Клiнiчна_фармакологiя_навчал_нии_посiбник. Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів
 Скачать 466.6 Kb.
|
|
Завдання 7. Ознайомтесь з таблицею 7, призначте інгібітори ГМГ-КоА редуктази пацієнту: для попередження інфаркту міокарда; з гіперліпідемією; для зниження концентрації в крові загального холестерину і ліпопротеїнів низької щільності; для попередження транзиторних ішемічних атак, інсульту. Таблиця 7. Застосування, побічні ефекти та дозування інгібіторів ГМГ-КоА редуктази.
Завдання 8. Ознайомтесь з таблицею 8 і пояснить взаємодії інгібіторів ГМГ-КоА редуктази. Таблиця 8. Взаємодії інгібіторів ГМГ-КоА редуктази.
Завдання 9. Заповніть таблицю 9. Таблиця 9. Основні напрямки фармакотерапії стенокардії.
Завдання 10. Заповніть таблицю 10. Таблиця 10. Гіполіпідемічні ліки.
Завдання 11. Ознайомтесь з таблицею 11, призначте кардіотоніки для лікування: серцевої недостатності; фібриляції передсердь; тріпотіння передсердь; пароксизмальної передсердної тахікардії. Таблиця 11. Застосування, побічні ефекти та дозування кардіотоніків.
Завдання 12. Ознайомтесь з таблицею 12 і проаналізуйте взаємодії кардіотоніків. Таблиця 12. Взаємодії кардіотоніків.
Завдання 13. Ознайомтесь з таблицею 13, призначте блокатори фосфодіестерази ІІІ для лікування серцевої недостатності. Таблиця 13. Застосування, побічні ефекти та дозування блокатори фосфодіестерази ІІІ.
Завдання 14. Ознайомтесь з таблицею 14, призначте адренергічні лікарські засоби для лікування: серцевої недостатності; декомпенсації серця внаслідок депресії скорочувальної функції міокарду на фоні органічного захворювання серця; декомпенсації серця внаслідок депресії скорочувальної функції міокарду на фоні травми; декомпенсації серця під час хірургічної операції на серці; декомпенсації серця внаслідок депресії скорочувальної функції міокарду на фоні ниркової недостатності; блокади серця; гострого синусита; приступу бронхіальної астми; відкрито-вугольної глаукоми; шоку; гіпотензії. Таблиця 14. Застосування, побічні ефекти та дозування адренергічних лікарських засобів.
Завдання 15. Ознайомтесь з таблицею 15 і проаналізуйте взаємодії адренергічних лікарських засобів. Таблиця 15. Взаємодії адренергічних лікарських засобів.
ІІІ. Навчальні задачіХворий, 38 р., напади загрудинного болю почастішали, викають не тільки при навантаженні, а і в спокої, їх тривалість збільшилась до 15-20 хвилин. Хворий вимушений приймати до 15 таблеток нітрогліцерину на добу. В анамнезі - Q-інфаркт два роки тому. Об’єктивно: пульс – 76 за хвилину, ритмічний, АТ – 120/80 мм рт.ст., на ЕКГ – вогнищеві зміни в зоні інфаркту. Який діагноз? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хворий К., 48 р. скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, задуху, кашель із виділенням пінистого харкотиння. Стан важкий, акроціаноз, клекочуче дихання, пульс 100 за хвилину, АТ 180/110 мм рт.ст. При аускультації серцеві тони приглушені, в нижніх відділах легень – вологі хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q у І, aVL, V1-V6 відведеннях, зміщення ST на 4 мм вище ізолінії. Яке ускладнення розвинулось у хворого? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хвора 63 років скаржиться на інтенсивний біль в правій половині грудної клітки, задишку, кровохаркання, які виникли раптово при фізичному навантаженні. Стан важкий. Дифузний ціаноз. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над нижнім відділом правої легені – вологі хрипи. АТ – 110/90 мм рт.ст., на ЕКГ - електрична вісь серця відхилена вліво, симптом QІІІSІ, „p-pulmonale” в ІІ та ІІІ відведеннях. Який Ваш діагноз? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хворий 65 р., який готувався до хірургічного лікування з приводу варикозного розширення вен лівої гомілки, після ходьби втратив свідомість, верхня половина грудної клітки ціанотична. В легенях ослаблене везикулярне дихання. ЧСС-140 за хвилину, ЧД 40 за хвилину АТ 65/40 мм рт.ст. На ЕКГ - синдром QIIISI, повна блокада правої ніжки пучка Гіса, негативний Т у відведеннях ІІІ, aVF, V1-V3. Про виникнення якого ускладнення можна думати в першу чергу? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хвора 55 років скаржиться на дуже сильні болі за грудниною, в епігастрії, нудоту. Скарги з'явилися вперше за 3 години до госпіталізацїї. АТ 120/70 мм рт.ст., пульс 80 за хвилину, аритмічний. Над нижніми відділами легень вологі хрипи. ЕКГ: підйом сегменту ST у II, III, aVF відведеннях, зниження ST у відведеннях V1-V4. Який діагноз виставлено хворому? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. В лікарню поступив хворий 66 років з діагнозом „Гострий Q-інфаркт міокарда”. Больовий синдром пройшов, але з’явився напад задухи. Об’єктивно: пульс 100 за хвилину. АТ–120/80 мм рт.ст; перший тон на верхівці ослаблений, вислуховується протодіастолічний ритм галопу, акцент другого тону над легеневою артерією, в легенях – везикулярне жорстке дихання та сухі хрипи, в нижніх відділах – вологі дрібнопухирчасті хрипи. Яке ускладнення виникло у хворого? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хвора 63 років, була госпіталізована зі скаргами на сильний біль в епігастрії. В анамнезі перенесений пів року назад дрібновогнищевий інфаркт міокарда. Об`єктивно: АТ 150/85 мм рт.ст., пульс 60 за хвилину, тони серця приглушені. Живіт при пальпації м’який, чутливий в епігастрії. Печінка біля краю реберної дуги. Набряків немає. Лабораторні дані: лейкоцити 9,1 х 109 /л, ШОЕ 16 мм/год. Дані ЕКГ: ритм синусовий, правильний, елевація сегменту ST і патологічний Q у відведеннях III і aVF. Який з діагнозів найбільш ймовірний в даному випадку? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хворий 54 роки, госпіталізований зі скаргами на пекучий, стискаючий біль за грудиною, з іррадіацією в ліве плече, не купірується нітрогліцерином, наростаючу задишку. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс – 112 за хвилину, ритмічний, слабкого наповнення. АТ 70/50 мм рт.ст., тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м’який, не болючий. ЕКГ: ритм синусовий, зниження вольтажу зубця R, різкий підйом ST над ізолінією та негативний Т у відведеннях І, ІІ, aVL, V1-4. Яке ускладнення виникло? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хворий С., 27 років, наркоман, скаржиться на кволість, лихоманку, пекучий біль в ділянці серця, задишку в спокої, біль в м’язах та суглобах. Стан важкий, гектична лихоманка. Шкіра кольору „кави з молоком”, пульс – 110 за хвилину, ритм „перепілки”, систолічний шум на верхівці, акцент ІІ тону над легеневою артерією. З крові висівається Streptococcus pyogenus. Який діагноз? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Хвора А., 68 років, надійшла в терапевтичний стаціонар зі скаргами на задишку, що виникає при невеликому фізичному навантаженні, серцебиття, набряки ніг, загальну слабкість. Вважає себе хворою протягом 6 років, стан прогресивно погіршується. В анамнезі: часті пневмонії, захворювання нирок (яке саме, хвора не пам'ятає). При обстеженні: дихання жорстке, сухі розсіяні хрипи. ЧСС–110 ударів у хвилину, ритм правильний. АТ–150/90 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний при пальпації, печінка на 2-3 см виступає з-під краю реберної дуги. Набряки гомілок і стіп. Сечовипускання вільне. При біохімічному дослідженні сечовина крові 14,2 ммоль/л. Хворій призначений препарат дигоксин у добовій дозі 0,75 мг. На четвертий день прийому в неї з'явилася різка слабкість, нудота, відчуття перебоїв у роботі серця. На ЕКГ виявлена екстрасистолія. Концентрація дигоксина в сироватці крові 2,2 мг/мл. Визначте діагноз та вірогідний механізм погіршення стану пацієнтки. Запропонуйте план лікування даного стану. Хворий М., 39 років, з вираженою емоційною лабільністю, плаксивістю скаржиться на сильні болі в ділянці серця у вигляді кольок, що виникають без певної причини, ірадіюють в хребет, купіруються сибазоном. Призначте план обстеження і лікування. У хворої діагноз: ІХС, стенокардія напруги, ІІІ функціональний клас. Дані ліпідограми: рівень загального холестерину – 8,6 ммоль/л, холестерину ліпопротеїнів низької щільності – 7,0 ммоль/л, тригліцеридів – 5,2 ммоль/л. Призначте план обстеження і лікування. Хворій Г., 68 років, зі стабільною стенокардією Ви призначаєте ізокет в аерозольній формі. Які Ваші рекомендації щодо застосування даного лікарського засобу (доза, шлях уведення, кратність застосування, можливі побічні ефекти)? Хворому К, 56 років, призначений нітрогліцерин сублінгвально з приводу стенокардії. Що пацієнт повинен знати з приводу прийому препарату, його зберігання? Хворий В., 42 роки, отримує пропранолол. Що пацієнт повинен знати з приводу прийому препарату? Хворий Ж., 78 років, приймає дигоксин на протязі 3 тижнів. Що Ви повинні з’ясувати для аналізу ефективності та безпеки лікування? Дайте поради хворому щодо прийому цього препарату. Хворій В., 54 роки, з тяжкою гіпотензією, призначили допа мін. Який режим дозування цього препарату? Що Ви повинні з’ясувати для аналізу ефективності та безпеки лікування? Хвора Ф., 19 років, з алергічним ринітом, приймає нафтизин. Що Ви повинні з’ясувати для аналізу ефективності та безпеки лікування? Дайте поради щодо корекції фармакотерапії. ІV. Тести для контролю засвоєння матеріалуТести вихідного рівня Хворий, 56 р., госпіталізований з гострим трансмуральним інфарктом міокарда передньої стінки лівого шлуночка, раптово відчув задишку, підсилився ангінозний біль, з’явився кашель. Об’єктивно: стан тяжкий, дихання клекочуще, ціаноз, набухання шийних вен, пульс 100 на хв, АТ 180/110 мм рт.ст., тони серця ослаблені, в легенях розсіяні великопузирчасті вологі хрипи. Яку схему препаратів для надання невідкладної допомоги необхідно застосувати? Аналгiн, лідокаїн, гiдрокортизон, допамін Верапаміл, дигоксин, еуфiлiн, преднiзолон Дроперидол, пропранолол, мезатон, димедрол Mорфiн, нiтроглiцерин, пентамiн, фуросемід Фентанiл, ніфедипін, карведілол, гідрокортизон У хворого, 38 р., на протязі тижня скаржиться на напади загрудинного болю тривалістю до 15-20 хвилин, які стали виникати не тільки при навантаженні, а і в спокої, вимушений приймати нітрогліцерин до 15 таблеток на добу. В анамнезі Q-інфаркт два роки тому. Об’єктивно: пульс 90 на хвилину, ритмічний, АТ – 120/80 мм рт.ст., на ЕКГ - вогнищеві зміни в зоні інфаркту. Яку схему препаратів для надання невідкладної допомоги необхідно застосувати? Аспірин, верапаміл, нітросорбід Аспірин, пропранолол, нітросорбід Ніфедипін, метопролол, нітросорбід Стрептокіназа, метопролол, нітросорбід Аспірин, актилізе, нітросорбід У хворої з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок раптово з’явився різкий біль у грудній клітці справа, кровохаркання, виражена задуха, запаморочення. Об’єктивно: ціаноз шиї, обличчя. Пульс – 116 за хвилину, аритмічний. АТ - 110/70 мм рт.ст., тони серця різко ослаблені. ЧД – 26 на хвилину. При аускультації: справа – вологі дрібнокаліберні хрипи. На ЕКГ – QS в ІІІ відведенні. Який з препаратів слід призначити? Кордіамін Нітропрусід натрію Пентамін Стрептокіназа Строфантин У хворого з лівобічною пневмонією, раптово стан різко погіршився: посилилась задишка, з’явився біль у грудній клітці зліва, виник приступ ядухи. Під час кашлю виділяється пінисте харкотиння рожевого кольору. Об’єктивно: ортопное, дифузний ціаноз, акроціаноз. Над легенями – велика кількість вологих хрипів, більше в нижніх відділах. пульс – 100 на хвилину, АТ-140/90 мм.рт.ст. Тони серця різко ослаблені, аритмічні. Який препарат першочергово треба ввести хворому? Еуфілін в/в Корглікон в/в Нітрогліцерин в/в Преднізолон в/в Фентаніл в/в Хворий 60 років скаржиться на приступи серцебиття, задишку, стискаючий біль в ділянці серця. Рік тому переніс інфаркт міокарду. Акроціаноз, тони серця приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. ЕКГ: ритм правильний, несинусовий, ЧСС – 180 за хвилину, комплекс QRS деформований, ширина – 0,14 с, з дискордантним зміщенням сегменту ST, негативний Т. Який засіб слід ввести першочергово? Верапаміл Лідокаїн Натрію аденозинтрифосфат Пропранолол Строфантин Еталони відповідей
Тести кінцевого рівня знань У чоловіка К., 74 роки, в анамнезі – тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, виникли задуха, біль за грудиною, потім втрата свідомості. ЕКГ: ЧСС – 130 за хвилину, глибокі зубці SI та QIII, підйом сегмента ST у відведеннях ІІІ, аVF. Призначення якої групи препаратів є найбільш доцільним в даному випадку? Антагоністи кальцію Бета-блокатори Інгібітори АПФ Нітрати Тромболітики Хворий 55 р. 5 років страждає на стенокардію напруги, відмічає задишку, раптовий інтенсивний пекучий біль за грудиною, що триває 2,5 години. На ЕКГ ритм синусовий, правильний, ЧСС 100 за хвилину, у V3-V5 сегмент ST на 8 мм над ізолінією. Тони серця ослаблені. АТ – 140/90 мм рт.ст. Які заходи невідкладної допомоги слід вжити першочергово? Електрокардіостимуляція Інгаляція кисню Інфузія гепарину Інфузія допаміну Тромболітична терапія Хвора В., 30 років, доставили у відділення реанімації у зв’язку з задухою, яка виникла 1 годину потому, кашель, тахікардію. Хвора страждає на хронічний тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок. Постійно приймає пероральні протизаплідні засоби. На рентгенографії мм рт.ст. органів грудної порожнини справа у середній долі кліновидне затемнення легеневої тканини. Які лікарські засоби Ви призначите у першу чергу? Гепарин Діуретики Еуфілін Нітрогліцерин Серцеві глікозиди Хворий С. 48 років, скаржиться на несподівану задуху, слабкість. Знаходиться у кардіологічному відділенні біля 12 годин, отримує гепарин, аспірин, стрептокіназу. Збуджений, шкіра холодна, волога, ціаноз. Пульс слабкого наповнення, ритмічний, 135 у хвилину, АТ 60/40 мм рт.ст. У нижніх відділах легень вологі хрипи. На ЕКГ у відведеннях V3-V6 комплекс QRS типа QS, під’їм сегменту ST вище ізолінії, позитивний зубець Т. З якого препарату необхідно починати невідкладну терапію? Альбумін Верапаміл Дигоксин Дофамін Фуросемід У хворого 43 років, що 2 неділі тому переніс гострий інфаркт міокарду та продовжує прийом антикоагулянтів, виникла гостра надниркова недостатність (синдром Ватерхауза-Фридеріксена). Збуджений, скаржиться на біль в животі, загальну слабість. Симптоми подразнення брюшини відсутні. АТ – 70/50 мм рт.ст., пульс – 116 за хвилину, температура тіла – 38,2° С. Хворому показане негайне введення: Гепарину Еритроцитарної маси Етамзилату Кортикостероїдів Наркотичних аналгетиків Хворий, 56 р., скаржиться на стискаючий біль за грудиною, який з’явився після фізичного навантаження. Самостійно прийняв 3 таблетки нітрогліцерину з інтервалом в 5 хв. При об’єктивному огляді: пульс – 88 в хв., ритмічний, АТ 140/90 мм рт.ст.; тони серця ослаблені, діяльність ритмічна. Провести ЕКГ немає можливості. Необхідно призначити: 2 % нітрогліцеринову мазь Внутрішньовенно інфузію 0,01% розчину нітрогліцерину Нітрогліцерин сублінгвальний спрей Нітрогліцерин трансдермальний пластир Сублінгвально ще 1 табл. нітрогліцерину В процесі інтубації внаслідок подразнення рефлeксогенних зон гортані та трахеї настала рефлекторна зупинка серця. Який препарат слід ввести в першу чергу в систему кровообігу в процесі реанімації? Атропін Еуфілін Натрію гідрокарбонат Промедол Серцеві глікозиди У хворого 39 років, який страждає ішемічною хворобою серця, аритмічним варіантом, під час апендектомії розвинулась фібриляція шлуночків серця. Багаторазові дефібриляції та введення адреналіну і лідокаїну ефекту не мали. Які препарати необхідно використати для підвищення ефективності дефібриляції? Атропін Калія хлорид Кальція хлорид (глюконат) Кордарон (аміодарон) Фіноптін (ізоптін) Хворий поступив до кардіологічного відділення зі скаргами на серцебиття, запаморочення, поганий сон. ЧСС – 104 у хв., АТ – 180/95 мм рт.ст. Які фармакологічні засоби є препаратами вибору: Спіронолактон Амлодипін Метопролол Дигоксин Хворий страждає на стенокардію напруги ІІ функціонального класу. АТ – 150/90 мм рт.ст., ЧСС – 56 ударів за хвилину. Які з антиангінальних препаратів не раціонально призначати цьому хворому: Триметазидин, ізосорбіду динітрат Верапаміл, бісопролол Ізосорбіду динітрат Амлодипін, каптопріл Ірбесартан, фуросемід У хворого Е., 52 роки, після прийому ніфедипіну у таблетках в дозі 80 мг 4 рази на добу з’явилось відчуття жару, почервоніння обличчя, збудження. Як необхідно розцінити це явище? Як побічну дію препарату, що пов’язана з його фармакодинамікою і не потребує відміни Як ознаку передозування препарату, необхідно зменшити дозу Як прояв алергії або індивідуальної несумісності, необхідно призначити антигістамінні препарати Як небажану побічну дію, необхідно прекратити прийом препарату Як психологічну реакцію хворого на прийом препарату У чому перевага застосування комбінації тіазидних діуретиків з інгібіторами АПФ: Тіазидні діуретини підвищують екскрецію сечової кислоти Інгібітори АПФ попереджують розвиток гіпокаліємії, що може виникнути внаслідок прийом тіазидних діуретиків Зменшується вірогідність розвитку колапсу Підвищується рівень натрію в сечі Покращуються реологічні властивості крові Який препарат раціонально призначити хворому зі стабільною стенокардією і бронхіальною астмою? Метопролол Амлодипін Фуросемід Спіронолактон Бісопролол Найбільш важлива фармакологічна дія верапамілу, що відрізняє його від амлодипіну, є: Вірогідність комбінованої терапії з -блокаторами і дигоксином Рефлекторна тахікардія Гальмування швидкості проведення в AV-вузлі Венодилатація, що може стати причиною ортостатичної гіпотензії Суттєвий позитивний інотропний ефект Який фармакологічний ефект дигоксину найбільш часто є причиною його призначення? Збільшення швидкості деполяризації в СА-вузлі Зниження автоматизму в передсердях Зниження автоматизму в шлуночках Гальмування AV-вузла Гальмування провідності в передсердях, пучку Гиса і волокнах Пуркін’є Розвиток толерантності до нітратів залежить: Від недостатньої дози Від прийому великих доз Від тривалого прийому Від тривалого прийому без дотримання принципу переривчастого лікування Від супутніх захворювань Швидкий розвиток толерантності до нітратів у літньому і старечому віці частіше усього обумовлений: віковим зниженням синтезу NО в стінці коронарної судини підвищенням синтезу окису азоту пригніченням синтезу окису азоту обумовленим прийманням нітратів пригніченням синтезу окису азоту обумовленим прийманням нітратів, на фоні знижених метаболічних процесів у стінці судини зниженням артеріального тиску Група ділтіазема: Розширює артерії і вени всього організму Розширює коронарні артерії Підвищує активність симпатичного відділу нервової системи Сповільнює провідність Не змінює скоротність міокарда Застосування верапамілу показане: При тахікардії При брадікардії При наявності блокад провідної системи При наявності суправентрикулярних розладів ритму При зниженні скорочувальної функції міокарда Механізм дії бета-адреноблокаторів при ІХС: Збільшення споживання кисню міокардом Зниження споживання кисню міокардом Коронародилятація Коронароспазм Поліпшення ліпідного профілю Група сиднонімінів для лікування ІХС показані: При вираженому коронарному атеросклерозі При підвищеному кінцевому диастолічному тиску в лівому шлуночку При фібриляції шлуночків При наявності розладів провідності При брадікардії Переважний механізм дії інгібіторів АПФ при ІХС: Уповільнення частоти серцевих скорочень Зниження переднавантаження лівого шлуночка серця Прискорення синтезу альдостерону Поліпшення колатерального коронарного кровообігу Нормалізація кровообігу в нирках Методика переривчастого лікування нітратами літніх і старих дюдей: Відміна нітратів без підключення інших лікарських засобів Відміна нітратів і призначення антагоністів кальцію Відміна нітратів і призначення сиднонімінів Відміна нітратів і призначення бета-адреноблокаторів Відміна нітратів і призначення серцевих гликозидів Найбільш загрозливі розлади функцій організму при застосуванні наркотичних анальгетиків при інфаркті міокарда у літніх і старих хворих: Різке зниження артеріального тиску Різке підвищення артеріального тиску Брадикардія Тахікардія Розлад дихання Показання до призначення серцевих глікозидів при гострому інфаркті міокарда: Синусова тахікардія Синусова аритмія Суправентрикулярні розлади ритму Початкові прояви серцевої недостатності Шлуночкова екстрасистолія Який з препаратів відноситься до антагоністів кальцію? Предуктал Еналаприл Ніфедипін Капотен Все перераховане Яке ускладнення зустрічається при лікуванні атеросклерозу фібратами? Міалгії Формування камінців у жовчному міхурі Підвищення активності трансаміназ Синусова тахікардія Безсоння Толерантність до нітратів – це стан, при якому: Первинне застосування нітратів оказує дію Застосування препарату викликає посилення стенокардитичного синдрому Доза, що раніше застосовувалася, стає неефективною Розвивається серцева недостатність Розвивається гіпотонія Найбільша імовірність активації синтезу ангіотензина при лікуванні хворих ІХС виникає при тривалому застосуванні: Нітратів Похідних бензодіазепіна Похідних фенілалкіламіна Сиднонімінів Пуринових похідних Назвіть основний принцип фармакотерапії хворих із недостатністю кровообігу літнього і старечого віку: Неприпустимість поліпрагмазії Призначення збільшених доз вазодилятаторів Призначення наркотичних речовин Збільшення дози серцевих глікозидів Комбінована терапія Еталони відповідей
Заняття 3 КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДАТНІСТЬ КРОВІ ДО ЗГОРТАННЯ І. Теоретичні питанняАнтикоагулянти: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. Тромболітики: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. Антитромбоцитарні ліки: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками. ІІ. Теоретичний матеріал3.1. Антикоагулянти Антикоагулянти – ліки, що впливають на плазмові фактори згортання крові, завдяки чому попереджують взаємодії тромбіну та фібрину. Антикоагулянти попереджують тромбоутворення, при чому утворений тромб за рахунок активації ендогенного фібриноліза може підлягати обратному розвитку. Антикоагулянти прямої дії нейтралізують плазмові фактори згортання крові безпосередньо або в комплексі з ендогенними коф акторами. Деякі з них впливають тільки на один фактор згортання, інші діють на декілька. Ліки, які нейтралізують тромбін, називають інгібіторами тромбіну, або анти тромбінами. Антикоагулянти, що діють на більш ранні етапи згортання крові, зміншують утворення молекул тромбіну. На теперішній час в медичній практиці широко застосовують гепарин і в меншому ступені селективні інгібітори тромбіну прямої дії. Вони вводяться Парентерально і вибору при необхідності швидкого початку дії є препаратами. Гепарин – це глігозаміноглікан, що секретується в секреторних гранулах мастоцитів. Після вивільнення з секреторних гранул гепарин швидко руйнується макрофагами. Антитромбин ІІІ завдяки активації гепарином пригнічує активність тромбіну, V, VII, IX факторів і фактора Хагемана. Активує процеси фибріноліза. Пригнічує активність гіалуронідази, фасфатази, трипсина. Крім не фракціонованого (стандартного) гепарину є фракціоновані (низькомолекулярні) гепарини, які отримують в результаті деполімерізації не фракціонованого гепарину. Гепарин може бути причиною алергічних реакцій, кровотечі з рани, шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, статевих органів. Призначення гепарину протипоказане при підвищенной чутливості до препарату, геморагічному діатезі, дефіциті факторів згортання крові, тромбоцитопенії, виразковій хворобі, виразковому коліті, злоякісних пухлинах, геморагічному інсульті, бактеріальному ендокардиті, проведенні спиномозгової пункції. Гепарин необхідно обережно призначати при підозрі на злоякісне новоутворення, пацієнтам зі схильністю до кровотеч. Антикоалулянти непрямої дії порушують синтез факторів згортання крові в печінці за рахунок блокади біотрансформації вітаміна К. 3.2. Антиагреганти Антитромбоцитарні властивості мають багато ліків. Але внаслідок недостатності потужного антиагрегантної дії далеко не всі з них можна застосовувати для профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. До антиагрегантів з доказанною кінічною ефективністю відносять ацетилсаліцилову кислоту, похідні тієнопіридина (клопідогрел, тіклопідин) і блокатори глікопротеїнових ІІb/ІІІа рецепторів тромбоцитів для внутривенного введення (абциксимаб, тірофибан, ептіфибатід). Значно рідше призначають дипіридамол (переважно лікарьску форму пролонгованої дії з поліпшеною біодоступністю), трифузал і цилостазол (в деяких країнах). ІІ. Самостійна роботаЗавдання 1. Ознайомтесь з таблицею 1 і пояснить взаємодії антикоагулянтів. Таблиця 1. Взаємодії антикоагулянтів.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||