Главная страница
Навигация по странице:

  • Які прийменники поширені у професійному мовленні

  • У чому полягають особливості використання прийменника ПО в українському професійному мовленні

  • Як перекладаються з російської мови словосполучення, що містять прийменник В

  • Коли доречно використовувати прийменник ПРИ

  • Яку роль виконують сполучники у професійних текстах

  • Сполучник – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення.

  • У чому полягають особливості функціонування сполучників у професійних текстах

  • ТЕМА 11 Синтаксичні особливості професійного мовлення

  • Які синтаксичні особливості мають професійні тексти

  • Українська мова за проф. спрямув.. Модуль І культура усної та писемної форм професійного мовлення


    Скачать 2.44 Mb.
    НазваниеМодуль І культура усної та писемної форм професійного мовлення
    АнкорУкраїнська мова за проф. спрямув..doc
    Дата16.12.2017
    Размер2.44 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаУкраїнська мова за проф. спрямув..doc
    ТипДокументы
    #11707
    страница20 из 21
    1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
    ТЕМА 10

    Вживання службових частин мови у

    професійному спілкуванні
    Питання теми:

    Вживання прийменників у професійному мовленні. Особливості використання прийменників ПРО, В, ПРИ. Правила їхнього перекладу з російської мови українською. Призначення сполучників у професійних текстах. Вибір сполучників у фаховому мовленні.
    Які прийменники поширені у професійному мовленні?
    Сфера вживання прийменників у професійному мовленні необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від.

    У професійному мовленні традиційно закріплені

    значення прийменників для передачі різних відношень:

    • п
      Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.


      росторових – в(у), на, з, від, над, перед,

    вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на

    конференції, при фірмі, до керівництва;

    • часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час,

    після: за звітний період (за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій годині, під час роботи, через тиждень, у зазначений термін;

    • причинових – від, через, з, за, у зв'язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею, через хворобу, за умови, у зв'язку з відсутністю, всупереч розпорядженню;

    • мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, заради успіху, щодо покращення, для наукових потреб, на наукові потреби;

    • допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.

    У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихідні дні, на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.
    Використовуючи прийменники у професійному мовленні,

    потрібно керуватися такими принципами:


    • Правильно добирати прийменникові конструкції: враження про дискусію – правильно: враження від дискусії; застерігати про небезпеку – правильно: застерігати від небезпеки; швидкість 5 мегабіт на секунду – правильно: швидкість 5 мегабіт за секунду.

    • При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції перевага надається безприйменниковій: зрікатися від ідеалів – правильно: зрікатися ідеалів, повідомляти по телефону – правильно: телефонувати.

    • У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – правильно: всупереч проблемам, завдяки опитування – правильно: завдяки опитуванню, наперекір рішень – правильно: наперекір рішенням.

    • Не слід нагромаджувати в одному контексті однакові прийменники: Наступного тижня на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо всіх бажаючих.

    • Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації – правильно: від організації, до організації.

    • У науковому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв'язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.


    У чому полягають особливості використання прийменника ПО в українському професійному мовленні?
    Прийменник ПО в українській мові поєднується лише:

    • У складних прислівниках з іншими частинами мови, зокрема:

      • з іменниками: по можливості, по суті, по батькові;

      • з прикметниками: по-господарськи, по-дружньому, по-українськи;

      • із займенниками: по-нашому, по-своєму;

      • із числівниками: по троє, один по одному, по-друге.

    • З іменниками у місцевому відмінку і вживається:

        • зі значенням мети: послали по інструктора, пішли по воду;

        • зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія: пляма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню;

        • зі значенням певних стосунків, взаємин: товариш по парті, дядько по батькові;

        • зі значенням місця поширення дії: розпорядження по університету, чеканник по міді;

        • зі значенням розподільності: усі учасники отримали по диплому, жінкам подарували по букету квітів.

    • З прикметниками: по чайній ложці, по навчальній частині.

    • Із займенниками: по їхньому будинку, по цьому місцю.

    • З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.


    В інших випадках потрібно використовувати прийменники:

      • НА: по предложению делегата – на пропозицію делегата, по Вашему желанию – на Ваше бажання, називать по имени – називати на ім'я, по требованию – на вимогу;

      • ЗА: по собственному желанию – за власним бажанням, по нашим подсчетам – за нашими підрахунками, по семейним обстоятельствам – за сімейних обставин, по происхождению – за походженням;

      • З (ІЗ, ЗІ): по вине – з вини, по собственной воле – із власної волі, комиссия по спорту – комісія зі спорту, по злобе – зі злості;

      • ДО: пришлось по вкусу – припало до смаку, с 06.10.2003 по 01.01.2004 – з 06.10.2003 до 01.01.2004, получить по накладной – отримати відповідно до наклкдної;

      • ДЛЯ: комиссия по расследованию – комісія для розслідування, производство по изготовлению – підприємство для виготовленя, секция по изучению – секція для вивчення;

      • ВІД: добрий по природе – добрий від природи, смотря по погоде – залежно від погоди, действовать по обстоятельствам – діяти залежно від обставин;

      • ПІД: задание не по силам – завдання не під силу;

      • У (В): по мере возможности – у міру можливості, ответчик по делу – відповідач у справі, инспектор по делам несовершеннолетних – інспектор у справах неповнолітніх;

      • ЯК: по обыкновению – як звичайно (як завжди, як правило);

      • ЧЕРЕЗ: по ошибке – через помилку, по болезни (отпуск) – через хворобу (відпустка), по техническим причинам – через технічні причини;

      • ЩОДО: расходи по – витрати щодо, предложения по улучшению – заходи щодо поліпшення, инструкция по использованию – інструкція щодо використання;

      • ПІСЛЯ: по завершению – після завершення;

      • БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ: по душам – щиро, відверто; по безналичному расчету – безготівковим рахунком, по факсу – факсом, по достоинству – належно.


    Як перекладаються з російської мови словосполучення, що містять прийменник В?


    • НА: в адрес – на адресу, кметь в виду – мати на увазі, в завершение – на завершення, в защиту – на захист, в нашу пользу – на нашу користь;

    • ДО: поставить в известность – довести до відома, вовлечь в работу – залучити до роботи, в соответствии с – відповідно до, в состав комиссии вошли – до складу комісії ввійшли, в карман – до кишені;

    • З: в следующих вопросах – з таких питань;

    • ЗА: поставить в пример – поставити за приклад, в пяти шагах – за п'ять кроків, в те времена – за тих часів, уложился в одни сутки – упорався за одну добу;

    • ПРО: в получении расписался – про одержання розписався;

    • ПРИ: в случае несплаты – при несплаті;

    • ПІД: в конце недели – під кінець тижня;

    • О (ОБ): в семь часов – о сьомій годині, в одиннадцать часов – об одинадцятій годині;

    • ЯК: в качестве секретаря – як секретар, в порядке исключения – як виняток;

    • БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ: в дальнейшем – надалі, в момент – миттєво, в покое оставить – дати спокій, в прошлом году – торік, минулого року, в равной мере – однаково, в полной мере – цілком, в юности – замолоду.


    Коли доречно використовувати прийменник ПРИ?
    Порушення синтаксичної норми виникає через невмотивоване вживання прийменника при. Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками: біля, коло, край, поруч. Наприклад, для позначення близькості до конкретного місця: при виході – коло виходу – біля виходу, край дороги, поруч мене.

    На позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбувається дія, замість прийменника при потрібно використовувати прийменники за, під час: за царювання Романових – під час царювання Романових.

    Прийменник при вживається у таких випадках:

    • на передавання значення приналежності, певних стосунків до кого- або чого-небудь: При університеті працює дослідна станція. Служу при штабі дивізії.

    • на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або присутність когось будь-де: Був при повній свідомості. Сьогодні я при зброї. Не можна лаятися при дітях.

    • на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається: Роздивився при світлі сірника. При нульовій температурі випав сніг. Проголосували при повному мовчанні. Зателефоную при першій нагоді. Зроблю при бажанні.


    Значно ширший обсяг значень прийменника при в російській

    мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подібних українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, сполучень дієприслівникового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій. Наведемо приклад перекладу російських словосполучень з прийменником при:

    при реке раскинулся город – коло річки розляглося місто;

    битва при Желтих Водах – битва біля Жовтих Вод;

    он был все время при мне – він був увесь час поруч;

    при сем прилагается – до цього додається;

    при громких аплодисментах – під гучні оплески;

    при исполнении служебних обязанностей – під час виконання службових обов'язків;

    при первом появлении – як тільки з'явиться;

    при участии – за участі;

    при всех наших усилиях это сделать невозможно – попри всі наші зусилля це зробити неможливо;

    при анализе собитий – аналізуючи події;

    при обработке данных – коли опрацьовуються дані;

    при опасности – у разі небезпеки;

    при наличии – за наявності;

    безопасность гарантирована при соблюдении этих правил – безпеку гарантовано за умов дотримання цих правил.

    Про принципи чергування прийменників в / у; з / із / зі дивіться в темі 3 модуля І.
    Яку роль виконують сполучники у професійних текстах?
    За значенням сполучники бувають:

    • Сурядні – для з'єднання однорідних членів або рівноправних речень. Вони поділяються на:


    Сполучник – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення.

    єднальні: і, й, та (у значенні і), також, ні...ні, як...так і,

    не тільки...а й;

    – протиставні: а, але, та (у значенні а), зате, проте, однак,

    все ж;

    – розділові: або, чи, то, або...або, чи...чи, то...то,

    чи то... чи то.

    • Підрядні – для приєднання підрядних речень до головного. Вони поділяються на:

    – часові: як, перед тим як, після того як, тим часом як, як тільки, щойно;

    – причинові: бо, тому що, через те що, оскільки;

    – мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;

    – умовні: якщо, якби, коли б;

    – допустові: хоч, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;

    – наслідковий: так що;

    – порівняльні: як, що, мов, немов, немовби, неначе, наче, ніби, нібито.

    Як засіб милозвучності використовується чергування сполучників і / й / та. Особливості їхнього використання описано в темі 3 модуля 1.
    У чому полягають особливості функціонування сполучників у професійних текстах?


    • Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх використання. Більшість з них належить до стилістично нейтральних: і, або, оскільки, якщо, проте, поки, для того, щоб та ін. Переважно в офіційному мовленні вживаються сполучники внаслідок того, що; завдяки тому, що; оскільки; зважаючи на те, що; з того часу, як.

    • Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників і, та, й; але, та, проте, однак; або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов, мовби, немов; бо, тому що, через те, що; щоб, для того, щоб, з тим, щоб та ін.

    • Відповідниками російського сполучного слова который в українській мові є синоніми який, що, котри́й. В офіційному професійному мовленні перевага віддається словам який, що. У складних реченнях з неоднорідними підрядними використовувані сполучні слова потрібно варіювати. Наприклад: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання та перелік службових осіб, що відповідають за втілення їх у життя.



    Питання для самоконтролю:


    1. Які бувають види прийменникових конструкцій?

    2. Як співвідносяться російські та українські прийменникові словосполучення?

    3. Як використовуються сполучники для дотримання норм милозвучності?

    ТЕМА 11

    Синтаксичні особливості професійного мовлення
    Питання теми:

    Синтаксичні особливості професійного мовлення. Узгодження підмета з присудком. Складні випадки керування у професійних текстах.

    Які синтаксичні особливості мають професійні тексти?
    В
    Синтаксис (від грец. syntaxis – побудова, порядок) – частина мовознавства, що вив-чає форми речень і словосполучень.

    ираження стрункості викладу, чіткості й логічності тексту досягається за рахунок синтаксису, точніше – через бездоганне дотримання тих правил, які для ділового стилю є обов'язковими.

    У науковому мовленні використовуються речення

    розповідного характеру. Питальні й окличні речення в

    науковому та офіційно-діловому стилях зустрічаються

    рідко.

    Синтаксис фахових текстів має такі особливості:

    • У реченнях переважає прямий порядок слів. Це виражається в таких вимогах:

      • підмет стоїть перед присудком: Програма написана…; Дирекція просить...;

      • узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього: Генератор змінного струму перетворює механічну енергію в електричну;

      • вставні слова, як правило, вживаються на початку речення: Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів.

    Використання непрямого порядку слів у професійному тексті виправдане, коли треба наголосити на певному слові: у повідомленні Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії, наголошується на часі проведення заходу.

    • Типовими для фахових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко виявити логічне підпорядкування частини висловлюваної думки, а водночас і економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення, тому дієприслівникові та дієприкметникові звороти ставляться на початок речення: Зважаючи на викладене вище, хочемо...

    Для передачі часового, причинового, умовного значення дієприслівникові звороти замінюють підрядним реченням: Як вказувалося (говорилося) вище, треба...

    • При укладанні текстів слід звернути увагу на присудок. У ролі присудка досить часто вживаються інфінітивні конструкції: зробити, включити, сприяти, відзначити, затвердити, зобов'язати, затвердити, попередити. Вживається також і наказова форма дієслів: наказую, пропоную оголосити, що застосовується лише в першій особі однини в тих документах, які показують принцип єдиноначальності.

    • Текст лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому до однорідних членів речення в ньому ставляться досить жорстокі вимоги:

      • у ролі однорідних не виступають слова, що виражають родові (ширші) та видові (вужчі) поняття: У цьому році було підготовлено 120 дисертацій, кандидатських 100, докторських 20. – Правильно: У цьому році було підготовлено 120 дисертацій, у тому числі кандидатських 100, докторських 20.

      • не можна будувати однорідного ряду зі слів, близьких за значенням або тотожних: Інфляція, знецінення грошей призвели до скрутних наслідків в економіці.

      • не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові, тематично не пов'язані поняття: У відгуку висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати. У наведеному реченні синтаксична помилка, тому що побажання можна висловити, висновки – зробити. Правильно: Моє враження від цієї особи і ставлення до неї...;

      • якщо при однорідних членах є узагальнювальне слово, то воно повинно стояти у тому ж відмінку, що й однорідні члени речення. Порівняймо: База одержала такі товари (кого, що?): паперову тару, кольорову фарбу. – На базу надійшли такі товари: паперова тара, кольорова фарба; У надрах України є багато корисних копалин: кам'яного вугілля, залізної руди, кам'яної солі. – Україна багата корисними копалинами: кам'яним вугіллям, залізною рудою, кам'яною сіллю.


    1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


    написать администратору сайта