ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Список використаних джерел 1. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий / Митричев В.С. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. 112 c. 2. Омельянюк Г.Г. Судебно-почвоведческая экспертиза: монография. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. 624 с 3. Колдин В.Я. Судебная идентификация. М.: ЛексЭст, 2002. 528 с. 4. Колмаков В.П. Значение для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни. Труды Харьковского медицинского института. 1956. Вып. 5. С. 193–196. 5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9–10, № 11-12, № 13, ст.88 6. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи : постанови ПВСУ від 7 лютого 2003 року № 2 URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/v0002700-03. 126 Венчагова Вероніка Миколаївна, судовий експерт сектору дактилоскопічних досліджень відділу криміналістичних видів досліджень Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ІННОВАЦІЇ В ДАКТИЛОСКОПІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ: ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ Вже понад півтора століття судова експертиза проходить шлях становлення від епізодичного проведення почеркознавчих, дактилоскопічних і інших експертних досліджень до розробки наукових засад судової експертизи, створення нових її видів, систематичного (для більшості видів судових експертиз) їх проведення. Розвиток судової експертизи продовжується і сьогодні. З’являються нові види і об’єкти судової експертизи, нові методи і методики, сучасні науково-технічні засоби і автоматизовані інформаційні експертні технології [1, c. 63]. Дактилоскопія – це галузь криміналістики, що вивчає будову шкірних узорів на пальцях рук людини для використання її слідів з метою ідентифікації, реєстрації та розшуку злочинців [2, c. 325]. Сучасна дактилоскопія ґрунтується на трьох важливих особливостях шкірних узорів – їх індивідуальності, незмінності і відновлюваності. Розглядаючи папілярні узори пальців рук, як об’єкти криміналістичного дослідження, необхідно звернути увагу на ті проблеми, з якими стикаються експерти та органи досудового розслідування під час отримання або відібрання дактилоскопічних зразків. Слід зауважити, що як і раніше, дактилоскопічна експертиза залишається одним з найпоширеніших видів досліджень, оскільки відбитки пальців рук – невід’ємна частина місця події у багатьох видах злочинів. Разом з тим, вони виступають джерелом цінної криміналістичної інформації, у тому числі про особу, яка їх залишила, про ймовірний час та особливості слідоутворення [3, c. 325]. Діяльність, пов’язана з процесом пошуку, фіксації, вилучення та дослідження слідів пальців і долонь рук, а також можливості їх вдосконалення, триває від самого початку застосування інформації дактилоскопічного походження в слідчий практиці та триває до теперішнього часу. Певні винаходи, відкриття вирішують вузьке коло завдань, яке може мати місце лише в окремих випадках, або розширюють можливості використання вже відомих методів дослідження. А інші навпаки значно розширюють можливості дактилоскопії, при чому не тільки при розслідуванні злочинів, а і в повсякденному житті. У теперішній час існує тенденція у роботі зі слідами пальців і долонних поверхонь рук, яка передбачає вдосконалення методик дослідження не тільки самих папілярних узорів у цих слідах, а й потожирової речовини цих слідів. 127 У цьому аспекті перспективними вважаються використання куркуміну та люміцину для обробки пальцевих відбитків. Куркумін – це поліфенол, який міститься в корені куркуми – достатньо розповсюдженої спеції, яка використовується в кулінарії сотні років. Учені з Університету Шеффілд Халлам (Велика Британія) вважають, що ця речовина, використана під час мас-спектрометричного дослідження, може допомогти в аналізуванні молекулярних складових відбитків пальців. Таким чином, досліджуються не самі відображення папілярних ліній на слідосприймальному об’єкті, а потожирова речовина. Винайдений Сімоною Франсезе спосіб отримувати хімічну інформацію з потожирової речовини шляхом матрично-активованої лазерної десорбції- іонізації може допомогти, крім іншого, встановити такі дані, як стать особи, що залишила відбитки, й визначити, чи мала вона справу з наркотичними засобами і якими саме. Особливо приваблює майбутніх користувачів цієї технології її нескладність в опануванні та невелика вартість витратного матеріалу. Люміцин (Lumicyano™) – швидший, кращій і дешевший засіб виявлення маловидимих слідів рук, розроблений групою вчених у Лабораторії супрамолекулярної та макромолекулярної фотофізики та фотохімії (Париж, Франція). Завдяки флуоресцентному барвнику – теразину, що входить до його складу, він дозволяє «підсвічувати» відбитки пальців на непористих або напівпористих поверхнях [4, с. 58–59]. Значною перевагою виявлення слідів за допомогою люміцину є те, що він, на відміну від його аналогів, не є токсичним і залишає сліди придатними до подальшого дослідження ДНК. Цей засіб пройшов апробацію в підрозділах французької поліції та жандармерії, Скотланд-Ярді та ФБР. Британською фірмою Foster+Freeman представлено автоматизований комплекс TFD-2, який застосовується для теплового виявлення та візуалізації прихованих слідів на паперових документах. При цьому його перевагами є велика швидкість робот, практично безконтактний принцип роботи, відсутність необхідності попередньої хімічної обробки документів, гарна якість виявлених слідів, і найголовніше, можливість використання як на місці злочину, так і в лабораторії. Для використання в Україні доступна система DCS 5 для відображення відбитків пальців, яка представляє собою багатофункціональний пристрій для виявлення, запису та покращення практично будь-якого типу відбитків пальців на будь-якій поверхні або фоні, щоб забезпечити максимальну деталізацію. Що стосується застосування спеціальних методів виявлення слідів папілярних узорів в Україні, згідно методики проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження», є лише три спеціальні методи виявлення слідів, які не перешкоджають подальшому відібранню 128 зразків для проведення біологічних та генетичних експертиз. Такими методами є: оброблення об’єктів дослідження немагнітними дактилоскопічними порошками «Сажа» та «Окис цинку», а також спеціальний фізико-хімічний метод обкурювання парами чотириокису рутенію [5]. Також на теперішній час ведуться розробки, згідно яких відомо, що можливо відбирати зразки для подальшого встановлення ДНК-профілю після обробки об’єктів парами ціаноакрилових ефірів, але ця інформація поки що відсутня у вказаній методиці, а тому унеможливлює використання вказаного методу виявлення слідів при забороні слідчого використовувати руйнівні методи дослідження. Роблячи висновок, потрібно зазначити, що в Україні є перспектива удосконалення методів виявлення слідів дактилоскопічного походження на різноманітних поверхнях, об’єктах. В більшості своїй ці методи є фізико-оптичними, тобто такими, що не пошкоджують речовину сліду та передбачають можливість подальшого проведення ДНК-експертиз. Але на теперішній час всі ці відкриття мають лише теоретичне відображення. Для втілення в експертну практику новітніх розробок необхідно покращувати матеріально-технічне забезпечення експертної діяльності, постійно здійснювати моніторинг новітніх наукових розробок та обмін практичним досвідом з фахівцями правоохоронних органів зарубіжних країн. Список використаних джерел 1. Авдєєва Г. К. Судебная экспертиза: современные возможности и тенденции развития // Преступность в западной Сибири : актуальне проблемы профилактики и расследования преступлений. Сб. ст. Всерос. науч.-практ. конф. (28 февр.– 1 марта 2013 г.). Тюмень : Тюмен. Гос. ун-т, 2013. С. 73. 2. Сокальський С.П. Історія та теоретичні основи дактилоскопічних досліджень. Теорія і практика судової експертизи і криміналістики: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. з нагоди 85-річчя доктора юридичних наук, професора Ніни Іванівни Клименко : Київ, 2018. С. 323–326. 3. Павлова Н.В., Сальникова М. Проблемні питання відібрання дактилоскопічних зразків: криміналістичний та кримінально- процесуальний аспекти: Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти: матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 13 бер. 2020 р.). Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2020. 414 с. 4. Лапта С.П. Перспективні напрями розвитку дактилоскопії в зарубіжних країнах. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / голов. ред. В. В. Сокуренко. Харків: ХНУВС, 2017. № 3 (78). 215 с. ISSN 1999-5717. 5. Методика дактилоскопічної експертизи. Експертна спеціальність 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» / [укл. Жолтанська І.І., Кузнєцов В.А., Щавелєв А.В., Димитрова Ю.В., Кушніренко Н.В.]. К. : ДНДЕКЦ МВС України, 2014. 119 с. 129 Воробей Олена Вячеславівна, професор кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально-наукового інституту № 2 Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент; Чернявська Олена Сергіївна, здобувач ступеня вищої освіти бакалавра навчально-наукового інституту № 2 Національної академії внутрішніх справ ЗАСТОСУВАННЯ ВІДЕОСПЕКТРАЛЬНОГО КОМПАРАТОРА «REGULA» 4305DMH ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЕКСПЕРТІВ-КРИМІНАЛІСТІВ Ще у 1992 році з метою забезпечення потреб Експертної служби МВС України, підвищення загальноосвітнього та професійного рівня її фахівців на факультеті підготовки криміналістів Української академії внутрішніх справ (зараз – Навчально-науковий інститут № 2 Національної академії внутрішніх справ) було започатковано стаціонарну форму навчання експертів [1, с.108]. Сьогодні у ННІ № 2 НАВС викладачі кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз продовжують готувати фахівців для Експертної служби МВС України (здобувачів за спеціальністю «Право» 081). Одним з видів дослідження, що вивчаються у межах програми підготовки фахівців, є техніко-криміналістичне дослідження документів. Якісне дослідження документів можна проводити лише за наявності на робочому місці експерта спеціального обладнання для детального дослідження об’єктів [2, с. 58]. Серед сучасного устаткування варто відмітити відеокомпаратори, що вже позитивно зарекомендували себе у практичних експертних підрозділах нашої країни. Оснащення робочого місця експерта таким обладнанням у складі апаратно-дослідного комплексу разом з комп’ютером дозволяє проводити якісні дослідження та оформлювати підготовку й друк експертного висновку з відповідними ілюстраціями. Під час підготовки фахівців у ННІ № 2 НАВС, звичайно, значна увага приділяється практичній складовій. Наприклад, одним з основних завдань вивчення навчальних дисциплін «Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів», а також «Судова експертиза документів» у ННІ № 2 НАВС є отримання практичних навичок з вказаного виду досліджень. А згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі вищої освіти повинні вміти застосовувати технічні засоби експертного дослідження. Тому для такого напрямку, як техніко-криміналістичне дослідження документів, на базі ННІ № 2 НАВС було обладнано сучасною апаратурою спеціалізовану навчальну аудиторію. 130 Так, у 2021 році в арсеналі новітньої техніки з’явився відеоспектральний компаратор «Regula» 4305DMH - пристрій для перевірки справжності документів (див. іл. №1). Ілюстрація 1. Відеоспектральний компаратор «Regula» 4305DMH Даний пристрій призначений для детальної перевірки паспортів, візових штампів та печаток, посвідчень водія, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, банкнот, цінних паперів та інших документів із спеціальними засобами захисту від підробки. Практичні галузі застосування компаратору: прикордонні та міграційні служби; експертно-криміналістичні підрозділи; правоохоронні органи; банківські установи; інші відомства та організації, які мають повноваження на здійснення перевірки документів [3]. Модель пристрою представлена у вигляді середньогабаритного блоку, корпус якого виготовлений з металу. Управління джерелами освітлення і відеокамерою для різних режимів досліджень здійснюється з фронтальної панелі пристрою або через інтерфейс програмного забезпечення «Regula Forensic Studio». Пристрій обладнаний РК-дисплеєм, на якому відображаються режими дослідження (див. іл. № 2). Компаратор має вбудований зчитувач безконтактних ідентифікаційних мікросхем, збільшену робочу зону над предметним столом з екраном, затискачі для фіксації досліджуваних об’єктів, захисну шторку від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання. «Регула» 4305DMH комплектується модифікованою переглядовою лупою «Регула» 1003M з двома джерелами білого освітлення та збільшенням у 10 крат, зовнішнім освітлювачем. На передній панелі розміщуються роз’єм для підключення виносного освітлювача з ультрафіолетовим донним джерелом освітлення, три вільних USB-порти 2.0 – для підключення додаткових зовнішніх пристроїв [3]. 131 Відеоспектральний компаратор «Regula» 4305DMH має наступні функціональні можливості: – отримання та обробка зображень; – зчитування безконтактних ідентифікаційних RFID- мікросхем; – дослідження на рівні: захисту основи документа (водяні знаки, захисні волокна, планшетки, захисні нитки та смуги, голограми, кінеграми, тиснення фольгою, покриття з поляризаційним ефектом, прозоре лакове покриття, тіньове зображення тощо); поліграфічного захисту (глибокий друк, тексти, розетки та віньєтки, мікротекст, усі види прихованих і муарових зображень, мітки для людей з послабленим зором, елементи захисту, виконані кольорозмінним барвником, у тому числі з тисненням та прихованими зображеннями тощо); високий друк (серійний номер; тексти; штрих- коди тощо); орловський друк, усі види офсета, тексти, усі види мікродруку, усі види фонових сіток і антисканерних засобів захисту тощо); трафаретний друк (елементи захисту з оптично змінними ефектами, відмінності зображень і текстів тощо); фізико-хімічного захисту (люмінесценція, усі види ультрафіолетового випромінювання, інфрачервоне випромінювання); комплексні засоби захисту (голограмні зображення, OVD-елементи, елементи захисту, виконані інфрачервоними метамерними барвниками; спеціальні полімерні покриття тощо); – додаткові дослідження: матеріалів окремих фрагментів зображень документів за ступенем відображення інфрачервоного діапазону спектра, змін первісного змісту шляхом підчистки, травлення та змивання; слідів технічної підготовки при підробці підпису, зайвих штрихів; залитих, замазаних, закреслених записів, текстів, зображень, механічних пошкоджень документів. Під час проведення практичних занять у спеціалізованій аудиторії з техніко-криміналістичного дослідження документів та почерку на базі ННІ №2 НАВС із застосуванням відеоспектрального компаратору «Regula» 4305DMH майбутні експерти-криміналісти опановують можливості робочого місця з апаратно-дослідницьким 132 комплексом. Пристрій для перевірки справжності документів разом з комп’ютером дозволяє проводити дослідження у різних функціональних режимах. Наприклад, у різних режимах освітлення виявляти виправлення у тексті документу (часткову підробку). Збільшувальні можливості компаратору дозволяють детально вивчити мікроструктуру матеріалів та зображень на об’єкті. Виконані дослідження під час виконання практичних завдань здобувачі оформлюють з відповідними ілюстраціями, використовуючи можливості комплексу. Таким чином, застосування відеоспектрального компаратору «Regula» 4305DMH під час проведення практичних занять з навчальних дисциплін, пов’язаних з дослідженням документів, дозволить здобувачам отримати практичні навички роботи з сучасною криміналістичною технікою, що є необхідними в умовах сьогодення для якісної експертної роботи. Список використаних джерел 1. Кофанов А. В. Деякі аспекти проблематики підготовки судових експертів, їх взаємодії з керівництвом та оцінки проведених ними досліджень. Криміналістичний вісник, № 2 (20), 2013. С. 107–115. 2. Воробей О. В., Кофанов А.В. Техніко-криміналістичне дослідження документів : Навчальний посібник. Київ : Нац. акад. внутр. справ України, 2011. 312 с. 3. URL: https://regulaforensics.com/en/products/advanced_verification/4305/. Воробей Олена Василівна, викладач кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ДІЯЛЬНІСТЮ «КОНВЕРТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ» Найбільш організованою та ефективною формою протидії злочинності з боку правоохоронних органів є об’єднання сил і засобів та взаємодія правоохоронних й інших органів, наділених законом відповідними повноваженнями, що полягає в спільній участі залежно від обставин. Учасники такої взаємодії повинні використовувати необхідні, специфічні для кожного органу джерела інформації, сили та засоби, забезпечуючи ефективне розслідування кримінальних правопорушень. Г. А. Матусовський трактує взаємодію як узгоджену діяльність правоохоронних, контролюючих та інших державних органів, спрямовану на досягнення спільної мети з мінімальною витратою сил, засобів і часу. У такому контексті йдеться про взаємодію не тільки слідчого й правоохоронних органів загалом з іншими державними органами, підприємствами, установами й організаціями. Слід 133 акцентувати увагу на тому, що це визначення взаємодії є прийнятним для всіх видів людської діяльності, його застосовують у різних галузях юридичних наук. Учений аргументує необхідність застосування системного підходу до вивчення проблем взаємодії з боку різних юридичних наук, серед яких криміналістика має відігравати координаційну та узагальнювальну роль [1]. Результати аналізу практики засвідчують, що важливе місце в процесі взаємодії належить його формам. Форми взаємодії – способи співробітництва, що забезпечують узгоджений характер діяльності, конкретні способи зв’язку між суб’єктами взаємодії. Форма взаємодії як спосіб організації охоплює комплекс способів і прийомів, систему зв’язків і правовідносин суб’єктів взаємодії. Так, до першої групи належать: спільне вивчення й аналіз матеріалів оперативної розробки чи перевірки; спільне планування; регулярний обмін інформацією про обставини конкретного кримінального провадження, що сприяє формуванню глибшого уявлення про подію кримінального правопорушення; проведення спільних службових нарад (навчань) з актуальних проблем взаємодії, а також обговорення результатів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою визначення ефективних і результативних шляхів розкриття кримінальних правопорушень. Другу групу утворюють такі форми взаємодії: проведення відповідними оперативними підрозділами слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій за дорученням слідчого; взаємодія в процесі провадження конкретної слідчої дії [2, с. 11–12]. Ефективність досудового розслідування кримінальних правопорушень безпосередньо залежить від налагодження взаємодії між органами досудового розслідування й оперативними підрозділами. Лише органічне поєднання гласних процесуальних засобів і негласних методів оперативно-розшукової діяльності (пошукових, розвідувальних, контррозвідувальних) здатне забезпечити своєчасне виявлення кримінальних правопорушень та повне їх розслідування (підготовлюваних або вже вчинених), передусім тих, які вчиняють і маскують організовані групи осіб [3, с. 25]. Ми виокремлюємо такі основні форми взаємодії оперативних підрозділів і слідчих під час проведення оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих (розшукових) дій: а) процесуальні: передача протоколу прокуророві про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (ст. 252 КПК України); доручення слідчого щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії (ст. 40, 246 КПК України); надання допомоги слідчому під час провадження негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 40 КПК України); б) організаційні: обмін інформацією; координація; консультації; реалізація матеріалів ОРД; аналіз причин та умов, що сприяли вчиненню злочину [4, с. 24]. 134 Під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з діяльністю конвертаційних центрів, слідчий взаємодіє переважно з представниками оперативних підрозділів Національної поліції, Державної фіскальної служби, Служби безпеки України, представниками експертних установ, Державної аудиторської служби, органами нагляду, кредитно-фінансової сфери тощо. Залежно від обставин кримінального провадження слідчий може взаємодіяти з такими органами та їх регіональними представниками: Національним банком України, Фондом державного майна, Міністерством фінансів України, Антимонопольним комітетом, Державним комітетом статистики, Міжнародною організацією кримінальної поліції в Україні (Інтерпол) тощо. Під час розслідування зазначених кримінальних правопорушень слідчий може звертатися до спеціалістів різних галузей знань. Основними завданнями застосування спеціальних знань у кримінальних провадженнях щодо діяльності конвертаційних центрів є повне, усебічне дослідження доказів, виявлених у процесі слідства та здобування таких доказів: 1) ревізор може: встановити фактичне місцезнаходження грошових коштів і майна, їх кількість, загальну вартість, з’ясувати, відповідно до яких нормативних актів було відображено фінансово-господарські операції в бухгалтерських документах, у яких із них сліди кримінального правопорушення замасковано, перелік документів, що підтверджують порушення законодавства; 2) спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку може надати консультації з приводу нормативних актів, що регулюють відносини в галузі бухгалтерського обліку й оподаткування, процедури руху грошових коштів, документального оформлення фінансових операцій, бухгалтерської звітності, постановки запитань на допиті, підбору необхідних для пред’явлення документів; 3) експерти можуть надати висновок стосовно визначеного кола питань, який використовують в оперативно-розшукових заходах, для планування розслідування, формулювання версій [5, с. 16]. Така взаємодія надає можливість з найменшими затратами сил, часу, засобів досягати загальної мети й передбачає узгоджену діяльність різних гілок однієї чи декількох організаційних систем. |