ТЕМА 4
Нормування та стандартизування наукових термінів
Питання теми:
Поняття про лексикографію та термінографію. Види сучасних словників. Структура словників та словникових статей. Види термінологічних словників. Державні стандарти, що регулюють використання термінів.
Окрім загальнотеоретичних питань, що стосуються термінів і термінології, термінознавство як синтетична міжгалузева дисципліна охоплює такі напрями роботи:
Лексикографічний. Це створення термінологічних словників, серед яких словники-довідники, словники-тезауруси, перекладні словники, частотні словники, словники рекомендованих термінів, словники сполучуваності, словники нових термінів.
Стандартизування термінів. Це вироблення терміна-еталона, який би відповідав усім лінгвістичним та логічним вимогам до терміна і використовувався б у межах певної терміносистеми та на міжгалузевому рівні. Стандартизацію термінів здійснює Держстандарт. У світі існує чимало термінологічних організацій, що займаються стандартизацією термінів на міжнародному рівні.
Яка структура словника і словникової статті?
Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг. Словник – довідкова
к
Лексикографія (від грец. – словник і пишу) – розділ мовознавства, що розробляє теоретичні та практичні питання щодо укладання та використання словників.
нига, яка містить зібрання слів (чи морфем, слово-
сполучень, ідіом і т.д.), розташованих за визначеним
принципом, і яка дає відомості про їхні значення, вжи-
вання, похо-дження, переклад на іншу мову і т.п.
Основні принципи укладання словника:
1. Принцип наслідування лексикографічних тво-
рів. Будь-які словники завжди спираються на існуючі
лексикографічні традиції, наприклад, подача слів за абеткою, використання контексту, пояснення граматичного значення слова та ін.
2. Значна роль суб’єктивного фактору під час укладання словника. Кожний лексикограф визначає по-своєму роботу над словником (відбір слів, систематизація лексичного матеріалу, розробка умовних позначень, вибір методу подачі матеріалу).
3. Орієнтованість на чітке призначення (орієнтованість на конкретного читача, потребу в таких лексикографічних роботах на даному етапі).
4. Нормативність у відборі й подачі лексики. Словники напряму повязані з виробленням літературної норми мови в кожну епоху. У словниках тлумачних, що подають лексику ненормативну (наприклад, діалектизми, професійні жаргонізми), має бути в статті позначено: діал., жарг.
Будь-який словник складається зі словникових статей. Словникова стаття – структурна частина словника; текст, що роз'яснює основну одиницю в словнику – заголовне слово, що пояснюється, перекладається тощо) й характерні для неї основні риси. Структура словникової статті визначається завданнями словника і розробляється для кожного словника залежно від його виду. Для будь-якого словника важливою є побудова словникової статті, зокрема наявність у ній лівої та правої частин. Ліворуч подається заголовне слово (термін); праворуч – міститься така інформація про заголовне слово:
сфера використання слова (терміна);
Термінографія – розділ лексикографії, що досліджує тео-ретичні та практич-ні засади укладання та функціонування термінологічних словників.
преклад слова, якщо словник перекладний;
граматична характеристика слова, а саме: частина мови; для іменників чоловічого роду – закінчення родового відмінка; для іменників жіночого роду – закінчення давального та місцевого відмінків, якщо відбувається чергування приголосних; наголоси в
однині та множині, якщо вони змінні;
пояснення значення слова для тлумачного або енциклопедичного словника; якщо словник термінологічний – наводиться його дефініція;
приклади сполучуваності слова з іншими словами;
залежно від виду словника – похідні слова, етимологія (походження слова), синоніми, антоніми, ілюстрації. Нижче подано приклад оформлення словникової статті термінологічного словника.
Сукупність усіх словникових статей утворюють корпус словника. Крім корпусу в будь-якому словнику є такі елементи:
передмова, в якій пояснюється, як користуватися словником;
абетка;
покажчик скорочень, що використовуються у словнику;
корпус словника;
покажчик слів (термінів), що розглядаються у словнику.
Які бувають види словників?
Залежно від кількості слів, що описуються, словники бувають:
Одномовні. Серед них виділяють:
– пояснювальні (енциклопедичні, термінологічні, етимологічні);
– фіксувальні – подають списки слів без пояснення (орфографічні, орфоепічні, словники наголошування).
Двомовні, багатомовні. Це перекладні словники.
За лексичним складом словники бувають:
– ті, що описують усю лексику без обмежень (загальні тлумачні та енциклопедичні);
– ті, що описують тільки певні лексичні групи (словники діалектизмів, жаргонізмів, синонімів, антонімів, фразеологічні, галузеві тощо).
За оформленням: ілюстративні; багатотомні або однотомні; кишенькові.
Розглянемо детальніше деякі види словників:
Орфографічні словники подають відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм.
Наприклад:
відеогра́фія, -ї, ор. -єю
відеода́ні, -их
відеодете́ктор, -а
(Великий зведений орфографічний словник сучасної української мови / [за ред. В. Т. Бусела]. – К., 2003)
Орфоепічні словники подають перелік слів літературної мови з позначенням нормативного наголосу і з вказівкою на вимову.
Наприклад:
Майсте́рність [маǐсте́рн'іс'т'], -ності, -ністю [с'т']
(Орфоепічний словник / [уклад. М. І. Погрібний]. – К., 1984).
Словники наголосів подають нормативні наголоси у словах.
Наприклад:
Заржаві́ти, -і́є, -і́ють – рос. заржа́веть
(С. І. Головащук Складні випадки наголошення: словник-довідник. – К., 1995).
Тлумачні словники роз’яснюють значення та ілюструють використання слів сучасної української або іншої мови. Об’єктом дослідження в таких словниках є слово і його граматичне значення.
Наприклад:
НАПРУ́ГА, -и, зі, ж.
1. Дія і стан за знач. Напружувати, напружити і напружуватися, напружитися.
2. Те саме, що напруження.
3. спец. Те саме, що напруження.
4. спец. Фізичний стан електрики, одна з основних характеристик струму. Напруга в електричній мережі.
(Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В. Т. Бусел]. – К., Ірпінь, 2001).
Енциклопедичні словники подають детальні відомості про окремі явища, предмети, країни, народи, природні явища тощо. Об’єктом розгляду в таких словниках є не слово, а явище, предмет тощо.
НАПРУГА (електрична напруга, спад напруги) – різниця потенціалів двох точок електричного поля (двох вузлів кола), що дорівнює виконанню роботи А, яку витрачено для перенесення позитивного заряду q між цими точками, до значення цього заряду: U=φ1–φ2 = А/q. У Міжнародній системі одиниць (СІ) напруга виражається у вольтах (1В = 1Дж/Кл). Хоча напруга – скалярна величина, їй приписують певний напрямок – від точки з більшим потенціалом до точки з меншим потенціалом, тобто на пасивних ділянках кола (що не містять джоульної енергії) напрямки напруги та струму збігаються. У внутрішньому колі джоульної енергії, де носії заряду пересуваються від нижчого потенціалу до вищого завдяки стороннім силам (хімічним реаціям, тепловим або механічним процесам тощо), напрямки напруги та струму протилежні. Напруга може бути постійною або змінною в часі. Напруга, яка змінюється в часі за законом повідомлення, що передається (чи пов’язана з ним модуляцією або кодування), – найпоширеніший вид радіотехнічного сигналу.
(Радіотехніка. Енциклопедичний навчальний довідник / [за ред. Ю. Л. Мазора, Є. А. Мачуського, В. І. Правди].– К., 1999).
Синонімічні словники наводять синонімічні ряди слів та словосполучень, пояснюючи їх значення.
Наприклад:
ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛИ́ТИ (ВЦІЛИ́ТИ). – Недок.: зберіга́тися. Жив [Павло] майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Бедзик); Приміщення школи уціліло, тож у вересні й розпочалося навчання (П. Автомонов).
Зберіга́ти див. 1,2. берегти́, пам’ята́ти.
Зберіга́тися див. зберегти́ся.
(Словник синонімів української мови / [А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін]. – К., 2001).
Словники іншомовних слів характеризують слова, запозичені українською мовою з інших мов.
Наприклад:
САБОТА́Ж (франц. sabotage, від saboter – стукати черевиками) – 1) Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм економічної боротьби трудівників капіталістичних країн проти підприємців. 2) Прихована, замаскована протидія будь-яким заходам.
(Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука].– К., 1974).
Етимологічні словники подають відомості про походження слів, первісне їх значення, найдавніші форми слова та відзначають звукові зміни, які зазнало слово.
Наприклад:
АПАРА́Т «машина, прилад, пристрій; службова установа», апара́тний, апарату́ра, ст. апаратъ, аппаратъ «приладдя, військова амуніція, церковні шати» (17 – 18 ст.); російська м. аппарат, болгарська м. апарат, польська, верхньолужицька, нижньолужицька мови aparat, чеська, словацька, словенська м. aparat, сербохорвацька апарāт; сучасне апарат запозичено з нім. мови; нім. apparat походить від лат. apparatus, що є пасивним дієприкметником від дієслова apparo «приготовляю», утвореного від префікса ap- «при-» («до-») і дієслова paro «готую», повязаного з pario «народжую».
(Етимологічний словник української мови [у 7 т.] / [за ред. О. C. Мельничука, І. К. Білодіда, В. Т. Коломійця, О. Б. Ткаченка]. – К.).
Фразеологічні словники подають усталені звороти, яким дається тлумачення і стилістична характеристика.
Наприклад:
СПУСТИВШИ РУКАВА (рукави).
1. Зі сл. працювати. Без охоти, без старання.
– Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Ю. Збанацький).
2. Зі сл. жити. Безтурботно, нічого не роблячи. Такий живе, як сир в маслі, спустивши рукава (пісня).
(Словник фразеологізмів української мови / [уклад.: В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ін.]. – К.,2003).
Словники паронімів – пояснюють використання паронімічних пар, розрізнюючи їх значення.
Наприклад:
Висвітлення, сер. р. У сполученнях: в. повне, грунтовне, глибоке, поверхове; фактів, явищ, теми; в літературі, в науці; суб’єктивізм у висвітленні фактів.
Освітлення, сер. р. У сполученнях: о. електричне, штучне; різкість о.
(Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. – К., 1986).
Антонімічні словники пояснюють вживання слів, протилежних за значенням.
Наприклад:
Аналіз ↔ синтез
Дослідження, вивчення, пізнання явищ дійсності, що виявляються в розкладі, розчленуванні їх на складові частини.
|
Дослідження, вивчення, пізнання явищ дійсності, що виявляються в цілісності, в єдності та взємозв’язку їх частин.
|
Аналіз ↔ синтез вдумливий, всебічний, глибокий, найширший, науковий, об’єктивний, поверховий, новий, принциповий, уважний, широкий.
Аналіз чого-небудь ↔ ситез чого-небудь: дослідження, матеріалу, фактів, явищ.
Дати, провести, зробити аналіз ↔ синтез чого-небудь.
Аналізований ↔ синтезований, аналізовано ↔ синтезовано, аналізування ↔ синтезування, аналізувати ↔ синтезувати, аналітичний ↔ синтетичний.
(Полюга Л. М. Словник антонімів української мови. – К., 2004).
Комплексні словники містять ознаки декількох видів словників (тлумачно-перекладні, перекладні та синонімічні, етимолого-фразеологічні, фразеологічно-перекладні).
Наприклад:
Баланс мощности энергосистемы – баланс потужності енергосистеми
Показники, що характеризують відповідність потрібного навантаження енергосистеми до величини наявної потужності енергосистеми.
(Російсько-український тлумачний теплоенергетичний словник / [за заг. ред. І. Мисака, М. Крука]. – Львів, 2001).
Які існують види термінологічних словників?
У
Термінологічні словники є різно-видом лінгвістич-них, у яких подано термінологію однієї або кількох галузей знань, діяльності.
кладання термінологічного словника починають з того, що з різних джерел відбирають терміни. Джерела можуть бути монографії та статті вчених та фахівців; підручники для вищих навчальних закладів, що містять чіткі виз-начення понять і стандартизовані терміни; галузеві енци-
клопедії. Після відбору термінів складають реєстр одиниць
(слів, словосполучень, скорочень, символів, слів і симво-
лів), які потрібно визначити та описати.
За змістом словникової статті розрізняють:
термінологічні перекладні словники;
термінологічні-тлумачні;
словники-довідники, або енциклопедичні;
комплексні (наприклад, тлумачно-перекладні);
ідеографічні, в яких терміни подаються не за абеткою, а відповідно до списку понять.
За тематичним охопленням термінів словники бувають: галузеві, вузькогалузеві, багатогалузеві.
За кількістю мов: одномовні та перекладні (дво- та багатомовні).
За способом використання: ті, що адресовані людині, й ті, що орієнтовані для роботи з компютером. Для автоматичного оброблення тексту призначені інформаційно-пошукові тезауруси та різні типи власне електронних словників (тлумачних, перекладних, стійких зворотів, орфографічні та ін.).
Наведемо приклади оформлення словникової статті термінологічних словників.
Комплексний тлумачно-перекладний:
Board – 1. Див. BBS; 2. Друкована плата багатошарова (до 24 шарів) плата, виконана за технологією друкарського монтажу провідників. До появи цієї технології використовували навісний монтаж (див. також backplane, expansion slot, PCB); 3. Картон або папір щільністю більш ніж 200 г/кв. м.
(Пройдаков Е. М., Теплицький Л. А. Англо-український тлумачний слов-ник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. – К., 2006)
Перекладний (двомовний):
Форма́т форма́т, -ту;
а́дреса комп. формат адре́си;
, беза́дресний комп. безадре́сний форма́т;
бума́ги полиграф. форма́т папе́ру;
, входно́й вхідни́й форма́т;
, выходно́й вихідни́й форма́т;
да́нных комп. форма́т да́них;
, двои́чный двійко́вий форма́т;
ди́ска комп. форма́т ди́ска;
изда́ния полиграф. форма́т вида́ння;
изображе́ния форма́т зобра́ження;
, нуль-а́дресный комп. нуль-адре́сний…
(Великий російсько-український політехнічний словник / [за ред. О. С. Благовє-щенського]. – К., 2002).
Що таке тезаурусні та регламентувальні термінологічні словники?
Особливого поширення набули тезауруси – електронні тлумачно-тематичні словники, що подають лексику певної галузі з прикладами її використання в тексті. У таких словниках слова, що належать до якої-небудь галузі знань, розташовано за тематичним принципом і показано семантичні відношення (синоніми, антоніми, пароніми) з іншими лексичними одиницями. На відміну від тлумачного словника, тезаурус дозволяє виявити значення не тільки за допомогою визначення, але й через поєднання слова з іншим поняттям або групою понять.
Регламентувальні словники – це словники стандартизованих термінів, або стандартів на терміни. Вони мають такі частини:
Вступна частина, в якій зазначається сфера поширення стандарту, надаються відомості про неприпустимі синоніми та еквіваленти;
Основна частина, в якій матеріал подається у двох графах: перша має назву «Термін», друга «Визначення». У першій графі наведено номер терміна, власне стандартизований термін, його скорочена форма (якщо термін є словосполученням) та його еквіваленти європейськими мовами. У другій графі розміщено визначення терміна. Існує й інше розміщення інформації про термін: у першій графі подається термін і його визначення, а у другій – його перекладений варіант і визначення іншою мовою. До визначення можуть додаватися примітки, рисунки, схеми, графіки тощо.
Абетковий покажчик.
Наведемо приклад статті з ДСТУ 2737 – 94. «Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення»:
3.17 відтворення (інформації)
Процес одержання записаної інформації з сигналограми у початковій формі.
Примітка: Залежно від умов взаємодії між елементом відтворення та сигналограмою і наявності додаткового впливу на сигналограму для одержання інформації розрізняють «активне відтворення» за умови додаткової дії головки або елемента відтворення на сигналограму, «напівактивне відтворення» за умови додаткової дії від стороннього джерела, «пасивне відтворення» за умови відсутності додаткової дії на сигналограму.
|
de Wiedergabe
en reproduction; playback; replay
fr lecture
ru воспроизведение информации
Процесс получения записанной информации от сигналограммы в начальной форме.
|
Питання для самоконтролю:
Що таке лексикографія і термінографія?
Які елементи входять до структури словника і словникової статті?
Які існують види словників?
Які існують види термінологічних словників?
У чому полягає різниця між тлумачним та енциклопедичним словниками?
Які переваги мають тезаурусні термінологічні словники?
Що таке термінологічний стандарт? Які принципи подачі словникових статей в ДСТУ?
|
Скачать 2.44 Mb.