультету). Частина 1. Загальні закономірності обміну речовин / Упор. О.А. Наконечна, С.О. Стеценко. - Харків: ХНМУ, 2017. - 65 с. Автори: О.А. Наконечна С.О. Стеценко ЗАНЯТТЯ 1 (4 години) ТЕМА 1 (2 години): Введення в біохімію. Розвиток біохімії як науки. Біохімічні компоненти клітини. Особливості роботи в біохі-мічній лабораторії. АКТУАЛЬНІСТЬ. Біохімія – це наука про молекулярну сутність життя. Вона вивчає хімічну природу речовин, що входять до складу живих організмів, їх перетворення, а також зв'язок цих перетворень з діяльністю клітин, органів і тканин організму в цілому. Вивчаючи хімічні основи життєдіяльності організмів в нормі та при патології, біохімія має важливе практичне значення для медицини. МЕТА. Вивчити етапи становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та визначити роль біохімічних досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології. Вивчити основні біохімічні функції класів біомолекул клітин організму. Засвоїти правила з техніки безпеки при роботі в біохімічній лабораторії. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ 1. Біологічна хімія як наука. Предмет, завдання, основні історичні етапи і сучасні напрямки розвитку біохімії. 2. Мета і методи проведення біохімічних досліджень, їх клініко-діагностичне значення. *3. Зв'язок біохімії з іншими медико-біологічними науками. Клінічна біохімія. Біохімічна лабораторна діагностика. *4. Світова історія біохімії та розвиток біохімічних досліджень в Україні. *5. Хімічний склад живих організмів, його особливості порівняно з об'єктами неживої природи. Хімічний склад організму людини. *6. Біохімічні компоненти клітини, їх функції. *7. Будова прокаріотичних та еукаріотичних клітин. *8. Аутотрофні та гетеротрофні організми. ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЮ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ 1. Загальні поняття біоорганічної хімії: полярність, гідрофобність і гідрофільність органічних молекул; кислотні, основні і амфотерні властивості органічних молекул. 2. Характерні особливості структури спиртів, альдегідів, кетонів, карбонових кислот та амінів. 3. Структура окремих представників класів органічних речовин: етанол, гліцерол; оцтова, бурштинова, фумарова, пальмітинова, олеїнова, піровиноградна, щавлевооцтова, кетоглутарова, молочна, яблучна кислоти; оцтовий альдегід, ацетон, етаноламін, холін. ________________________________________________________ * - питання для самостійного вивчення 4. Механізм утворення естерів на прикладі триацилгліцеролів, їх біологічна роль. 5. Загальні уявлення про ліпіди та їх класифікацію. Біологічна роль різних класів ліпідів. 6. Особливості структури і біологічна роль моносахаридів (глюкози, фруктози, галактози, рибози, дезоксирибози), олігосахаридів (лактози, сахарози, мальтози), полісахаридів (крохмалю, глікогену, целюлози). 7. Класифікації та властивості α-амінокислот. Структура окремих представників (гліцин, аланін, цистеїн, серин, глутамінова кислота, лізин, фенілаланін, триптофан, метіонін). 8. Білки: механізм утворення пептидного зв’язку, рівні структурної організації, біологічна роль. 9. Нуклеїнові кислоти, нуклеозиди, нуклеотиди: особливості структури і складу. Біологічна роль. ІНСТРУКЦІЯ з техніки безпеки при роботі в лабораторіях кафедри біохімії ХНМУ Загальні правила 1. Всі роботи в лабораторії проводити в робочому одязі - халаті й шапочці. При роботі з реактивами звертати увагу на напис на етикетці. 2. Усі процедури (відмірювання реактивів, їх переливання, нагрівання тощо) можна здійснювати тільки на хімічному столі, у витяжній шафі. 3. Не проводити реакцій, результат яких невідомий. 4. Усі досліди з отрутами і речовинами, що неприємно пахнуть, проводити у витяжній шафі («під тягою»). 5. Не ходити по лабораторії з концентрованими кислотами, а наливати їх тільки у певному, призначеному для цього місці. 6. При розпізнаванні за запахом газу, що виділяється, нюхати його тільки здалеку, направляючи струмінь рухом руки від посудини до себе. 7. Не забруднювати реактиви під час роботи (не переплутувати пробки від склянок, що містять різні реактиви; надлишок взятого реактиву не виливати назад у склянку; користуючись піпеткою, набирати кожний реактив тільки призначеною для нього піпеткою, ні в якому разі не переплутуючи їх). 8. Після роботи поставити реактиви на місце, вимити посуд, прибрати робочий стіл. 9. Після роботи обов'язково вимити руки. 10. Не приймати їжу на робочому місці. 11. При виникненні пожежі в лабораторії гасити її, прикривши полум'я ганчіркою або засипавши піском. |