|
|
Навчальнометодичний посібник За редакцією професора О. П. Волосовця та професора С. О. Крамарьова
Різке зростання або зниження кривої фізичного розвитку дитини
Будь-який різкий підйом або зниження кривої фізичного розвитку дитини вимагає уваги. Якщо дитина хворіла або недостатньо харчувалася, під час періоду відновлення нормального харчування очікується різкий підйом кривої, оскільки дитина «наздоганяє» у розвитку. В іншому випадку різкий підйом кривої фізичного розвитку свідчить про зміну характеру харчування дитини, яке призвело до надмірної маси.
Якщо дитина швидко набрала масу, слід оцінити її довжину/зріст.
Якщо збільшилася лише маса дитини, це свідчить про наявність проблеми.
Якщо маса та зріст дитини збільшилися пропорційно, це означає, що дитина «наздоганяє у розвитку» завдяки покращанню харчування або дитина одужала після захворювання. У такій ситуації повинен відбутися підйом кривої показників маси для даного віку та кривої довжини тіла/зросту для даного віку, в той час як графік співвідношення маси до довжини тіла зросту матиме сталу динаміку паралельно лінії стандартного відхилення.
Різке зниження кривих фізичного розвитку здорової дитини або дитини, що недоїдала, свідчить про проблему розвитку, яка вимагає втручання та лікування.
Якщо у дитини надмірна маса, різкі зниження кривої маси тіла не є нормальним. Не повинно бути різких падінь на графіку фізичного розвитку, оскільки різка втрата надто великої кількості ваги не є бажаною. Дитина з надмірною вагою повинна утримувати свою вагу, збільшуючи зріст.
Відсутність динаміки кривої фізичного розвитку
Відсутність динаміки кривої фізичного розвитку (стагнація), як правило, свідчить про проблему:
Якщо маса дитини залишається незмінною протягом певного періоду часу, в той час як зріст дитини збільшується, у дитини швидше за все є порушення.
Якщо зріст дитини залишається незмінним протягом певного періоду часу, це означає, що дитина не росте. Винятком є ситуації, коли дитина з надмірною вагою або ожирінням утримує свою вагу протягом певного періоду часу, досягаючи більш здорового співвідношення маси до зросту або індексу маси тіла для даного віку.
Якщо дитина з надмірною вагою з часом втрачає масу, і втрата маси помірна, зріст дитини повинен продовжувати збільшуватися. Однак якщо зріст дитини з часом не збільшується, це свідчить про порушення у такому випадку крива зросту до даного віку не буде мати позитивної динаміки. Цю проблему наявно продемонструє відсутність позитивної динаміки графіка зросту для даного віку.
Що стосується дітей у вікових групах, у яких відбувається швидкий скачок зросту, який демонструється на графіку крутими кривими підйому (наприклад протягом перших шести місяців життя), стагнація розвитку навіть протягом одного місяця свідчить про потенційну проблему.
Тактика при виявленні відхилень у фізичному розвитку дитини
Необхідно встановити причину відхилення у фізичному розвитку:
1) виключити стани, загрозливі для життя дитини;
2) провести оцінку харчування;
3) провести обстеження, за необхідності із залученням лікарів-спеціалістів (лікаря-ендокринолога дитячого, генетика, лікаря-невролога дитячого, інших - за показаннями).
Провести консультування з вигодовування та харчування.
Відповідне лікування у разі виявлення захворювання
Відхилення у фізичному розвитку потребують консультацій лікарів-спеціалістів та повинні враховуватися при встановленні клінічного діагнозу. У будь-якому випадку оцінка та інтерпретація показників фізичного розвитку дитини обов’язково здійснюються в динаміці.
Додаток Б
(обов’язковий)
оцінкА психомоторного розвитку дитини
«Затверджено»
Наказ МОЗ України
20.03.2008, №149
Психомоторний розвиток дитини відображає становлення різних відділів нервової системи дитини у певні періоди життя. Оцінка психомоторного розвитку дитини проводиться з використанням таблиці, в якій визначено вікові особливості психомоторного розвитку дитини.
Оцінка психомоторного розвитку дитини здійснюється за такими критеріями:
1) моторика - цілеспрямована маніпулятивна діяльність дитини;
2) статика - фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні;
3) сенсорні реакції - формування відповідних реакцій на світло, звук, біль, дотик;
4) мова- експресивне мовлення та розуміння мови;
5) психічний розвиток - позитивні та негативні емоції, становлення соціального віку.
За результатами оцінки психомоторного розвитку дитини визначається тактика подальшого медичного спостереження. Якщо дитина виконує всі дії, притаманні для її віку, необхідно провести консультування щодо догляду з метою розвитку. Якщо дитина не може виконати запропоновані дії або є затримка в появі навичок, необхідно навчити матір, як проводити заняття з дитиною з метою розвитку та як використовувати додаткові стимули для розвитку навичок, які відстають.
Інтенсивність розвитку та змін у динаміці рухової, психічної, сенсорної сфер найбільш виражені на першому році життя, що вимагає регулярного медичного спостереження дитини.
Важливо знати, що не всі діти мають однакові темпи розвитку за всіма критеріями психомоторного розвитку. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на першому році життя на 1 місяць, на другому на 3 місяці, на третьому на 6 місяців не є причиною для встановлення діагнозу та консультації дитячого лікаря-невролога.
Продовження додатка Б
Графік та таблиці оцінки психомоторного розвитку дитини (ВООЗ, 2006)
Таблиця Б.1 - Оцінка психомоторного розвитку дитини на 1-му році життя
Вік
|
Моторика
|
Статика
|
Сенсорні реакції
|
Мова
|
Емоції та соціальна поведінка
| |
1 місяць
|
Фізіологічний гіпер-тонус м’язів зменшу-ється, атетозоподібні рухи кінцівок до кінця місяця згасають. Вира-жені беумовні рефлекс-си: хоботковий, смок-тальний, хватальний, Моро, Бабкіна, повзан-ня
|
Починає тримати голову по декілька хвилин у горизон-тальному положенні, лежить на животі наприкінці місяця
|
З’являються корот-кочасне розглядання зовнішнього середо- вища та слухове зосе-редження
|
Поява гуління по-одинокими звуками наприкінці місяця, вимовляє голосні звуки «а» і «е»
|
Реагує незадоволенням на сильні звукові та світлові подразники. Побачивши обличчя, на мить зупиняє на ньому погляд
|
2 місяці
|
Повертає головою у різні боки
|
Починає тримати голову декілька хвилин і в вертикальному положенні
|
Тривала зорова реакція за предметом, який рухається. Зосеред-ження на звук
|
Часте коротке гуління
|
Реагує усмішкою на розмову. Фіксує погляд на обличчі людини, яка рухається
|
3 місяці
|
Починає зникати біль-шість безумовних реф-лексів (пошуковий, хоботковий, Бабкіна, хватальний). Тягнеться за іграшкою. Нормалі-зується м’язовий тонус
|
Добре тримає голову
|
У відповідь на звукові подразники та яскраві предмети з’являються зосередження, активна реакція
|
Часте тривале гуління. Перші складові лан-цюжки «ррр»
|
Відповідає комплексом пожвавлення у відповідь на емоційне спілкуваня. Соціальна посмішка
|
4 місяці
|
З’являються спрямо-вані рухи рук. Повер-тається з спини на бік. Зникає більшість безу-мовних рефлексів (Мо-ро, хватальний, повзан-ня)
|
У вертикальному поло-женні з’являються пер-ші прояви опори ногами. В положенні на животі – впевнена опора на передпліччя
|
Окрім чіткої уваги на звук, предмети, харак-терним є комплекс по-жвавлення при зус-трі-чі з рідними людьми. Вперше починає пізна-вати маму. Розглядає іграшку в своїй руці
|
Часте тривале співуче гуління різними зву-ками. З’являються змично-губні приголо-сні «м», «б», викрики радості
|
Голосно сміється у відповідь на емоційне словесне звернення
|
Продовження таблиці Б.1
Вік
|
Моторика
|
Статика
|
Сенсорні реакції
|
Мова
|
Емоції та соціальна поведінка
|
5 місяців
|
Починає повертатися із спини на живіт. Тягнеться рукою до іграшки і торкається до неї
|
Стоїть при підтримці за підпашки, спирається на кінчики пальців
|
Окрім все більш чіткої реакції на звуки, характерним є оральна увага на яскравий предмет. Перші прояви розпізнавання своїх та чужих людей, радість при появі іншої дитини
|
Ритмічні складові ланцюжки
|
Радіє дитині, бере у неї з рук іграшку, реагує на суворі та ласкаві інто-нації. Голосно сміється, коли до неї звертаються
|
6 місяців
|
Активно повертається зі спини на живіт, починає повертатися із живота на спину. Хапає цілеспрямовано іг-рашку, перекладає з однієї руки в іншу
|
У положенні на животі спирається на витягнуті руки або повністю відкриті долоні. Починає сідати через поворот на бік, спираючись на руки
|
Все більш адекватна реакція при появі матері, батька та чужої людини. Стежить за іграшкою, яка впала вниз
|
Балакання: послідовне приєднання різнома-нітних виразних скла-дів зі зміною сили звука та висоти тону
|
Емоції диференційовані, тягне руки, щоб взяли на руки. По-різному пово-дить себе із знайомими та незнайомими
|
7 місяців
|
Лежачи на спині, грається ногами (координація «рука-нога»). Перекладає іграшки з одного місця на інше, з руки в руку
|
Сидить з прямою спиною. При підтримці за тулуб, на твердій основі пружність (танцює)
|
Намагається дістати предмет, якщо це можливо зробити, змінивши положення тіла
|
Продовжує балакання
|
Включається в гру, повторюючи дорослих, змучившись, починає вимагати уваги най- ближчої людини (мате-рі)
|
8 місяців
|
Хапає кожною рукою по кубику і довільно тримає їх нетривалий час
|
Повзає на животі (по-пластунськи), перес-тавляючи вперед руки. Самостійно лягає, сідає, піднімається
|
При відповідному вихованні показує ручками «до поба-чення», «ладки». Ки-ванням голови показує згоду «так», запере-чення «ні»
|
Добре лепече, ясно вимовляє звуки «ба», «ма», «да»
|
Адекватні емоційні реакції у відповідь на спілкування. Спостері-гає за діями інших дітей, сміється, лепече
|
Продовження таблиці Б.1
Вік
|
Моторика
|
Статика
|
Сенсорні реакції
|
Мова
|
Емоції та соціальна поведінка
|
9 місяців
|
З різними іграшками може самостійно гратися
|
Розгойдується на руках і колінах. Сидить вільно. При підтримці за руки - стоїть
|
Адекватно відповідає діями на прості запи-тання та прохання «по-сидь тут», «дай мені ля-льку». Знає своє ім’я. Реагує на музику танцювальними рухами
|
Чітке подвоєння складів
|
Легко вступає в контакт на емоційному, ігровому, словесному рівнях. Пов-торює дії інших дітей
|
10 місяців
|
Навмисно скидає предмет. Кількість цілеспрямованих рухів збільшується: складає пірамідку, кладе іграшки на місце, закриває ящики. «Пін-цетний» захват: бере ма-ленький предмет витягнутим вказівним і великим пальцями
|
Можна вести, під-тримуючи за одну руку. Повзає на поверхнях різної висоти, багато дітей самостійно сто-ять, підтримуючись за будь-який предмет
|
Все більш виражені та збагачені зазначені прояви. Повторює рухи дорослих, «розмовляє по телефону», «помішує кашу». Навмисно кидає іграшки
|
З’являються перші слова, які дитина розуміє, в словарному запасі декілька слів. Вступає в діалог, правильне в звуковому плані повто-рення відомих складів
|
Емоційний стан чітко проявляється різноманіт-ними мімічними рухами, голосовими реакціями. Реагує на все нове, дивується. Грається з дітьми однією іграшкою
|
11 місяців
|
«Щипцевий» захват: захватує маленький предмет подушечками зігнутого вказівного і великого пальців
|
Повзає на руках і колінах з перехрес- тною координацією. Стоїть без опори. Ро-бить кроки вперед при підтримці за обидві руки
|
Виконує прості вимоги та прохання. Орієнту-ється в поняттях «можна», «не можна», розуміє заборони. З’яв-ляються перші друзі, з якими дитина грається
|
Кількість односкладових слів витісняється двоскладовими. Вживає слова спрощеного варіанта «ляля», «нозя», «цяця»
|
Махає рукою на прощання. Радіє приходу дітей. Вибіркове ставлення до дітей
|
12 місяців
|
Може гратися іграшками годину і більше
|
Ходить вздовж меблів, при підтримці за одну руку або самостійно
|
Виконує все більш складні вимоги та прохання, розуміючи їх. Кількість проявів реакцій на зовнішнє середовище збільшується
|
Мовний запас 8-12 слів
|
Протягує іншій дитині іграшку, супроводжуючи це сміхом. Шукає іграшки, що сховані. На прохання обіймає батьків, прагне схвалення, підтвердження свого успіху близькими
| |
|
|
Скачать 5.71 Mb.