ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Список використаних джерел 1. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію кібербезпеки України» URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/96/2016. 2. Колисниченко Д. Н. Linux : От новичка к профессионалу. 6-е изд., перераб. и доп. СПб. : БХВ-Петербург, 2018. 672 с. Капустіна Марієтта Владиславівна, доцент кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент АВТОМАТИЗОВАНІ ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У структурі криміналістичного забезпечення, як сукупності (системи) засобів, розроблених наукою криміналістикою та апробованих судово-слідчою практикою, що використовуються на основі отриманих знань та вмінь, відповідно до загальних засад й завдань кримінального провадження, працівниками органів кримінальної юстиції з метою протидії злочинам особливе місце займають автоматизовані інноваційні засоби, що використовуються для розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Однієї з вагомих ознак, яка становить фундамент поняття «криміналістичне забезпечення досудового розслідування» є предметність. ЇЇ сутність полягає в тому, що для практичної діяльності слідчих органів мають бути надані засоби, які відповідають специфіці цієї діяльності і задовольняють її потреби. У криміналістичній літературі поняття «засоби» розглядається у двох аспектах: 1) передбачені законом дії, які здійснюються в кримінально- процесуальній або оперативно-розшуковій формі з метою 168 встановлення інформації в процесі пізнавальної діяльності з розкриття злочину; 2) знаряддя (інструментарій), які застосовуються в межах передбачених дій для підвищення їхньої ефективності і забезпечення результативності. До цієї групи входять не тільки технічні пристосування, а також розроблені криміналістикою спеціальні методики, криміналістичні тактичні прийоми і різного спрямування методичні рекомендації. Отже, предметність як ознака криміналістичного забезпечення свідчить про пряме, безпосереднє відношення розроблених і запропонованих засобів специфіці слідчої діяльності особливостям відкриття та здійснення кримінального провадження [1, с. 284–285]. До автоматизованих інноваційних засобів криміналістичного забезпечення на сьогодні варто віднести такі як: 1) Автоматизована методика розслідування окремих видів злочинів, яка складається з засобів інформаційного, технічного та програмного забезпечення. Засобами технічного забезпечення автоматизованої методики є: апаратні компоненти (комп’ютери, пристрої для збору, накопичення, обробки інформації); телекомунікаційна апаратура та її елементи (модеми, пристрої безпровідного зв’язку тощо). До засобів програмного забезпечення (програмного інструментарію) відносять системне програмне забезпечення (операційна система), прикладне програмного забезпечення та інструментальне програмне забезпечення (редактори тексту, бази даних). Засобами інформаційного забезпечення автоматизованої методики є науково-практичні рекомендації щодо оптимальної організації досудового розслідування, результати узагальнення судово-слідчої практики (емпірична база) та нормативно-правова база. Всі ці компоненти рекомендації, емпірична та нормативно-правова бази знаходяться в нерозривному зв’язку. Впровадження автоматизованих методик розслідування злочинів в діяльність слідчого надають наступні можливості: 1) модернізувати слідчу діяльність; 2) оптимізувати рішення, що прийматиметься в процесі розкриття та розслідування злочину; 3) забезпечити інформаційне ведення кримінального провадження; 4)\ здійснювати пошук криміналістично значущої інформації з метою розкриття та розслідування злочину; 5) проводити аналітичну роботу по виявленню прихованих зв’язків між елементами криміналістичної характеристики злочину, що має місце, а також виявлення ланцюжків злочинних дій (подій) за розслідуваним кримінальним провадженням та ін. 2) Єдиний реєстр досудових розслідувань, створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Реєстр утворений та ведеться 169 відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно- аналітичного забезпечення правоохоронних органів [2]. Нещодавно в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було створено новий модуль – «Робочий кабінет процесуального керівника». Він допомагає прокуророві здійснювати контроль за дотриманням строків розслідування, а також за додержанням законів під час прийняття рішень про зупинення, закриття провадження, зміну підслідності. На базі ЄРДР планують запустити інтерактивну карту злочинності в державі, яка відкриє громадянам доступ до інформації про зареєстровані протиправні кримінальні діяння не тільки в Україні, а й в окремих областях, територіальних громадах, містах і селах. 3) Електронне кримінальне провадження e-case або інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні. Слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також захисник (за його згодою) та інші учасники кримінального провадження можуть використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування під час реалізації своїх повноважень, прав та інтересів, передбачених законом. Матеріали досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, передаються, їх копії чи примірники надаються в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, які їх передають чи надають, – у паперовій формі. Документи, підписані, погоджені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формах визнаються оригіналами документів [3]. Серед переваг електронного кримінального провадження e-case доцільно виділити наступні: 1) підвищення ефективності обміну інформацією між слідчим, прокурором, судом; 2) суттєве зменшення затрат часу та ресурсів у кримінальному провадженні; 3) ефективна координація учасників кримінального процесу; 4) наявність в реальному часі актуальної та об’єктивної інформації про стан кримінального провадження та злочинності загалом; 5) усунення можливостей фальсифікації матеріалів та зменшення корупційних ризиків. 170 Список використаних джерел 1. Капустіна М.В. Забезпечення криміналістичне // Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Харків: Право, 2018. Т. 20: Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія. С.284-287. 2. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування: Затв. Наказ Ген. Прокурора України 17.08.2012 № 69. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 3. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно- телекомунікаційної системи досудового розслідування: Проект Закону України № 5246. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua. Кірін Роман Станіславович, судовий експерт Дніпропетровського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України, доктор юридичних наук, доцент; Баранов Петро Миколайович, судовий експерт Дніпропетровського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України, доктор геологічних наук, професор; Коротаєв Володимир Миколайович, директор Дніпропетровського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, кандидат юридичних наук, доцент ІННОВАЦІЯ В НАУКОВО-МЕТОДИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СУДОВОЇ ГЕМОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ Питання об’єктивності й повноти дослідження при проведенні судової гемологічної експертизи актуалізувалися з набуттям чинності 29.12.2019 р., згідно із законом [1], змін та доповнень до Кримінального кодексу України (далі – КК). Зокрема останній було доповнено ст. 240-1 «Незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину». В аспекті судово-експертної діяльності (далі – СЕД) особливу увагу привертає одна з кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, а саме - незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, вчинені у значних розмірах. При цьому, під значним розміром у ч. 2 ст. 240-1 КК, слід розуміти вартість бурштину, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Відтак, основним завданням гемологічної експертизи бурштину, в даному випадку, буде встановлення вартості бурштину, який є предметом 171 вказаного злочину. Це цілком кореспондує з орієнтовним переліком питань, що можуть бути поставлені при проведенні гемологічної експертизи, які наведено в Науково-методичних рекомендаціях [2]. Згідно із п. 11.3 останніх, це питання сформульовано наступним чином: «Яка вартість каміння, наданого для дослідження?» Проте, дані аналізу матеріалів кримінальних проваджень по фактам незаконного видобування бурштину-сирцю, проведеного М.Г. Максіменцевим (2019) [3, с. 213], засвідчують, що у 99 % випадків гемологічні експертизи не призначаються. Крім того, автор звертає увагу на те, що до числа організаційно-управлінських факторів поширення злочинності у сфері надрокористування, зокрема, незаконного видобування бурштину, слід віднести неврегульованість питань проведення гемологічної експертизи щодо встановлення виду, природи та походження каміння [3, с. 212]. Тож, відносно гемологічної експертизи в цілому та експертної оцінки індивідуальних зразків бурштину зокрема, можемо констатувати очевидну недостатність її науково-методичного забезпечення (далі – НМЗ). У переліку рекомендованої науково- технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, можна віднайти лише одне джерело майже 20-ти річної давнини [4], яке до того ж наведено у переліку, призначеного для проведення мистецтвознавчої експертизи [5]. Дійсно, гемологічна експертиза, як вид судової експертизи, набув подібного статусу відносно недавно. Наприклад, в системі Експертної служби МВС України (далі – ЕС), відповідно до наказу МВС від 22.11.2016 р. № 1229 «Про внесення змін до Положення про Експертно- кваліфікаційну комісію МВС України та атестацію судових експертів Експертної служби МВС України» Перелік основних видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта працівникам ЕС було доповнено новим видом, а саме: «VIII. Гемологічна експертиза. 41. Гемологічна. 17.1 Дослідження дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння». І хоча зазначений наказ втратив чинність на підставі наказу МВС № 102 від 08.02.2017 р., у нині чинному Положенні цей вид судової експертизи («37. Гемологічна») зберігся [6]. Згідно із Положенням ЕС відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює організаційно-управлінське та НМЗ СЕД, у тому числі розробляє методики проведення судових експертиз, стандарти, технічні регламенти, державні класифікатори, методичні рекомендації, довідкові посібники, програмні продукти [7]. Колективом науковців Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України розроблено інноваційний метод визначення вартості індивідуальних зразків бурштину, сутність якого полягає в послідовній фіксації гемологічних і споживчих властивостей зразка з подальшою їх трансформацією в цифро-буквений код, сумарне значення якого формує індивідуальний 172 індикатор зразка (набір індивідуальних якостей зразка), що знаходиться в кореляційному зв’язку з його вартістю. Такий метод дозволяє отримати прогнозну вартість сировини, зрозумілу й чітко прив’язану до існуючого ринку, при цьому для забезпечення доступу до визначення споживчих властивостей каменю необхідно надати зразку товарного вигляду. Визначена таким чином вартість бурштину- сирцю відповідатиме споживчій вартості виробу за вирахуванням витрат на обробку. При експертній оцінці рідкісних і унікальних зразків бурштину додатково мають бути враховані їх наукові, колекційні, естетичні та художні особливості, які б доводили унікальність об’єктів. Метод гемолого-споживчих індикаторів дозволив розробити відповідну Методику експертної оцінки індивідуальних зразків бурштину, яка як ініціативний авторський науково-методичний твір [8], призначена для використання фахівцями ЕС та іншими суб’єктами судово-експертної діяльності при проведенні судових експертиз і експертних досліджень у межах експертних спеціальностей 17.1 Дослідження дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння (гемологічна експертиза) та 12.1 Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів (товарознавча експертиза). Наразі, згідно із п. 2 розд. 6 Положення про організацію та проведення наукової діяльності в ЕС, затвердженого наказом ЕС від 08.12.2016 р. № 68-н, зазначена Методика має пройти розгляд та схвалення науковою радою ЕС задля впровадження в експертну практику. Крім того, автори працюють над пошуком замовника науково-дослідної роботи з метою розробки програмного забезпечення цього інноваційного науково-методичного результату. Список використаних джерел 1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин : Закон України від 19 грудня 2019 р. № 402-IX // Офіційний вісник України від 17.01.2020 – 2020 р., № 4, том 2, стор. 352, ст. 193. 2. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0705-98#Text. 3. Максіменцев М.Г. Характеристика основних організаційно- управлінських факторів злочинності у сфері надрокористування в Україні / М.Г. Максіменцев // Європейські перспективи. 2019. № 2. – С. 208–214. 173 4. Як оцінювати коштовності з дорогоцінних каменів і металів / В.В. Індутний [та ін.] ; відп. ред. В.І. Павлишин ; Державний гемологічний центр України. - К. : ТОВ «АЛМА», 2002. - 272 с. 5. Про затвердження переліків рекомендованої науково- технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз : наказ Міністерства юстиції України від 30.07.2010 р. № 1722/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v1722323-10#Text. 6. Про затвердження Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та порядок проведення атестації судових експертів Експертної служби МВС : наказ МВС України від 21 вересня 2020 р. № 675. // Офіційний вісник України від 22.01.2021 – 2021 р., № 5, стор. 158, ст. 293. 7. Про затвердження Положення про Експертну службу МВС України : наказ МВС України від 03.11.2015 р. № 1343. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-15#Text. 8. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 108252 від 28.09.2021 р. / Баранов П.М., Коротаєв В.М., Кірін Р.С. // Науково-методичний твір «Методика експертної оцінки індивідуальних зразків бурштину». – Бюлетень «Авторське право і суміжні права». Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності». – № 67. – 2021. Кожевніков Валерій Вікторович, завідувач відділу криміналістичних видів досліджень Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИХ КОЛЕКЦІЙ У РОБОТІ ЕКСПЕРТА-ТРАСОЛОГА При проведенні трасологічних експертиз, досліджуючи ті чи інші сліди, експерти щоденно стикаються із великими труднощами – адже у більшості випадків їм доводиться за невеликим відображенням слідоутворюючого об’єкту робити висновок про об’єкт в цілому. Такі проблеми зустрічаються під час дослідження слідів взуття, слідів рукавичок, слідів знарядь зламу тощо. Трапляються випадки, коли експерти не можуть визначити вид слідоутворюючих об’єктів та повідомляють лише про певну їх групу, якими можливо залишити ознаки в слідах. Це в більшості випадків обумовлено відсутністю як відповідних методичних матеріалів, так і різного роду інформаційно- довідкових колекцій (ІДК), які містять інформацію про слідоутворюючі об’єкти, їх зображення чи інші відомості [1]. Ведення різного роду інформаційно-довідкових колекцій відноситься до основних завдань працівників Експертної служби МВС 174 України [2] і закріплено нормативним документом, в якому зазначено, що «інформаційно-довідкові колекції призначені для використання об’єктів, уміщених до них, під час проведення експертних досліджень, створення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи, підготовки орієнтовної інформації, узагальнення відомостей про причини й умови вчинення злочинів та інших правопорушень з метою запобігання їм [3]. Під час встановлення групової належності досліджуваного сліду трасологічного походження експерти зазвичай порівнюють ознаки досліджуваного об’єкта із матеріальними відображеннями їх на іншому об’єкті-носії відображень, при цьому процес дослідження закінчується встановленням не тотожності, а групової належності (групофікацією). М.Г. Щербаковський зазначає, що «однією з цілей використання натурних об’єктів з колекцій є встановлення якісних або кількісних властивостей речових доказів, віднесення їх до певних груп (родів) предметів. Це здійснюється шляхом порівняння речового доказу зі зразками з колекцій, у результаті чого визначаються збіги й розходження їх родових ознак. Оцінювання цих збігів або розходжень дозволяє визначити, що досліджуваний речовий доказ належить (або не належить) до групи (роду, класу) відповідних предметів з колекції, що він виник унаслідок певного механізму слідоутворення та ін.[4]. Нерідко, як у теорії, так і на практиці постають питання щодо допустимості використання в процесі проведення експертного дослідження наявних у експерта об’єктів чи відомостей з інформаційно-довідкових колекцій. Насправді, при проведенні експертизи, у якій експерт використовує ІДК, дотримуються загальноприйняті правила. Він є основним і самостійним суб’єктом дослідження на всіх його етапах, обираючи та реалізуючи ту чи іншу методику в ході експертизи, установлює властивості об’єктів під час роздільного та порівняльного досліджень з використанням офіційних інформаційних джерел, у тому числі відомості з інформаційно – довідкових колекцій. Адже об’єкти, які уміщені до таких колекцій, не пов’язані з подією злочину і носять не процесуальних характер, як зазначає Щербаковський М.М. [4]. Дійсно, неможливо уявити проведення судово-балістичних експертиз без використання натурної колекції вогнепальної зброї, боєприпасів чи довідкових даних про сліди вогнепальної зброї на кулях і гільзах; проведення технічних експертиз документів, які засвідчують особу чи супроводжують транспортні засоби без зразків справжніх документів подібних видів; проведення дослідження наркотичних засобів без еталонних зразків наркотичних засобів тощо. Використання інформаційно-довідкових колекцій під час проведення експертиз зазвичай здійснюється на стадії порівняльного дослідження, коли за результатами роздільного дослідження в слідах вже визначено певну групу ознак, притаманний тому чи іншому 175 об’єкту. Маючи на «озброєнні» ряд об’єктів відповідної колекції, експерту не складає труднощів провести порівняння, наприклад, з елементами малюнку підошви взуття чи шини транспортного засобу, структури матеріалу рукавички та встановити певну групову належність. Причому, якщо колекції містять не лише відомості про той чи інший об’єкт, а безпосередньо натурні екземпляри взуття, рукавичок, чи інструменти для зламу перешкод, ними можливо проводити певні експертні експерименти, наприклад, для з’ясування механізму слідоутворення динамічних слідів. Так, на дослідження експерту-трасологу все більше надходять сліди взуття у вигляді сфотографованих зображень, а не традиційних гіпсових зліпків. Під час дослідження таких малоінформативних слідів, встановити вид та тип взуття, яким залишено слід, а інколи навіть вірно описати конфігурацію малюнку сліду, експерт зможе, використавши колекції зображень частин підошви взуття. І чим більший об’єм такої колекції, тим кращий результат її використання, оскільки насправді, взуття, із подібними елементами малюнку підошви, їх видозмінами у конфігурації та розмірах дуже багато. Сліди рукавичок зазвичай виявляються на тих поверхнях, які вкриті нашаруваннями бруду, пилу, потожирової речовини, обривками папілярних ліній тощо. На стадії роздільного дослідження експерту серед усього іншого складно виділити малюнок структури матеріалу для того, щоб визначитись до якого типу чи виду рукавичок віднести даний слід. Так, наявність у слідах рукавичок відображення петельної структури поряд з якими розташовані паралельні ряди крапок округлої чи іншої форми може свідчити про те, що сліди залишено трикотажними рукавичками із захисним вкрапленням на внутрішній частині. Однак враховуючи різноманітність можливих вкраплень на трикотажній основі, а також різної структури матеріалу гуми, замінника шкіри, шкіри різних видів тощо, експерту для з’ясування питання з якого матеріалу виготовлена рукавичка, якою залишено слід, на допомозі може стати колекція рукавичок. Розглядаючи натурні зразки та їх відтиски, а при необхідності і провівши ряд випробувань, залишаючи статичні та динамічні сліди різними видами рукавичок, експерт може прийти до висновку про вид рукавички, матеріал, механізм слідоутворення тощо. При дослідженні слідів знарядь зламу, більша частина яких утворені робочими частинами шарнірно-губцевого інструменту (бокорізами, ножицями, щипцями тощо), експерту на стадії роздільного дослідження складно визначити тип та вид знаряддя зламу. Використовуючи колекцію інструментів, експерт може зробити проміжний висновок про те, що досліджувані сліди є слідами перерізу чи слідами перекусу, оскільки інструменти з однотипними робочими частинами залишають подібні сліди. Отже, використання інформаційно-довідкових колекцій при проведенні трасологічних експертиз у процесуальній формі (під час 176 виконання експертиз) є простим та доступним допоміжним механізмом для правильного і науково обґрунтованого вирішення поставлених перед експертом питань. Ефективність використання таких колекцій залежить від кількості об’єктів чи об’єму інформації, що у них містяться, їх систематизації та класифікації, а також уміння експерта застосувати об’єкти зазначених колекцій на тій чи іншій стадії експертного дослідження. Для забезпечення достовірності використаних зразків із інформаційно-довідкових колекцій, як доказ того, що вони не є не процесуальними, при проведенні експертизи, експертам доцільно зазначати яку саме колекцію було використано, який номер зразка, яким документом регламентоване її ведення у підрозділі тощо. Це буде слугувати однією з гарантій об’єктивності та достовірності експертного висновку як джерела доказів. |