Українська мова за проф. спрямув.. Модуль І культура усної та писемної форм професійного мовлення

• Название: Модуль І культура усної та писемної форм професійного мовлення
• Анкор: Українська мова за проф. спрямув..doc
• Дата: 16.12.2017
• Размер: 2.44 Mb.
• Имя файла: Українська мова за проф. спрямув..doc
• Тип: Документы; #11707
• страница: 10 из 21

ТЕМА 9

Проблеми перекладання та редагування наукових текстів
Питання теми:

Форми та види перекладання. Особливості перекладання науково-технічних текстів. Перекладання термінів. Принципи перекладання термінів, до складу яких входять дієприкметники. Особливості редагування наукового тексту.
У чому полягає різниця між поняттями «переклад» і «перекладання»?
В умовах інформатизаційного суспільства розвиток науки й техніки тісно пов'язаний з обміном інформацією міє фахівцями різних країн. Постійно зростають обсяги наукової інформації, які потребують негайного оброблення, бо вони швидко втрачають свою актуальність і цінність. У студентські роки доводиться часто оформляти наукові роботи державною мовою, тому студенти також стикаються з труднощами перекладання українською мовою. Означені проблеми вимагають інтенсифікації перекладацької діяльності взагалі і навчання засадам і правилам науково-технічного перекладання.

П
Перекладання – це процес, під час якого текст або усне висловлювання, що виражені однією мовою (мовою оригіналу), відтворюються іншою мовою.
ринципово важливо розмежовувати процес виконання перекладу і результат, який отримано після закінчення цього процесу.

На позначення процесу в українській мові вживається

слово перекладання, а на позначення результату – слово

переклад. Ці два поняття взаємопов’язані: перше завжди

передбачає кінцевий результат (яким має бути текст пере-

кладеного твору), друге завжди є результатом першого,

тобто від якості перекладання залежатиме і якість пере-

кладеного тексту. Мета перекладання – точно і повно вис-


Преклад – це результат перекладання, тобто новий письмовий текст або усне висловлювання, відтворені мовою перекладу.
ловити засобами однієї мови те, що вже було виражене засобами іншої мови. Мета перекладу – ознайомити читача або слухача, який не володіє мовою оригіналу, з певним текстом або усним висловлюванням, відтвореними цією мовою. Процес перекладання, навіть якщо він здається легким, розкладається на два етапи:

1) зрозуміти, з’ясувати для себе текст, який перекладатиметься;

2) знайти, відібрати відповідні мовні засоби перекладу.

Головне завдання – точно відтворити оригінал. Це викликає необхідність відбирати відповідні мовні засоби для того, щоб якнайточніше передавати зміст оригіналу мовою перекладу.
Які бувають види перекладання та перекладу?

Перекладацька діяльність здійснюється перекладачами у різних умовах; тексти, що перекладаються є різними за тематикою, стилістикою та жанровою належністю; переклади виконуються в усній та письмовій формах та ін. Усі ці особливості викликають необхідність наукової класифікації видів перекладацької діяльності (видів перекладу). Отже, роглянемо класифікацію перекладання / перекладу (у цьому контекті поняття «переклад» і «перекладання» є синонімічними, тому далі в класифікації використовуємо частіше слово «переклад»).

• 
  За співвідношенням типів мови перекладу та оригіналу:
  
  • 
    діахронічний (історичний) – це переклад сучасною мовою історичного тексту, написаного мовою попередньої епохи;
    
  • 
    транспозиція – переклад тексту одного стилю (або жанру) в інший;
    
  • 
    міжмовний переклад – результат перетворення повідомлення із засобів системи однієї мови засобами системи іншої мови;
    
  • 
    інтерсеміотичний (семіотика – наука, що вивчає способи передавання інформації за допомогою знаків) – переклад з природної мови на штучну і навпаки.
    
• 
  За характеристикою суб’єкта перекладу:
  
  • 
    традиційний – виконуваний людиною, що не є автором оригіналу;
    
  • 
    авторський – виконуваний автором оригінального тексту;
    
  • 
    комп’ютерний – переклад, що виконується комп’ютером з участю або без участі людини;
    
  • 
    змішаний – переклад з використанням значної частини традиційного та машинного оброблення тексту.
    
• 
  За ознакою форми презентації тексту-перекладу та оригіналу:
  
  • 
    письмовий переклад (письмовий переклад усного тексту і письмовий переклад письмового тексту);
    
  • 
    усний переклад (усний переклад письмового тексту і усний переклад усного тексту);
    
  • 
    синхронне перекладання – усне перекладання, що здійснюється одночасно з оригіналом, який вимовляється;
    
  • 
    послідовне перекладання – усне перекладання, що здійснюється після прослуховування певної частини тексту;
    
  • 
    одностороннє перекладання – усне перекладання, що здійснюється тільки з однієї мови іншою;
    
  • 
    двостороннє перекладання – послідовне усне перекладання бесіди, що виконується з однієї мови іншою і навпаки.
    
• 
  За жанрово-стилістичною ознакою:
  
  • 
    науково-технічний переклад – переклад науково-технічних текстів і документів;
    
  • 
    суспільно-політичний – переклад суспільно-політичних текстів;
    
  • 
    художній – переклад художньої літератури;
    
  • 
    військовий – переклад текстів військової тематики;
    
  • 
    юридичний;
    
  • 
    побутовий.
    
• 
  За способом передання змісту оригіналу:
  
  • 
    повний – передає зміст оригінального тексту без пропусків та скорочень;
    
  • 
    неповний – передає зміст оригіналу з пропусками й скороченнями деталей;
    
  • 
    скорочений – передає зміст матеріалу у згорнутому вигляді, скорочено;
    
  • 
    фрагментарний – переклад лише окремого уривку тексту;
    
  • 
    аспектний – переклад лише тієї частини тексту, що відповідає заданому аспекту (проблемі);
    
  • 
    анотаційний – переклад, в якому відображається лише головна мета, предмет і призначення тексту оригіналу;
    
  • 
    реферативний – переклад, що містить відносно детальну інформацію про реферований документ – його призначення, тему, методи дослідження оригінальної роботи й отримані результати.
    
• 
  За відповідністю тексту перекладу оригіналу:
  
  • 
    вільний – відтворює основну інформацію оригіналу з різними відхиленнями, примітками, пропусками;
    
  • 
    адекватний – відповідає оригіналу, виражає ті ж комунікативні установки, що й оригінал;
    
  • 
    точний – точно передає зміст оригіналу.
    

Які особливості науково-технічного перекладання? Які існують способи перекладання лексики наукових текстів?
П
Науково-технічне перекладання – це процес перетворення науково-тех-нічного тексту, вираженого мовою оригіналу, на текст, виражений мовою перекладу.
роцес перекладання науково-технічних текстів має

свою специфіку. Людина, яка виконує науково-технічне

перекладання, повинна не лише знати іноземну мову, а й

володіти певними знаннями у тій науковій галузі, якій

належить текст оригіналу. Перекладання наукового тексту

здійснюється у три етапи:

1. 
   Ознайомлення з оригінальним текстом, розуміння
   

його змісту, структури і логіки викладення матеріалу.

2. 
   Розуміння сутності проблеми твору, який необхідно
   

перекласти.

3. 
   Правильне передавання змісту оригіналу, відбір найбільш точних еквівалентів термінів і загальновживаних слів.
   

Щоб зрозуміти сутність тексту оригіналу, потрібно спиратися на власний досвід роботи з науково-технічною літературою, на знання з певної наукової галузі. Правильно передати зміст оригіналу означає виконати адекватний та повний переклад, який точно відтворював би наукову інформацію, що міститься в оригіналі.

Завдання науково-технічного перекладання полягає у тому, щоб якнайточніше передати зміст оригіналу. Перекладання праць з математики, фізики, інформатики та інших точних наук повинні мати повну еквівалентність.

З
Еквівалентна лексична одиниця – це постійна лексична відповідність, яка точно збігається із значенням слова в тексті оригіналу.
точки зору практики перекладання лексичні та фразеологічні одиниці поділяються на дві групи:

• 
  еквівалентні одиниці – ті, що мають відповідники у мові перекладу;
  
• 
  безеквівалентні – ті, що не мають відповідників у мові перекладу.
  

Науково-технічні тексти характеризуються лексичною

особливістю, що потрібно враховувати і під час перекладання. Наукові тексти мають велику кількість спеціальних слів – термінів, що служать опорними пунктами наукового тексту. Від термінів залежить розкриття значення інших слів, і вони дають можливість з’ясувати характер і зміст тексту. Найбільш повна еквівалентність спостерігається у перекладі текстів вузькоспеціального характеру в силу однозначності термінології. Переклад текстів загальнонаукової або політехнічної тематики вимагає вибору правильного варіанту перекладу одного із значень багатозначного терміна.

Еквівалентні одиниці поділяються на:

• 
  одноеквівалентні, які мають тільки один перекладний відповідник у мові перекладу;
  
• 
  багатоеквівалентні, що мають два і більше відповідники. Наприклад, російський термін ток може перекладатися українською таким чином: 1) – течія; 2) електричний струм; 3) тік (сільськогосподарський термін).
  

Існують такі найуживаніші способи передачі наукової лексики галузей телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки:

• 
  Метод добору еквівалента: keyboard – клавіатура; screen – екран; desktop – робочий стіл, drive – дисковід; lock – блокування.
  

• 
  Метод опису – переклад слова за допомогою словосполучення, що пояснює значення англійського слова: buruing – запис компакт-диска; crossfade – плавний перехід від звукового фрагмента або відеоролика до іншого; freeware – безкоштовне програмне забезпечення; shareware – умовно-безкоштовне програмне забезпечення, з яким можна працювати протягом певного часу.
  
• 
  Метод калькування – переклад слова чи словосполучення за його частинами з наступним складанням цих частин. Такий переклад відтворює іноземне слово дослівно. Наприклад: self-loading – самозавантаження; directorytree – дерево каталогів; hot keys – гарячі кнопки; mailbox – поштова скриня; computernetwork – комп’ютерна мережа.
  
• 
  Метод транслатерації – звукова форма слова передається за допомогою абетки мови перекладача. Наприклад: spooler – спулер; resistor – резистор; chip – чип; commutator – комутатор; processor –процесор; indicator – індикатор.
  
• 
  Метод адаптивного транскодування – форма слова мови оригіналу адаптується до фонетичної та граматичної структури мови перекладу. Наприклад: nipple – ніпель; platform – платформа; matrix – матриця; domain – домен; card – карта; command – команда.
  

В англійській, російській та українській мовах є певна кількість інтернаціональних слів, що збігаються за значенням, наприклад: civilization, parlament, culture, theorem, diameter та ін. Але у більшості випадків ці одиниці за значенням не збігаються, тому їх використання як прямих перекладних відповідників може призвести до грубих змістових помилок. Наприклад:

original – не оригінальний, а первинний;

progressive – не прогресивний, а поступовий;

technique – не техніка, а метод;

instrument – не інструмент, а прилад;

accurate – не охайний, а точний;

actual – не актуальний, а фактичний, дійсний;

control– не перевіряти, контролювати, а наказувати, розпоряджатися;

mode – не мода, а режим;

operation – не операція, а работа, експлуатація;

object – не об’єкт, а предмет, мета та ін.

Здійснюючи перекладання з тої чи іншої мови, потрібно керуватися такими чинниками:

• 
  віддавати перевагу не ішомовним термінам, а українським еквівалентам;
  
• 
  дотримуватися основних вимог до термінологічної лексики, зокрема перекладений українською мовою термін має бути точним, однозначним, стислим, милозвучним, правильним з точки зору українських правописних і граматичних норм;
  
• 
  для точної передачі термінів необхідно перекладати не окреме слово оригіналу, а його зміст. Слова набувають конкретного значення лише у контексті, і завдяки контексту можна з’ясувати зміст оригіналу.
  

Що таке лексичні трансформації?
П
Лексичні трансформації – це заміни певних слів або словосполучень мови оригіналу з метою точного передання змісту та врахування норм мови перекладу.
ід час перекладання часто виникають ситуації, коли використовувати постійний перекладний еквівалент неможливо. Тоді доводиться вдаватися до різних лексичних трансформацій, щоб правильно передати значення певного слова мови оригіналу і не порушити граматичні та стилістичні норми мови перекладу. Виокремлюють такі види трансформацій:

• 
  Додавання. Змістові додавання в перекладі
  

недопустимі, але бувають випадки, коли потрібно дода-

вати слова в тексті перекладу, щоб не порушити зміст

оригіналу та норм мови перекладу. Наприклад: Несмо-

тря на то, что современные технологи производства

компьютеров не отличаются особым разнообразием,

мы видим вокруг себя множество различных моделей

компьютеров. – Незважаючи на те, що сучасні технології виробництва комп’ютерів не відрізняються особливим різноманіттям, ми бачимо навколо себе велику кількість різних моделей комп’ютерів.

• 
  Вилучення. Цей вид трансформації виконується з метою уникнути порушення норм мови перекладу. Наприклад: В качестве примера машинной операции можно взять обычную арифметическую операцию. – За приклад машинної операції можна взяти звичайну арифметичну операцію.
  
• 
  Заміни. Під час перекладання можна замінювати окремі слова або словосполучення мови оригіналу на такі слова (словосполучення) мови перекладу, що не є постійними відповідниками, але адекватно передають зміст оригіналу. Наприклад: В конце 60-х годов ХХ века наступил следующий этап в развитии ЭВМ – появились машины третього поколения. – Наприкінці 60-х років ХХ століття розпочався наступний етап у розвитку ЕОМ – з’явилися машини третього покоління.
  
• 
  Контекстуальна заміна. Особливості контексту змушують підбирати таке слово у мові перекладу, яке можна використати лише в цьому контексті. Наприклад: Произошел переход от создания программ на языке машины к созданию их на алгоритмических языках высшего уровня. – Відбувся перехід від написання програм мовою машини до написання їх алгоритмічними мовами високого рівня. Рождение компьютеров третьего поколения связано с ростом возможностей технологии полупроводников. – Поява комп’ютерів третього покоління пов’язана із зростанням можливостей технології напівпровідників.
  

Які граматичні та стилістичні особливості перекладу?

Граматика кожної мови єдина, але відповідно до свого призначення кожний функціональний стиль по-своєму використовує граматичні форми та конструкції, віддаючи перевагу тим чи іншим. Так, для наукового стилю характерними є неозначено-особові конструкції та прямий порядок слів у реченні. Крім того, граматичні проблеми перекладання полягають і в порівнянні граматичної будови мови оригіналу і мови перекладу. Такі різниці існують не тільки між українською та, наприклад, англійською чи якоюсь європейською мовою, але й між українською та російською.

Більшість змістових помилок і неточностей пов’язано з граматичними труднощами. Для розв’язання лексичних проблем у перекладача є чимало способів та помічників – словники, довідники тощо, але граматикою необхідно володіти. Візьмемо за приклад англійську та українську мови. Для обох мов характерні чіткість і строгість формулювань, а також точне використання термінів. Але строгість у використанні термінів більше притаманна українській науково-технічній мові, ніж англійській. В англійських науково-технічних текстах нерідко можна зустріти емоційні та образні вислови, що недопустимі для аналогічних текстів української мови. Ця різниця вимагає заміни слів, перебудови речень під час перекладання наукових текстів українською мовою.

Наприклад, підлягає лексико-граматичній заміні таке англійське словосполучення, як Whither Electronics? (назва статті). Українською мовою доречно використати вислів Перспективи розвитку електроніки. Перекладаючи речення The startling thing we notice is…, необхідно відмовитися від слова вражаючий й написати Відмітимо цікавий факт.Фразу Practical electronic device (дослівно – практичний електронний прилад) потрібно перекласти як Електронний прилад для практичного застосування. Речення типу Letuswrite (rewrite) theequationasfollows; Equations 2 and 3 maybecombined… перекладаються українськими стереотипними висловлюваннями: Запишемо рівняння у такому вигляді. Об’єднуючи рівняння 2 і 3, отримаємо… Недоречним в українському науковому мовленні є використання оцінювальних епітетів, які вживаються в англійських наукових текстах, наприклад, dramatic, successful, excellent та ін.

Розглянемо типові граматичні помилки, що зустрічаються під час російсько-українського перекладання наукових текстів.

Таблиця 1. 17 – Типові граматичні помилки перекладання російсько-українських наукових текстів

Російська мова	Український переклад (неправильний)	Український переклад (правильний)	Коментар
1	2	3	4
ни единого	ні єдиного	жодного	русизм
обобщающий	узагальнюючий	узагальнювальний	активні дієприкметники на -уч-/ -юч- українській мові не властиві (див. тему 11 модуля ІІ)
по крайней мере	по крайній мірі	принаймні	русизм
в прошлом году	в минулому році	минулого року,	використання безприйменнико-
1	2	3	4
		торік	вих конструкцій в українській мові є бажаним (див. тему 12, модуль ІІ)
далеко идущие перспективы	далеко ідучі перспективи	далекосяжні	не враховано питомих відповідників української мови
пользоваться спросом	користуватися попитом	мати попит	стійке словосполучення, що в українській мові має свою особливість використання
следует рас-смотреть	слід розглянути	потрібно (необхідно, треба)	русизм
самый актуальный	самий актуальний	найбільш актуальний, найактуальніший	неправильне творення найвищого ступеня порівняння прикметників
шестидесятые годы	шестидесяті роки	шістдесяті роки	неправильна зміна форми числівника (див. тему 8 модуля ІІ)

Під час перекладання фахових текстів з російської мови українською найчастіше виникають помилки в перекладі активних дієприкметників. Ця тема розглядатиметься більш детально в темі 11 модуля ІІ. Але нагадаємо, що прямі відповідники активних дієприкметників російської мови із суфіксами -ущ-, -ющ-, -ащ-, -вш- в українській мові відсутні. Іх потрібно відтворювати іншими засобами української мови, зокрема:

• 
  дієсловами (изменяющиеся данные – потрібно дані, що змінюються);
  
• 
  віддієслівними прикметниками (отстающий – відсталий);
  
• 
  дієприслівниками (Фирмы, работающие с компьютерными технологиями, успешны. – Фірми, працюючи з комп’ютерними технологіями, мають успіх);
  
• 
  іменником (заполняющий бит – біт-заповнювач; считывающее устройство – зчитувач).
  

У чому полягають особливості редагування? Які існують методи редагування?

О
Редагування – це приведення об’єкта редагування (стат-ті, книги) у відповідність із чинними у певний час нормами, а також його творче вдосконалення.
б’єктом редагування виступає авторський оригінал, видавничий текст або переклад. Найчастіше студентам під час навчання доводиться редагувати перекладені за допомогою комп’ютера тексти наукових

робіт. Метою редагування є приведення об’єкта редагува-

ння у відповідність з чинними нормами. У процесі редагу-

вання здійснюється аналіз тексту (повідомлення), тобто

його перевірка на відповідність змісту і нормам. Існує

декілька методів редагування:

• 
  метод аналізу – знаходження помилок на основі
  

зіставлення з нормами;

• 
  метод синтезу – реалізується у вигляді тільки виправлення помилок;
  
• 
  алгоритмічний метод – полягає у застосуванні певної послідовності процедур, операцій щодо виправлення помилок;
  
• 
  метод вимірювання – здійснюється контроль за кількістю помилок;
  
• 
  метод моделювання – полягає у створенні копії досліджуваного об’єкта на іншому носії інформації.
  

Наведемо типові помилки, на які необхідно звертати увагу під час редагування:

1. 
   Інформаційні помилки (автор подає двічі однакову інформацію в одному висловлюванні).
   
2. 
   Семіотичні помилки (використання різних назв для одного поняття, наприклад, дельта-функція не є функцією в класичному розумінні… далі через кілька сторінок без обґрунтування синонімічності цих термінів використовується термін функція Дірака).
   
3. 
   Тезаурусні помилки (вживання термінів, які незрозумілі певній групі читачів).
   
4. 
   Технічні помилки (порушення послідовності літер у слові: пропуски, вставки зайвих літер або складів, перестановки літер).
   
5. 
   Нормативні помилки (відхилення від різних норм, наприклад, неправильне вживання паронімів або лексичних синонімів: об’єм попиту складає 30% – потрібно обсяг попиту становить 30%; або помилки у графічних скороченнях, наприклад, в бібліографічному описі Київ замість правильного скорочення К., але неправильно Л. – потрібно Львів).
   
6. 
   Логічні помилки (Наприклад, у заяві: Прошу звільнити мене від занять у зв’язку з хворобою з 12.02.20012 до 16.02.2012. – правильно: Прошу звільнити мене від занять з 12.02.20012 до 16.02.2012 у зв’язку з хворобою; або використання зайвих слів: у грудні місяці – правильно у грудні).
   

Питання для самоконтролю:

1. 
   Чому потрібно розмежовувати поняття переклад та перекладання?
   
2. 
   Які бувають види перекладів та перекладань?
   
3. 
   Які етапи має перекладання науково-технічних текстів?
   
4. 
   Які вимоги висуваються до перекладання науково-технічних текстів?
   
5. 
   Яких вимог потрібно дотримуватися, перекладаючи терміни?
   
6. 
   Які типові помилки трапляються під час перекладання наукових текстів з російської мови українською? Наведіть приклади.
   
7. 
   На які види помилок потрібно звертати увагу, редагуючи фаховий текст?