|
|
Загальна патоморфологія ч1. Навчальний посібник для студентів Вінниця 2011 удк 616 091. 0(075) ббк 52. 5 З 14
Етіологія злоякісних пухлин Хімічні канцерогенні речовини. Фізичні фактори (іонізуюча радіація, ультрафіолетове випромінювання, висока температура, механічний вплив). Біологічні агенти (онкогенні віруси).
Основні властивості пухлини:
Автономний і безконтрольний ріст клітин.
Атипізм клітин (клітини пухлини набувають особливий вигляд і властивості (анаплазія), які відрізняють їх від нормальних клітин).
Зовнішній вигляд пухлини різноманітний: вона може мати форму вузла, шапки гриба, нагадувати кольорову капусту тощо.
В одних випадках пухлина може дифузно пронизувати орган (її межі практично не визначаються), в інших – розташована на поверхні органа у вигляді поліпа. У компактних органах пухлина може виступати над поверхнею, проростати та руйнувати капсулу, роз’їдати судини з наступною кровотечею.
Пухлина на розрізі має вигляд однорідної, зазвичай біло-сірої або сіро-рожевої тканини, іноді нагадує риб’яче м’ясо.
Мікроскопічно пухлини різноманітні, але всі вони складаються з паренхіми та строми. Паренхіму пухлини утворюють клітини, які характеризують даний вид пухлини та визначають її морфологічну специфіку. Строма пухлини утворена як сполучною тканиною органа, у якому вона розвинулась, так і клітинами самої пухлини.
Розміри пухлини різні, що залежить від швидкості та тривалості її росту, походження й консистенції.
Консистенція пухлини залежить від переваги в пухлині паренхіми або строми: у першому випадку вона м’яка, у другому – щільна.
Пухлина може зазнавати вторинних змін: некрозу, крововиливу, запалення, ослизнення, петрифікації. Часто вторинні зміни в пухлині відбуваються у зв’язку з застосуванням променевої і хіміотерапії.
Гомологічні пухлини – це пухлини, будова яких відповідає будові органа (або тканини), у якому вона розвинулася. Частіше це зрілі, високодиференційовані доброякісні пухлини.
Гетерологічні пухлини – це пухлини, клітинна будова яких відрізняється від клітинної будови органа (або тканини), у якому вона розвинулася. Частіше це незрілі, низькодиференційовані злоякісні пухлини.
Гетеротопічні пухлини – це пухлини, які виникають у результаті ембріональних порушень (наприклад, пухлина з кісткової тканини в стінці матки або легені та ін.).
Пухлини можуть рецидивувати, тобто з’являтися на колишньому місці після хірургічного видалення або променевої терапії з пухлинних клітин, які залишилися у пухлинному полі. Рецидиви пухлини можуть виникати й з найближчих метастазів, які не були видалені під час операції.
Види пухлинного атипізму
Тканинний. Характеризується порушенням тканинних взаємовідносин, властивих даному органу, тобто паренхіми та строми. В одних випадках може переважати строма, в інших паренхіма. Крім цього клітини не утворюють правильних структур. Так в пухлинах, які виникають із сполучної і м’язової тканин пучки волокон різної товщини, розміщуються в різних напрямках, іноді безпорядно, залози не утворюють відвідних протоків з наявних кіст, відбувається перекалібровка судин. Тканинний атипізм характерний для доброякісних пухлин.
Клітинний атипізм. Ступінь клітинного атипізму буває різним: в одних випадках пухлинні клітини схожі на нормальні клітини органа, у якому вона розвинулася, в інших – пухлинні клітини не мають нічого спільного за морфологічними ознаками з нормальними клітинами органа. Ознаками клітинного є:
поліморфізм клітин і ядер (різних розмірів і форми),
порушення ядерно-цитоплазматичного співвідношення,
втрата комплексності і полярності епітелієм,
гіперхромія ядер,
хромосомні аберації.
Клітинний атипізм характерний для злоякісних пухлин.
Мітотичний атипізм. Для пухлинних клітин характерна патологія мітозу, тобто порушення поділу клітин (мультиполярні, асиметричні, моноцентричні і інші).
Ультраструктурний атипізм. При електронно-мікроскопічному дослідженні пухлинні клітини мають неправильно сформовані або відсутні ультраструктури (мітохондрії, лізосоми тощо).
Біохімічний атипізм. У клітинах пухлини, як і в ембріональних, переважає анаеробний гліколіз, окисні процеси заміняються гліколітичними. Тканина пухлини багата на холестерин, глікоген і нуклеїнові кислоти.
Гістохімічний атипізм. Для клітин пухлини характерний свій «ферментний профіль». Пухлинні клітини виділяють ті або інші ферменти, які в нормі виділяє орган, з якого вони ростуть, але в більших кількостях (наприклад, при пухлині передміхурової залози підвищується рівень і активність кислої фосфатази, естерази та неспецифічної екзонуклеази тощо).
Антигенний атипізм. Пухлинні клітини містять на своїй поверхні антигени, на які реагують імунокомпетентні клітини організму.
Види росту пухлини
Експансивний. Пухлина росте «сама з себе», розсовуючи навколишні тканини. Паренхіма пухлини атрофується, розвивається колапс (спадіння) строми, й пухлина ніби оточується капсулою (псевдокапсулою). Експансивний ріст пухлини повільний і характерний для доброякісних пухлин. Однак, деякі злоякісні пухлини також можуть рости експансивно (рак нирки, щитоподібної залози, фібросаркома).
Інвазивний (інфільтруючий). Клітини пухлини вростають у навколишні тканини та руйнують їх. Інвазія відбувається в напрямку найменшого опору (по міжтканинним щілинам, за ходом судин, нервів). Пухлинні клітини руйнують стінки судин, проникають у кровоток. Якщо на шляху інвазії пухлини зустрічається капсула органа або інші щільні тканини, то пухлинні клітини спочатку поширюються по їхній поверхні, а після, проростаючи капсулу, проникають вглиб органа. Межа пухлини при інвазивному рості визначаються нечітко. Інвазивний ріст пухлини швидкий і характерний для злоякісних пухлин.
Апозиційний. Перетворення нормальних клітин у пухлинні в зоні росту пухлини.
Ендофітний. Це інфільтруючий ріст пухлини вглиб стінки порожнистого органа. При цьому пухлина з поверхні слизової оболонки (наприклад, шлунка, сечового міхура, бронха, кишки тощо) непомітна, її вдається виявити тільки на розрізі.
Екзофітний. Це експансивний ріст пухлини в просвіт порожнистого органа. Пухлина при цьому може заповнювати значну частину порожнини, з’єднуючись зі стінкою ніжкою.
Уніцентричний. Один осередок пухлини.
Мультицентричний. Кілька пухлинних осередків.
|
|
|
Скачать 2.77 Mb.