Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
(додаток 8) до: А • територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за місцезнаходженням підприємства; • органу прокуратори за місцем настання нещасного випадку; fI • робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням під приємства; ч • органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності - до місцевої державної адміністрації); Г« установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (у разі гострих професійних захворювань (отруєнь)); 6 • первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий; • органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, а також про випадок смерті або зникнення під час виконання робіт особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, робочий орган виконавчої дирекції Фонду зобов’язаний негайно передати з використанням засобів зв’язку повідомлення про нещасний випадок за відповідною формою (додаток 8) до: територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за місцем настання нещасного випадку; органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку; З • місцевої державної адміністрації; V/ • установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку (у разі гострих професійних захворювань (отруєнь)); ^ • органу з питань захисту населення і території від надзвичайних ситуацій. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Державного комітету з охорони праці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. До складу спеціальної комісії залучаються: посадова особа територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці (голова комісії”); представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку; представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевої державної адміністрації; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця; представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; представник профспілкового органу вищого рівня; представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, (у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння)); представник інспекції державного технічного нагляду Міністерство аграрної політики в тому разі, якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин: тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин. Крім того, необхідно відзначити, що залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти державних установ з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров’я тощо. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, до складу якої включаються керівники Державного комітету з нагляду за охороною праці, органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об’єднання профспілок, роботодавця, а також представники первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та органів охорони здоров’я. У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Державного комітету з нагляду за охороною праці. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності термін спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію. Спеціальна комісія зобов язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові або усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства та потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, тощо; визначити відповідність умов праці та стану її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов’язаний нещасний випадок, що стався, з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків у подальшому. За результатами спеціального розслідування складаються: акти форм H-I та Н-5 стосовно кожного потерпілого, протокол огляду місця події (додаток 9), ескіз місця нещасного випадку (додаток 10), протокол опитування потерпілих свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (додаток 11). Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцева державна адміністрація після одержання матеріалів спеціального розслідування повинні розглянути обставини і причини нещасного випадку і за результатами розгляду розробити заходи щодо попередження подібних випадків у майбутньому. За зверненням Державного комітету з нагляду за охороною праці та його територіальних відділень органи прокуратури надають їм інформацію про рішення, що прийняті на підставі розгляду матеріалів спеціального розслідування. У разі виявлення під час проведення спеціального розслідування ознак злочину керівники Державного комітету з нагляду за охороною праці та його територіальних органів зобов’язані передати в установленому порядку матеріали органам прокуратури для притягнення винних осіб до відповідальності. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин. Роботодавець на підставі актів форм H-I та НПВ подає на адресу відповідних організацій державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Державним комітетом статистики, та несе повну відповідальність за її достовірність. Роботодавець зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і, головне, виконувати заходи щодо запобігання подібних випадків у подальшому. Органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також місцеві державні адміністрації зобов’язані на підставі актів форми H-I проводити аналіз обставин і причин нещасних випадків за підсумками кожного півріччя і року в цілому, доводити його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і виконувати заходи щодо попередження виникнення подібних випадків у майбутньому. Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та Ti робочі органи, а також профспілки в межах своєї компетенції перевіряють ефективність роботи з профілактики нещасних випадків. Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють облік усіх нещасних випадків. Державний комітет з нагляду за охороною праці, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації проводять оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню. Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік осіб, які постраждали внаслідок виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь). Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про осіб, які постраждали від нещасних випадків на підприємствах, здійснюють органи державної статистики. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь. Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь в обов’язковому порядку підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується Міністерством охорони здоров’я. У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до процедури встановлення зв ’язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 12. З в 'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних та результатів санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що встановлюється установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці видається у відповідь на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідувача відділення професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) клінічної лікарні. Порядок та вимоги до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці затверджуються Міністерством охорони здоров’я. У разі підозри на виникнення професійного захворювання лікувально-профілак- тичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв’язку захворювання з умовами праці, на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим). Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів та трудового процесу головний (штатний або позаштатний) спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. До подібного закладу для встановлення діагнозу направляється також хворий, який проходив обстеження в на- уково-дослідному інституті медичного профілю. Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічних професійних захворювань, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, покладається на керівників цих закладів. Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, що мають право встановлювати діагноз професійних захворювань, один раз на кожні п’ять років переглядається та затверджується Міністерством охорони здоров’я. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів та трудового процесу воно може бути оскаржено у судовому порядку. Повідомлення про професійні захворювання та порядок розслідування причин виникнення професійного захворювання. Спеціалізованими лікувально-про- філактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 (додаток 13). Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство, а також робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. У разі реорганізації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання професійного захворювання, зазначене повідомлення надсилається його правонаступнику. Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та відповідним наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, працівником якого є потерпілий, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманим працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а також робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. У разі потреби до розслідування можуть залучатися представники інших органів. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3. У розслідуванні причин професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. У разі потреби, за поданням голови комісії з розслідування, роботодавець продовжує, але не більше ніж на один місяць, термін розслідування. Копія наказу надсилається всім членам комісії. Розслідування причин виникнення двох та більше професійних захворювань, на які страждає одна особа, проводиться у міру встановлення професійного характеру цих захворювань за наявності відповідного повідомлення. В акті розслідування зазначається, чи було раніше у цієї особи виявлено професійне захворювання, формулюється діагноз та встановлюється рік його виявлення. Роботодавець зобов’язаний надати комісії з розслідування дані щодо результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, нормативні документи (ДСТУ, Санітарні норми і правила тощо), технологічні регламенти виробництва та відомості про професійні обов’язки працівника, забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв’язку, організувати друкування, розмноження та оформлення у необхідній кількості матеріалів розслідування. У разі відсутності результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, роботодавець за власні кошти негайно має організовувати проведення необхідних досліджень. Якщо робоче місце потерпілого не збереглося, використовуються результати дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу та санітарно-гігієнічна характеристика аналогічного робочого місця. Комісія з розслідування зобов ’язана: розробити план розслідування причин виникнення професійного захворювання; розподілити функції між членами комісії; розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів за відповідними профілями; здійснити розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (додаток 14), в якому відобразити заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, про це складається відповідний документ, який є невід’ємною його частиною. Акт форми П-4 затверджує головний Державний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному та залізничному транспорті, Міністерств оборони та внутрішніх справ, служби безпеки України, адміністрації Державної прикордонної служби, Державного лікувально-оздоровчого управління, якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними установами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими в установленому порядку Міністерством охорони здоров’я, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб, робочих органів виконавчої дирекції Фонду, інструкції з охорони праці, акти проходження планових періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівниками вимог правил та інструкцій з охорони праці, термінів проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб та інших працівників з питань, пов’язаних з розслідуванням причин професійного захворювання. Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у 6 примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Примірник акта надсилається установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням запобіжних заходів. Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійних захворювань у подальшому, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних правил і норм, що призвели до виникнення професійного захворювання. У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності. Контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування причин професійних захворювань, документальним оформленням і виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції Фонду, профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх компетенції. Реєстрація та облік професійних захворювань. Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться у спеціальному журналі (додаток 15): на підприємстві, в робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі повідомлень про професійні захворювання та актів форми П-4; в лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу, встановленого під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про професійне захворювання. До журналу також вносяться дані щодо працездатності кожного працівника, у якого виявлено професійне захворювання. У разі виявлення кількох професійних захворювань потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів. Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів форми П-4 складають карти форми П-5, які зберігаються протягом 45 років в цих установах та в Міністерстві охорони здоров’я. Розслідування та облік аварій. Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася: аварія першої категорії, внаслідок якої: загинуло 5 і більше або травмовано 10 і більше осіб; спричинено викид отруйних, радіоактивних або небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; більш ніж у 10 разів збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі; зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства або населення; або аварія другої категорії, внаслідок якої: загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об’єкта, що створило за грозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працівників понад 100 чоловік. Особа, яка є свідком аварії, повинна негайно повідомити про аварію безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які зобов’язані проінформувати роботодавця. Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей. Роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Державного комітету з нагляду за охороною праці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву державну адміністрацію, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції фонду. Якщо з приводу розслідування аварії, що спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісіями, які утворюються: у разі аварії першої категорії, згідно з наказом центрального органу виконавчої влади або відповідно до розпорядження місцевої державної адміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці та Міністерством з надзвичайних ситуацій; у разі аварії другої категорії, згідно з наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, або відповідно до розпорядження місцевої державної адміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці та Міністерства з надзвичайних ситуацій. Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник органу Державного комітету з нагляду за охороною праці. У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з’ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів та проекту, встановлює осіб, що несуть безпосередню відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таких випадків у майбутньому. Комісія зобов’язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою Н-5. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням відомостей щодо матеріальних втрат (додаток 16). Облік аварій реєструється у спеціальному журналі (додаток 17). Залежно від характеру аварії у разі потреби зазначений термін може бути продовжений органом, який утворив комісію, з метою проведення додаткових досліджень або додаткової експертизи. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібних аварій в подальшому і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці. Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці затверджує: план запобігання надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, прогнозуються їх наслідки та передбачаються заходи, спрямовані на їх ліквідацію, встановлюються терміни виконання цих заходів, а також обґрунтовується потреба в силах і засобах, що залучаються: план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), в якому визначаються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання, обов’язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій. Роботодавець зобов’язаний проаналізувати причини аварії та розробити заходи щодо запобігання таких випадків у майбутньому. Слід відзначити і те, що посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть пряму відповідальність згідно з вимогами законодавства за своєчасне і об’єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень. |