Главная страница
Навигация по странице:

  • Конкретні цілі: Цілі початкового рівня

  • Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

  • Назви попередніх дисциплін Отримані навички

  • Інформацію, необхідну для виконання базисних знань-умінь, можна знайти

  • Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття. 4.1. Теоретичні питання до заняття

  • 2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

  • Зміст теми: Шуми серця.

  • Голосистолічний шум (пансистолічний ) шум.

  • Середній діастолічний шум.

  • Середній діастолічний шум Флінта.

  • Систолодіастолічний постійний шум.

  • Тема №5 студ укр. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття


    Скачать 4.65 Mb.
    НазваниеМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
    АнкорТема №5 студ укр.doc
    Дата18.05.2017
    Размер4.65 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаТема №5 студ укр.doc
    ТипМетодичні вказівки
    #7837
    страница1 из 7
      1   2   3   4   5   6   7

    МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

    ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    ім. М.І. ПИРОГОВА


    “Затверджено”


    на методичній нараді

    __________________________

    (назва кафедри)

    Завідувач кафедри


    __________________________

    (ПІП, підпис)

    “_____” _____________2014 р.


    МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

    ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

    ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




    Навчальна дисципліна

    Дитячі хвороби

    Модуль №

    5

    Змістовний модуль №

    2

    Тема заняття 5

    Диференційна діагностика серцевих шумів. Вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії. Синдром недостаньості кровообігу.

     

    Курс

    6

    Факультет

    Медичний №1


    Вінниця 2014
    1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вроджені вади серця є однією з поширених ано­малій розвитку, вони становлять 30 % від числа всіх вад. За даними ВООЗ, серед новонароджених кількість дітей з вродженими вадами серця становить близько 1%. В Україні щорічно народжується 4,5 - 6 тис. дітей з патологією серця. Надзвичайно важливими є своєчасна діагностика цієї патології і проведення відповідної хірургічної корекції. Якщо остання не проводиться, то на 1-му році життя помирає близько 55 % дітей з вродженими вадами серця, а до 5-річного віку - 85 %. Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність раннього виявлення вроджених вад серця, точної топічної діагностики й своєчасного хірургічного лікування

    Ревматизм складає питому вагу серед всіх захворювань серцево-судинної системи. Нерідко ревматизм призводить до формування набутих вад серця, до інвалідизації дітей та загибелі від різних ускладнень. Найчастіше на ревматизм хворіють діти віком від 6 до 15 років, захворюваність серед школярів становить 1,4 - 3%. Тому лікар, незалежно від спеціальності, повинен вміти своєчасно діагностувати, адекватно лікувати та проводити профілактику ревматизму у дітей.

    В структурі захворювань серцево-судинної системи як серед дорослого, так і дитячого населення відмічається збільшення питомої ваги кардіоміопатії, в генезі якої вирішальне значення мають різноманітні мутації генів серцевого тропоніну-Т і тропоміозину . Поширеність кардіоміопатії серед дорослих досягає 40-60 випадків на 100 тис. населення на рік. У дитячому віці це захворювання виявляється рідше, але його поширення поступово зростає і становить 10 випадків на 100 тис. населення на рік. Незважаючи на досягнення сучасної медицини в розробці методик лікування кардіоміопатії, смертність при даному захворюванні залишається високою.
    2. Конкретні цілі:

    Уміти поставити попередній діагноз вродженої і придбаної вади серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномалії розвитку хордально-клапанного аппарату у дітей. Синдром недостаньості кровообігу, визначити тактику лікування і прогноз даних захворювань у дітей.


    Конкретні цілі:

    Цілі початкового рівня:


    1. Провести обстеження хворих та виділити основний синдром при найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату.

    2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень

    3. Поставити попередній діагноз найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату

    4. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні гемодинамічні патогенетичні механізми при найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату

    5.Провести диференціальну діагностику найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального .

    6.Визначити лікувальну тактику при цих захворюваннях. Надати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатньості. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.
    7. Вибрати раціональну схему диспансеризації . найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату


    1. Збирати анамнез у хворих із запальними

    і незапальними ураженнями міокарду,

    проводити об'єктивне обстеження дитини –

    кафедра пропедевтичної педіатрії.

    2. Вибирати найбільш адекватні методи

    лабораторного і інструментального обстеження,

    давати клінічну інтерпретацію одержаних

    результатів - кафедра фізіології, біохімії,

    патологічної фізіології, факультетської педіатрії

    3. Оцінити функціональний стан серцево-

    судинної системи - кафедра фізіології,

    пропедевтичної педіатрії

    4. Інтерпретувати морфологічний субстрат при

    враженні міокарду - кафедра патологічної анатомії

    5. Написати клінічну історію хвороби –

    кафедра факультетської терапії, педіатрії

    6. Визначити основні групи фармакологічних

    препаратів, вживаних в кардіології – кафедра

    фармакології





    1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)




    Назви попередніх дисциплін

    Отримані навички

    1. Нормальна анатомія

    Знання анатомічних особливостей серцево-судинної системи

    2. Нормальна фізіологія

    Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) іннервація, функціональна здатність;

    б) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг.

    3. Біологія та генетика

    Значення генетичних факторів для формування і функціонування серцево-судинної системи дитини

    4. Основи догляду за дітьми

    Догляд за серцево-судинною системою хворої дитини

    5. Гістологія

    Знання гістологічної будови серця та судин

    6. Пропедевтика

    Оцінити отримані клінічні і пара клінічні результати обстеженого хворого


    Інформацію, необхідну для виконання базисних знань-умінь, можна знайти:


    1. Гистология: Учебник / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юрина, Е. Ф. Котовский и др.; Под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. — 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1999. - с.410-422.

    2. Лекции по факультетской педиатрии.

    3. Патологическая физиология: ( Уч-к для студентов мед. вузов) / Н.Н. Зайко, Ю.В. Быць, А.В. Атаман и др.; Под ред. Н.Н. Зайко и Ю.В. Быця - 3-е изд., перераб. и дополн.—К.: «Логос», 1996. - с.394-423, 196-223.

    4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. — К., 1999. - с. 358-386

    5. Шлопов В.Г. Основы патологической анатомии человека. —Киев: Китис, 1999. с. 262-281, 286-287.

    6. Кардіологія дитячого та підліткового віку (Вибранні питання) / під. ред. проф. С.С. Казак. – Донецьк. – 2004. – с. 47-88.




    1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.


    4.1. Теоретичні питання до заняття:

    1. Клінічні прояви найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

    2. Діагностика і диференціальна найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

    3. Класифікація найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

    4. Етіологія найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

    5. Патогенетичні гемодинамічні механізми розвитку найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

    6. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
    2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


    Поняття

    Визначення

    1. Кардіоміопатії (КМП)

    - це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність. В основі хвороби лежить первинне генералізоване незапальне уражен­ня серцевого м'язу, не пов'язане з гіпертонією, ураженням клапану, пе­рикарду, коронарних артерій, вадами серця, яке призводить до проявів серцевої недостатності.


    2.I42.0 Дилятаційна кардіоміопатія


    - найпоширеніша КМП, для котрої характерно збільшення лівого або правого шлуночка, пору­шення систолічної функції, застійна серцева недостатність, аритмії, емболії.

    3.I42.1-2 Гіпертрофічна кардіоміопатія

    - симетрична чи асимет­рична гіпертрофія лівого шлуночка, у більшості випадків більше вра­жається міжшлуночкова перегородка, ніж стінки шлуночків, з обструк­цією шляхів відтоку від шлуночків або без її, як правило не супрово­джується розширенням порожнини лівого шлуночка.

    4. I42.5Рестриктивна кардіоміопатія


    - інфільтративне або фіброзне ураження міокарда, що характеризується ригідними, непіддатли­вими стінками шлуночків, зменшенням наповнення і зниженням діастолічного об'єму одного або обох шлуночків з нормальною чи майже незмінною систолічною функцією та товщиною стінок.

    5. Вроджені вади серця (ВВС)

    - це різноманітні аномалії розвитку серця та великих судин, що виникають у процесі ембріогенезу і є найбільш значимим проявом дисплазії сполучної тканини серця.

    6. Класифікація вроджених вад серця.


    1. зі збагаченням малого кола кровообігу

      • Q21.0 дефект міжшлуночкової перетинки,

      • Q21.1дефект міжпередсердної перетинки,

      • Q25.0 відкрита артеріальна протока

    1. зі збіднінням малого кола кровообігу

      • Q22.1стеноз легеневої артерії.

      • Q21.3Тетрода Фалло.

    1. зі збідненням великого кола кровообігу

      • Q25.3аортальний стеноз,

      • Q25.1коарктація аорти

    1. без порушення гемодинаміки

    7. Набуті вади серця (НВС)



    - це вади, які виникають у результаті запальних захворювань серця - хронічної ревматичної хвороби серця.



    8.Класифікація набутих вад серця.


    I 05 Ревматичні хвороби мітрального клапана

    I 06 Ревматичні хвороби аортального клапана

    I 07 Ревматичні хвороби тристулкового клапана

    I 08 Враження декількох клапанів

    9. Аномалії розвитку хордальні-клапанного апарату серця (МАРС)

    Малі аномалії розвитку серця (МАРС) - це велика гетерогенна група аномалій розвитку серцево- судинної системи, які характеризуються анатомічними і морфологічними відхиленнями від норми структур серця і судин. Зазвичай вони не супроводжуються клінічними і гемодинамічними значущими порушеннями кровообігу.


    Зміст теми:

    Шуми серця.

    Шуми в серці у дітей бувають функціональні ( не патологічні, нешкідливі ) , набуті і вроджені .
    Функціональні шуми в перші роки життя у дітей зустрічаються дуже часто. Це пов’язано з особливою шарованою формою камер серця. У дітей старшого віку частіше пов’язане зі змінами реології крові, наявності аномалії хорального апарату, вторинних (функціональних) крадіоміопатій. Функціональні шуми вислуховуються частіше всього в горизонтальному положенні. Цей вид шумів не супроводжується порушеннями кровообігу , що впливають на стан серця або інших органів. Електрокардіограма і рентгенограма грудної клітини, ЕхоКГ відповідають нормі. Вважається , що в середньому з усіх шумів які виявляються, 40-50% складають саме функціональні шуми.
    Патологічні шуми пов'язані в більшості випадків з вродженою патологією серця , в тій чи іншій мірі проявляється порушенням кровообігу. У частини новонароджених шуму взагалі може не бути , а з'являється він тільки через деякий час , коли відбудеться певна перебудова кровообігу в наслідок наростанням градієнтів тиску між правими та лівими відділами серця. Наростання шуму з плином часу вважається несприятливим явищем.

    Частина придбаних шумів в дитячому віці виникають в результаті наявності придбаних вад серця в наслідок перенесеного ревматизму, септичного ендокардиту, первинних кардіоміопатій що викликає морфологічні зміни клапанів серця. Це служить причиною того , що виникає регургітація (зворотній витік) крові , або стають перешкодою для нормального потоку крові через кільця клапанів серця.
    Голосистолічний шум (пансистолічний ) шум.

    Виникає коли є сполучення між двома спорідненими порожнинами серця з високим градієнтом тиску в систолу. Основні причини є:

      • дефект міжшлуночкової перетинки;

      • аортолегеневі фістули;

      • недостатність атріовентрикулярних клапанів.

    Мезосистолічний шум.

    Може бути наростаючим або зменшуючий свою інтенсивність в середині систоли. Основні причини – стенози магістральних судин – аорти та легеневої артерії.

    Ранній систолічний шум.

    Виникає на початку систоли. Основні причини:

      • дефект міжшлуночкової перетинки в мязевій частині невеликий.

      • дефект міжшлуночкової перетинки з легеневою гіпертензією.

    Пізній систолічний шум.

    Виникають в телесистолу. Основні причини:

      • пролабування мітрального клапана,

      • підклапанний стеноз аорти.

    Вібраційний шум Стілла.

    Систолічний шум пов'язаний вібрацією стулок клапана легеневої артерії під час вигнання крові в систолу, фізіологічною вузкісттю вихідного тракту правого шлуночка, аномальними трабекулами та хордами правого шлуночка. Частіше вислуховується у дітей 2-6 років.

    Середній діастолічний шум.

    Виникає в фазу раннього діастолічного наповнення із-за збільшення потоку крові який проходить через кільця атріовентрикулярних клапанів. Основні причини:

      • відносний стеноз лівого атріовентрикулярного клапана при ДМШП,

      • відносний стеноз правого атріовентрикулярного клапана при ДМПП.

    Середній діастолічний шум Флінта.

    Виникає при недостатності аортального клапана в наслідок регургітації крові з аорти на передню стулку мі трального клапана.

    Систолодіастолічний постійний шум.

    Виникає при постійному кровоточу при сполученні судин так як максимальний та мінімальний тиск в артеріальному руслі вищий чим в веному. Основні причини:

      • відкрита артеріальна (Боталлов) протока,

      • дефект аорто легеневої перетинки,

      • системні артеріовенозні анастомози,

      • колатеральні анастомози при коарктації аорти,

      • прорив синуса Вальсальви в праві відділи серця.

      • провідний шум v. Jgularis на основі серця (шум юли-вовчка).

    Систолічний шум – в 3-4 міжребірї при аномальній хорді (хордальний шум „писку”).

    Класифікація вроджених вад серця (Marder).



    Характер порушень гемодинаміки

    ВВС без ціанозу

    ВВС із ціанозом

    1.

    ВВС зі збагаченням малого кола кровообігу

    Відкрита артеріальна протока, ДМШП, ДМПП, атріо-вентрикулярна комунікація, аномальний дренаж легеневих вен

    Транспозиція магістральних судин. Загальний артеріальний стовбур, синдром гіпоплазії лівого шлуночка

    2.

    ВВС зі збідненням малого кола кровообігу

    Ізольований стеноз легеневої артерії

    Тетрада Фалло, ТМС+стеноз легеневої артерії. C-м гіпоплазії правого шлуночка, трикуспідальна атрезія, аномалія Ебштейна

    3.

    ВВС зі збідненням великого кола кровообігу

    Ізольований стеноз аорти, коарктація аорти

    -

    4.

    ВВС без порушення гемодинаміки

    Декстракардія, хвороба Толочинова-Роже.

    -


    У динаміці ВВС, а також для їхнього подальшого прогнозу має значення сполучення таких факторів, як анатомічний характер вади, вихідні порушення гемодинаміки, зумовлені конкретною аномалією, характер і сту­пінь порушень компенсаторних процесів.

    У клінічному перебігу ВВС, незалежно від їхнього виду, виділені три фази X. Ф. Ширяєва, 1965 p.):

    1. Фаза первинної адаптації - починається з перших днів життя і триває від 1 року до 2-3 років. Характеризується пристосуванням дитини до /мов неадекватної гемодинаміки. Серцева діяльність дитини перебуває і стані хиткої рівноваги і на тлі фізичних навантажень, інтеркурентних захворювань легко розвивається серцева недостатність. Можлива поява ціанозу при негіпоксичних вадах, що протікають із перевантаженням малого кола кровообігу, зумовлене віковою гіпертензією правих відділів серця, особливо в момент фізичних навантажень (плач, ссання).

    2. Фаза відносної компенсації - характеризується включенням всіх компенсаторних механізмів (активація симпато-адреналової системи із розвитком вторинного гіперальдостеронізму, посилення кістково-мозкового кровотворення, гіпертрофія міокарда). У цій фазі відзначається стійкість серцевої діяльності, резистентність до інфекційних захворювань, з'являється можливість виконувати фізичне навантаження, що відповідає віку. Саме в цій фазі при вадах, що протікають без ціанозу, відзначається стійка його відсутність.

    3. Термінальна фаза - настає, коли вичерпані всі резерви захисних пристосовувальних механізмів. Характеризується прогресуванням дистрофічних змін міокардіальньїх волокон, що обумовлює поступове зниження їхньої скорочувальної функції з наступним розвитком серцевої недостатності, рефрактерної до проведеної терапії. На цьому етапі при вадах зі збагаченням малого кола кровообігу без ціанозу у фазі відносно компенсації знову з'являється вже стійкий ціаноз, що зумовлено зміною напрямку скидання крові: з ліво-правостороннього скидання шунт стає право-лівостороннім. Термінальна фаза завершується смертю дитини.

    У більшості дітей з вродженими вадами серця перші місяці життя (фаза первинної адаптації) є критичними в силу вікової недосконалості адаптаційно-пристосовувальних механізмів. І саме в цій фазі особливо часто розвиваються важкі розлади дихання і кровообігу, що завершується смертю дитини, навіть при анатомічно нескладних вадах - наприклад, при ізольованому ДМШП.

    Різноманітнітсть вроджених вад серця величезна. Описано кілька сотень різних варіантів і сполучень шлюзів, «порочних» сполучень між вели­ким і малим колом кровообігу, атипових розташувань клапанів, упадань і відходжень судин. Однак, різні ВВС зустрічаються з різною частотою.

    Серед всіх ВВС найпоширенішими є: дефект міжпередсердної перетинки (17-30%), дефект міжшлуночкової перетинки (8-25%), відкрита артеріальна протока (10-30%), транспозиція магістральних судин (12-20%), тетрада Фало (10-15%), коарктація аорти (10-15%), ізольований стеноз легеневої артерії (2-10%).

    Діагностика вроджених вад серця ґрунтується на клінічних ознаках і даних інструментальних методів дослідження: ЕКГ, ФКГ, рентгенологічне дослідження, ЕхоКГ, доплер-ЕхоКГ, катетеризація правих порожнин серця, ангіокардіографія.
    Дефект міжшлуночкової перетинки
      1   2   3   4   5   6   7


    написать администратору сайта