Главная страница

Загальна патоморфологія ч1. Навчальний посібник для студентів Вінниця 2011 удк 616 091. 0(075) ббк 52. 5 З 14


Скачать 2.77 Mb.
НазваниеНавчальний посібник для студентів Вінниця 2011 удк 616 091. 0(075) ббк 52. 5 З 14
АнкорЗагальна патоморфологія ч1.rtf
Дата16.03.2017
Размер2.77 Mb.
Формат файлаrtf
Имя файлаЗагальна патоморфологія ч1.rtf
ТипНавчальний посібник
#3844
страница15 из 16
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

2. При розтині дитини віком 3 роки у мозочку виявлена пухлина, яка не має чітких меж із навколишньою тканиною, гістологічно побудована з атипових дрібних клітин з гіперхромними ядрами. Достовірніше за все це:

А) *Медулобластома

В) Медулосаркома

С) Метастаз раку

D) Метастаз саркоми

Е) Гліобластома
3. Пухлина в капсулі діаметром 2 см, оперативно вилучена з ампутаційної культі нижньої кінцівки, мікроскопічно складається з веретеноподібних клітин мономорфного вигляду з паличкоподібними ядрами, які утворюють разом з волокнами «палісадні» структури. Який з перерахованих видів пухлин найбільш імовірний?

А) *Доброякісна неврилемома

В) Нейрофіброма

С) Злоякісна неврилемома

D) М’яка фіброма

Е) Фібросаркома
4. У юнака віком 18 років вилучена пухлина, яка локалізувалася в правій півкулі головного мозку, діаметром 3,5 см, на розрізі мала однорідний вигляд із дрібними кістами. Стосовно навколишніх тканин межа пухлини була нечіткою. Яку пухлину видалили юнакові?

А) *Астроцитома

В) Нейрофіброма

С) Медулосаркома

D) Епендимома

Е) Хоріоїдпапілома

5. Доставлений біоптат вилученої пухлини в чоловіка віком 46 років: пухлина має вигляд осередка однорідної сіро-рожевої тканини, містить кісти та петрифікати. Мікроскопічно пухлина представлена веретеноподібними та невеликими округлими клітинами. Яка це пухлина?

А) *Олігодендрогліома

В) Астроцитома

С) Нейрофіброма

D) М’яка фіброма

Е) Доброякісна неврилемома
6. У 5-річної дівчинки виявлена пухлина, що має вид вузла, котрий містить дрібні кісти, розташованого усередині правого бічного шлуночка. Мікроскопічно клітини пухлини формують розетки навколо судин. Яка пухлина була виявлена в дівчинки?

А) * Епендимома

В) Медулосаркома

С) Метастаз раку

D) Метастаз саркоми

Е) Гліобластома
7. При розтині чоловіка віком 55 років, який помер від гострого порушення мозкового кровообігу в білій речовині лобової частки правої півкулі мозку, виявлена пухлина діаметром 2,5 см. Пухлина мала м’яку консистенцію, строкатий вид. Клітини пухлини містили глікоген. Яку пухлину виявив патологоанатом?

А) *Гліобластома

В) Нейрофіброма

С) Медулосаркома

D) Епендимома

Е) Хоріоїдпапілома
8. При розтині померлої жінки віком 78 років патологоанатом при витягуванні головного мозку виявив пухлину в області задньої черепної ямки у вигляді щільного вузла, спаяного з твердою мозковою оболонкою. Яку пухлину виявив патологоанатом?

А) *Менінгіома

В) Нейрофіброма

С) Злоякісна неврилемома

D) М’яка фіброма

Е) Фібросаркома
9. До лабораторії надісланий біоптат пухлини. Макроскопічно пухлина в капсулі, діаметром 1,3 см, оперативно вилучена з ампутаційної культі нижньої кінцівки. Мікроскопічно складається з веретеноподібних клітин, які утворюють разом з волокнами «палісадні» структури. Який з перерахованих видів пухлин найбільш імовірний?

А) * Шванома

В) Нейрофіброма

С) Злоякісна неврилемома

D) Менінгіома

Е) Епендімома
10. При розтині дитини віком 1,5 роки у черв’яку мозочка виявлена пухлина, яка не має чітких меж із навколишньою тканиною, сіро-рожевого кольору, гістологічно побудована з дрібних атипових клітин, що нагадують медулобласти. Вірогідніше за все це:

А) *Медулобластома

В) Медулосаркома

С) Злоякісна неврилемома

D) Метастаз саркоми

Е) Фібросаркома

Заняття №14

Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини
1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
Невус

Невуси – це доброякісні ураження шкіри, які розвиваються з меланоцитів епідерміса або дерми. Загальновизнано на теперішній час нейрогенне походження меланоцитів.

Невуси розглядаються як вади розвитку нейроектодермальних пігментних елементів. Вони мають вигляд коричневих плям різних розмірів на будь-якій ділянці поверхні шкіри. Можуть бути плоскими, злегка підніматися над поверхнею шкіри або мати вигляд бородавчатих розростань. У рідких випадках спостерігаються гігантські ураження в немовлят (гігантські пігментні невуси).
Виділяють наступні види невусів:

    1. опограничний невус;

    2. складний невус;

    3. внутрішньодермальний невус;

    4. епітеліоїдний і (або) веретеноклітинний невус;

    5. невус із балоноподібних клітин;

    6. галоневус;

    7. гігантський пігментований невус;

    8. фіброзна папула носа (інволюційний невус);

    9. блакитний невус;

    10. клітинний блакитний невус.


Пограничний невус. Гнізда невусних клітин виявляються на межі епідерміса та дерми. Вони зазвичай не містять багато пігменту, мають круглу, витягнуту або полігональну форму, гомогенну або злегка зернисту цитоплазму та велике округле або овальне пухирцеподібне ядро. Невусні клітини в основному локалізуються в ділянці вершин гребеня сітчастого шару. Базальний шар епідермісу в цій зоні може виглядіти нормальним або містити трохи збільшену кількість меланоцитів. У деяких випадках невусні клітини розташовуються внутрішньоепідермально в нижніх шарах епідерміса, немовбито сповзають із базального шару у вигляді скупчень з нечіткими контурами, невеликих груп і поодиноких клітин, які мають тенденцію до проникнення в дерму (активний пограничний невус). Іноді гнізда невусних клітин розташовані вільно в дермі.

Складний невус (змішаний невус). На додаток до невусних клітин, розташованих на межі дерми й епідермісу (як припограничному невусі), є гнізда невусних клітин на різній глибині дерми.
Внутрішньодермальний невус. Найчастіше зустрічається ця форма пігментного невусу. Невусні клітини фактично розташовуються тільки в дермі, хоча окремі клітини можуть бути знайдені і на межі дерми й епідермісу. Клітини розташовуються у вигляді гнізд, тяжів, а іноді поодинці серед фіброзної тканини. У верхніх відділах дерми гнізда складаються з невусних клітин овальної форми з круглим темним ядром і базофільною цитоплазмою. Найбільша кількість меланіну зазвичай буває у зоні розташування невусних клітин. У деяких випадках невусні клітини лежать у вигляді «компактної маси». Запальна реакція відсутня, крім випадків механічного подразнення або вторинної інфекції. Епідерміс над невусом часто атрофований, однак в окремих невусах спостерігаються гіперкератоз і папіломатозні розростання з акантозом. У базальних шарах епідермісу помітна лінійна проліферація меланоцитів. Можливі комбінації внутрішньодермального невуса з гіперплазією сальних залоз і волосяних фолікулів. Макроскопічно внутрішньодермальний невус має папіломатозний вигляд і може містити волосся.
Епітеліоїдний, або веретеноклітинний невус (ювенільний невус). Найчастіше зустрічається на обличчі, але може локалізуватися на будь-якій ділянці, головним чином у дітей. Проявляється у вигляді плоского або кулястого, чітко відмежованого, у більшості випадків поодинокого вузла. Поверхня шкіри в цьому місці гладенька, але іноді спостерігають бородавчасті або папіломатозні зміни. Колір блідо-червоний, жовтувато-сірий, рідко – коричневий або чорний. По краях виявляються телеангіоектазії. Мікроскопічно – це складний невус, часто з вторинними змінами, іноді спостерігається виражений акантоз. Меланін зазвичай виявляється в мінімальній кількості або зовсім відсутній. Клітини мають світлу або злегка базофільну цитоплазму та гіперхромні ядра. Можуть зустрічатися епітеліоподібні клітини з великою світлою пінистою цитоплазмою й округлим ядром, розташованим ексцентрично. Зазвичай в одній пухлині спостерігаються обидва види клітин з поодинокими мітозами. Веретеноподібні клітини часто формують пучки, перпендикулярні до епідермісу. Характерна наявність одноядерних або багатоядерних гігантських клітин неправильної форми, з інтенсивно базофільною цитоплазмою, які нагадують клітини Тутона або Пирогова-Лангханса. В таких невусах зазвичай виявляється багато судин. У дермі може спостерігатися виражена лімфоїдна та плазмоцитарна інфільтрація. Мікроскопічна картина місцями подібна до такої, як при меланомах, однак кількість фігур мітозів при невусі значно менша, відсутні виражені ознаки атипії клітин, виявляється мала кількість пігменту, багато телеангіоектазій, гігантських багатоядерних клітин.
Невус із балоноподібних клітин є різновидом невоклітинного невуса. Складається з великих мономорфних пластинчастих клітин із прозорою цитоплазмою. Ядра дрібні, часто гіперхромні. Клітини розташовані шарами. Ближче до поверхні вони наближаються за виглядом до звичайних клітин невуса. Цей вид невуса необхідно диференціювати з ксантомою. Відмінними рисами балоноклітинного невуса є наявність ділянок, які містять і клітини звичайного виду невуса, і балоноподібні клітини в епідермісі.
Галоневус являє собою пігментний невус, оточений зоною депігментованої шкіри. Поступово зменшується в об’ємі й нарешті зникає, залишаючи після себе депігментовану ділянку шкіри. Частіше зустрічається в дітей і молодих людей. Локалізується зазвичай на тулубі, можливо й первинно-множинне ураження. Невусні клітини розташовуються в епідермо-дермальній зоні, мають полігональну форму, пухирцеподібне ядро. У цитоплазмі розташовується різна кількість меланіну. Можуть зустрічатися скупчення веретеноподібних клітин. В епідермісі спостерігаються гіперкератоз і акантоз. Епідерміс депігментованої зони не має меланіну, але містить допа-негативні світлі клітини у всіх шарах епідермісу. У поверхневих шарах невуса клітини утворюють гніздоподібні структури. У більш глибоких шарах можна бачити окремі ізольовані групи невусних клітин, які не містять пігменту. У дермі навколо гнізд невусних клітин відзначається виражена клітинна інфільтрація, іноді інфільтрат заміщує невус.
Гігантський пігментований невус розташовується на шкірі будь-якої частини тіла, часто спостерігаються сателіти. Цей невус являє собою сильно пігментовану пляму, часто покриту волоссям. Поверхня його може бути вузлуватою. Вроджений невус мікроскопічно складається з двох частин – поверхневої і глибокої. Поверхнева частина має будову, подібну до інтрадермального або складного невусу. Глибока частина містить переважно веретеноподібні клітини, які складаються в пучки або вузлики. Зазвичай ці клітини проростають у підшкірно-жирову клітковину; можуть спостерігатися невроїдні структури. Меланін визначається тільки у верхніх шарах дерми. На фоні цього невусу в деяких хворих розвивається меланома.
Фіброзна папула носа (інволютивний невус) макроскопічно являє собою куполоподібне піднесення шкіри носа неподалік від його країв; поверхня його пігментована або ангіоматозна. Мікроскопічно складається з фіброзної тканини, серед якої розкидані багатоядерні гігантські клітини. У пограничній зоні інколи визначаються гнізда невусних клітин (меланоцити мають схильність групуватися в цій зоні).

Блакитний невус. Макроскопічно являє собою блакитну, блакитно-коричневу або блакитно-сіру пляму круглої або овальної форми (до 15 мм у діаметрі), яка не піднімається над поверхнею шкіри. Можуть зустрічатися й вузлуваті форми. Розташовується зазвичай на обличчі, передпліччі, кистях. Мікроскопічно в дермі відзначаються розростання меланоцитів витягнутої форми. Вони розташовуються групами, можуть проростати в підшкірно-жирову клітковину, зазвичай лежать паралельно епідермісу.

У клітинному блакитному невусі кількість меланоцитів велика;клітини тісно прилягають одна до одної і утворюють пучки, що нагадують нервові стовбури. Крім клітин з дендритоподібними відростками, зустрічаються веретеноподібні, округлі. Меланін, котрий лежить позаклітінно, зустрічається рідко. Клітини можуть проростати в підшкірно-жирову клітковину. Мітози зустрічаються рідко. При великих розмірах невус може мати чорний колір. Меланома на фоні цього невусу розвивається винятково рідко. Клітинний блакитний невус дуже рідко може метастазувати, однак метастази спостерігаються лише в реґіонарних лімфатичних вузлах. Прогноз сприятливий.

Меланома

Одна з найбільш злоякісних пухлин людини, яка метастазує лімфогенним і гематогенним шляхами в усі органи та тканини тіла. Досить часто характерна дисемінація по шкірі.

70% меланом розвиваються в шкірі, локалізуючись на нижніх, верхніх кінцівках, обличчі, тулубі.

Залежно від того, чи виникає меланома в ділянці рідної плями або на видимо здоровій шкірі, виділяють два типи росту цього новоутворення.

Перший тип характеризується наявністю попередньої пігментації, яка поширюється (інтраепідермальна проліферація меланоцитів) до появи інвазивного вузла. Меланоми цього типу поділяються на два види:

1) Меланому, яка розвивається на фоні пігментної плями (веснянки) Хатчінсона або злоякісного лентиго (злоякісна лентиго-меланома).

2) Меланому, яка поширюється поверхнево.

При другому типі росту перед появою пухлини не спостерігається ділянок з пігментацією. Пухлина проникає в дерму з самого початку свого виникнення. До цього типу меланом відносять вузлову форму меланоми – меланому інвазивну без приєднання інтраепідермального компоненту.
Меланома інвазивна з інтраепідермальним компонентом типу веснянки Хатчінсона (злоякісна лентиго-меланома) являє собою пляму коричневого кольору, з нерівними контурами, ділянками блакитного та сірувато-білуватого кольору, які можуть бути результатом спонтанної регресії. Пляма з роками збільшується. Локалізується частіше на ділянках шкіри, відкритих для сонця. Передінвазивна стадія триває у середньому 10 - 15 років, але іноді вузол пухлини на цьому фоні може виникнути раніше або набагато пізніше.

Мікроскопічно передінвазивна стадія характеризується лінійною проліферацією меланоцитів у базальному шарі епідермісу. У меланоцитах наростають явища анаплазії. Вони стають великими, світлими, ніби з «порожньою» цитоплазмою, яка містить небагато меланіну. Потім число клітин збільшується, вони набувають витягнутої форми, утворюють «палісадні» структури. Характерною рисою меланотичної веснянки Хатчінсона є участь у патологічному процесі меланоцитів зовнішньої частини волосяних фолікулів й іноді потових залоз.

У випадку розвитку інвазивної меланоми спостерігається прорив базальної мембрани епітелію та занурення анаплазованих клітин у дерму. При цьому клітини меланоми мають переважно веретеноподібну форму. У поверхневих шарах дерми виражена лімфоїдна інфільтрація.
Меланома, яка поширюється поверхнево, характеризується наявністю плями на шкірі, яка злегка припіднята над навколишньою шкірою. Колір плями коричневий з рожево-сірими та чорними вкрапленнями, з ділянками фіолетово-червоного й навіть синього та білого кольору.

Мікроскопічно багатошаровий плоский епітелій у ділянці плями пронизаний атиповими великими світлими меланоцитами з гіперхромним ядром, які нагадують клітини Педжета. Мітозів мало. Клітини порівняно мономорфні, розташовані групами у всіх шарах епідермісу. При інвазії в дерму клітини мають вигляд епітеліоподібних; можуть зустрічатися веретеноподібні, типу невусних. У дермі зазвичай виражена запальна інфільтрація.
Вузлова форма меланомиявляє собою вузол, який виступає над поверхнею шкіри. У ряді випадків пухлина виглядає як синьо-чорна бляшка з неправильним контуром або поліп на ніжці. Меланома цього типу не супроводжується розповсюдженою пігментацією прилеглих ділянок шкіри. . Пухлина швидко збільшується. Виразка в пухлині з’являється рано. Меланоми цього типу виникають на будь-якій ділянці шкіри, а також на слизовій оболонці рота, кон’юнктиви, статевих органів, анальній області.

Мікроскопічно меланома характеризується вертикальним глибоким ростом. Клітини можуть мати вигляд епітеліоподібних, веретеноподібних, типу невусних, кількість мітозів варіює від поодиноких до декількох у полі зору.

Клітинний склад зазначених вище різновидів меланом різноманітний. Однак можна виділити три різновиди клітин, які переважно зустрічаються в пухлині:

  1. Епітеліоїдноподібні – округлі, зі світлою або злегка еозинофільною цитоплазмою. Ядра клітин округлі, часто гіперхромні. В окремих ядрах зернятка хроматину збираються навколо ядерця у вигляді ниток, утворючи так звані «променисті» фігури.

  2. Веретеноподібні клітини з подовженими, іноді гіперхромними ядрами. Подібного типу клітини зазвичай утворюють безладні пучки, які переплітаються, іноді концентричні структури. Клітини можуть містити різну кількість меланіну.

  3. Невусоподібні клітини – дрібні, округлої або трохи овальної форми, мономорфні. Майже вся клітини зайнята гіперхромним ядром. Клітини ростуть шарами. У меланомах можуть зустрічатися також гігантські багатоядерні й одноядерні клітини.

Прогноз при меланомі несприятливий.
Клітинний склад не впливає на клінічний перебіг пухлинного процесу, однак такі ознаки, як мітотична активність, рівень інвазії в дерму, виразки та деякі інші, мають прогностичне значення.

Найбільше прогностичне значення має глибина проростання шарів шкіри меланомою.
Відповідно до глибини проростання шкіри виділяють п’ять стадій інвазивного росту меланоми (за Кларсом):

  1. Неінвазивна пухлина обмежена епідермісом (інтраепідермальний рівень) відповідає меланомі in situ. Прогноз сприятливий (100% 5-річного виживання).

  2. Інвазивна пухлина, яка проростає у папілярний шар дерми.

  3. Пухлина проростає шар дерми, досягаючи ретикулярного шару.

  4. Пухлина проростає ретикулярний шар дерми.

  5. Пухлина проростає за межі дерми в підшкірно-жирову клітковину. Прогноз несприятливий.


При сучасних методах лікування меланоми підлягають передопераційній променевій, хіміопроменевій, реґіонарній хіміотерапії.
Патологоанатомові доводиться зустрічатися з явищами лікарського патоморфозу меланом. Після променевої, хіміопроменевої і хіміотерапії, проведеної методом перфузії та інфузії, морфологічні зміни пухлини зазвичай аналогічні.

Вони виражаються в дискомплексації клітин і їхніх дистрофічних змінах, які полягають у збільшенні розмірів, появі в ядрі та цитоплазмі вакуолей, утворенні багатоядерних клітин, а також клітин з спотвореними гіперхромними ядрами. В окремих клітинах відзначається різке перевантаження грубими гранулами меланіну. Крім того, у пухлині виявляється пігмент, який лежить позаклітинно. Подібне перевантаження клітин меланіном після лікування деякі автори розглядають як ознаку глибокого ушкодження пухлини.
Меланоми варто диференціювати з епітеліальними злоякісними пухлинами (базаліоми, солідний рак) та саркомами (міогенні, синовіальні, ангіогенні).

Характерною рисою меланом є шкірна дисемінація, можливе виникнення первинно-множинних меланом (спостерігається в 1,28 - 3,6% хворих з меланомою).

Виникає необхідність у диференціальній діагностиці між первинною меланомою та її метастазами в шкіру. Найбільш важливими ознаками в цих випадках є визначення інтраепідермального компоненту, характерного для первинних меланом і відсутність його в метастатичних пухлинах. Однак зрідка інвазія епідермісу метастатичною меланомою може призвести до порушення дермоепідермального з’єднання та симулювати внутрішньоепідермальні зміни. За наявності розповсюдженого метастазування ступінь диференціації пухлини різко знижується, меланома може втратити характерні риси та здобути подібність із ангіогенною саркомою. У цих випадках у метастатичних пухлинах спостерігається велика кількість судин, оточених муфтами пухлинних клітин.

1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття


  1. Невус: поняття, загальна морфологічна характеристика.

  2. Морфологічна характеристика різних видів невусів.

  3. Меланома: морфологічні ознаки, шляхи метастазування.

  4. Прогноз меланоми.

  5. Диференціальна діагностика меланоми.



1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
1. Для патогістологічного дослідження доставлене очне яблуко: у сітківці ока на проекції зорового нерва пухлина 1х1 см, м’якої консистенції, коричневого кольору. Мікроскопічно пухлина складається з поліморфних клітин із прозорою цитоплазмою, згрупованих в альвеолярні структури, в ній наявні патологічні мітози, подекуди з нагромадженням бурого пігменту. Достовірніше за все це:

А) *Меланома

В) Шванома

С) Гломусна пухлина

D) Парагангліома

Е) Ангіосаркома
2. У шматочку шкіри 1х2 см, який доставлений для гістологічного дослідження, знайдене новоутворення бурого кольору, 0,5 см у діаметрі. Мікроскопічно пухлина складається з невеликих клітин у вигляді тяжів і гнізд, розташованих у дермі, з бурим пігментом у цитоплазмі, який дає негативну реакцію Перлса. Який пігмент найбільш імовірний?

А) *Меланін

В) Гематоїдин

С) Гемосидерин

D) Білірубін

Е) Гемомеланін

3. Для патогістологічного дослідження надіслана ділянка шкіри з утворенням блідо-коричневого кольору, округлої форми, діаметром 0,4 см. Мікроскопічно виявляються гнізда невусних клітин у ділянці вершин гребеня сітчастого шару на межі епідермісу та дерми, які практично не містять пігменту, витягнутої форми, з овальними пухирцеподібними ядрами. Який це невус?

А) *Пораничний

В) Внутрішньоепідермальний

С) Епітеліоїдний

D) Блакитний

Е) Гігантський
4. У чоловіка віком 46 років на шкірі визначилася пляма, яка перетворилася в виразку, мала темний колір і не викликала турбот. Згодом пляма почала збільшуватися, з’явився біль, колір став чорно-коричневим і почав пальпуватися вузлик. На гістологічному дослідженні вилученої тканини визначалися веретеноподібні та поліморфні клітини, цитоплазма яких містила пігмент бурого кольору. Про яку пухлину йдеться?

А) *Меланома

В) Базаліома

С) Гемангіома

D) Гематома

Е) Карциноїд
5. Для патогістологічного дослідження надіслана ділянка шкіри 6-річного хлопчика, на поверхні якої є округле коричневе новоутворення діаметром 0,3 см, оточене зоною депігментованої шкіри. Як називається це утворення?

А) *Галоневус

В) Базаліома

С) Меланома

D) Гематома

Е) Блакитний невус
6. До лікаря звернулася мати 5-річної дівчинки зі скаргами на появу у її дитини в ділянці правої щоки вузлуватого утворення. Утворення являло собою одиночний кулястий вузол, чітко відмежований від навколишніх тканин, із гладкою поверхнею, блідо-червоного кольору. У краях утворення визначалися дрібні телеангіоектазії. Як називається це утворення?

А) *Епітеліоїдний невус

В) Меланома

С) Гемангіома

D) Базаліома

Е) Блакитний невус
7. Для патогістологічного дослідження надісланий фрагмент шкіри з підозрою на меланому. Патологоанатом підтвердив діагноз. Мікроскопічно пухлинні клітини проростали шар дерми, досягаючи ретикулярного шару. Який рівень інвазії меланоми за Кларсом в цьому випадку?

А) *3

В) 1

С) 4

D) 2

Е) 5

8. До проктолога звернувся чоловік віком 65 років зі скаргами на появу в ділянці анального отвору пухлиноподібного утворення. При огляді утворення являє собою вузол, який виступає над поверхнею шкіри, чорного кольору з неправильним контуром, з виразкою. Який діагноз імовірний у цьому випадку?

А) * Меланома

В) Базаліома

С) Галоневус

D) Гемангіома

Е) Блакитний невус
9. У жінки віком 35 років на передпліччі є блакитно-сіра пляма овальної форми (діаметр 1,2 см), яка не піднімається над поверхнею шкіри. Як називається це утворення?

А) *Блакитний невус

В) Базаліома

С) Гемангіома

D) Галоневус

Е) Епітеліоїдний невус
10. У новонародженого хлопчика на спині виявлена сильно пігментована пляма, покрита волоссям, з вузлуватою поверхнею, розмірами 12х8 см. Як називається це утворення?

А) *Гігантський невус

В) Базаліома

С) Меланома

D) Гематома

Е) Блакитний невус

Заняття №15

Номенклатура та морфологічні особливості пухлин з епітелію
1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
Епітеліальні пухлини

Епітеліальні пухлини розвиваються з плоского або залозистого епітелію, що не виконує жодної специфічної функції (епідерміс, епітелій порожнини рота, стравоходу, ендометрія, сечовивідних шляхів тощо).

Пухлини цієї групи поділяються на доброякісні та злоякісні.
До доброякісних епітеліальних пухлин належать:

      1. Папілома. Пухлина з плоского та перехідного епітелію, має кулясту форму, сосочкоподібний вигляд (нагадує квітчасту капусту), м’яка на дотик, легко травмується, запалюється та кровоточить. Папілома найчастіше зустрічається на слизовій оболонці порожнини рота, голосових зв’язок, у мисках нирок, сечоводах, сечовому міхурі. При постійному подразненні може перероджуватися в рак.

      2. Аденома. Пухлина залозистих органів і слизових оболонок, що вислані призматичним епітелієм. Має вигляд добре відмежованого вузла м’якої консистенції, на розрізі біло-рожевого кольору, іноді містить кісти. Аденоми зустрічаються в молочній, підшлунковій, передміхуровій та інших залозах. Аденома може перероджуватись в рак. Аденома на ніжці називається поліпом.


До злоякісних епітеліальних пухлин належать:

  1. Рак на місці (carcinoma in situ). Росте в межах епітеліального шару, без проростання базальної мембрани і переходу на прилеглі тканини. Визначається мікроскопічно.

  2. Плоскоклітинний незроговілий і зроговілий рак. Розвивається в шкірі та слизових оболонках, покритих плоским і перехідним епітелієм (порожнина рота, стравохід, шийка матки, піхва тощо). При зроговінні утворюються ракові «перлини».

  3. Аденокарцинома. Розвивається з призматичного епітелію слизових оболонок і епітелію залоз. Аденокарциноми зустрічаються в молочній, підшлунковій, передміхуровій залозах, у стінці шлунка, кишки й ін.

  4. Слизовий (колоїдний) рак. Пухлина має вигляд слизової маси. Ракові клітини продукують величезну кількість слизу й гинуть у ній.

  5. Солідний рак. Щільна біло-сіра пухлина, росте швидко та рано дає метастази. Співвідношення строми і паренхіми приблизно 50 на 50%.

  6. Дрібноклітинний рак. Клітини пухлини нагадують лімфоцити, які не утворюють жодних структур. Пухлина росте швидко, рано дає метастази.

  7. Скір (фіброзний рак). Пухлина щільна на дотик (за рахунок переваги в ній строми), високого ступеня злоякісності, рано дає метастази. Часто зустрічається в молочній залозі та шлунку.

  8. Медулярний мозкоподібний рак. У пухлині переважає паренхіма над стромою, вона м’яка на дотик, біло-рожевого кольору, нагадує тканину головного мозку. Пухлина високого ступеня злоякісності, часто зазнає некрозу, рано дає множинні метастази.


Пухлини екзо- й ендокринних залоз та епітеліальних покривів

Ці пухлини характеризуються тим, що вони розвиваються з клітин певного органа та зберігають морфологічні а, іноді, й функціональні риси, властиві даному органу.

Печінка:

  1. Печінково-клітинна аденома. Доброякісна пухлина, побудована з клітин печінки(гепатоцитів). Зустрічається у вигляді одного або декількох вузлів.

  2. Печінково-клітинний (гепатоцелюлярний) рак. Злоякісна пухлина, представлена одним або декількома вузлами, паренхіма пухлини переважає над стромою.

Нирки:

    1. Аденома. Доброякісна пухлина, має вигляд добре відмежованого вузла м’якої консистенції, на розрізі біло-рожевого кольору.

    2. Нирково-клітинний (гіпернефроїдний) рак. Пухлина представлена вузлом м’якої консистенції строкатого виду. Швидко дає гематогенні метастази в легені, печінку, кістки, протилежну нирку.

    3. Нефробластома (пухлина Вільмса). Ембріональний рак нирки, частіше зустрічається в дітей.

Молочна залоза:

  1. Фіброаденома (інтра-і-периканалікулярна). Доброякісна пухлина, має вигляд інкапсульованого вузла щільної консистенції.

  2. Неінфільтруючий часточковий рак (carcinoma in situ). Розвивається в незміненій часточці або на фоні дисплазії. Переходить в інвазивну форму.

  3. Неінфільтруючий внутрішньочасточковий рак (carcinoma in situ). Розвивається усередині протоки та переходить в інвазивну форму.

  4. Хвороба Педжета. Пухлина соска, що проявляється у вигляді екзематозного ураження ареоли та проток молочної залози. У пухлині знаходять великі світлі клітини (клітини Педжета). Клітини Педжета ніколи не інфільтрують дерму. Пухлина прогресує апозиційно.


Матка:

  1. Міхуровий занос. Ворсини хоріона збільшуються в розмірах, зазнають слизового перетворення, покривний епітелій розмножується, а синцитіальні клітини вростають в стінку матки (деструюючий міхуровий занос). Пухлина має вигляд вузла темного кольору, губчаста, нагадує тканину посліду. Мікроскопічно складається із однорідних світлих з чисельними мітозами ланггансових клітин і крупних з гіперхромними ядрами синцитіальних утворень. Часто трансформується в хоріонепітеліому.

  2. Хоріонепітеліома (хоріонкарцинома). Злоякісна пухлина, яка розвивається із залишків посліду після аборту, трубної вагітності, пологів і міхурового заносу. Пухлина гормонально активна, продукує хоріонічний гонадотропін, який виявляється в сечі. Метастазує гематогенно, насамперед у легені.

Шкіра:

  1. Сирингоаденома. Доброякісна пухлина, росте з епітелію проток потових залоз.

  2. Гідраденома. Доброякісна пухлина, росте з секреторного епітелію потових залоз.

  3. Трихоепітеліома. Доброякісна пухлина, росте з волосяних фолікулів.

  4. Базаліома (базально-клітинний рак). Найчастіша пухлина шкіри. Пухлина зазвичай локалізується на тулубі та шиї, має вигляд бляшки або виразки, характеризується деструктивним ростом, рецидивує, не дає метастазів.

  5. Рак потових, сальних залоз і волосяних фолікулів. Злоякісні пухлини, зустрічаються рідко.

Яєчники:

  1. Серозна цистаденома (кістома). Епітеліальна доброякісна пухлина, однокамерна, може досягати величезних розмірів, містить слиз.

  2. Серозна цистаденокарцинома. Епітеліальна злоякісна пухлина яєчника, одна з частих форм рака яєчника. Пухлинні клітини проростають у стінку кісти, поширюються по її поверхні та переходять на очеревину.

  3. Текома. Доброякісна пухлина строми статевого тяжа яєчника (росте з теки), досягає великих розмірів, щільна, жовтого кольору, частіше спостерігається в жінок старше 50 років. Пухлина гормонально активна, продукує естрогени, у дівчат проявляється передчасним статевим дозріванням, у молодих жінок – порушеннями менструального циклу, у жінок похилого віку – матковими кровотечами. Може стати злоякісною.

  4. Фолікулома. Доброякісна пухлина статевого тяжа яєчника (росте з гранульозної тканини фолікула), являє собою вузол з горбистою поверхнею, сіро-жовтого кольору, з осередками крововиливів. Пухлина гормонально активна, продукує естрогени, у дівчат проявляється передчасним статевим дозріванням, у молодих жінок – порушеннями менструального циклу, підвищеним оволосінням, у жінок похилого віку – матковими кровотечами. Може стати злоякісною.

  5. Дисгермінома. Злоякісна пухлина, яка утворюється зі статевих клітин зачатка чоловічої статевої залози (нагадує семіному в чоловіків). Має вигляд великого вузла, на розрізі сіра, з вогнищами крововиливів, рано метастазує у лімфатичні вузли.


Яєчки:

  1. Семінома (дисгермінома). Злоякісна пухлина яєчка, яка найбільш часто зустрічається в чоловіків віком 40-50 років, рано метастазує у парааортальні та здухвинні лімфатичні вузли, у легені, печінку, нирки, плевру.

  2. Пухлина з клітин Лейдіга та клітин Сертолі. Доброякісні пухлини, ростуть із однойменних клітин, гормонально активні, викликають у хлопчиків передчасне статеве дозрівання, у дорослих чоловіків – фемінізацію та гінекомастію.

Щитоподібна залоза:

  1. Аденома (фолікулярна, солідна, папілярна). Доброякісна пухлина, гормонально активна, може стати злоякісною.

  2. Рак (фолікулярний, солідний, папілярний, недиференційований). Злоякісна пухлина, частіше розвивається з аденоми. Рано дає гематогенні метастази, переважно в легені та кістки.

Наднирникові залози:

  1. Аденома (світлоклітинна, темноклітинна, змішана). Доброякісна пухлина кіркової речовини наднирникових залоз, гормонально активна, проявляється гіперальдостеронізмом (синдромом Конна, синдромом Іценко-Кушинга) за рахунок підвищеної продукції мінералокортикоїдів.

  2. Феохромоцитома. Доброякісна пухлина мозкової речовини наднирникових залоз, зазвичай однобічна, сіро-червоного або бурого кольору на розрізі. Клітини пухлини виділяють катехоламіни, що зумовлює артеріальну гіпертензію та ряд інших розладів.

  3. Адренокортикальний рак. Злоякісна пухлина кіркової речовини наднирникових залоз, зустрічається рідко.

  4. Злоякісна феохромоцитома. Злоякісна пухлина мозкової речовини наднирникових залоз, зустрічається вкрай рідко.

Вилочкова залоза (тимус):

Пухлини вилочкової залози (тимоми) – розвиваються з кортикальних і медулярних епітеліальних клітин. Вони бувають доброякісними та злоякісними. Вони мають вигляд одного або декількох інкапсульованих вузлів, можуть проростати в органи переднього середостіння. Клінічний перебіг часто безсимптомний або з проявами здавлювання навколишніх органів, а також автоімунних захворювань (міастенія, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит тощо) або імунодефіцитних синдромів.

Гіпофіз:

Морфологічно розрізняють хромофобну, еозинофільну та базофільну аденоми. Це доброякісні пухлини, які мають гормональну активність (у надлишку продукують ті або інші гормони гіпофіза) та супроводжуються відповідними симптомами.
Підшлункова залоза:

  1. До доброякісних пухлин підшлункової залози відносять аденоми. Аденоми з клітин острівців (з α, β і G-клітин) називають інсуломами. α-інсуломи продукують глюкагон, β-інсуломи – інсулін, G-інсуломи – гастрин з відповідною клінічною симптоматикою.

  2. Злоякісні варіанти інсулом називаю злоякісними інсуломами, вони можуть зберігати гормональну активність.


1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття


  1. Загальна характеристика епітеліальних пухлин.

  2. Морфологічна характеристика доброякісних епітеліальних пухлин.

  3. Морфологічна характеристика злоякісних епітеліальних пухлин.

  4. Епітеліальні пухлини екзокринних залоз: морфологічна характеристика.

  5. Епітеліальні пухлини ендокринних залоз: морфологічна характеристика.



1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
1. Чоловік віком 40 років, страждав на хронічний бронхіт, помер від виснаження. При розтині легенів у просвіті бронхів виявлене ендофітне розростання біло-сірої розм’якшеної тканини. При мікроскопічному дослідженні цієї тканини серед розростань атипового плоского епітелію виявлені рогові «перлини». Ваш діагноз.

А) *Плоскоклітинний рак зі зроговінням

В) Плоскоклітинний рак без зроговіння

С) Аденокарцинома

D) Недиференційований рак

Е) Апудома
2. У жінки через 6 місяців після пологів розвилася маткова кровотеча; при гінекологічному огляді в порожнині матки виявлена тканина темно-червоного кольору з множинними порожнинами, що нагадує «губку». При мікроскопічному дослідженні пухлини в лакунах виявлені атипові світлі епітеліальні клітини Лангганса та гігантські клітини синцитіотрофобласту. Назвіть пухлину.

А) *Хоріонепітеліома

В) Плоскоклітинний рак без зроговіння

С) Аденокарцинома

D) Фіброміома

Е) Міхуровий занос

3. У хворого на малій кривизні в препілоричному відділі шлунка виявлене утворення кратероподібної форми. Із крайової ділянки утворення взята біопсія. Дані гістологічного дослідження: пухлина з залозистоподібними структурами різної форми та величини, що вростають у навколишню тканину, вираженим атипізмом клітин. Назвіть гістологічний варіант даної пухлини.

А) *Аденокарцинома

В) Плоскоклітинний рак

С) Скір шлунка

D) Слизовий рак шлунка

Е) Солідний рак шлунка
4. У хворого виник захриплий голос, під час ларингоскопії виявлена пухлина гортані, сіро-білого кольору, з сосочковою поверхнею. Мікроскопічно: розростання сполучної тканини, яка покрита багатошаровим плоским епітелієм зі зроговінням, без клітинного атипізма. Достовірніше за все це:

А) *Папілома

В) Фіброма

С) Поліп

D) Ангіома

Е) Ангіофіброма
5. У хворої віком 55 років з’явилися рецидивні маткові кровотечі. Виконано діагностичне вискоблювання порожнини матки. У зіскрібку ендометрія серед елементів крові видно залозисті елементи різної величини та форми, утворені атиповими клітинами з гіперхромними ядрами, з численними мітозами (у тому числі й патологічними). Про який процес можна думати?

А) *Аденокарцинома

В) Залозиста гіперплазія ендометрія

С) Хоріонепітеліома

D) Аденоматозний поліп

Е) Ознаки перерваної вагітності

6. У хворого в результаті обтурації середньочасточкового бронха вузлом м’яких тканин утворився ателектаз середньої частки правої легені. При бронхобіопсії в зоні обтурації виявлені розростання залозистоподібного атипового епітелію з патологічними мітозами, який проростає в легеневу тканину й хрящ. Якому захворюванню найбільше імовірно відповідають ці дані?

А) *Бронхогенний рак легенів

В) Деформуючий бронхіт

С) Запальний поліп

D) Дисплазія епітелію бронха

Е) Саркома бронха
7. У чоловіка віком 62 роки вилучена нирка, у якій при макроскопічному дослідженні виявлена пухлина у вигляді вузла діаметром 8 см. Тканина пухлини на розрізі строката, з множинними крововиливами, некрозами. Гістологічно: пухлина складається зі світлих клітин, які утворюють альвеолярні та сосочкові структури, помірковано виражений інвазивний ріст. У багатьох клітинах пухлини визначаються патологічні мітози, гіперхромні ядра. Діагностуйте виявлену пухлину нирки.

А) *Світлоклітинний рак

В) Світлоклітинна аденома

С) Аденокарцинома

D) Нефробластома

Е) Ацидофільна аденома з малігнізацією
8. При мікроскопічному дослідженні біоптату з легенів виявлені атипові клітини, які формують множинні ацинарні структури та продукують слиз. Яка гістологічна форма раку легенів має місце у хворого?

А) *Високодиференційована аденокарцинома

В) Помірковано диференційована аденокарцинома

С) Недиференційований рак

D) Помірно диференційований плоскоклітинний рак

Е) Залозисто-плоскоклітинний рак
9. При мікроскопічному дослідженні бронхобіопсії виявлена пухлина, яка побудована з гніздових скупчень атипових клітин багатошарового плоского епітелію, місцями з характерними «перлинами». Ваш діагноз?

А) *Плоскоклітинний рак зі зроговінням

В) Плоскоклітинний рак без зроговіння

С) Солідний рак

D) Слизовий рак

Е) Скір
10. При гістологічному дослідженні біоптату піхвової частини шийки матки у хворої 47 років з ерозією, яка довго не загоюється, виявлені ознаки клітинного атипізма, базальна мембрана – без змін. Поставити діагноз.

А) *Карцинома in situ

В) Ерозія

С) Аденокарцинома

D) Папілома

Е) Ендометріоз

Заняття №16

Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.
1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


написать администратору сайта