Клiнiчна_фармакологiя_навчал_нии_посiбник. Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів
 Скачать 466.6 Kb.
|
|
Завдання 11. Заповніть таблицю 10. Таблиця 10. Фармакотерапія гіпертензивного кризу.
Завдання 12. Ознайомтесь з таблицею 11 і проаналізуйте призначення інгібіторів карбоангідрази: відкрито-кутова глаукома; вторинна глаукома; зниження внутрішньоочного тиску перед оперативним втручанням; набряк при хронічній серцевій недостатності; набряк, що виник внаслідок прийому ліків; епілепсія. Таблиця 11. Застосування, побічні ефекти інгібіторів карбоангідрази.
Завдання 13. Ознайомтесь з таблицею 12 і проаналізуйте взаємодії інгібіторів карбоангідрази. Таблиця 5. Взаємодії інгібіторів карбоангідрази.
Завдання 14. Ознайомтесь з таблицею 13 і проаналізуйте призначення петльових діуретиків: хронічна серцева недостатність; цироз печінки; захворювання нирок; гострий набряк легень (внутрішньовенно); симптоматична гіпертензія; гіпертонічна хвороба. Таблиця 13. Застосування, побічні ефекти та дозування петльових діуретиків.
Завдання 15. Ознайомтесь з таблицею 14 і проаналізуйте взаємодії петльових діуретиків. Таблиця 14. Взаємодії осмотичних діуретиків.
Завдання 16. Ознайомтесь з таблицею 15 і проаналізуйте призначення осмотичних діуретиків: зниження внутрішньоочного тиску; зниження внутрішньокраніального тиску. Таблиця 15. Застосування, побічні ефекти та дозування осмотичних діуретиків.
Завдання 17. Ознайомтесь з таблицею 16 і проаналізуйте взаємодії осмотичних діуретиків. Таблиця 16. Взаємодії осмотичних діуретиків.
Завдання 18. Ознайомтесь з таблицею 17 і проаналізуйте призначення калій-зберегаючих діуретиків: хронічна серцева недостатність; гіпертензія; гіпокаліемія внаслідок лікування діуретиками; попередження гіпокаліемії у пацієнтів з факторами ризику; цироз; захворювання нирок; гіперальдостеронізм. Таблиця 17. Застосування, побічні ефекти та дозування калій-зберегаючих діуретиків.
Завдання 19. Ознайомтесь з таблицею 18 і проаналізуйте взаємодії калій-зберегаючих діуретиків. Таблиця 18. Взаємодії калій-зберегаючих діуретиків.
Завдання 20. Ознайомтесь з таблицею 19 і проаналізуйте призначення тіазидних діуретиків: хронічна серцева недостатність; гіпертензія; цироз. Таблиця 19. Застосування, побічні ефекти та дозування тіазидних діуретиків.
Завдання 21. Ознайомтесь з таблицею 20 і проаналізуйте взаємодії тіазидних діуретиків. Таблиця 20. Взаємодії тіазидних діуретиків.
ІІІ. Навчальні задачіУ хворого з імунною тромбоцитопенією після перенесеного ГРВІ розвинулась клініко-гематологічна картина рецидиву тромбоцитопенічного стану з наявністю синячкового синдрому та кровотечі з ясен. Ан. крові: Ер. – 4,1*1012/л, Hb-120 г/л, КП-0,94, Лей. - 5,1 г/л, Тр. – 50 Г/л, ШОЕ – 9 мм/год. Призначення яких препаратів повинно бути першочерговим при цьому стані? Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. В приймальне відділення лікарні бригада ШМД доставила жінку 44 років. Об’єктивно: стан важкий, шкірні покриви бліді, Т-38,4°С, некротична ангіна, розлита болючість живота, пульс – 104 за хвилину АТ - 90/60 мм рт.ст. Аналіз крові – анемія, різке зниження гранулоцитів. Відомо, що тривалий час жінка хворіє на ревматоїдний артрит. Який з препаратів необхідно призначати в першу чергу? Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хворий 65 років скаржиться на слабкість, втомлюваність, біль у кістках; температура тіла 37,4°С; при пальпації відмічається збільшення периферичних лімфатичних вузлів, печінки та селезінки. В периферичній крові: еритроцити – 3,25*1012/л, лейкоцити – 30,0*109/л, гемоглобін – 90 г/л, сегментоядерні гранулоцити – 3%, лімфоцити – 97%. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хвора Г., 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,5°С, загальну слабкість, біль в кістках, збільшення селезінки. При обстеженні виявлені зміни в аналізі крові: кількість лейкоцитів – 50,0*109/л, гемоглобін – 105 г/л, еритроцити – 3,5*1012/л, тромбоцити – 520*109/л, бласти – 2%, промієлоцити – 5%, мієлоцити – 4%, метамієлоцити – 15%, сегментоядерні нейтрофіли – 32%, лімфоцити – 12%. При ультразвуковому дослідженні розміри селезінки - 25,0х8,0 см. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Чоловік 64 років з гіпертонічною хворобою в анамнезі, після емоційного перенапруження відчув сильний біль голови, виникло блювання, втратив свядомість. Був госпіталізований. При огляді: шкірні покриви гіперемовані, загальний гіпергідроз, АТ 180/120 мм рт.ст., дихання типу Чейн-Стокса, опущений правий кут рота, права рука звисає "нагайкою", права стопа ротована назовні. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Жінка, 54 роки, в анамнезі – інфаркт міокарда. Раптово виник різкий напад задухи, який супроводжувався кашлем з виділенням пінистого харкотиння, болем за грудиною. ЧСС 110 за хвилину АТ 190/110 мм рт.ст. .Тони серця ослаблені над легенями – клокочуче дихання, вислуховується велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Жінка, 61 року, протягом 2 років приймала адельфан для лікування гіпертонічної хвороби. В останні півроку АТ залишався підвищеним, з’явились задишка і серцебиття під час ходьби. Рік тому був виявлений цукровий діабет, хвора приймає манініл. Об’єктивно: підвищеного харчування, ЧД – 20 за хвилину, пульс – 80 за хвилину, АТ – 180/105 мм рт.ст. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою. У легенях вислуховується везикулярне дихання. Печінка не збільшена, набряків немає. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. У хворого, 44 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, з’явився головний біль, “внутрішнє” тремтіння, серцебиття, страх. Об’єктивно: пульс – 100 за хвилину, АТ – 200/100 мм рт.ст., ліва межа серцевої тупості на 1,5 см зміщена вліво від лівої середньо-ключичної лінії, тони серця звучні, дихання везикулярне. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Який препарати необхідно призначити для невідкладної допомоги? Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Жінці, 56 років, з приводу післяопераційного гіпотиреозу призначено 50 мкг L-тироксину на добу. З’явився біль за грудниною стислого характеру, з іррадіацією в ліву лопатку, біль з’являється після фізичного навантаження. АТ – 150/100 мм рт.ст. Яка лікувальна тактика після зняття болю? Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. У хворого, 59 років, який 15 років страждає на гіпертонічну хворобу, на фоні гіпертонічного кризу розвинулася гостра лівошлуночкова недостатність. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хворий Н., 70 років, надійшов зі скаргами на болі в ділянці серця давлячого характеру, з ірадіацією в ліву руку і під ліву лопатку, головний біль у потиличній ділянці, миготіння «мушок» перед очима. Об'єктивно: АТ – 160/100 мм рт.ст. Ваші рекомендації щодо подальшого обстеження і лікування даного хворого. В лікаря звернувся хворий, який страждає на ІХС та гіпертонічну хворобу. Які ліки Ви порекомендуєте в даному випадку. Відповідь обґрунтуйте. Хворому 54 роки, який хворіє на гіпертонічну хворобу, вперше призначили еналаприл. Які рекомендації необхідно дати до призначення донного препарату? Хворому 26 роки, у якого сімейний лікар вперше виявив підвищення АТ до 145/95 мм рт.ст., був призначений пропранолол. Які рекомендації Ви можете дати цьому хворому? ІV. Тести для контролю засвоєння матеріалуТести вихідного рівня У хворого на грип, ускладнений пневмонією, на протязі доби спостерігаються прояви інфекційно-токсичного шоку ІІ ступеню. В сироватці крові підвищений та далі зростає рівень сечовини та креатиніну. Які з препаратів не рекомендовано вводити при такій ситуації? Адреналін Гепарин Дофамін Полійонні розчини Преднізолон У хворого на геморагічну гарячку з нирковим синдромом діурез зменшився до 300 мл, рН крові становить 7,0; зростає рівень креатинину та сечовини крові. Проводиться інтенсивна терапія. Які з перелічених засобів не слід вважати доцільними? Введення 4% розчину бікарбонату натрію Введення розчину Рінгера Гепарин Гіпотензивні препарати Салуретики Після введення в/в 10 мл 2,4% розчину еуфіліну хвора раптово відчула слабість, запаморочення, нудоту, втрату свідомості. АТ – 60/30 мм рт.ст., пульс – 110 за хвилину, слабкого наповнення. Тони серця ритмічні, приглушені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Дихання везикулярне, з подовженим видихом, поодинокі сухі хрипи. Що слід застосувати в першу чергу? Дибазол Діазолін Мезатон Строфантин Церукал Хворий 47 років скаржиться на стискаючий біль в ділянці серця, загальну слабість, запаморочення, нудоту, задишку в спокої. Стан важкий, блідість шкірних покривів, акроціаноз. АТ – 70/20 мм рт.ст., Р – 110 за хвилину, ЕКГ: комплекс QS в I, aVL, V1-V4. Який препарат слід використати для корекції АТ? Адреналін Допамін Кофеїн Мезатон Сульфокамфокаїн Хворий Н. на ІХС, 61 рік, скаржиться на сильний загрудинний біль, що не купується нітрогліцерином, об’єктивно – свідомість сплутана, блідість шкіри, акроціаноз, холодний липкий піт, дихання поверхневе часте, пульс – 100 за хвилину, АТ – 80/50 мм рт.ст.. Який препарат вибору у даному випадку? Дофамін Мезатон Адреналін Аспірин Нітрогліцерин Еталони відповідей
Тести кінцевого рівня знань Хворий 31 року скаржиться на різку загальну слабість, спрагу, сильний головний біль, сухість у роті. 3 роки тому хворів на гломерулонефрит. Об’єктивно: шкіра бліда, обличчя одутловате. Пульс 60 за хвилину. Раптово АТ підвищився до 200/120 мм рт.ст. В крові: Ер. - 2,1*1012/л, Лей. - 7,2*109/л, ШОЕ - 24 мм/год, глюкоза – 7,9 ммоль/л. Креатинін крові – 556 мкмоль/л. Який з наведених гіпотензивних препаратів слід призначити хворому? Амлодипін Клофелін Магнію сульфат Пропранолол Резерпін Хвора 35 років, яка страждає на симптоматичну гіпертонію, під час роботи відчула мерехтіння „мушок” перед очима, головний біль, різке головокружіння, нудоту та блювання. Об’єктивно: свідомість потьмарена. АТ 190/140 мм рт.ст. Вогнищевої симптоматики не виявлено. Назвіть основний напрямок терапії. Антиагреганти Антигіпертензивні Антигіпоксанти Антикоагулянти Антиоксиданти 16-річний хворий доставлений в клініку з приступами блювання, інтенсивними головними болями в області потилиці. Подібними приступами страждає декілька років. Положення голови та тулуба вимушене. Позитивний симптом Бабінського зліва. На очному дні застійні диски зорових нервів. Назвіть препарат першої ланки вибору для екстреного зниження внутрішньочерепного тиску в даному випадку. Дексаметазон Маннітол Реоглюман Урегіт Фуросемід У хворого 63 років після стресу виник сильний головний біль в потиличній ділянці, нудота, блювота. Хворіє на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: пульс – 52 в хв., ритмічний, І тон над верхівкою ослаблений, акцент II тону над аортою. АТ – 180/150 мм рт.ст. На ЕКГ: синусова брадикардія, депресія сегменту ST, негативний T в лівих грудних відведеннях. Які з наведених комбінацій препаратів більш доцільно призначити хворому? Анаприлін, аспірин, клофелін Лазикс, анаприлін, каптопрес Нітрогліцерин, клофелін, ізадрин Нітрогліцерин, нормодипін, церукал Фуросемід, пентамін, нітрогліцерин Хвора 47 років скаржиться на нестерпний стискаючий біль за грудиною тривалістю 10-15 хв., що виникає 2-3 рази на місяць, частіше під ранок. Об’єктивно: Рs - 75 за хвилину, тони серця ритмічні, ослаблені. При знятті ЕКГ у спокої і після навантаження зміни не виявлені. Однак під час нападу було зареєстровано підвищення сегменту ST у відведеннях I, II, АVL, V2-V6. Яка невідкладна допомога? Атропін п/шкірно Верапаміл в/в Корглікон в/в Кордарон per os Нітрогліцерін під язик Хвора 52 років поступила в клініку зі скаргами на напади сильного головного болю, запаморочення, відчуття пульсації в потилиці, пітливість, м’язову кволість. Під час нападу АТ підвищується до 280/180 мм рт.ст. Напади тривають до 30 хв. Останнім часом почастішали. За даними УЗД визначається об'ємне утворення правого наднирника. Який препарат необхідний даній хворій? Дибазол в/в Дроперідол в/в Папаверин в/в Фентоламін, в/в Фуросемід в/в Хворого 65, турбує головний біль протягом 2-х днів, що сьогодні став нестерпним. З’явилась задишка, набрякло обличчя. Об’єктивно: АТ – 220/120 мм рт.ст., пульс – 62 за хвилину, ритмічний, напружений. В легенях – в нижніх відділах поодинокі хрипи. Ваша тактика? Аміназин 1 мл в/в Дроперідол 2 мл в/в Клофелін 1 мл в/в Обзідан 5 мл в/в Фуросемід 4 мл в/в Хворий 18 р, після перенесеного гломерулонефриту страждає на артеріальну гіпертонію. В момент огляду: сильний головний біль. Об’єктивно: АТ – 125/100 мм рт.ст. За останню добу діурез знизився до 600 мл/доб. Ваша тактика? Дроперідол+каптоприл Клофелін+анаприлин Фуросемід+гіпотіазид Фуросемід+корінфар Фуросемід+празозин Хворий 73 р доставлений з приводу повної атріо-вентрикулярної блокади. Після призначення лікування (фуросемід, атропін, нітросорбіт, преднізолон, мілдронат) у хворого виникла гостра затримка сечі. Який препарат призвів до даного ускладнення? Атропін Мілдронат Нітросорбіт Преднізолон Фуросемід У хворої 28 років виявлено підвищення АТ. Під час пальпації органів черевної порожнини у хворої з'явився біль в області живота невизначеної локалізації, нудота, блювота, головний біль, загальна метушливість, почуття страху, роздратованість, пітливість, серцебиття, парестезії. Шкіра бліда, волога. Зіниці розширені. пульс – 160 за хвилину, ритмічний. Тони серця гучні. АТ- 220/120 мм рт.ст. Цукор крові - 8,0 ммоль/л, лейкоцитоз. Прийом таблетки ніфідіпіну під язик не ефективний. Який препарат необхідно призначити в першу чергу? Пропранолол Верапаміл Папаверин Фентоламін Фурасемід У хворого 74 років з ішемічною хворобою серця та постінфарктним кардіосклерозом раптово, серед ночі, розвинулася клініка набряку легенів: збуджений, шкіра цианотична, дихання шумне, кривава піна з дихальних шляхів. Викликана бригада ШМД. АТ=210/120 мм рт.ст. Рs - 124 за 1 хв. Т - 36,4 °С. Для невідкладної допомоги хворому в/в необхідно ввести розчин: Адреналіну Гангліоблокатору Глюкокортикоїду Манітолу Поліглюкіну Назвіть механізм антигіпертензівної дії еналапрілу: Антагонізм з ангіотензиновими рецепторами Блокування іонів кальцію в міофібрілах та розслаблення мязів судин Інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту Блокування бета-адренорецепторів При лікуванні ІХС як антиагрегант слід призначити ацетилсаліцилову кислоту в дозі: По 500 мг 3 рази на добу По 500 мг 2 рази на добу По 250 мг 2 рази на добу По 250 мг 1 раз на добу По 75 мг 1 раз на день При лікуванні гіпертонічної хвороби медикаментозну терапію при стабілізації АД треба: Відмінити через тиждень Відмінити через 1 місяць Відмінити через 6 місяців Відмінити через 1 рік Приймати постійно Хворий поступив до кардіологічного відділення зі скаргами на серцебиття, запаморочення, поганий сон. ЧСС – 104 у хв., АД – 180/95 мм рт.ст. Які фармакологічні засоби є препаратами вибору: Триампур Ніфедіпин Метопролол Дігоксин Хворий страждає на стенокардію напруги ІІ функціонального класу. АД – 150/90 мм рт.ст., ЧСС – 56 ударів на хвилину. Який з антиангінальних препаратів не раціонально призначати цьому хворому: Окспренолол Верапаміл Талінолол Нітросорбід Ніфедіпин Який препарат раціонально застосовувати пацієнтам на гіпертонічну хворобу при наявності гіпертрофії простати? Еналаприл Каптоприл Доксазозин Верошпірон Верапаміл Яка тактика лікування діуретиками найбільш раціональна у хворого зі стабільним перебігом гіпертонічної хвороби? Одноразове введення Лікування короткими курсами Довготривале лікування Призначення перед сном Застосовуються всі методи Який препарат не показаний при лікуванні гіпертонічного кризу, який ускладнений набряком легень? Нітрогліцерин Нитропрусид натрію Ніфедипін Дроперидол Метопролол - Адреноблокатори не визивають: Зниження ЧСС Посилення скорочувальної функції міокарду Зменшення периферичного кровообігу Звуження бронхів Зниження кровообігу в печінці Дигідропіридинова група антагоністів кальцію: Пригнічує активність симпатичної нервової системи Підвищує активність симпатичної нервової системи Викликає розширення коронарних та інших артерій Пригнічує синусовий вузол Знижує скоротність міокарда Можливі метаболичні зміни у людей похилого і старечого віку при прийманні -адреноблокаторів: Підвищення рівня ліпопротеїдів високої щільності Зниження рівня холестирину Підвищення рівня ліпопротеїдів низької щільності Підвищення рівня тригліцеридів Підвищення рівня фосфоліпідів Можливі впливи -адреноблокаторів на судинне артеріальне русло: Поліпшення мозкового кровообігу Погіршення мозкового кровообігу Погіршення кровообігу в нижніх кінцівках на тлі облітерируючого атеросклерозу Поліпшення кровообігу в нижніх кінцівках на тлі облітерируючого атеросклерозу Посилення портального кровообігу Гпотензивні препарати якої групи переважно призначають хворим гіпертонічною хворобою літнього і старечого віку: Інгібітори АПФ, антагоністи кальцію Альфа адреноміметики Інгібітори моноамінооксидази Гідралазини і препарати центральної дії Діуретини і бета-адреноблокатори Який препарат більш показаний хворим гіпертонічною хворобою в поєднанні з хронічним бронхітом: Клофелін Празозин Амлодіпін Лабеталол Віскен Яка група гіпотензивних препаратів протипоказана хворим гіпертонічною хворобою з гіперурікемією: Бета адреноблокатори Антагоністи кальцію Інгібітори ангіотензинперетворюючих ферментів Альфа адреноблокатори Тіазидні діуретики Назвіть основне правило призначення гіпотензивних препаратів хворим гіпертонічною хворобою літнього і старечого віку: Призначення 1 раз на добу Призначення в дозі на 1/3 - 1/2 менше загальноприйнятої Призначення в дозі на 1/3 - 1/2 більше загальноприйнятої Призначення монотерапії Курсове лікування Яка тактика призначення гіпотензивних препаратів має перевагу у хворих гіпертонічною хворобою ІІ стадії літнього і старечого віку: Повільне зниження АТ до рівня 140/90 мм рт.ст. Повільне зниження АТ по можливості до нормального рівня Швидке зниження АТ до рівня 160/90 мм рт.ст. Швидке зниження АТ до нормального рівня з наступним призначенням підтримуючої дози Призначення ударної першої дози гіпотензивного препарату Еталони відповідей
Заняття 5 КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИАРИТМІЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І. Теоретичні питанняЗагальні принципи лікування аритмій. Артиаритмічні препарати І класу: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. Артиаритмічні препарати ІІ класу: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. Артиаритмічні препарати ІІІ класу: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. Артиаритмічні препарати ІV класу: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. ІІ. Теоретичний матеріал2.1. Загальні принципи лікування аритмій. Антиаритмічні препарати перш за все застосовуються для лікування аритмій. Метою призначення антиаритмічних ліків є поновлення функції серця та попередження аритмій, безпечних для життя. 2.2. Механізм дії антиаритмічних препаратів Деякі аритмії серця є наслідком виникнення ненормальної кількості електричних імпульсів. Ці імпульси можуть виникати як у синопередсердному вузлі, так і у інших структурах міокарду. Антиаритмічні ліки класифікують згідно їх механізмів дії та ефектів на кардіоміоцит. Клас І антиаритмічних ліків Антиаритмічні препарати І класу мають мембрано-стабілізуючий та анестетичний ефекти у відношенні до кардіоміоцита, що є причиною їх досить частого застосування. І клас антиаритмічних ліків у порівнянні з іншими класами вміщує найбільшу кількість препаратів. Препарати цієї групи суттєво відрізняються один від одного, що є підставою для їх розподілення на класи I-A, I-B і I-C. Клас І-А антиаритмічних ліків Такі ліки, як дізопирамід, прокаїамід, хінідин, відносяться до класу І-А антиаритмічних ліків. Хінідин пригнічує здатність міокарду відповідати на електричні імпульси, що є причиною зниження частоти серцевих скорочень і корекції аритмії. Хіні дин також подовжує тривалість рефракторного періоду та пригнічує потужність та швидкість потенціалу дії імпульсу, що проходить через міокард. Визнано, що дія прокаїнаміду обумовлена уповільненням швидкості деполяризації у шлуночках, зниженням потужності та швидкості потенціалу дії. Дізопирамід також пригнічує деполяризацію у міокарідоцитах впродовж діастолічної фази серцевого циклу, рефракторного періоду, гальмує швидкість потенціалу дії. Клас І-В антиаритмічних ліків Лідокаїн, як класичний представник класу І-В, підвищує поріг збудливості міокарда шлуночків, що приводить до зниження частоти скорочень і корекції аритмії. Мексилетин і токаїнід діють подібно до лідокаїну. Клас І-С антиаритмічних ліків Флекаїнід і пропафенон, як представники класу І-С, володіють прямою стабілізуючою дієй на міокард, знижують потужність та швидкість потенціалу дії, чим сповільнюють провідність всії структур міокарда. Клас ІІ антиаритмічних ліків Клас ІІ антиаритмічних ліків включає -адреноблокатори (есмолол, пропранолол). Ці ліки знижують відповідь міокарда на адреналін та норадреналін завдяки їх здатності блокувати -адренорецептори, наслідком чого є зменшення частоти серцевих скорочень. Клас ІІІ антиаритмічних ліків Аміодарон, подовжує рефракторний період і реполяризацію мембрани клітини, що збільшує поріг збудження шлуночків. Нові представники цієї групи (ібутілід, дофетілід) застосовуються для конверсії фібриляція або тріпотіння передсердь в нормальний синусовий ритм. Дія ібутілід обумовлена подовженням потенціалу дії, чим гальмується синусовий ритм і атріовентрикулярна провідність. Дофетілід селективно блокує калієві канали, поширює комплекс QRS, подовжує потенціал дії. Цей препарат також має вплив на кальцієві канали і провідність міокарда. Клас ІV антиаритмічних ліків Клас ІV антиаритмічних ліків включає верапаміл та інші представники антагоністів кальцію (дилтіазем). Антиаритмічна дія антагоністі кальцію обумовлена пригніченням пересування кальцію через канали клітинної мембрани міокарду і гладеньких м’язів судин. Гальмування струму кальцію пригнічує синоатріальний і атріовентрикулярний вузли, що подовжує рефракторний період. 2.3. Застосування Взагалі антиаритмічні ліки застосовуються для попередження і лікування аритмій серця. Деякі антиаритміки, наприклад -блокатори, незалежно від їх антиаритмічної активності, знижують ризик смерті та повторного інфаркту міокарда. -Блокатори також застосовуються для контролю тахікардії у пацієнтів, які страждають на феохромоцитому, мігрень, стенокардію напруги. 2.4. Побічні ефекти Взагалі побічні ефекти антиаритміків включають слабкість, гіпотензію, брадикардію, та сонливість. Всі без винятку антиаритмічні ліки мають проаритмічну активність, тобто можуть бути причиною виникнення нових аритмій або погіршення існуючих. Проаритмічний ефект частіше виникає при призначенні великої дози препарату, внутрішньовенному введенні, при призначенні з метою лікування станів, що загрожують життю пацієнта. 2.5. Протипоказання Антиаритмічні ліки протипоказані при відомій гіперчутливості до препарату, в періоді лактації. Під час вагітності антиаритмічні препарати застосовуються тільки у випадках, коли позитивні ефекти препарату переважають його негативні впливи на плід. Антиаритмічні ліки відносно протипоказані при AV-блокаді високого ступеню, некомпенсованій серцевій недостатності, аортальному стенозі, гіпотензії, кардіогенному шоці. Хінідін і прокаїнамід протипоказані для пацієнтів з міастенією. 2.6. Попередження Всі антиаритмічні ліки обережно застосовуються при наявності недостатності нирок або печінки. Хінідін і прокаїнамід обережно застосовуються при наявності серцевої недостатності. Дізопірамід обережно застосовується для лікування пацієнтів з міастенією, глаукомою, гіпертрофією простатити. Верапаміл обережно застосовується при наявності в анамнезі шлуночкових аритмій або хронічної серцевої недостатності. Електролітні порушення, такі як гіпокаліемія, гіперкаліемія, або гіпомагнійемія, можуть впливати на фармакодинамічні дії антиаритміків. 2.7. Взаємодії При призначенні двох антиаритміків може розвитися адитивний ефект, що підвищує ризик виникнення токсичності. При призначенні хінідіну або прокаїнаміду з серцевими глікозидами підвищується ризик глікозидної інтоксикації. При призначенні разом з хінідіном може посилюватися фармакологічний ефект прокаїнаміду. Спостерігають підвищення концентрації хінідіну в плазмі при призначенні його разом з циметидином. Підвищується ризик гіпотензії при введенні верапамілу разом з хінідіном. При призначенні хінідіну з дізопирамідом є ризик підвищення концентрації дізопираміда і зменшення концентрації хінідіну в плазмі крові. Пропранолол може збільшувати концентарці прокаїнаміду в плазмі крові. Спостерігається адитивний кардіодепресивний ефект при сумісному призначенні прокаїнаміду з лідокаїном. При призначенні -адреноблокаторів з лідокаїном підвищується ризик розвитку токсичності лідокаїну. Пропранолол та інші -адреноблокатори можуть впливати на ефективність інсуліну і оральних гіпоглікемічних препаратів. Верапаміл виявляє адитивний гіпотензивний ефект при сумісному призначенні з антигіпертензивними ліками, алкоголем, нітратами. Верапаміл підвищує концентрацію дигоксина в плазмі. ІІ. Самостійна роботаЗавдання 1. Ознайомтесь з таблицею 1, призначте антиаритмічні препарати І класу для лікування аримій, які погрожують життю. Таблиця 1. Застосування, побічні ефекти та дозування антиаритмічних препаратів І класу.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||