|
|
методичка. Розділ 1. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять
Практичне значення роботи. Вивчення загальних властивостей є необхідним для підбору оптимальних умов дії ферментів при визначенні їх активності в наукових та клінічних дослідженнях. Невірно підібрані стандартні умови призводять до помилок при діагностиці захворювань та контролі за якістю ферментативних лікарських засобів.
**Завдання для індивідуальної самостійної роботи.
1. Підготувати реферативне повідомлення на тему: «Виникнення гіперамілаземії та гіперамілазурії при порушенні функціонування підшлункової залози».
2. Підготувати реферат на тему: «Рібозими – біологічні каталізатори небілкової природи».
ЗАНЯТТЯ 2 (4 години)
ТЕМА 3 (2 години): Механізм дії та визначення активності ферментів. Кінетика ферментативного каталізу. Визначення специ-фічності дії ферментів.
АКТУАЛЬНІСТЬ. Сучасна біохімія характеризується широким застосуванням методів визначення активності ферментів в біологічних рідинах та тканинах. Це дозволяє встановити патогенез багатьох захворювань і запропонувати методи їх лікування з використанням сучасних лікарських засобів.
МЕТА. Вивчити та вміти аналізувати механізми дії ферментів та кінетику ферментативних реакцій. Ознайомитися з методами якісного та кількісного визначення активності ферментів у біологічних об’єктах, що дозволяють не тільки вивчити властивості ферментів, особливості їхньої дії та регуляції, але й складають основу діагнозу та прогнозу багатьох захворювань. Визначити специфічність дії ферментів α-амілази слини та сахарази дріжджів.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1.
|
Сучасні положення про механізм дії ферментів: поняття про енергію активації реакції; утворення фермент-субстратного комплексу і механізми отримання продуктів ферментативної реакції (ковалентний та кислотно-лужний каталіз). Значення робіт Е.Фішера і Д.Кошленда.
|
2.
|
Активність ферментів. Одиниці виміру активності та кількості ферментів: міжнародні одиниці, катал, питома активність ферменту.
|
3.
|
Фактори, що впливають на активність ферментів: концентрація субстрату, ферменту та продуктів реакції, температура, рН середовища.
|
4.
|
Методи виділення ферментів з біооб'єктів, їх фракціонування (ультрацентрифугування, гель- та іонообмінна хроматографія, афінна хроматографія, електрофорез) і аналіз активності ферментів.
|
5.
|
Методи визначення активності ферментів: за кількістю продукту, який утворюється за умов дії ферменту за одиницю часу, за кількістю витраченого субстрату за одиницю часу. Спектрофотометричні методи визначення активності ферментів та візуалізація результатів ферментативної реакції.
|
*6.
|
Кінетика ферментативних реакцій: вплив концентрації субстрату і ферменту на швидкість ферментативної реакції (графічні залеж-ності). Рівняння Міхаеліса-Ментен. Константа Міхаеліса, її визначення і значення.
|
Орієнтувальна картка для опрацювання теоретичних питань
для самостійного вивчення
Зміст
|
Вказівки до навчальних дій
|
1. Кінетика ферментативних реакцій – розділ хімічної кінетики, що займається вивченням впливу різних хімічних та фізико-хімічних факторів на швидкість реакції.
|
1.1. Залежність швидкості ферментативної реакції від концентрації ферменту, субстрату, рН і температури середовища, дії активаторів та інгібіторів.
1.2. Загальне рівняння ферментативної реакції.
1.3. Теорія Міхаеліса-Ментен: константа дисоціації та константа Міхаеліса; їх визначення та значення.
1.4. Рівняння Міхаеліса-Ментен - залежність швидкості реакції від концентрації субстрату.
1.5. Рівняння Лайнуівера-Берка.
| |
|
|
Скачать 0.7 Mb.