Міністерство оборони українинауковометодичний центр кадрової політики порадник командирам (начальникам) з питань роботи
 Скачать 6 Mb.
|
|
Підвищення кваліфікації військовослужбовців офіцерського складу, сержантського та старшинського складу з метою підтримання їх належного професійного рівня здійснюється не рідше одного разу на п'ять років [13, п.174]. Підвищення кваліфікації військовослужбовців здійснюється при військових навчальних закладах та у навчальних частинах (центрах) за кваліфікаційними рівнями, визначеними ГШ ЗСУ, на підставі щорічних планів підвищення кваліфікації. До планів підвищення кваліфікації включаються військовослужбовці, які: зараховані до Резерву для просування по службі; включені до Плану переміщення на посади; внаслідок існуючої потреби сплановані до призначення за новою спеціальністю чи для допуску до експлуатації нових зразків озброєння і військової техніки; є особами сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом або військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які мають вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, – перед прийняттям на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу (за потреби); 104 призначені на вищі посади або на посади за новими спеціальностями – протягом першого року перебування на посаді; в інших випадках – за потребою та в обсягах, визначених ГШ ЗСУ. Порядок організації підвищення кваліфікації визначається МОУ на підставі існуючих потреб у здійсненні післядипломної освіти військовослужбовців [19, п. 6.16]. Підвищення кваліфікації державними службовцями Державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації - не рідше одного разу на три роки. Необхідність професійного навчання державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою управління персоналом державного органу за результатами оцінювання службової діяльності. Керівник державної служби забезпечує професійне навчання державних службовців, вперше призначених на посаду державної служби, протягом року з дня їх призначення [3, ст.48]. Державний службовець за результатами оцінювання службової діяльності, разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює [3, ст.49]. Підвищення кваліфікації працівниками ЗСУ Основні завдання підвищення кваліфікації: прогнозування розвитку персоналу; заохочення працівників до службової кар’єри; підвищення рівня їх професійної компетентності. Мета будь-якого професійного навчання – підвищувати якість професійного складу працівників, формувати в них високий професіоналізм, майстерність, сучасне економічне мислення, вміння працювати в нових економічних умовах і забезпечувати на цій основі високу продуктивну працю й ефективну зайнятість [28, п.1.1]. Професійне навчання буває таких видів [28, п.3.1]: первинна професійна підготовка робітників; перепідготовка робітників; підвищення кваліфікації робітників; підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців. Підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців проводиться для вдосконалення знань, умінь та навиків за наявною спеціальністю, оволодіння функціональними обов’язками, основами менеджменту, 105 маркетингу, вдосконалення навиків управління сучасним виробництвом, раціональної та ефективної організації праці тощо. Підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців може відбуватися як: спеціалізація; довгострокове підвищення кваліфікації; короткотермінове підвищення кваліфікації; стажування. Спеціалізація проводиться з метою отримання працівником додаткових спеціальних знань, умінь та фахових навиків в межах спеціальності, якою він уже володіє. Зазвичай спеціалізація здійснюється у відповідних навчальних закладах за професійним спрямуванням виробничої діяльності працівника без присвоєння кваліфікації та зміни освітньо-кваліфікаційного рівня. Тривалість спеціалізації становить не менше 500 год., після завершення якої працівникові видається диплом про перепідготовку. Довгострокове підвищення кваліфікації здійснюється передусім для керівних працівників та фахівців, щойно прийнятих на роботу, або в разі їх переміщення по службі. У загальному порядку для керівних працівників та фахівців таке навчання має проводитися залежно від виробничої потреби, але не рідше одного разу на п’ять років. Зазвичай навчання здійснюється в закладах післядипломної освіти, а його тривалість установлюється від 72 до 500 год. Довгострокове підвищення кваліфікації підтверджується відповідним свідоцтвом. Короткотермінове підвищення кваліфікації — це поглиблене вивчення керівними працівниками та фахівцями організації певного напряму діяльності. Проводиться періодично залежно від виробничої потреби, а саме: модернізації, перепрофілювання чи структурної перебудови організації, значних змін у нормативно-правовій базі, яка регулює його діяльність, тощо. Тривалість навчання становить не більше 72 год. Підтвердженням такого навчання є посвідчення або довідка. Стажування — проводиться в організаціях як в Україні, так і за її межами задля того, щоб працівники засвоїли вітчизняний і закордонний досвід та набули практичних умінь і навиків для виконання обов’язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня. Тривалість стажування залежить від мети й виробничої потреби та становить не більше 10 місяців. Після закінчення стажування працівникові видається довідка довільної форми. Окрім перелічених форм підвищення кваліфікації, можуть застосовуватися й інші форми, такі як: семінари, семінари-практикуми, семінари-наради, “круглі столи”, тренінги тощо. 106 При направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і проводяться виплати, передбачені законодавством. Підставою для оформлення направлення працівників на підвищення кваліфікації: лист-запрошення для складання наказу з необхідною інформацією, відповідно до нормативних актів [29, п.1 розд ІІ; 4, ст.122]. 2.8 Атестування персоналу 2.8.1 Порядок оцінювання військовослужбовців Атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення комплексного та періодичного оцінювання військовослужбовців (Рисунок 4). Рисунок 4 – Процес атестування військовослужбовців 107 Комплексне оцінювання включає щорічне оцінювання, здійснене прямими командирами (начальниками), та незалежне оцінювання військовослужбовців, здійснене визначеним представником Головної інспекції МОУ або комісій з перевірки військ (сил), утворених наказами МОУ. Періодичне оцінювання проводиться посадовими особами, у підпорядкуванні яких перебувають військовослужбовці. Комплексне оцінювання здійснюється для визначення відповідності військовослужбовців займаним посадам, створення Резерву для просування по службі і Плану переміщення на посади за результатами оцінки їх службової діяльності за рік та прийняття рішень щодо просування або переміщення військовослужбовців по службі, або їх звільнення з військової служби. Періодичне оцінювання здійснюється для характеристики дій військовослужбовців і визначення перспектив подальшого службового використання на підставі аналізу їх службової діяльності за визначений період. Комплексне оцінювання військовослужбовців не проводиться у випадках: перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також у відпустці по догляду за дитиною; перебування у розпорядженні посадових осіб, які мають право призначення на посади; проходження військової служби за кордоном у складі військових підрозділів, багатонаціональних органів військового управління, національного персоналу, у закордонних дипломатичних установах України, в інших міжнародних організаціях; навчання військовослужбовців у військових навчальних закладах за денною формою навчання строком більше шести місяців, за винятком року завершення навчання. Крім того, комплексне оцінювання військовослужбовців не проводиться, якщо до початку його проведення не минуло три місяці проходження військової служби у рік: повернення з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також з відпустки по догляду за дитиною; закінчення навчання у військових навчальних закладах за денною формою навчання, що тривало більше шести місяців; прийняття на військову службу за контрактом; призову на військову службу. Незалежне оцінювання не проводиться під час проходження громадянами військової служби на посадах, передбачених штатами воєнного часу. 108 Періодичне оцінювання не проводиться під час перебування військовослужбовців у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також у відпустці по догляду за дитиною. Щорічне оцінювання військовослужбовців проводиться до 30 листопада календарного року, а осіб рядового, сержантського і старшинського складу військових частин (підрозділів), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, – після завершення виконання завдань за призначенням. Незалежне оцінювання проводиться протягом року під час: спланованих інспекційних заходів чи підсумкових перевірок військ (сил); перевірок органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і закладів за окремим планом; підготовки кадрових рішень із призначень на окремі посади номенклатури призначення МОУ. Періодичне оцінювання проводиться між щорічними оцінюваннями: військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, – перед закінченням строку дії контракту, але не пізніше ніж за три місяці до його закінчення (крім військовослужбовців, які досягають граничного віку перебування на військовій службі), а також у разі невиконання умов контракту військовослужбовцем; військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, – не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку служби за призовом або перед прийняттям на військову службу за контрактом; військовослужбовців, яким відмовлено в допуску до державної таємниці або яким скасовано допуск до державної таємниці, – протягом місяця з дня надходження рішення про відмову в оформленні чи скасування допуску до державної таємниці; військовослужбовців, які більше місяця виконують службові завдання за межами військових частин і пункту постійної дислокації та (або) переведені в тимчасове підпорядкування посадовій особі, яка за посадою не є прямим командиром (начальником) військовослужбовця, – перед поверненням до місця проходження військової служби та (або) в підпорядкування прямих командирів (начальників); військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах, передбачених штатами воєнного часу, – перед прийняттям стосовно них кадрових рішень; військовослужбовців, які зараховуються на навчання до військових навчальних закладів або науково-дослідних установ, – перед поданням документів щодо зарахування на навчання; 109 військовослужбовців, які підлягають організаційним заходам та (або) звільняються з посад і зараховуються у розпорядження, – перед проведенням організаційних заходів та (або) перед звільненням з посад; військовослужбовців, які подаються до нагородження державними нагородами або відомчими відзнаками, – перед поданням до заохочення; курсантів, слухачів, ад’юнктів, докторантів військових навчальних закладів і науково-дослідних установ, які готуються за денною формою навчання, – перед закінченням навчання в зазначених закладах і установах, але не пізніше ніж за три місяці до випуску; випускників військових навчальних закладів після року військової служби, – через рік після закінчення підготовки за денною формою навчання; військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів рядового, сержантського і старшинського складу, – перед поданням до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу; у разі вчинення військовослужбовцем правопорушення або порушення військової дисципліни – протягом робочого дня за вимогою органу досудового провадження або посадової особи, призначеної для проведення службового розслідування. За підсумками щорічного оцінювання складається оцінна картка військовослужбовця. Результати незалежного, комплексного і періодичного оцінювання вносяться відповідно до розділів 6, 7, 8 оцінної картки військовослужбовця. За результатами періодичного оцінювання складається службова характеристика, а в окремих випадках, – атестація на присвоєння військового звання офіцерського складу, нагородний лист, відгук на випускника військового навчального закладу після року служби. Посадовими особами, на яких покладено обов’язки щодо організації та проведення оцінювання, є: командири військових частин; безпосередні командири (начальники); прямі командири (начальники); посадові особи служб персоналу. Посадові особи, які здійснюють періодичне та щорічне оцінювання військовослужбовців здійснюють (Рисунок 5): вивчають встановлений порядок оцінювання військовослужбовців доводять до підлеглих План заходів з організації та проведення оцінювання військовослужбовців військової частини та Графік проведення оцінювання доводять до військовослужбовців, що оцінюються, графік проведення оцінювання 110 Продовження рисунка 5 0 Рисунок 5 – Алгоритм проведення оцінювання військовослжубовців Примітка. Індивідуальні бесіди з військовослужбовцями проводять безпосередні командири (начальники). Перша індивідуальна бесіда з військовослужбовцями проводиться не пізніше ніж за три місяці до складання оцінної картки військовослужбовця або службової характеристики. В зазначеній бесіді обговорюються доводять до військовослужбовців підкритерії оцінки службової діяльності в залежності від специфіки займаних посад Здійснюють об’єктивний аналіз службової діяльності підлеглих військовослужбовців за рік та оцінюють виконання ними службових обов’язків, рівень їх індивідуальної підготовки, виконання планів і програм бойової підготовки, індивідуальних результатів за підсумками контрольних занять, підсумкових перевірок, інспектувань тощо вивчають матеріали періодичного оцінювання підлеглих військовослужбовців за період після останнього щорічного оцінювання проводять індивідуальні бесіди особисто складають оцінну картку в/сл. або службову характеристику з відповідними висновками та рекомендаціями (додаток 14) подають оцінну картку військовослужбовця або службову характеристику за підпорядкуванням для отримання висновків і рекомендацій прямого начальника ознайомлюють військовослужбовців з результатами періодичного та щорічного оцінювання проводять аналіз діючих Переліків підкритеріїв та за необхідності надають відповідні пропозиції встановленим порядком 111 попередні підсумки діяльності військовослужбовця за рік (визначений період), надаються рекомендації щодо підвищення якості виконання службових обов’язків за посадою та звертається увага на конкретні недоліки, які необхідно усунути. Визначаються напрямки практичної допомоги військовослужбовцю з усунення недоліків, надаються необхідні вказівки і рекомендації з вирішення проблем у службовій діяльності, встановлюються терміни для їх усунення і порядок контролю. Остання бесіда з військовослужбовцем проводиться безпосередньо перед складанням оцінної картки військовослужбовця або службової характеристики. У процесі бесіди командир (начальник) підбиває підсумки діяльності підлеглого за рік (визначений період) та аналізує результати роботи з усунення недоліків і зауважень, які були вказані під час попередніх бесід. Зміст проведених бесід може оформлюватися письмово за рішенням посадової особи, яка їх проводила [34]. З метою якісної організації заходів з оцінювання військовослужбовців у кожній військовій частині від окремого батальйону, йому рівного і вище, органі військового управління, установі, закладі (далі – військова частина) відповідно до штату (штатного розпису) розробляється схема оцінювання військовослужбовців та щорічно складається: графік проведення оцінювання; план заходів з організації та проведення оцінювання (далі – План). Графік проведення оцінювання складаються на всіх військовослужбовців військової частини, які підлягають періодичному (перший розділ графіку) та щорічному (другий розділ графіку) оцінюванню в наступному році [19, п.7.3, 7.4, 7.5, 7.6, 7.9]. Військовослужбовці, оцінні картки (службові характеристики) на яких складає командир військової частини, окремим проєктом графіку подаються до служби персоналу вищої інстанції. Зазначені проєкти графіку використовуються для складання графіків проведення оцінювання цієї інстанції. Графік проведення оцінювання у вищій інстанції складається з урахуванням проєктів графіків проведення оцінювання військовослужбовців підпорядкованих військових частини, які підлягають періодичному та щорічному оцінюванню в наступному році. Витяг із графіку проведення оцінювання вищої інстанції доводиться встановленим порядком до підпорядкованих військових частин. |