ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Гончар Лариса Володимирівна, головний судовий експерт відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України СПЕЦИФІКА ТВОРІВ КОСІВСЬКОЇ МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ ЯК ФЕНОМЕНУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Вироби творів з кераміки, складають значну частину пам’яток декоративно-прикладного мистецтва й широко представлена в приватних і музейних колекціях. Перед експертом-мистецтвознавцем, який досліджує твори кераміки, стоїть завдання з визначення їх автентичності, відповідності певному періоду створення, авторської приналежності, наявність реставраційних втручань, а також встановлення історико-культурного, художнього, музейного і колекційного статусу, орієнтовної вартості. Перш за все, при дослідженні кераміки основна увага дослідника повинна бути зосереджена на зовнішній стороні твору та технології виготовлення. Головну роль в цьому відіграє встановлення атрибуції, проведення стилістичного опису, а саме сюжету твору, особливості колористичного рішення, стильові ознаки орнаменту, особливості виготовлення кераміки, наявність клейм. 143 Керамічні вироби це не тільки антикваріат, але й великий ринок імітацій та підробок. Велика кількість та різноманіття керамічних виробів зумовлює певну складність для дослідників і вимагає від експерта всебічної обізнаності і фундаментальних знань. Тому важливим встановлення стилістичних особливостей сюжетних мотивів косівської кераміки та виявлення характерних рис косівської кераміки серед гончарного мистецтва на території України. Для української кераміки та гончарства важливе значення має трипільська мальована кераміка кінця енеоліту (2500–2000 рр. до Різдва Христового). Її різноманітні орнаментальні мотиви, знаки, принципи композиції суттєво вплинули на весь подальший розвиток української кераміки. Етнографічні відомості другої половини XIX – першої третини XX ст. дозволяють детально охарактеризувати матеріали й технологію гончарного виробництва різних регіонів України та показати їхній вплив на стилістику виробів [2, с. 23]. Технологія гончарного виробництва, як і в попередні періоди, складалася зі спільних для більшості осередків України етапів: 1) добування сировини; 2) приготування глиняної маси, ангобів, полив; 3) формування виробів; 4) їхнє декорування; 5) покриття поливою; 6) випалювання. Кожний етап суттєво впливав на художні особливості виробів [5, с. 115–116]. Яскравим мистецьким явищем на західноукраїнських землях у ХІХ ст. є гончарство Гуцульщини, яке відчутно впливало на народну кераміку сусідніх регіонів. Його художні особливості тісно пов’язані з традиціями народної кераміки Поділля й Галичини, особливо Коломиї. Найвизначнішими гончарними осередками були три містечка – Косів, Кути та Пістинь, які славилися виробами не лише на всю Гуцульщину, а й далеко за її межами [5, с. 143]. Своєрідний, неповторним явищем української кераміки є косівська кераміка. Вона набула свого розвитку на початку ХІХ ст. Основою яскравої декоративної системи косівської кераміки на початку XIX століття став ритований розпис. За цією технікою виріб повністю вкривали тонким шаром білої глини, на підсушеному білому тлі писаком гравіювали контур орнаменту, заповнювали його площини коричневим ангобом та перший раз випалювали. Завдяки цьому на білому тлі проглядається сіра глина, утворюючи графічний малюнок. Контррельєфні лінії – рівчаки, які утворює писак, служать для того, щоб під час випалу фарбники не розтікались по черепку. Після цього предмет розмальовували керамічними фарбами жовтого та зеленого кольорів, вкривали поливою і вдруге випалювали [6, с. 40]. Основні ознаки косівської кераміки: – триколірна гама забарвлення виробів (жовтий, зелений, коричневий) пов’язана із сприйняттям природи: жовтий символізує 144 сонце, зелений – карпатські гори, коричневий – землю (інколи додавали синього кольору); – на керамічних виробах особливою ознакою «традиції» є відображення життя гуцулів, їх вірування, традиційний побут; – застосування біблійних сюжетів та зображення святих, церков і дзвіниць; – в оздобленні посуду використовували цікавий засіб – затіки: спрямовані в бік плями зеленої поливи, що надавали композиції динамізму. Декоративні мальовані полив’яні вироби Косова мали найбільше декоративних рис у формотворенні та, особливо, в оздобленні. Вони містять такі роди: посуд (найчисельніший рід косівської кераміки, який має 12 типологічних груп, що складаються з типів: мископодібний (миска, полумисок, салатниця, тарілка, таця, сільничка, ваза для фруктів та печива), макітро-подібний (макітра), глекоподібний (дзбанок, «кувшин», сметанник, чайник, горнятко, кухоль), горщикоподібний (горщик, супниця, посуд для сипучих продуктів, масляниця), колоподібний (баклага, калач, куманець), бочкоподібний (барильце), фігурний (зооморфний, антропоморфний), пляшкоподібний (штоф), кошикоподібний (кошик), близнюки (двійнята, трійнята), чаркоподібний (чарка), ложкоподібний (ложка, ківш)), вироби для обладнання житла (ваза для квітів, вазон, свічник, кахлі), вироби особистого вжитку (прикраси,скарбнички, попільнички), обрядові вироби (свічник, ікона, хрест). Значне місце у косівських мальованих полив’яних виробах займало виготовлення сувенірів [4, с. 262]. Керамісти Косова, створили власний стиль авторського почерку у формотворенні, віртуозності орнаменту, сюжетів. Не випадково, що й сьогодні кераміка Гуцульщини залишається впізнаваною у світі та служить своєрідною візитівкою народного мистецтва України. Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства Список використаних джерел 1. Вербицький Л. Вироби гончарські з Косова. Узори промислу домашніх виробів з глини селян на Русі. Львів, 1882. С. 80–88. 2. Гринюк М. Косівська мальована кераміка в реаліях сьогодення. Вісн. Львів. нац. акад. мистецтв. 2011. Спецвип. 3. С. 21–28. 3. Івашків Г. Кераміка Косова та Пістиня ХІХ – початку ХХ століть : історіографія. Мистецтвознавство’11. 2011. С. 63–78. 4. Кушнір О.В. Типологія косівського глиняного посуду другої половини ХХ ст. Історичні етюди : збірник наукових праць / під ред. С.І. Світленка. Дніпропетровськ : Літограф, 2011. Вип. 3. С. 214–219. 5. Лащук Ю. П. Косівська кераміка. Київ : Мистецтво, 1966. 98 с. 145 6. Лащук Ю. Гуцульська кераміка / за заг. ред. Н. Д. Манучарової. Київ : Держбудвидав УРСР, 1956. 82 с. 7. Слободян О. Роль Косівської мистецької школи у розвитку декоративно-прикладного мистецтва на Гуцульщині другої половини ХХ ст. Вісн. Львів. нац. акад. мистецтв. 2013. Вип. 24. С. 94–101. Грищенко Ігор Леонідович, завідувач відділу судової експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Павлоград) ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГОВИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ПРАЦІВНИКАМИ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ФАХІВЦЯМИ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС У нинішній час Національна поліція України перебуває у стадії втілення в життя прийнятої стратегії змін та реформування як системи МВС в цілому так і зміни задач та засобів роботи окремих підрозділів Національної поліції. Це зумовлено реформуванням також системи слідчих підрозділів поліції. Основною метою цих змін є покращення роботи системи в цілому та створення ефективних умов для розвитку професійного росту та практичних навичок слідчих, та особливо осіб, які призначені на посади після завершення навчання у вищих навчальних закладах. Під час практичної діяльності у слідчих виникає ряд питань, які потребують спеціальних знань та практичних навичок. Працівники Експертної служби кожного дня стикаються з питаннями, які виникають під час вилучення речових доказів, оформлення документів щодо призначення експертних досліджень та ряд інших. Для вирішення цих завдань Експертною службою МВС розроблено ряд заходів спрямованих на покращення роботи та підвищення професійного рівня співробітників. Одним із цих заходів є проведення практичних занять – тренінгів, за участю спеціалістів різних напрямків. Тренінг – це заплановані та систематичні зусилля з розвитку та вдосконалювання знань, навичок, умінь та діяльності слідчого за допомогою теоретичних засобів поєднаних з практичними прийомами, що дає змогу під час проведення більш ефективно навчитися вирішувати службові завдання [1, 2]. Ціллю проведення тренінгів є формування у працівника слідчого підрозділу внутрішньої сили та впевненості, які стимулюють його до покращення якості роботи та усвідомлення важливості його 146 діяльності в процесі подальшої інтеграцій його як професіонала так і особистості. Мета тренінгу – забезпечення слідчого знаннями, вміннями необхідними для виконання конкретних завдань. Отже, тренінг можна розглядати, як один із ефективних методів службово-професійного навчання працівників в діяльності Національної поліції. Перевагою тренінгів в порівнянні з іншими формами навчання є використання групової роботи, де кожен учасник може засвоювати, відпрацьовувати та моделювати нові професійні вміння та навички. Досягнення цієї цілі відбувається шляхом відтворення в «тепличних» умовах сценаріїв, які виникають під час несення служби та особливо при проведенні оглядів місць подій. Під час проведення тренінгів фахівці Експертної служби розповідають про особливості проведення оглядів місць подій, використовуючи під час занять реальну експертно-криміналістичну техніку, базуючись на конкретних справах. Ці справи розглядаються досконально з метою вивчення всіх стадій огляду місця події, з врахуванням їх особливостей виявлення та фіксації деталей події, вилучення речових доказів, їх пакування, та до моменту призначення судових експертиз за різними напрямками. Під час тренінгових занять на практиці кожен з учасників самостійно може скласти фототаблицю місця пригоди, написати протокол огляду місця події, вилучити сліди рук, сліди балістичного походження, зробити зліпки низу взуття, навчитися відрізняти особливості малюнку шин транспортних засобів, правильно пакувати речові докази Слідчі, в силу своєї службової діяльності, першими прибувають на місце події та повинні мати всі необхідні знання та навички для виконання слідчо-оперативних задач. Під час проведення тренінг надає змогу розвивати професійні навички: – уміння розділити головне та другорядне; – вміння керувати членами слідчо-оперативної групи, розмежовуючи їх задачі; – змоделювати ситуацію в цілому враховуючи особливості місця події, природних умов, діючих осіб та інше; – бути уважним на місці пригоди; – швидко оцінити ситуацію пригоди, виключивши моменти інсценування; – звертати увагу на дрібні деталі; – виявити та зафіксувати головні аспекти події. Відміною проведення тренінгів Експертною службою є те, що це не типові заняття, а передача досвіду від більш досвідчених працівників-практиків працівникам слідчих підрозділів. 147 Під час проведення тренінгу учасники ознайомлюються з наступними методами пізнання які включають в себе: нормативно- логічний метод, системний метод, синтез, аналіз, дедукцію, індукцію та інші методи діяльності. Таким чином, доцільно проводити тренінгові заняття з працівниками слідчих підрозділів з метою покращення професійного росту та практичних навичок слідчих Національної поліції. Список використаних джерел 1. Бакли Рождер, Джим Кєйпл. Теория и практика тренинга. СПб.; Питер, 2002. 2. Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика. М. Генезис, 2003. 272 с. Гуляєв Андрій Володимирович, завідувач НДЛ КСТ ДНДІ МВС України, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник; Фесенко Максим Анатолійович, провідний науковий співробітник 1-го НДВ НДЛ КСТ ДНДІ МВС України, кандидат технічних наук, доцент; Зінченко Ольга Валеріївна, завідувач кафедри штучного інтелекту Державного університету телекомунікацій, кандидат технічних наук, доцент ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТЕХНІКИ В ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Сьогодні вкрай важко зустріти людину, яка б не чула про такий термін, як штучний інтелект (ШІ). І це не дивно, адже впровадження ШІ відбувається буквально на кожному кроці: від програм у смартфоні, систем розумного будинку до автоматизації виробництва в промисловості, систем автопілотування тощо. Під штучним інтелектом розуміють комплекс технологічних рішень, що дозволяє імітувати когнітивні функції людини (включаючи самонавчання та пошук рішень без заздалегідь заданого алгоритму), і отримувати при виконанні конкретних завдань результати, які можна порівняти як мінімум із результатами інтелектуальної діяльності [1]. Штучний інтелект вже активно використовуються у банківській сфері, військових технологіях, рекламній, страховій діяльності, медицині. Не обходить впровадження його технологій й у правоохоронну діяльність, зокрема криміналістику. 148 На сьогоднішній день застосування та впровадження технологій штучного інтелекту у правоохоронну діяльність багато в чому обумовлено необхідністю протистояти злочинному світу, який дедалі краще озброюється. Кримінальний світ активно використовує останні досягнення четвертої промислової революції: технології блокчейну, дрони, робототехніку, ШІ, а наслідки злочинів стають все більш масштабними. Прикладом найбільш простого використання ШІ є автоматизовані інформаційно-пошукові системи, які дають змогу отримувати інформацію о можливих напрямах розслідування кримінальних правопорушень. Криміналістична реєстрація – науково розроблена система фіксації, накопичення та оброблення криміналістично значущої інформації про злочини, осіб, які їх вчиняють, про засоби та способи їх дій, яка використовується з метою розкриття, розслідування та попередження злочинів. Її основне призначення полягає у створенні передумов для розшуку та ототожнення об’єктів реєстрації. Система криміналістичної реєстрації складається з низки підсистем (елементів), які називаються «обліками». Поняттям «облік» охоплюється і сама процедура обліку, тобто дії щодо збирання, накопичення, систематизації, оброблення, аналізу та надання співробітникам правоохоронних та інших державних органів криміналістично значущої інформації або її матеріальних носіїв [2]. Також, серед технологій, які увійшли до повсякденного життя криміналістів, – алгоритми ШІ націлені на виявлення підозрілих чи вкрадених транспортних засобів. Або, наприклад, програми машинного розпізнавання образів, здатні зокрема виділяти у натовпі осіб, що у розшуку або підозрюваних у скоєнні злочинів. Цікавим виглядає і використання програм розпізнавання голосів на основі порівняльного аналізу із зразками, що діють у режимі реального часу. Існують програми контент- та латентно-семантичного аналізу, які роблять можливим на основі змістовного дослідження письмових чи аудіотекстів встановлювати психологічний стан їх автора, а також приховані смисли, закладені у повідомлення. Вже впроваджено у життя платформні рішення на основі ШІ, завдяки яким відбувається збір, зберігання та інтелектуальний аналіз інформації з метою превентивного виявлення навіть слабких сигналів, що вказують на сплеск вуличної злочинності, неконтрольованих заворушень, а також актів вандалізму. Крім того, використовуються інтелектуальні програми, які допомагають виявляти аномалії під час проведення фінансових транзакцій, під час укладання господарських договорів. Також є спеціалізований софт розпізнавання незвичайних коливань цін на 149 активи, що вказують на інсайдерську торгівлю чи кримінальну поведінку на фінансових ринках. У різних країнах світу під потреби правоохоронних органів адаптують військові, розвідувальні та бізнесові розроблення Так, перспективним напрямом впровадження засобів ШІ у правоохоронну діяльність є розроблення робототехніки (наприклад, беспілотних літальних апаратів, дронів, роботів тощо) [3]. Безпілотники використовують у якості спеціального техніко- криміналістичного засобу, зокрема для розвідки та фотографування ситуацій, які виникають у важкодоступних місцях. Безумовно, використання «літаючої камери» виправдане в умовах відкритого простору, в якому звичайний цифровий фотоапарат не може впоратися. Останнім часом у практиці криміналістів різних країн світу використовують роботів для проведення експертиз. Наприклад, робот здатний завдавати удари по одягу, нанесеному на манекен, у тому числі різними ножами, під різними кутами, з різною швидкістю. Криміналісти аналізують сліди, що залишаються при цьому в одязі та зразках тканин. Така система покликана допомогти криміналістам зрозуміти, як поводиться ніж при контакті з одягом і різними тканинами. Якщо удари по манекену буде завдавати людина, в імітаційний процес може вкрастися помилка [4]. Успішно працюють автономні роботи, які оглядають особливо небезпечні об’єкти. Навіть ті, які включають вибухові та отруйні речовини. До того ж правоохоронними органами використовуються роботи для первинних інформаційних контактів з громадянами та організаціями [5]. Поліція, а також військові США, Франції, Великобританії, Китаю розпочали застосування роботів-собак для патрулювання периметра закритих територій, а також виконання допоміжних завдань під час військових операцій [6]. Безумовно, весь цей широкий спектр систем та засобів дозволяє вести значно ефективнішу боротьбу зі злочинністю, ніж якихось 20– 30 років тому. Типові приклади наведених вище досягнень у напрямку штучного інтелекту та робототехніки вже допомагають правоохоронцям в усьому світі. Вони спрощують роботу поліцейських, криміналістів, захищають правоохоронців від нещасних випадків чи надмірної агресії злочинців, а також підвищують безпеку населення. Впровадження світових досягнень, а також розроблення вітчизняних систем, засобів штучного інтелекту та робототехніки у діяльність різних підрозділів органів системи МВС України на сьогодні також є одним із пріоритетних напрямів розвитку країни. |