Загальна патоморфологія ч1. Навчальний посібник для студентів Вінниця 2011 удк 616 091. 0(075) ббк 52. 5 З 14
 Скачать 2.77 Mb.
|
|
1. При гістологічному дослідженні щитоподібної залози, вилученої при операції, виявлені деструкція й атрофія фолікулів, дифузна лімфоцитарна інфільтрація з формуванням лімфоїдних фолікулів у стромі. До якої групи захворювань належить цей тиреоїдит? А) *Автоімунних В) Бактеріальних С) Викликаних фізичними факторами D) Інфекційно-алергійних Е) Вірусних 2. Чоловік віком 63 роки хворіє на хронічний фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів протягом 24 років, доставлений у нефрологічне відділення з явищами уремії. Прижиттєва проба на наявність у нирках амілоїду виявилася позитивною. Яка форма амілоїдозу в цьому випадку має місце? А) *Вторинний системний В) Первинний системний С) Обмежений (місцевий) D) Сімейний уроджений Е) Сенільний (старечий) 3. Макроскопічно печінка збільшена в розмірах, щільна, сірувато-жовтого кольору, із сальним блиском. Який патологічний процес лежить в основі описаних змін? А) *Амілоїдоз В) Гіаліноз С) Жирова дистрофія D) Мукоїдне набрякання Е) Гемахроматоз 4. При розтині дитини віком 6 міс., яка померла від сепсису, виявлена відсутність вилочкової залози, зменшення розмірів і маси селезінки. При мікроскопічному дослідженні селезінки виявилася відсутність периартеріальних Т-залежних зон фолікулів зі спустошенням червоної пульпи; у лімфатичних вузлах – відсутність перикортикальної зони, яка в основному представлена Т-лімфоцитами. В-зони в периферичних імунних органах розвинені нормально. Який це патологічний процес?
5. У хворого віком 49 років, який довго страждав на хронічний деструктивний гнійний бронхіт, розвилася поліорганна недостатність. При автопсії виявлені: кардіомегалія, «сальна» нирка, «сагова» селезінка. Який процес ускладнив перебіг бронхіту? А) *Вторинний амілоїдоз В) Старечий амілоїдоз С) Пухлинний амілоїдоз D) Первинний амілоїдоз Е) Розповсюджений гіаліноз 6. При пункційній біопсії у трансплантованій нирці виявлена дифузна інфільтрація строми лімфоцитами, плазмоцитами, лімфобластами, плазмобластами, а також некротичний артеріїт. Який патологічний процес розвився в трансплантаті? А) *Імунне відторгнення В) Гломерулонефрит С) Ішемічне ушкодження нирки D) Тубулонекроз Е) Пієлонефрит 7. При розтині 56-річного чоловіка, який страждав на фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів, знайдена збільшена в розмірах щільна селезінка. На розрізі тканина селезінки коричнево-рожевого кольору, гладка, з воскоподібною поверхнею. Який з перерахованих патологічних процесів найбільш імовірний? А) *Сальна селезінка В) Глазурна селезінка С) Порфірна селезінка D) Сагова селезінка Е) Цианотична індурація 8. При операційній біопсії щитоподібної залози гістологічно виявлені серед фолікулів, заповнених колоїдом, лімфоїдні структури з центрами росту. Яке захворювання у хворого? А) *Зоб Хашимото В) Ендемічний зоб С) Спорадичний зоб D) Базедов зоб Е) Зоб Ріделя 9. На розтині померлої дівчини 19 років, знайдені бородавчастий ендокардит всіх клапанів, вогнищеві крововиливи під ендокардом, виразковий стоматит, виразки стравоходу, пневмонія, нефрит, гіперплазія селезінки з периваскулярним склерозом, васкуліт і некроз у ділянці зорового бугра, численні фурункули. Яке найбільш імовірне захворювання у цієї дівчини? А) *Системний червоний вовчак В) Ревматизм С) Септичний ендокардит D) Ішемічна хвороба серця Е) Гіпертонічна хвороба 10. Жінка віком 54 роки мала значну деформацію суглобів пальців рук і стоп. Гістологічно: навколосуглобова сполучна тканина – мукоїдне набрякання, ділянки фібриноїдного некрозу, скупчення макрофагів, ділянки склерозу; у синовіальній оболонці – набряклі ворсини, з ознаками мукоїдного та фібриноїдного набрякання, у синовіальній порожнині зустрічаються поодинокі «рисові тільця». Діагностуйте захворювання. А) *Ревматоїдний артрит В) Ревматизм С) Хвороба Бєхтєрєва D) Гематогенний туберкульоз Е) Подагра Заняття №11 Процеси адаптації і компенсації. Регенерація та репарація. Склероз. 1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих. При цьому відновлюється і їхня функція. Типи регенерації:
Механізм регенерації містить у собі дві фази:
Види регенерації:
Фізіологічна регенерація Фізіологічна регенерація – це регенерація, яка відбувається протягом всього життя й характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур, основної речовини сполучної тканини. Всі структури організму зазнають фізіологічної регенерації. За допомогою фізіологічної регенерації відбувається постійна зміна покривного епітелію шкіри, слизових оболонок, секреторного епітелію екзокринних залоз, клітин, які вистилають серозні та синовіальні оболонки, клітин сполучної тканини, клітин крові тощо. У тканинах і органах, у яких неможлива клітинна регенерація, відбувається фізіологічна регенерація внутрішньоклітинних структур. Поряд з відновленням клітин і субклітинних структур відбувається біохімічна регенерація, тобто відновлення молекулярного складу всіх клітин тіла. Репаративна регенерація Репаративна (відбудовна) регенерація спостерігається при різних патологічних процесах, які призвели до ушкодження клітин і тканин. Репаративна регенерація – це посилена фізіологічна регенерація, однак, у зв’язку з тим, що репаративна регенерація ініціюється патологічними процесами, вона має якісні морфологічні відмінності від фізіологічної регенерації. Види репаративної регенерації:
Повна регенерація (реституція) – це заміщення дефекту тканиною, ідентичною загиблій. Така регенерація розвивається в тканинах із клітинним типом регенерації. Неповна регенерація (субституція) – це заміщення дефекту сполучною тканиною з утворенням рубця. Така регенерація розвивається в тканинах з внутрішньоклітинним типом регенерації або, при великих дефектах, у тканинах із клітинним типом регенерації (наприклад, великі опіки шкіри, слизуватих та ін.). Патологічна регенерація Патологічна регенерація спостерігається в тих випадках, коли відбувається збій у регенераторному процесі та порушення фаз проліферації і диференціації клітин. Патологічна регенерація проявляється або в надлишковому, або в недостатньому утворенні тканини, яка регенерує, а також перетворенням у ході регенерації одного виду тканини в іншій (метаплазія). Прикладами патологічної регенерації можуть стати утворення келоїдного рубця на шкірі, утворення кісткової мозолі при зрощенні переломів, тривале загоєння ран, метаплазія (перетворення) шлункового епітелію на кишковий при хронічних гастритах тощо. Особливості регенерації окремих органів і тканин
- поява червоного кісткового мозку в довгих трубчастих кістках і заміщенням ним жовтого; - поява вогнищ позакісткомозкового (екстрамедулярного) кровотворення в селезінці, печінці, лімфатичних вузлах, слизових оболонках, жировій тканині та ін.; - різке пригнічення регенерації (наприклад, при променевій хворобі, апластичній анемії, агранулоцитозі, алейкії та ін.); - спотворення регенерації (злоякісна анемія, лейкоз, поліцитемія та ін.).
- має дуже високі пластичні властивості; - відновлюється при значних ушкодженнях.
- при неускладненому кістковому переломі (коли кісткові уламки нерухливі) відбувається первинне кісткове зрощення: утворюється попередня сполучнотканинна мозоль; після вростання та проліферації остеобластів утворюється попередня кісткова мозоль; далі відбувається дозрівання й утворення остаточної кісткової мозолі, що за своїм складом відрізняється від кісткової тканини тільки безладним розташуванням кісткових балок. Після того, як кістка починає виконувати свою функцію, кісткова тканина перебудовується, з’являється кістковий мозок, відновлюється іннервація та васкуляризація. - при ускладненому кістковому переломі (багатоуламкові, рухливі кісткові уламки) відбувається вторинне кісткове зрощення: спочатку між уламками утворюється хрящова тканина, на основі якої будуються кісткова (попередня кістково-хрящова мозоль), що згодом перетворюється на зрілу кістку. Іноді первинна кістково-хрящова мозоль не диференціюється в зрілу кісткову, й кінці зламаної кістки залишаються рухливими (утворюється несправжній суглоб).
Загоєння ран Види загоєння ран:
Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву – це найпростіше загоєння, яке полягає у «наповзанні» епітелію на поверхневий дефект і закритті його епітеліальним шаром. Загоєння під струпом – це загоєння під кіркою (струпом) із згорнутої крові та лімфи; епідерміс відновлюється під кіркою, яка через 3-5 діб після поранення відпадає. Загоєння первинним натягом спостерігається в ранах з ушкодженням не тільки шкіри, але й підлеглої тканини. Краї рани при цьому повинні бути рівними. Рана заповнюється згортками крові, через добу ці згортки видаляються (первинне очищення), і починається проліферація грануляційної тканини, яка до 10-15 діб дозріває і покривається епітелієм. На місці такої рани залишається ніжний рубчик. Загоєння вторинним натягом спостерігається при великих пораненнях, які супроводжуються розчавленням і омертвінням тканин із приєднанням інфекції. Протягом перших 5-6 діб відбувається відторгнення некротичних мас (вторинне очищення рани) і початок розвитку грануляційної тканини з наступним закриттям дефекту епітелієм. На місці такої рани утворюється грубий рубець. Пристосування (адаптація) та компенсація Пристосування (адаптація) – це процеси життєдіяльності, завдяки яким здійснюється взаємовідношення організму з зовнішнім середовищем. Пристосування спрямоване на збереження виду, тому охоплює як здоров’я, так і хворобу. Компенсація – це частковий прояв адаптації, спрямований на корекцію порушеної функції під час хвороб («збереження себе» у критичній ситуації). Пристосування (адаптація) Патологічні варіанти адаптації:
Атрофія Атрофія – це прижиттєве зменшення об’єму клітин, тканин, органів або всього організму, яке супроводжується зниженням або припиненням їхньої функції. Види атрофії:
Види патологічної атрофії:
До загальної атрофії (виснаження) належить:
Зовнішній вигляд хворого при виснаженні:
Види та причини місцевої атрофії:
Зовнішній вигляд органа при місцевій атрофії:
Гіпертрофія та гіперплазія Гіперплазія – це збільшення органа в розмірах за рахунок розмноження та збільшення числа клітин у ньому. Гіпертрофія – це збільшення органа в розмірах за рахунок збільшення його клітин в об’ємі. При цьому їхнє число не змінюється. Види та причини гіперплазії і гіпертрофії:
Організація Організація – це заміщення ділянки некрозу або тромбу сполучною тканиною. Сюди ж відноситься й інкапсуляція (покриття капсулою). Заміщення ділянки омертвіння або тромбу сполучною тканиною відбувається в тому випадку, коли маси піддаються розсмоктуванню й одночасно в них вростає молода сполучна тканина, яка потім перетворюється на рубцеву. При інкапсуляції омертвілі маси, тварини-паразити, сторонні предмети не розсмоктуються й обростають сполучною тканиною та відмежовуються від іншої частини органа капсулою. Іноді у внутрішніх органах капсули шляхом метаплазії перетворюються на кістку. Маси некрозу можуть просочуватися вапном, і тоді виникають петрифікати. Перебудова тканин В основі перебудови тканин лежать гіпертрофія, регенерація й акомодація (перебудова епітелію). Приклади перебудови тканин:
Метаплазія Метаплазія – це перехід одного виду тканини в іншій у межах одного зародкового листка. Частіше метаплазію зазнають епітелій і сполучна тканина. Приклади метаплазії:
Метаплазія епітелію може бути підставою для розвитку ракової пухлини. Дисплазія Дисплазія – це виражені порушення проліферації і диференціації клітин епітелію з розвитком клітинної атипії і порушенням гістоархітектоніки. Клітинна атипія – це поява в тканині клітин, не типових для неї в нормі (різні розміри клітин, занадто великі або дрібні клітини, збільшення їхніх ядер, збільшення фігур мітозу, атипічні мітози в клітинах тощо). Порушення гістоархітектоніки (нормальної пошарової будови епітелію) проявляється втратою полярності епітелію і тих його рис, які характерні для даної тканини. При цьому базальна мембрана не порушується, тому дисплазія – це клітинне поняття, а не тканинне. Причиною дисплазії найчастіше є запалення та порушення регенерації тканини. Ступені дисплазії:
I-а і II-а ступені дисплазії важко відрізнити від патологічної регенерації, вони найчастіше зворотні. III-я ступінь дисплазії рідко піддається зворотному розвитку та розглядається як передраковий стан. Компенсація Компенсація спрямована на корекцію порушеної функції при хворобі. Фази компенсації:
Необхідно пам’ятати, що оптимальне розкриття компенсаторних реакцій і нормалізація порушених функцій не завжди означає видужання, а нерідко являє собою лише період прихованого перебігу хвороби, яка може зненацька виявитися при несприятливих для хворого умовах. Морфологічно компенсація проявляється переважно гіпертрофією та гіперплазією. При цьому органи збільшуються в розмірі, але зберігають свою конфігурацію. Порожнина органа або розширюється (ексцентрична гіпертрофія), або зменшується (концентрична гіпертрофія). Клітини органів збільшуються або в розмірах (гіпертрофія), або в кількості (гіперплазія). Види компенсаторної гіпертрофії:
Робоча (компенсаторна) гіпертрофія Розвивається при посиленій роботі органа (наприклад, гіпертрофія склетних м’язів і серця в спортсменів і осіб фізичної праці). При хворобі посилена робота органа необхідна у випадку наявності в ньому дефектів, які компенсуються посиленою роботою збереженою частин органу, що зберегли свою структуру і функцію. Приклади робочої гіпертрофії при захворюваннях:
Вікарна (замісна) гіпертрофія Вікарна гіпертрофія спостерігається при загибелі у зв’язку з хворобою або після оперативного вилучення одного з парних органів (нирки, легені та ін.). Компенсація порушеної функції забезпечується посиленою роботою органа, який залишився та зазнав гіпертрофії. Склероз Склероз – це надлишкове розростання щільної сполучної тканини, що веде до дифузного або осередкового ущільнення органа. При склерозі сполучна тканина заміщає паренхіматозні елементи внутрішніх органів або спеціалізовані структури сполучної тканини, що призводить до зниження або втрати функції органа або тканини. Цироз – це виражений склероз органа з його деформацією та перебудовою. Рубець – це локальна ділянка склерозу, що заміщає рану або ділянку некрозу. Пусковим фактором склерозу найчастіше є гіпоксія. Етіологія склерозу:
Механізм склерозу:
За зворотністю склероз поділяється на:
1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю 1. У хворого на хронічний цистит у біоптаті зі слизової оболонки сечового міхура разом з перехідним епітелієм виявлені вогнища багатошарового плоского неороговілого епітелію. Який процес лежить в основі описаних змін в епітелії? А) *Метаплазія В) Дистрофія С) Гіперплазія D) Дисплазія Е) Гіперкератоз 2. У хворого на стегні глибока рвана рана з нерівними краями, покрита гноєм. У крайових відділах – соковита грануляційна тканина, яка не піднімається над рівнем рани. Назвіть вид загоєння рани. А) *Загоєння вторинним натягом В) Загоєння первинним натягом С) Загоєння під струпом D) Безпосереднє закриття дефекту епітеліальною тканиною Е) Організація рани 3. При розтині трупа жінки віком 69 років, яка тривалий час страждала на гіпертонічну хворобу, патологоанатом виявив, що обидві нирки щільної консистенції, значно зменшені в розмірах, поверхня їх дрібнозерниста. Ці зміни свідчать про: А) *Атрофію від недостатнього кровопостачання В) Атрофію від тиску С) Старечу атрофію D) Дисфункціональну атрофію Е) Гіпоплазію 4. У хворого з ампутованою нижньою кінцівкою в культі з’явилися болючі вузлики. При мікроскопічному дослідженні виявлені ампутаційні невроми. До якого загальпатологічного процесу належать ці утворення? А) *Патологічна регенерація В) Повна репаративна регенерація С) Запалення D) Неповна репаративна регенерація Е) Метаплазія 5. У дитини віком 12 років, хворої на поліомієліт, соматичні м’язи слабкі, об’єм їх зменшений, шкіра суха, бліда. При морфологічному дослідженні біоптату м’яких тканин виявлені характерні морфологічні зміни. Визначити характер патологічного процесу м’яких тканин. А) *Атрофія В) Гіпертрофія С) Гіперплазія D) Метаплазія Е) Гіпоплазія 6. Після травматичного ушкодження печінки згодом відбулося повне поновлення будови та функції печінки. Як називається такий вид регенерації? А) *Реституція В) Неповна регенерація С) Патологічна регенерація D) Звичайна фізіологічна регенерація Е) Субституція 7. До патоморфологічного відділення був надісланий шматочок тканини із краю хронічної виразки шлунка. При гістологічному дослідженні в ньому виявлено: некроз, грануляційна тканина, надлишковий розвиток волокнистої сполучної тканини й метаплазія епітелію. Який вид компенсаторно-пристосувального процесу має місце? А) *Порушена регенерація з порушенням зміни фаз В) Гіпертрофія С) Фізіологічна регенерація D) Репаративна регенерація (субституція) Е) Репаративна регенерація (реституція) 8. На розтині хворого, який страждав на часті гемороїдальні кровотечі та помер від гострого інфаркту міокарда виявили, що кістковий мозок діафізу стегна соковитий, червоного кольору. Який процес розвився в кістковому мозку? А) *Компенсаторна гіперплазія В) Вікарна гіпертрофія С) Гіпертрофічні розростання D) Гормональна гіперплазія Е) Робоча гіпертрофія 9. У померлої жінки віком 86 років, що страждала на атеросклероз судин головного мозку, при розтині виявлена атрофія кори головного мозку. Як називається ця атрофія щодо причини? А) *Від недостатнього кровопостачання В) Від тиску С) Від дії фізичних і хімічних факторів D) Нейротична Е) Дисфункціональна 10. У біоптаті слизової оболонки бронха у хворого на хронічний бронхіт були знайдені ділянки багатошарового плоского неороговілого епітелію. Діагностуйте патологічний процес у слизовій оболонці бронха. А) *Метаплазія В) Атрофія С) Гіперплазія D) Дисплазія Е) Регенерація Заняття №12 Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми. 1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття Пухлина (новоутворення) – це патологічний процес, який характеризується бурхливим розмноженням клітин з порушенням їх росту та диференціації. Пухлина може розвитися в будь-якій тканині, будь-якому органі. Преморбідним фоном розвитку пухлини найчастіше буває метаплазія та дисплазія (див. заняття №11). |