Українська мова за проф. спрямув.. Модуль І культура усної та писемної форм професійного мовлення
 Скачать 2.44 Mb.
|
|
Що таке термінологізація і детермінологізація? Термінологізація – це процес переходу загальновживаного слова або термі-нологічної одиниці іншої галузі до стану терміна пев-ної галузі. Більша частина термінів була загальновживаною лексикою. У процесі термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній терміносис- темі. До термінів у процесі термінологізації можуть над- ходити:
Відносно термінологізації детермінологізація – зворот Детермінологі-зація – це процес переходу термі-на до стану загальновживаної лексики. ний процес. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній галузі наукового знання. Наприклад, раніше термін флюїд позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої до 18 ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні це слово використовується як нетермін: флюїди добра. Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації і залишатися терміном. Наприклад, слово атмосфера вживається як термін у фізиці, а також у переносному значенні (атмосфера доброзичливості). Чимало термінів телекомунікаційної галузі та комп’ютерних наук набули поширення у побутовому мовленні, зокрема такі, як комп’ютер, монітор, СD-диск, інтернет, провайдер, сайт тощо. Які терміни називаються загальнонауковими та вузькоспеціальними? У складній функціональній системі термінів виокремлюються загальнонаукові терміни та вузькогалузеві. Загальнонаукові терміни позначають абстрактні наукові поняття. В Загальнонаукові терміни виража-ють категорії та поняття, що використовуються у різних галузях наукового знання. основному це логіко-філософські категорії, що мають універсальність у значенні, наприклад: конкретне, мож- ливість, причина, наслідок, аналіз, синтез тощо. Також вони виражають категорії та поняття, що виникли в результаті математизації й кібернетизації, інформатизації наук, у результаті інтеграційних процесів та нових методів дослідження. Наприклад, система, елемент, структура, функція, модель, парадигма, інформація, програма, метод, фактор та ін. Загальнонаукові терміни є засобом універсалізації наукових засобів і універсалізації спеціальної мови в цілому. Вони передбачають конкретизацію у використанні їх в окремих галузях знання. Так реалізується здатність термінів до породження похідних. Порівняйте: система зв’язку, мережева система, акустична система, багатопроцесорна система, комутаційна система, інформаційно-пошукова система; банківська система; фонетична система; система ґрунтів тощо. Найбільший шар спеціальної лексики становить вузькогалузева (вузькоспеціальна) термінологія. ЇЇ виник- н Вузькоспеціальні терміни позна-чають поняття, специфічні для кожної окремої галузі наукового знання. ення базується на тому, що кожна наука має свій пред- мет, об’єкт вивчення, свою специфіку. За такими терміна- ми легко розпізнати ту чи іншу галузь наукового знання. Наприклад: стилістика, фонетика, префікс, сполучник – галузь мовознавства; мережевий комутатор, супутникова антена, радіохвилі, мобільний зв'язок – галузь телекомунікацій; електронний чип, материнська плата, дисковід, монітор – галузь комп’ютерних наук. Вузькоспеціальна термінологія будь-якої галузі представлена певними семантичними групами. У галузях телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки виокремлюють такі семантичні групи термінів:
Питання для самоконтролю:
ТЕМА 3 Способи творення та правопис термінів галузі електроніки та комп’ютерних наук Питання теми: Особливості наукової метафори як джерела поповнення термінологічної лексики галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Морфологічні й неморфологічні способи термінотворення. Правопис складних термінів. Абревіатури. Терміни-словосполучення. Правопис термінів іншомовного походження. Власні назви у складі термінів-словосполучень. Сучасна українська термінологія неоднорідна за походженням. Джерелами її поповнення є:
Розглянемо їх детальніше. У чому особливості наукової метафори? До власне українських термінів належать праслов’янські та власне українські термінологічні найменування, зокрема: покриття (наприклад, у слові нанопокриття), розряд, світло, частинка, трубка (наприклад, нанотрубка), промінь, хвилі, нитки (наприклад, квантові нитки), зв'язок, мережа та ін. Часто до термінологічної системи галузі електроніки та комп’ютерної техніки, а також суміжних галузей такі терміни потрапляють через процес термінологізації – використання наявної в мові назви для позначення наукового поняття. Тобто функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами. Термінологізація частіше відбувається на основі метафоричних процесів, що ґрунтуються на переосмисленні назв за подібністю форми, розміру, розташування частин (наприклад, дерево каталогів; квантові нитки), на функціональній подібності (слово хвиля означає водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; фізичний термін хвиля – коливальний рух уфізичному середовищі; жила – судина, по якій тече кров і жила в електротехніці – це провідник для електричного з’єднання). Продуктивність цього способу в термінології пояснюється тим, що наукових понять значно більше, ніж слів для їх називання. Про інші способи термінологізації дивіться в темі 2 модуля ІІ. Які власне українські афікси беруть участь у творенні термінів? Одним із найпродуктивніших джерел збагачення української термінології є морфологічний спосіб творення. Основним засобом морфологічного способу термінотворення є афікси – частини слова, що вносять зміну у його значення. Одні афікси є більш продуктивні, інші втрачають або втратили свою здатність творити нові слова, тобто стали непродуктивними. Розглянемо більш детально, які афікси беруть участь у творенні сучасних термінів галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Таблиця 2.4 – Афіксальні та безафіксний способи творення термінів
| ||||||||||||||||||||||||||||||||