Як бачимо з таблиці, найпродуктивнішим є суфіксальний спосіб творення термінів.
 Як розрізняти терміни на позначення дії, події і наслідку?
У ДСТУ 3966-2000. «Термінологія. Засади і правила розроб-
ляння стандартів на терміни та визначення понять». Він містить вимоги щодо впорядкування віддієслівних іменників відповідно до норм сучасної української мови. Головна думка ДСТУ полягає в тому, що потрібно розмежовувати терміни, які означають дію, подію і наслідок дії (результат). У російській мові всі ці поняття позначаються одним словом (наприклад, классификация, згиб, исследование). Українська мова здатна віддієслівним іменником завжди чітко їх розрізняти. У стандарті пропонується:
Дію (те, що відбувається на даний момент) позначати віддієслівними іменниками з суфіксом -нн, утворенимивід дієслів недоконаного виду:ізолюва-ти – ізолювання, класифікува-ти – класифікування, устатковува-ти – устатковування, згина-ти – згинання, досліджува-ти – досліджування.
Подію (те, що відбулося або відбудеться) – віддієслівними іменниками з суфіксом -нн,утвореними від дієслів доконаного виду: заізолюва-ти – заізолювання, розкласифікува-ти – розкласифікування, устаткува-ти – устаткування, поверну-ти – повернення, зігну-ти – зігнання, досліди-ти – дослідження.
Наслідок дії (результат дії, виріб) – відповідними однокореневими іменниками з іншими суфіксами або без них: ізоляція, класифікація, устаткування, поворот, згин, дослід.
У чому специфіка слово- та основоскладання? Як пишуться терміни-складні слова?
Способом основоскладання утворено терміни-складні слова, серед яких можна виділити назви, що виникли на основі складання незалежних одне від одного слів (світлотехніка, світлодіод) і номінації, утворені за допомогою сполучного голосного звука на основі складання залежних одна від одної основ (стрічкопритискач, шумоізоляція).
Способом словоскладання утворені терміни-складні слова, що пишуться через дефіс (ампер-секунда, ват-секунда, плазмон-поляритон, диск-катод, мегават-година, файл-сервер, дизайн-графіка). Такі терміни є результатом поєднанням двох самостійно вживаних іменників.
Розглянемо правила написання складних термінів разом і через дефіс.
Разом пишуться:
Складні терміни-іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох основ, одна з яких – дієслівного походження: шумопоглинач, звукозаписувач, сигналоприймач, струмообмежувач та ін.
Складні терміни-іменники, утворені поєднанням прикметникової чи займенникової та іменникової основ за допомогою сполучного голосного звука: системотехніка, цифрозапис, швидкодрук, самозапуск, самоліквідація та ін.
Складні терміни-іменники, утворені за допомогою іншомовного (грецького або латинського) терміноелемента: автоколивання, радіозв’язок, телекомунікація, аудіо- та відеотехніка, відеоадаптер і т.п.
Складні іменники, утворені з кількісного числівника та іменника: чотирикутник, п’ятнадцятиріччя, дванадцятитонка, стодвадцятип’ятитонка та ін.
Складні іменники з першою чистиною пів-, напів-: півбайт, півколо, напівпровідник, півгодини, напівавтомат тощо.
Складні прикметники (частини термінологічних словосполучень), утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), радіофізичний (радіофізика), системомеханічний (системомеханіка) і т.д.
Складні прикметники (частини терміносполучень), утворені від сполучення іменника та узгоджувального з ним прикметника: високошвидкісний, низькочастотний, рідкокристалічний та ін.
Складні прикметники та дієприкметники (частини терміносполучень) з другою дієслівною частиною: звукопоглинальний, швидкорозчинний, пилонепроникний, самотестовний та ін.
Складні прикметники та дієприкметники (частини терміносполучень), в яких першим елементом виступає прислівник: малорозчинний, багатоколірний, малорозрядний, вищезгаданий, новоутворений тощо. Але прислівники, утворені від відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і пишуться окремо з наступним прикметником або дієприкметником: діаметрально протилежний, послідовно виконаний, максимально допустимий, різко окреслений, суспільно необхідний та ін.
Складні прикметники (частини терміносполучень), першою частиною яких є числівник: чотирибайтовий, двовимірний, одноелектронний, двоядерний, двадцятидвохдюймовий, двадцятип’ятивідсотковий і т.п. Але у наукових текстах та документах у складних словах із числівником, що означає двозначне, тризначне та ін. число, числівник пишеться цифрами: 23-етапний, 127-рядковий, 34-тоновий, 22", 45% та ін.
Через дефіс пишуться:
Складні терміни-іменники, утворені з двох відмінювальних іменників без сполучного голосного звука: інженер-програміст, біт-заповнювач, прилад-індикатор, введення-виведення та ін.
Складні терміни-іменники, утворені з двох іменників, з яких другий відмінюється: інтернет-провайдер, факс-модем, компакт-диск, блок-схема, файл-сервер тощо.
Складні іменники, що позначають одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, ват-секунда. Але одиниці виміру, що закінчуються на -метр, пишуться разом: міліметр, амперметр, дециметр і т. п.
Складні терміни-іменники з першою складовою частиною максі, міні: міні-комп’ютер, максі-екран, міні-відеокамера, міні-роз’єм, максі-об’єм та ін.
Складні прикметники (частини терміносполучень), утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: факс-модемний, веб-дизайнерський, інтернет-провайдерський та ін.
С
Абревіація (від лат. abbrevio – скорочую) – це утворення нових слів шляхом скорочення.
кладні прикметники (частини терміносполучень), утворені з двох і більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: електронно-обчислювальний, приймально-передаваль-ний, інформаційно-пошуковий, волоконно-оптичний і т. п.
Складні прикметники, в яких перша частина закінчується на -ико (-іко): механіко-технічний, фізико-математичний, хіміко-технологічний тощо.
Що таке абревіатури? Які бувають способи скорочення термінів?
Абревіація також належить до морфологічного способу творення термінів. Цей спосіб, яким утворюються частіше терміни-іменники, став продуктивним у ХХ ст., коли розширення інформації у зв’язку з науково-технічною революцією стало вимагати ущільнення мовних засобів, уникнення надлишкової інформації та повторів. Твірною основою для абревіатур є переважно словосполучення. У терміносистемі галузі електроніки та комп’ютерної техніки залежно від структури та вимови абревіатури бувають:
Ініціальні абревіатури – утворені з початкових лі-
тер слів, які входять у словосполучення. Вони у свою чергу
поділяються на:
буквені (їх вимовляють як букви): ПК, АТС (авто-
матична телефонна станція), ІКМ (імпульсно-кодова
модуляція), КД (компакт-диск), АЦП (аналогово-цифровий
перетворювач), ЦП (центральний процесор), ОС (операційна система) та ін.;
звукові (їх вимовляють як звуки): РЕА (радіоелектронні апарати); ДОС (дискова операційна система), ГІС (географічні інформаційні системи); СУБД (система управління базами даних)та ін.
Абревіатури складового типу – утворені з початкових складів словосполучень: сисадмін (професіоналізм від «системний адміністратор»), модем (модулятор-демодулятор).
Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова: оргтехніка (організаційна техніка), техобслуговування (технічне обслуговування); техогляд (технічний огляд), спецзамовлення (спеціальне замовлення), матаналіз (математичний аналіз) тощо.
У термінології галузі телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки є чимало іншомовних абревіатур, які часто приєднуються до запозичених або українських слів, наприклад: Web-адреси, ІР-пакети, ІР-мережі, МАС-адреса, ARP-відповідь та ін.
Як утворюються терміни-словосполучення?
Синтаксичний спосіб творення термінів є найбільш продуктивним. Терміни-словосполучення становлять понад 70% сучасних термінів. Його перевагою є те, що за допомогою творення словосполучення уточнюється зміст терміна, наприклад: пам'ять – оперативна пам'ять, режим – режим роботи комп’ютера, запис – цифровий запис інформації, кабель – оптоволоконний кабель тощо.
Таблиця 2. 5 – Структура термінів-словосполучень
Кількість компонентів
|
Приклади
|
1
|
2
|
Двокомпонентні терміни (іменник + іменник):
|
швидкість запису; зміна конфігурації; збій системи; блок живлення.
|
Двокомпонентні терміни (прикметник + іменник):
|
інфрачервоний порт; цифрова комутація; програмне забезпечення;
телефонний трафік; аналоговий сигнал.
|
Трикомпонентні терміни (іменник + прикметник + іменник):
|
автентифікація мережевих послуг; пульт дистанційного керування;
передача аналогового сигналу; система
супутникового зв’язку.
|
Трикомпонентні терміни (прикметник + прикметник +
іменник):
|
пересувна телевізійна установка; внутрішньозонова телефонна мережа;
супутникові цифрові канали.
|
1
|
2
|
Трикомпонентні терміни (прикметник + іменник + іменник):
|
типовий носій запису; гіпертекстова розбивка документа; безперервний потік інформації.
|
Трикомпонентні терміни (іменник + іменник + іменник)
|
розширювач діапазону гучності; швидкість передачі в каналі.
|
З яких мов частіше запозичуються терміни?
Ще одним неморфологічним способом поповнення термінології, крім термінологізації, є запозичення. У галузевих терміносистемах української мови запозичення становлять близько 40%. Виділяємо велику групу інтернаціоналізмів – міжнародних термінів, уживаних не менше ніж у трьох неспоріднених мовах і запозичених переважно з грецької: діод, пентод, тріод, оптика, парадигма, теорема, магніт, діаграма тощо) або латинської мов (монітор, адсорбція, трансляція, нейтралізація, молекула, квант, вектор, комунікація, трансляція та ін.).
Серед грецьких та латинських запозичень значну кількість становлять терміноелементи, з яких в українській мові починаються (рідше закінчуються) слова-терміни. Наприклад:
теле- (грец. далеко): телепередача, телефон, телеконтроль, телезв’язок, телекомунікація, телевимірювання, телепорт, телетекст;
діа- (грец. через, крізь, між): діагностика, діалог, діапазон, діаграма;
мікро- (грец. малий): мікросхема, мікрофон, мікропроцесор;
електро- (грец. янтар): електротехніка, електрозв’язок, електроприлад;
стерео- (грец. просторовий): стереозвук, стереоскоп, стереотип;
гіпер- (грец. надмірність): гіпертекст, гіперпосилання;
радіо- (лат. промінь): радіотехніка, радіочастоти, радіоелектроніка, радіохвилі;
вібро- (лат. коливаюсь): віброфон, віброметр, віброскоп, вібросигнал;
інтер- (лат. поміж, періодичність): інтерфейс, інтерполяція;
транс- (лат. через, за, крізь, по той бік): трансляція, трансакція, транспозиція, трансформатор;
нано- (грец. карлик): наночастинка, нанотрубка, нанотехнології, нанокристал, наносекунда.
Головним джерелом поповнення термінологічної лексики багатьох галузей є англійська мова, наприклад: лізинг, дисконт, консалтинг, сканер, файл, принтер, модем, транзистор тощо. Це можна пояснити тим, що англомовні країни досягли величезних успіхів у розвитку нових технологій та поступово почали впливати на весь світ. Наявні й терміни французького походження, які українська мова позичала через західноєвропейські мови або безпосередньо з французької: режим, фільтр, антена, пароль, кабель, мобільний та ін.
ЦЕ ЦІКАВО
Етимологія термінів
У процесі історичного розвитку лексики в цілому і термінів зокрема спостерігаються настільки серйозні фонетичні, граматичні й семантичні зміни, що в деяких випадках неможливо з погляду сучасної людини встановити, звідки походить те чи інше слово. Ці проблеми розв’язує етимологія (від грец. істина + вчення) – розділ мовознавства, що вивчає походження слів для встановлення їх первинного лексичного значення.
Наприклад, велику групу створюють слова з латинським коренем porto – «привозити, приносити»: в галузі телекомунікацій та комп’ютерної техніки є терміни «порт» та «портативний». Лат. porto походить від давнього Риму – місце, куди доставляли привезений товар. Це слово означало ще і «вхід» – ворота в місто (у нас порт – вхід в місто через море), через які в давні часи здійснювалися міжнародні стосунки. Від portus виникла ціла низка похідних понять: транспорт – перевезення; портфель – що переносить документи; депортація – виселення, рапорт – військове повідомлення, а репортаж, навпаки, цивільне повідомлення, портативний – переносний, портмане – що переносить монети, експорт – вивезення, імпорт –ввезення. Навіть слово «спорт» має родинні відносини з воротами у світ.
Термін пароль походить згрец. мови і означало «схожіть, співставлення, образ», але до української мови прийшов з франц., в якій мало значення «слово, обіцянка». Слово фільтр – від франц. «фетр», зараз – назва тканини, яку раніше використовували як фільтрувальний матеріал. Кабель – термін, що походить з франц. Морської термінології і позначав «трос, якірний канат».
Як пишуться терміни іншомовного походження?
Сформулюємо найуживаніші правила правопису термінів, запозичених з інших мов:
У термінах-загальних назвах приголосні, як правило, не подовжуються: інсталяція, коефіцієнт, осцилограф, апаратура, антена, процесор та ін. Виняток становлять лише окремі слова: нетто, тонна, брутто, білль, вілла, бонна, мірра, манна, мулла, панно, пенні, ванна, гамма (у значенні назви грецької літери).
Подовження зберігається у власних назвах – елементах терміносполучень: ефект Холла, послідовність Фібоначчі, число Шеннона, число Белла і похідних від них: холлівський квантовий ефект, бреггівська площина.
Літера и в термінах-загальних назвах пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним будь-яким приголосним, крім й. Наприклад: система, циферблат, чип, принтер, колонтитул, резистор, шифр, дисперсія тощо. Але: перед й та голосними, а також після інших приголосних пишеться і: магній, аксіома, компілятор, операційний, гігабайт, вінчестер та ін.
Попереднє правило не поширюється на власні назви, що входять до складу терміноодиниць. Прізвища винахідників та вчених після всіх приголосних, крім ж, ч, ш, ц, пишуться з літерою і: числа Стірлінга, ефект Сілсбі, теорія Дірака, теорема Піфагора, стала Рідберга, але стала фон Клітцинга.
У термінах іншомовного походження, а також у власних назвах, що входять до складу термінів,апостроф пишеться після б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, є, ї: комп’ютер, кар’єра, миш’як, тригонометричний ряд Фур’є тощо, а також диз’юнкція, ін’єкція, кон'юнктура. Але після інших приголосних на позначення роздільної вимови пишеться м’який знак, наприклад: Ньютон, досьє, мільярд, машина Тьюрінга, крива Безьє та ін.
Питання для самоконтролю:
Які джерела поповнення української термінології? У чому специфіка метафоризації як способу творення термінів?
Які афікси є найбільш продуктивними в творенні українських термінів?
У чому особливості синтаксичного способу творення термінів?
Які принципи правопису складних термінологічних одиниць?
Як пишуться терміни іншомовного походження?
Які види абревіатур поширені у мові Вашого фаху?
|
Скачать 2.44 Mb.