Главная страница
Навигация по странице:

  • Облік і аналіз нещасних випадків.

  • Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися під час навчаль- но-виховного процесу

  • Організація роботи з охорони праці учасників иавчальио-виховиого про­цесу в закладах освіти

  • Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності


    Скачать 3.48 Mb.
    НазваниеОдним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
    Дата18.08.2022
    Размер3.48 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла116_xgi.docx
    ТипДокументы
    #648285
    страница6 из 59
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   59
    Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру

    Нещасні випадки невиробничого характеру являють собою такі нещасні випадки, що не пов’язані з виробничою (службовою) діяльністю працівників або виконанням ними трудових обов’язків. До їх числа відносять: травми, отруєння, самогубства, опі­ки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом або блискавкою, трав­ми під час стихійного лиха та контакту з тваринами, які призвели до ушкодження здоров’я потерпілих.

    Згідно з існуючим Порядком розслідуванню підлягають нещасні випадки невироб­ничого характеру, що сталися під час:

    • прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству (організації) і не ви­користовується в інтересах цієї організації;

    • переміщення на будь-яких транспортних засобах;

    • виконання громадських обов’язків (рятування людей, захист власності та пра­вопорядку), якщо це не входить до службових обов’язків;

    • участь у громадських акціях (мітинги, демонстрації, агітаційно-пропаган­дистська діяльність тощо);

    • участь у культурно-масових заходах, культурних, спортивних та оздоровчих заходах, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

    • використання газу в побуті;

    • вчинення антиправових дій проти особи та її майна;

    • користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

    • виконання робіт у домашньому господарстві та використання побутової техніки;

    • перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслу­говування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно- розважального призначення, в інших організаціях тощо.

    Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності або довідка лікувально-профілактично- го закладу.

    Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, знаходився чи не знаходився потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

    Повідомлення про нещасні випадки невиробничого характеру. Лікувально- профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків протягом доби, надсилають письмове повідомлення за встановле­ною формою до місцевої державної адміністрації, органів внутрішніх справ та про­куратури (додаток 18).

    Зокрема, дані про нещасний випадок зі смертельним наслідком, а також про групо­вий нещасний випадок, який стався одночасно з двома і більше особами, направляєть­ся до районної державної адміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов’язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо- транспортної пригоди, - до органу внутрішніх справ (про нещасний випадок із смер­тельним наслідком повідомлення надсилається також до органів прокуратури).

    Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені по­терпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою (додаток 19).

    Розслідування нещасних випадків. Розслідування нещасних випадків прово­диться з метою визначення їх обставин та причин, які надають можливість розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам у подальшому, складають основу для вирішення питань соціального захисту потерпілих і мають проводитися з урахуван­ням пояснень потерпілих, свідчень очевидців, наявності листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.

    Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов’язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контракту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами, проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.

    Районна державна адміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідо­млення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним на­слідком) приймає рішення про утворення комісії з його розслідування.

    До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представ­ники організації, в якій працюють або навчаються потерпілі, організації, на терито­рії якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров’я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований) тощо.

    До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу або з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

    У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний ви­падок), районна державна адміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування, визначає органі­зацію, яка повинна проводити розслідування, і направляє її керівнику копію рішення.

    Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про її уповнова­ження на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.

    Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у такому

    складі: голова комісії - посадова особа, яку визначає керівник організації, члени ко­місії - керівник відповідного структурного підрозділу та представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

    Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником орга­нізації на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки ліку­вально-профілактичного закладу.

    У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, що представляє його інтереси, може звернутися до районної державної ад­міністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.

    Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів піс­ля утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

    За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою HT (невиробничий травматизм) (додаток 20), який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.

    Необхідна кількість примірників акта визначається у кожному окремому випадку.

    Акт за формою HT надсилається:

    • потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

    • районній державній адміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради);

    • організації, де працює або навчається потерпілий;

    • організації, що відповідальна за безпечний стан території або об’єкта, де став­ся нещасний випадок.

    Копія акта надсилається органам внутрішніх справ, і прокуратури та іншим орга­нізаціям у відповідь на їх запит.

    Під час розслідування групових нещасних випадків акт за формою HT складається на кожного потерпілого окремо.

    Для складання акта за формою HT використовуються класифікатори подій, що призвели до нещасного випадку (додаток 21), причин нещасного випадку (додаток 22) та місця подій (додаток 23).

    Акти за формою HT зберігаються в організації, де працюють потерпілі впродовж 45 років, а для непрацюючих осіб - протягом 3 років в архіві районної державної адміністрації.

    Реєстрація нещасних випадків, за результатами розслідувань яких складаються акти за формою HT, проводиться місцевими державними адміністраціями та органі­заціями, що проводили розслідування, у спеціальному журналі за встановленою фор­мою (додаток 24).

    Організація, яка є відповідальною за безпеку життєдіяльності населення на тери­торії або об’єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи спрямовані на усунення причин виникнення подіб­них випадків у подальшому.

    Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідом­ляє місцеву державну адміністрацію у терміни, зазначені в акті за формою HT.

    Облік і аналіз нещасних випадків. Облік і аналіз нещасних випадків проводять районні державні адміністрації на підставі звітів про нещасні випадки за встановле­ною формою (додаток 24), які щомісяця надсилаються лікувально-профілактичними закладами. Дані проведеного аналізу дозволяють скласти узагальнений звіт про не­щасні випадки, який районні державні адміністрації подають до вищестоящих адмі­ністрацій щоквартально, а також за рік. Обласні державні адміністрації аналізують одержані звіти, узагальнюють їх та подають на розгляд у Державний комітет з на­гляду за охороною праці за кожен звітний квартал місяця і за рік - до 10 лютого на­ступного за звітним року.

    1. Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися під час навчаль- но-виховного процесу

    Відповідно до Законів України “Про охорону праці” та “Про освіту”, наказом Мі­ністерства освіти і науки України № 616 від 31.08.2001 року затверджено Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховно­го процесу у навчальних закладах.

    Це Положення поширюється на вищі, професійно-технічні, загальноосвітні, до­шкільні і позашкільні навчальні заклади, а також заклади післядипломної освіти не­залежно від форм власності і підпорядкування та встановлює єдиний порядок розслі­дування і обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами під час навчально-виховного процесу в навчаль­них закладах на території України.

    Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учня­ми, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і призвели до погіршання стану здоров’я (втрати працездатності) не менш ніж на один день згідно з медичними ви­сновками, а саме: раптові погіршання здоров’я, травми, у тому числі травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою особою, отруєння, теплові удари, опіки, об­мороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урага­ни та інші надзвичайні події), контакту з тваринами тощо.

    Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися:

    • під час проведення навчальних занять, в тому числі лекцій, уроків, занять з допризовної підготовки, лабораторних занять, спортивних, гурткових, позааудитор- них, позакласних та позашкільних заходів відповідно до навчальних, виробничих і наукових планів;

    • під час проведення позакласних, позашкільних, позааудиторних та інших за­ходів у вихідні, святкові та канікулярні дні, якщо ці заходи здійснюються під без­посереднім керівництвом працівника навчального закладу (викладача, вчителя, ви­хователя, класного керівника, майстра виробничого навчання тощо) або особи, яка призначена наказом керівника навчального закладу за його згодою;

    • під час занять з трудового і професійного навчання, проведення науково-до- слідних і дослідно-конструкторських робіт, виробничої та навчальної практики, які

    • здійснюються відповідно до навчальних планів у навчальних закладах або на дільни­цях (територіях), що їм належать;

    • під час перебування (відпочинку) у студентських загонах, таборах праці і від­починку, шкільних лісництвах, на навчально-дослідних ділянках тощо;

    • під час проведення спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екс­курсій, походів, експедицій, що організовані навчальним закладом у встановленому порядку;

    • під час перевезення вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспіран­тів до місця проведення заходів і назад, а також у разі їх організованого прямування на запланований захід на транспорті або пішки.

    Погіршання стану здоров’я (втрата працездатності) внаслідок нещасного випадку встановлює та засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

    За результатами розслідування нещасного випадку під час навчально-виховного процесу складається акт за формою H-H (додаток 25).

    Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування та облік нещасних ви­падків, складання акта за формою H-H, розроблення і виконання заходів щодо усу­нення причин нещасного випадку несе керівник навчального закладу.

    У випадках відмови адміністрації навчального закладу від складання акта за фор­мою H-H, а також у разі незгоди потерпілого (його батьків або особи, яка представ­ляє інтереси потерпілого) зі змістом акта за формою H-H конфлікт розглядає орган управління освітою вищого рівня у термін не більше 10 днів з моменту подання пись­мової заяви.

    Лікувально-профілактичний заклад, куди доставлено вихованця (учня, студента, курсанта, слухача, аспіранта), що постраждав внаслідок нещасного випадку, який стався під час навчально-виховного процесу, зобов’язаний на запит керівника на­вчального закладу видати медичний висновок про характер ушкоджень.

    Після закінчення терміну лікування потерпілого (потерпілих) керівник навчально­го закладу направляє до органу управління освітою, іншого органу виконавчої влади, засновника (власника), якому належить навчальний заклад, повідомлення про наслід­ки нещасного випадку (додаток 26).

    Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами у побуті розслідуються і беруться на облік згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 22.03.2001 року.

    Особи, що допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, при­тягуються до відповідальності згідно з законодавством.

    Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік. Про кожний не­щасний випадок, який стався з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом, потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосеред­ньо керівника навчального закладу, який зобов’язаний: терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому та у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу, а також до прибуття комісії з розслідування збе­регти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків).

    Про нещасний випадок, що трапився під час далеких походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), керівник заходу, що проводиться, негайно по­відомляє орган управління освітою за місцем події.

    Керівник навчального закладу зобов’язаний негайно вжити заходів щодо усунення причин, які викликали нещасний випадок, повідомити батькам потерпілого (особі, що представляє його інтереси) і зробити запит висновку з лікувально-профілактично- го закладу про характер та важкість ушкодження потерпілого.

    Керівник навчального закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у такому складі: голова комісії - заступ­ник керівника навчального закладу, представник служби охорони праці навчального закладу або особа, на яку наказом керівника покладено ці обов’язки, представник відповідного профспілкового органу або уповноважений трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

    Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана:

    • протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, з’ясувати його обставини і причини та розробити заходи щодо їх усунення;

    • виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативно-пра­вових актів, отримати пояснення у потерпілого;

    • скласти акт про нещасний випадок за формою H-H у 5 примірниках і направи­ти на затвердження керівнику навчального закладу.

    До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характе­ризують стан місця, де стався нещасний випадок, наявність шкідливих і небезпечних факторів, медичний висновок про стан здоров’я потерпілого в результаті нещасного випадку тощо.

    Керівник навчального закладу протягом трьох діб після закінчення розслідування затверджує акти форми H-H, з яких по одному примірнику направляє:

    • потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

    • до підрозділу, де стався нещасний випадок;

    • начальнику служби охорони праці або особі, на яку покладено ці обов’язки;

    • до архіву навчального закладу;

    • до органу управління освітою за місцем навчання потерпілого (копії - мініс­

    терству та засновнику (власнику), до сфери управління якого належить навчальний заклад).

    Акт форми H-H підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою протягом 55 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх заплано­ваних у ньому заходів, але не менше ніж 5 років.

    Нещасний випадок, про який потерпілий за відсутності свідків не повідомив ке­рівника навчального закладу або наслідки від якого виявилися не зразу, розслідується протягом місяця з дня одержання письмової заяви потерпілого (його батьків або особи, яка представляє його інтереси). У цьому разі питання про складання акта за формою H-H вирішується комісією з розслідування після всебічної перевірки заяви про нещас­ний випадок, з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини її походження, свідчень учасників та інших доказів.

    Нещасний випадок, що стався на підприємстві, в установі, організації з учнями, студентами, курсантами, слухачами або аспірантами під час проходження ними ви­робничої практики або виконання робіт на підприємстві, в установі, в організації під керівництвом посадових осіб, розслідується спільно з представником навчального закладу відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку не­щасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2003 року.

    Усі нещасні випадки, оформлені актами за формою H-H, реєструються органами управління освітою, навчальним закладом у журналі реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами або аспі­рантами (додаток 27).

    За результатами розслідування не складаються акти за формою H-H і не беруться на облік нещасні випадки, якщо вони сталися внаслідок вживання алкоголю, нарко­тичних або психотропних речовин, а також в результаті їх дії (асфіксія, інсульт, зу­пинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосу­ванням означених речовин у навчально-виховному процесі або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, що перебував у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, був відсторонений від роботи або навчання, під час скоєння крадіжок та інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури, а також у разі природної смерті або самогубства.

    Спеціальне розслідування нещасних випадків. Спеціальному розслідуванню під­лягають: групові (одночасно з двома і більше потерпілими) нещасні випадки та не­щасні випадки із смертельним наслідком.

    Про груповий нещасний випадок або нещасний випадок із смертельним наслідком керівник навчального закладу зобов’язаний негайно повідомити:

    • батьків потерпілого або особу, яка представляє його інтереси;

    • лікувально-профілактичний заклад за місцем, де стався нещасний випадок (у разі виявлення отруєння - місцеву санітарно-епідеміологічну службу);

    • орган управління освітою або інший центральний орган, якому підпорядкова­ний навчальний заклад;

    • прокуратуру, органи внутрішніх справ за місцем, де стався нещасний випадок.

    Про кожний груповий нещасний випадок, а також нещасний випадок із смертель­ним наслідком орган управління освітою за місцем знаходження навчального закла­ду протягом доби повідомляє Міністерство освіти і науки України та у триденний термін після закінчення розслідування подає на його адресу матеріали спеціального розслідування.

    Повідомлення передається телефоном або іншими засобами зв’язку (додаток 28).

    Спеціальне розслідування нещасного випадку, під час якого загинуло від 1 до 4 осіб або травмовано до 10 осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника органу управління освітою за місцезнаходжен­ням навчального закладу, за обов’язковою участю представника Міністерства освіти і науки України.

    Спеціальне розслідування нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розсліду­вання, призначеною наказом Міністерства освіти і науки України.

    Нещасні випадки з особливо тяжкими наслідками (у разі загибелі понад 5 осіб або травмування понад 10 осіб) розглядаються на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України.

    До складу комісії із спеціального розслідування групового нещасного випадку із смер­тельним наслідком входять: голова комісії- керівник (заступник) органу управління освітою (у разі загибелі 5 і більше осіб або травмування 10 і більше осіб) або керівник (заступник) навчального закладу (у разі загибелі від 1 до 4 осіб або травмування до 10 осіб), члени комісії- керівник (заступник керівника) навчального закладу, начальник (працівник) служби охорони праці, представник педагогічного колективу, представник Міністерства освіти і науки України, представник профспілки, членами якої є потерпілі.

    Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо), до складу комісії можуть бути включені: представники органів Державно­го нагляду за охороною праці, пожежного нагляду, органів охорони здоров’я, спеціаліс­ти відповідного штабу цивільної оборони та реагування на надзвичайні ситуації тощо.

    Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників навчального закладу і свідків події або проводити їх опитування.

    Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрітися з потерпілими або членами їх сімей, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести про­позиції про їх вирішення на розгляд відповідних органів, а також дати пояснення по­терпілим (сім’ям) щодо їх прав відповідно до законодавства.

    Комісія із спеціального розслідування протягом 10 днів розслідує нещасний ви­падок і складає акт спеціального розслідування (додаток 29), оформляє інші необхід­ні документи і матеріали. За потреби встановлений термін розслідування може бути продовжений органом, який утворив комісію із спеціального розслідування.

    Копії актів спеціального розслідування і форми H-H на кожного потерпілого окре­мо, а також наказ керівника навчального закладу за результатами розслідування не­щасного випадку направляються до органу управління освітою за підпорядкованістю, який зобов’язаний по одному примірнику направити до Міністерства освіти і науки України або іншого органу центральної виконавчої влади, засновника (власника), яко­му підпорядкований заклад.

    До матеріалів спеціального розслідування відносяться:

    • копія наказу про створення комісії із спеціального розслідування;

    • акт спеціального розслідування;

    • копія акта за формою H-H на кожного потерпілого окремо;

    • плани, схеми та фотознімки місця події;

    • протоколи опитувань, пояснення свідків нещасного випадку та інших причет­них до нього осіб, а також посадових осіб, відповідальних за дотримання вимог норм і правил з охорони праці;

    • витяг з журналу про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охо­рони праці і безпеки життєдіяльності;

    • медичний висновок про характер і тяжкість ушкоджень, що заподіяні потерпі­лому, або причини його смерті;

    • висновок експертної комісії (якщо така була створена) про причини нещасного випадку, результати лабораторних та інших досліджень, експериментів, аналізів тощо.

    На вимогу комісії із спеціального розслідування адміністрація зобов язана:

    • запросити для участі у розслідуванні нещасного випадку спеціалістів-експер- тів, з яких може створюватися експертна комісія;

    • зробити фотознімки пошкодженого об’єкта, місця нещасного випадку та по­дати інші необхідні документи;

    • провести технічні розрахунки, лабораторні дослідження, випробування та інші роботи;

    • надати транспортні засоби та засоби зв’язку для роботи комісії з розслідування;

    • забезпечити друкування та розмноження в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.

    Навчальний заклад, де стався нещасний випадок, повністю компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії та залученням до її роботи спеціалістів.

    Голова комісії, яка проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, у п’я­тиденний термін після його закінчення направляє матеріали до прокуратури за міс­цем, де стався груповий нещасний випадок або випадок із смертельним наслідком.

    Керівник навчального закладу, органу управління освіти, якому підпорядкований навчальний заклад, зобов’язаний у п’ятиденний термін розглянути матеріали спеці­ального розслідування нещасного випадку і видати наказ про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання подібним випадкам у подальшому, а також при­тягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення законодавчих та норма­тивних актів з охорони праці, вимог безпеки проведення навчально-виховного проце­су. Про виконання зазначених заходів керівник навчального закладу письмово повідо­мляє орган управління освітою за підпорядкованістю.

    Керівник навчального закладу несе відповідальність за достовірність відомостей, що зазначені у звіті, відповідно до чинного законодавства.

    Навчальний заклад, Міністерство освіти і науки України та Міністерство охорони здоров’я України проводять аналіз причин нещасних випадків, що трапились, розроб­ляють заходи щодо їх запобігання, заслуховують на відповідних засіданнях повідом­лення про стан травматизму серед учасників навчально-виховного процесу тощо.

    1. Організація роботи з охорони праці учасників иавчальио-виховиого про­цесу в закладах освіти

    Надзвичайно важливими складовими забезпечення надійної та адекватної охорони праці у медичній та фармацевтичній галузях є як дотримання гігієнічних вимог до ор­ганізації діяльності вищих навчальних закладів, що викладені у розділі 5, так і суворе дотримання безпосередньо кожним учасником навчально-виховного процесу вимог з охорони праці.

    З цією метою Міністерством освіти і науки України видано наказ № 563 від 01.08.2001 року, згідно з яким затверджено Положення про організацію роботи з охо­рони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти. Це

    положення розроблено відповідно до Законів України “Про охорону праці” і “Про освіту” та поширюється на всі вищі, професійно-технічні, загальноосвітні, дошкіль­ні, позашкільні навчальні заклади, а також заклади післядипломної освіти незалежно від форми власності і особливостей підпорядкування.

    Згідно з означеним положенням як учасників навчально-виховного процесу визна­чають: учнів, студентів, курсантів, слухачів, ординаторів, аспірантів, магістрантів, а також всіх працівників навчального закладу. Отже, проблеми організації діяльності з охорони праці у закладі освіти в однаковій мірі стосуються і студентів, і викладачів, і допоміжного персоналу, і, зрозуміло, керівників навчальних закладів та їх окремих структур. При цьому обов’язково слід ураховувати той факт, що навчально-виховний процес являє собою багатогранну систему організації навчальної, виховної, наукової та виробничої діяльності його учасників на підставі відповідних планів, які перед­бачають проведення лекцій та лабораторних (практичних) занять, організацію відпо­чинку між заняттями, проведення навчальної та виробничої практики, роботу в трудо­вих студентських об’єднаннях, походи, екскурсії, спортивні змагання, побут тощо.

    Відповідальність за організацію роботи з охорони праці в закладах освіти покла­дається на їх керівників. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці сту­дентів і слухачів проводиться відповідно до типових планів і програм з дисциплін “Охорона праці”, “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі”. Крім навчання з охорони праці у медичній та фармацевтичній галузях, студенти та слухачі вивчають питання охорони життя і здоров’я, пожежної та радіаційної безпеки, попередження виробничого і побутового травматизму відповідно до програми навчальної дисциплі­ни “Безпека життєдіяльності”, навчальних програм з окремих дисциплін тощо.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   59


    написать администратору сайта