Основи ТМФВ. Міністерство освіти І науки україни ужгородський національний університет кафедра теорії І методики фізичного виховання основи теорії та методики фізичного виховання (навчальний посібник)
 Скачать 0.55 Mb.
|
|
Естетичне виховання Естетичне виховання – це направлене формування естетичного сприйняття оточуючого світу, естетичних переживань, хорошого смаку, розуміння проблеми естетичного відношення людини до життя і до себе. Воно вчить любити і творити гарне, захоплюватися величним та героїчним, ненавидіти паскудне, зневажати підле, сміятися над комічним. Все наведене має місце і у фізичному вихованні, а саме: Краса зовнішності людини (гармонія тілесної будови, правильна постава Естетика рухів (невимушені, легкі, пластичні, віртуозні, виразні); Фізичне здоров’я; Краса людських відносин, вчинків, поведінки; Завдання естетичного виховання: 1) виховувати здібність естетично сприймати, відчувати і правильно оцінювати гармонію світу фізичного виховання; 2) стимулювати моральні взаємовідносини; 3) збагачувати учнів знаннями , які дозволять їм порозуміти світ прекрасного. Трудове виховання Всі види виховання ( моральне, інтелектуальне, естетичне) втілюються у трудовому виховання, яке їх об’єднує. Людина без праці не може бути людиною, принаймні повноцінною. Тільки у праці можуть проявитися її найкращі риси виховання. Коли кажуть про трудове виховання, мають на увазі його прикладне значення. Під прикладним напрямом фізичного виховання розуміють наступне: 1. розширення функціональних можливостей організму, що дозволяє виконувати роботу якісно, не стомлюватися, протистояти несприятливим факторам виробництва; 2. використання у фізичному вихованні таких вправ, в яких є елементи професійних рухів; 3. виховання працелюбності, звички діяти з повною віддачею сил, мобілізуватися у відповідальний момент, виконувати рухи раціонально. Участь учнів у ремонті приладів та устаткування; 5. Самообслуговування: підготовка та прибирання місць заняття, учбового інвентарю; 6. Формування звички діяти у колективі, жертвувати власними інтересами заради інтересів колективу та загальної спільної мети. 21.2. Фактори направленого формування особистості та самовиховання У вихованні особистості умовно розрізняють три основних етапи: 1) алгоритмічний (репродуктивної поведінки); 2) напівалгоритмічний; 3) евристичний (творчий). Методи виховання: наочності та переконання; практичного привчання; заохочення та покарання. Методи інтелектуального виховання: пояснююча розповідь; інструктажі; аналіз вправ та обговорення; завдання для самостійного осмислення; моделювання техніки і тактики дій. ділова гра тощо. Методи естетичного виховання: наочної дії; естетично збагаченого слова метод творчих завдань. Таким чином, моральне, інтелектуальне, естетичне і трудове виховання є невід’ємною частиною процесу фізичного виховання. Якщо направлено не виховувати у учнів позитивні якості, то можна з часом мати проблему з агресивністю, егоїзмом, непорядністю тощо, так як наведені якості теж можуть стихійно бути вихованими під час практичних занять та тренувань. Література: 1. Теорія и методика фізичного виховання / Під ред. ТЮ. Круцевич (В х т. К Олимпийская литература, 2008. – Т. 1. - с. 59-68. Теория и методика физического воспитания. Учеб. Для инст-тов физкультуры. Под общ. ред Л.П.Матвеева и АД. Новикова. Изд. е испр. и доп. й т. М ФиС, 1956.- С. 245-261. 3. Сараф М.Я., Столяров В.И. Введение в эстетику спорта. Учебн. Пособ. Для инст. физической культуры. М Фызкультура и спорт, 1984. – 104 с. 22. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 22.1. Про методологію та логіку наукового дослідження Як наука, що постійно розвивається, ТМФВ має свою методологію наукових досліджень. Під методологією досліджень розуміють способи отримання нових наукових знань, або уточнення і доповнення існуючих. Логіка побудови наукових досліджень передбачає певний порядок проведення дослідницьких процедур, до яких належать: виявлення проблемної ситуації; формування робочої гіпотези; збір і обробка фактичного матеріалу; теоретичний аналіз, абстрагування, узагальнення, дедукція, рух від абстрактного до конкретного. 22.2. Характеристика окремих дослідницьких підходів та методів Як наука, що постійно розвивається, ТМФВ має свою методологію наукових досліджень. Під методологією досліджень розуміють способи отримання нових наукових знань, або уточнення і доповнення існуючих. Логіка побудови наукових досліджень передбачає певний порядок проведення дослідницьких процедур, до яких належать: виявлення проблемної ситуації; формування робочої гіпотези; збір і обробка фактичного матеріалу; теоретичний аналіз, абстрагування, узагальнення, дедукція, рух від абстрактного до конкретного та від конкретного до абстрактного. В ТМФВ, як і в більшості інших наукових дисциплін використовуються два загальнонаукових підходи: системний; модельний; а також дослідження двох типів: власне-теоретичні; експериментальні. Методи дослідження дуже різноманітні. Типовими для ТМФВ є такі методи: теоретичного аналізу та узагальнення літературних даних (бібліографічна характеристика, бібліографічний пошук, аналіз та узагальнення документальних матеріалів тощо); 2. методи педагогічного обстеження (педагогічне спостереження, опитування, анкетування, інтерв’ю, хронометрування, реєстрації параметрів рухів); 3. експериментальні методи (природній, модельний та лабораторний експерименти; абсолютний та порівняльний; послідовний та паралельний); 4. математичні методи дослідження та обробки результатів (одномірний та багатомірний математичний аналіз). Перші дві групи методів належать до пасивного способу отримання наукової інформації, тобто, без втручання у процеси, що досліджуються; наступні дві - належать до активного способу отримання наукової інформації, тобто, з втручанням у процеси, що досліджуються та внесенням змін, щодо їх перебігу. Література: 1. Теорія и методика фізичного виховання / Під ред. ТЮ. Круцевич (В х т. К Олимпийская литература, 2008. – Т. 1. - с. 21-26. 2. Герцик МС, Вацеба ОМ. Вступ до спеціальності галузі „Фізичне виховання і спорт підручник.- Харьків: „ОВС”, 2005. – с. 123-132. |