Міністерство оборони українинауковометодичний центр кадрової політики порадник командирам (начальникам) з питань роботи
Скачать 6 Mb.
|
1 ]. 136 2.10.3 Порядок звільнення з роботи працівників ЗСУ Командир (начальник) на свій розсуд і безпідставно не може звільнити працівника ЗСУ (Додаток 17). Юридический отдел Юридический отдел КЗпП України, ст. 36 угода сторін закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23) призов або вступ працівника на військову чи альтернативну службу з ініціативи працівника ст.38, 39; з ініціативи власника ст.40, 41 або вимогу профспілкового комітету чи іншого уповноваженого органу ст.45 переведення або перехід на виборну посаду відмова від переведення в іншу місцевість чи продовження працювати через зміну істотних умов праці набрання законної сили вироком суду підстави, передбачені контрактом Рисунок 10 – Підстави для звільнення працівників ЗСУ Командир (начальник) має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши працівника ЗСУ за два тижні письмово [9, ст.38]. Якщо працівник після закінчення строку попередження не залишив роботу і не вимагає розірвати договір, власник не вправі звільнити працівника, якщо на це місце не було запрошено іншого працівника. Працівник ЗСУ має право у визначений термін розірвати договір, якщо командир (начальник) порушує законодавство про працю, умови колективного або трудового договору. Розірвання строкового трудового договору можливе у разі хвороби, інших поважних причин та у разі порушень законодавства [9, ст.39]. Відповідно до статті Кодексу законів про працю України [9, ст.40] підставами до звільнення є: 1) скорочення чисельності або штату (якщо неможливо за згодою перевести на іншу посаду); 2) виявлення невідповідності займаній посаді (недостатня кваліфікація або стан здоров’я) (якщо неможливо за згодою перевести на іншу посаду); 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків або правил внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 4) прогулу без поважних причин; 5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності; 6) вчинення розкрадання (за рішенням суду); 137 7) поновлення працівника, який виконував цю роботу раніше (якщо неможливо за згодою перевести на іншу посаду); 8) появи на роботі в нетверезому стані або наркотичному чи токсичному сп’янінні. Не допускається звільнення під час хвороби чи відпустки. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи командира (начальника) визначені [9, ст.41]. Профспілка бере активну участь у захисті інтересів працівників, які обрані до профспілкових органів, і тих, хто є членом цієї профспілки, у тому числі й у разі їх звільнення з ініціативи командира (начальника). Працівника мають право звільнити тільки після отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Для отримання згоди на звільнення командир (начальник) звертається до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, що звільняться, з письмовим поданням про розірвання трудового договору з ним. Виборний орган первинної профспілкової організації у п’ятнадцятиденний строк розглядає обґрунтоване письмове подання командира (начальника) у присутності працівника, на якого воно внесене, і повідомляє про прийняте рішення у письмовій формі у триденний строк після його прийняття. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим, інакше командир (начальник) має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу [9, ст.43-1]. Ціною неправильного звільнення можуть бути поновлення працівника на роботі через суд, виплата заробітної плати за час “вимушеного прогулу”, штрафні санкції за порушення трудового законодавства та судові витрати. Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові – останній зобов’язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні (Додаток 18). Виключення щодо строків повідомлення роботодавця про звільнення становлять випадки, що визначені у Кодексі законів про праці. До таких випадків можна віднести: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу тощо. За таких обставин роботодавець зобов’язаний звільнити працівника без відпрацювання двох тижнів. У випадку припинення трудових відносин за угодою сторін – сторони можуть узгодити день звільнення без прив’язки до відпрацювання. На практиці непоодинокі випадки звільнення у день досягнення сторонами угоди щодо припинення трудових відносин. 138 2.11 Порядок проходження військової служби під час виконання військового обов’язку в запасі та служба у резерві 2.11.1 Порядок проходження військової служби під час виконання військового обов’язку в запасі У запас ЗСУ та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) ТЦК та СП та відповідних органах інших військових формувань. Виконання військового обов’язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період. Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії. До запасу першої категорії належать військовозобов’язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово- облікову спеціальність. До запасу другої категорії належать військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби. Військовозобов’язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов’язаних. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд – до 35 років; 2) другий розряд – до 60 років. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд: молодший офіцерський склад – до 45 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) – до 50 років; полковник (капітан 1 рангу) – до 55 років; вищий офіцерський склад – до 60 років; 2) другий розряд: молодший та старший офіцерський склад – до 60 років; вищий офіцерський склад – до 65 років. 139 Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві [1, ст.8, 27, 28]. Військовозобов’язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку. Алгоритм роботи посадових осіб військової частини (установи) під час прийняття резервістів та військовозобов’язаних, призваних на навчальні (перевірочні) збори Навчальні збори у ЗСУ організовуються та проводяться відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та плануються одночасно з проведенням оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). За метою проведення навчальні збори поділяються на: навчальні збори призначеного складу – підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом; навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей – підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для ЗСУ спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ); перевірочні збори – перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладаються оновлені картки медичного огляду відповідних військово- лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, робляться відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. Особові справи офіцерів запасу, призваних на навчальні збори, пересилаються поштою не пізніше ніж за два тижні до початку проведення навчальних зборів або направляються зі старшим команди в законвертованому вигляді у військову частину (установу) разом зі списками військовозобов’язаних. Прийняття військовозобов’язаних, призваних на навчальні (перевірочні) збори, у військових частинах (установах) здійснюється на пунктах прийому особового складу за списками ТЦК та СП, список військовозобов’язаних є підставою для зарахування 140 військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). Особисті речі військовозобов’язаних зберігаються у підрозділах, де вони проходять навчальні збори. Після завершення прийняття військовозобов’язаних (протягом однієї доби) видається наказ командира (начальника) військової частини (установи) про їх зарахування до списків особового складу військової частини (установи), про що в документах військового обліку військовозобов’язаних робляться відповідні записи. Призвані на навчальні збори військовозобов’язані, які раніше не складали Військову присягу на вірність Українському народові, протягом другої доби після прибуття до військової частини (установи) складають Військову присягу на вірність Українському народові, про що у військових квитках (тимчасових посвідченнях) та інших військово-облікових документах військовозобов’язаних робляться відповідні відмітки. Під час проведення навчальних зборів організовується: складання на офіцерів запасу, які пройшли навчальні збори за військово-обліковими спеціальностями, службових характеристик, у яких відображається оцінка засвоєння програми навчальних зборів, ставлення до вивчення військово-облікової спеціальності, моральні і ділові якості, військову посаду, на яку може бути призначений військовозобов’язаний під час мобілізації, яке озброєння і військову техніку він вивчав, військово- облікову спеціальність (у тому разі, якщо військовозобов’язаний проходив перепідготовку за новою військово-обліковою спеціальністю); внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов’язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи); видача наказу про виключення військовозобов’язаних зі списків військової частини (установи); видача особистих речей військовозобов’язаним; проведення в урочистій обстановці організованої відправки військовозобов’язаних з військової частини (установи); виплата грошового забезпечення. Після завершення навчальних зборів організовується: складання на сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу, що отримали необхідну підготовку на відповідних військових посадах (незалежно від тривалості навчальних зборів), списків із зазначенням у них виду й тривалості навчальних зборів, номерів (кодів) військово-облікових спеціальностей і кодів військових посад, виду озброєння і військової техніки, дати складання Військової присяги на вірність Українському народові на тих військовозобов’язаних, які її склали за час проходження навчальних зборів; пересилка особових справ і характеристик на офіцерів запасу та списків на сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу, що пройшли навчальні 141 збори, в 10-денний строк з дня закінчення навчальних зборів у ТЦК та СП за місцем їх військового обліку. Після завершення проведення навчальних зборів призначеного складу вносяться відповідні зміни до плану комплектування військової частини (установи) особовим складом. Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних (крім резервістів) у запасі не може перевищувати 10 місяців. При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах [26, п.3.7]. 2.11.2 Служба у військовому резерві Громадяни України (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) в добровільному порядку можуть бути прийняті на службу у військовому резерві ЗСУ та інших військових формувань. Для цього вони мають пройти професійно-психологічний відбір, за станом здоров’я бути придатними до служби у військовому резерві та відповідати встановленим вимогам служби у військовому резерві [1, ст.26 1 ]. Громадяни, які виконують військовий обов’язок шляхом проходження служби у військовому резерві, є резервістами. Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами обов'язків служби, у тому числі з підготовки, відповідно до завдань, покладених на органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації (далі - військові частини), в яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з вимогами законодавства та умовами контракту [14, п.4, 5]. Служба у військовому резерві запроваджується з метою планомірної підготовки резервістів для комплектування ЗСУ та інших військових формувань особовим складом у мирний та воєнний час шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю [1, ст.26 1 ]. Граничним віком перебування у військовому резерві є граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі другого розряду. Громадяни, прийняті на службу у військовому резерві, під час проходження перших зборів складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби ЗСУ, якщо не складали її раніше [14, п.6, 7]. На службу у військовому резерві приймаються громадяни (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації), які пройшли професійно-психологічний відбір, перевірку рівня фізичної підготовки та визнані придатними до служби у військовому резерві за станом здоров’я: 142 громадяни, які не мають військових звань, з відповідною освітою, віком від 18 до 57 років – на службу у військовому резерві на посадах рядового складу; військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, віком від 18 до 57 років – на службу у військовому резерві на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу; офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування в запасі другого розряду, – на службу у військовому резерві на посадах офіцерського складу. В особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги в обов’язковому порядку зараховуються військовослужбовці, звільнені зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які за своїми професійно- психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, – на посади відповідно до їх військових звань. Процедура відбору громадян, які виявили бажання проходити службу у військовому резерві передбачає виконання ряду заходів (кроків) (рисунок 11). Рисунок 11 – Вісім кроків, щоб стати резервістом 1. Прийняття рішення про проходження служби у військовому резерві Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами обов’язків відповідно до завдань, покладених на військові частини, в яких вони проходять службу у військовому резерві. Резервісти проходять щорічну підготовку у складі військової частини на штатній посаді. Початок відбору Контракт на проходження служби у військовому резерві 3 1 7 5 2 4 6 8 143 У разі оголошення мобілізації призиваються виключно до тієї військової частини, з командиром якої укладено контракт. Громадяни, які не проходили військову службу, також можуть проходити службу у військовому резерві. Резервістами вони стають одразу після укладання контракту на проходження служби у військовому резерві. 2. Пошук необхідної інформацію У військових частинах, Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), на Інтернет сторінках МОУ (www.mil.gov.ua/rezervist), в соціальних мережах, за телефоном (044) 454-43-34. Обрати військову частину, посаду та спеціальність для проходження служби у військовому резерві. 3. Збір необхідних документів, в разі сумніву зателефонувати до військової частини, яку обрали, або Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Подати заяву до командира військової частини або керівника ТЦК та СП (для військовозобов’язаних – до того, в якому знаходишся на військовому обліку; для невійськовозобов’язаних, зокрема жінок, – до найближчого ТЦК та СП. У заяві зазначити: прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, місце народження, місце реєстрації та фактичного проживання; посаду, обрану для проходження служби у військовому резерві; освіту та професію; військово-облікову спеціальність (при наявності). Для чоловіків та жінок, які не мають досвіду військової служби, пропонується спочатку укласти контракт в територіальній обороні, де пройти загальновійськову підготовку. В подальшому можливе залучення на навчальні збори резервістів до бойової бригади з послідуючим укладанням відповідного контракту. Разом із заявою надати: кольорові фотокартки розміром 9×12 см та 3×4см; паспорт громадянина України; військовий квіток (при наявності); автобіографію, написану власноруч; оригінали документів про освіту. |